Постанова

від 09.01.2024 по справі 2-1192/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/371/24 Справа № 2-1192/10 Суддя у 1-й інстанції - Ручнєва О.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 2-1192/10

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

заявник ОСОБА_1

заінтересована особаНікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

третя особа Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,без фіксаціїсудового засіданняза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу,без участіучасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2023 року, якапостановлена суддею Рунчевою О.В. у м. Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 30 серпня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про визнання виконавчого листа, виданого Нікопольським міськрайонний судом Дніпропетровської області, таким, що не підлягає виконанню.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) СінченкаО.В. на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-1192, виданий 22 листопада 2010 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області ВП 67416119, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та її колишнього чоловіка ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 18 784, 15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 червня 2010 року становить 148 637,10 грн та пені в сумі 3558,69 грн.

Боржником за кредитним договром є ОСОБА_1 - колишній чоловік заявника ОСОБА_3 , а вона виступала поручителем.

12 травня 2023 року державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сінченком О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 201192 від 22 листопада 2010 року була винесена Постанова про звернення стягнення за заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яку ОСОБА_1 отримала 22 травня 2023 року.

Заявник вважає постанову від 12 травня 2023 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника незаконними та такими, що винесені всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 року (головуюча суддя Соловйова А.Є.) по справі № 904/8746/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 .

Статтею 52 ЦК України встановлено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року по справі № 904/8746/21 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на суму 423 802, 70 грн, з яких

- 4 962,00 грн. (витрати по сплаті судового збору) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 415 282,01 грн. (414 609, 68 грн. (що еквівалентно 14 743,25 доларів США станом на 18.01.2022 - залишок заборгованості по кредиту за кредитним договором № 177/12/3 від 21.05.2018, 672,33 грн. - судові витрати згідно рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.06.2010 по справі № 2-1192/10 - 2 черга задоволення вимог кредиторів;

- 3 558,69 грн. (696,57 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором № 177/12/3 від 21.05.2018, 2 862,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитним договором № 177/12/3 від 21.05.2018 - 3 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 про закриття провадження у справі № 904/8746/21 про неплатоспроможність затверджено звіт керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_3 арбітражного керуючого Біленка Р.І.; завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_3 ; припинено повноваження керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича; закрито провадження у справі № 904/8746/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 ; вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними.

З огляду на викладене, вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», згідно ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у справі № 904/8746/21 - є погашеними, отже перестали існувати.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею основного зобовязання.

На підставі наведеного вище заявник просила суд витребувати виконавчий лист № 2-1192, виданий 22 листопада 2010 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області з Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); визнати виконавчий лист № 2-1192, виданий 22 листопада 2010 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області таким, що не підлягає виконанню;зупинити виконавче провадження ВП № 67416119 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованості у розмірі 80 987 грн 14 коп.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про задоволення заяви ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновком суду першої інстанції обставинам справи.

На переконання апелянта, судом першої інстанції не враховано те, що вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», згідно ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у справі № 904/8746/21, є погашеними, отже перестали існувати з моменту набрання законної сили ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року. При цьому, за положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею основного зобовязання, отже з моменту набрання законної сили ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року порука ОСОБА_1 є припиненою.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, 17 червня 2010 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення по справі № 2-1192/10 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення яким позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товаритсва акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість по кредиту в сумі 18 784 доларів 15 центів США, що за курсом НБУ станом на 17 червня 2010 року становить 148 637 гривень 10 коп. та пені в сумі 3 558 гривень 69 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 177/12/3 від 21 травня 2008 року в розмірі 18 784,15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 червня 2010 року становить 148 637,10 грн та пені в розмірі 3 558,69 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 40,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_3 , на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду від 22 вересня 2008 року, право власності зареєстровано КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» 07 жовтня 2008 року, реєстраційний номер 24958232, шляхом продажу цього майна Іпотекодержателем - публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» з правом отримання витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру обтяжень, а також надання ПАТ АБ «Укргазбанку» повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судові витрати - по 672,33 гривні з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір по 103,67 грн, з кожного.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання кредитного, іпотечного договорів недійсними - відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 09 листопада 2010 року.

22 листопада 2010 року стягувачу був виданий виконавчий лист.

Звертаючись до суду з заявою про визнання виконавчого листа, виданого Нікопольським міськрайонний судом Дніпропетровської області, таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 посилалась на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року про закриття провадження у справі № 904/8746/21 про неплатоспроможність затверджено звіт керуючого реалізацією у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_3 арбітражного керуючого Біленка Р.І.; завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_3 ; припинено повноваження керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого ОСОБА_4 ; закрито провадження у справі № 904/8746/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 ; вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення, яким з боржників стягнуто заборгованість за кредитним договором, набрало законної сили, будь яких процесуальних та матеріально правових підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: якщо його було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як роз`яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» у зв`язку з відсутністю чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена також у конвенцієї «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Судове рішення, яке підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Судом першої інстанції вірно взято до уваги практику Європейського Суду,пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 755/6665/15-ц зазначив, що ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною в завершенні судового провадження, оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, тому перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання боржником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо повернення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», згідно ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 у справі № 904/8746/21, є погашеними, отже перестали існувати з моменту набрання законної сили ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року. При цьому, за положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею основного зобов`язання, отже з моменту набрання законної сили ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року порука ОСОБА_1 є припиненою не можуть бути підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Статтею 554 ЦК Україниустановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарна відповідальність у зобов`язальному праві передбачає відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо, що вказано у ч. 1ст. 543 ЦК України.

Заявляючи вимогу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання, з підстав припинення поруки, яка є похідною від основного зобов`язання боржника за кредитним договором, ОСОБА_5 не звернула уваги на те, що на момент набрання законної сили ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року по справі № 904/8746/21, якою завершено процедуру погашення боргів та закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_3 , у неїіснували грошові зобов`язання не на підставі договору поруки, а на підставірішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року.

З наведеного вбачається, що станом на 23 грудня 2021 року, банк реалізував своє право вимагати стягнення боргу з поручителя, а суд, встановившифакт існування відповідного обов`язку поручителя, задовольнив вимоги банку, стягнувшивказаний борг з боржника і поручителя.

Отже, з моменту набрання чинності рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року, обов`язок ОСОБА_1 , визначений договором поруки щодо повернення боргу, у разі несплати заборгованостіборжником, був трансформований в обов`язок виконати зазначенерішення суду.

Таким чином,визнання ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року по справі № 904/8746/21 боргу основного боржника ОСОБА_3 , погашеним через відсутність коштів у останнього, ніяким чином не впливає на обов`язок ОСОБА_1 виконати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року про стягнення з неї, визначеної даним рішенням, суми коштів.

В даному випадку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що неможливість виконання судового рішення одним з солідарних боржників не звільняє іншого солідарного боржника від виконання судового рішення, що набрало законної сили.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі

Відповіднодо ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зауважує, що наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності дост. 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 січня 2024 року.

Головуючий:

Судді: