Рішення

від 04.01.2024 по справі 903/768/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 січня 2024 року Справа № 903/768/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Мартинюк І.О., розглянувши справу

за первісним позовом: Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни (52510, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Дерезувате)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (45000, Волинська область, місто Ковель (з), вул. Володимирська, будинок 135 В)

про стягнення 64 324,58 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (45000, Волинська область, місто Ковель(з), вул. Володимирська, будинок 135 В)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни (52510, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Дерезувате)

про стягнення 41 073 грн.

Представники сторін:

від Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни: Добринь Ярослав Олексійович;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик": Чорна Богдана Миколаївна

Встановив: Фізична особа - підприємець Донець Віта Олексіївна звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" та просить стягнути 105 367,58 грн. збитків в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору про перевезення вантажу № ПР 44344498 від 20.07.2022 в частині пошкодження вантажу.

Ухвалою суду від 27.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.08.2023.

Ухвалою суду від 21.08.2023 відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.

Представник відповідача через відділ діловодства суду подав зустрічну позовну заяву за вх.№ 01-52/1037/23 від 25.08.2023 у якій просить суд:

- прийняти зустрічний позов про стягнення з Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни заборгованість по оплаті за надані транспортні послуги в сумі 41 073 грн. до спільного розгляду з первісним позовом;

- у первісному позові відмовити.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви відповідач за первісним позовом посилається на порушення позивачем за первісним позовом договору перевезення вантажу №ПР 44344498 від 20.07.2022, в частині своєчасної оплати послуг з організації виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, а також у міжміських сполученнях по території України.

Ухвалою суду від 25.08.2023 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вокар-Логістик» до Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни про стягнення заборгованості по оплаті наданих транспортних послуг в сумі 41 073 грн. та постановлено об`єднати його для спільного розгляду з первісним позовом. Підготовче засідання призначено на 25.09.2023.

Представник Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх.№ 01-74/1393/23 від 13.09.2023 до якого долучив:

- відзив на зустрічний позов у якому просить суд задовольнити первісний позов в повному обсязі;

- заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить суд прийняти заяву про зменшення позовних вимог на 41 043 грн. та стягнути з ТОВ "Вокар-Логістик" на користь ФОП Донець Віти Олексіївни остаточну суму у розмірі 64 324, 58 грн., зустрічну позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 25.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 27.10.2023, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 18.10.2023, надано представнику відповідача за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) процесуальну можливість для подання письмового клопотання про залучення до участі у справі свідка та нотаріально посвідчену заяву свідка у відповідності до вимог ст. 88 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.10.2023 відкладено підготовче засідання на 25.10.2023, повторно надати представнику відповідача за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) процесуальну можливість для подання письмового клопотання про залучення до участі у справі свідка та нотаріально посвідчену заяву свідка у відповідності до вимог ст. 88 ГПК України.

23.10.2023 від ОСОБА_1 , через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява свідка від 20.10.2023 за вх.№01-75/6353/23 від 23.10.2023.

23.10.2023 від представника ТОВ "Вокар-Логістик" адвоката Чорної Б.М. через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшло клопотання від 20.10.2023 про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 за вх.№01-75/6349/23 від 23.10.2023.

25 жовтня 2023 року оголошено в засіданні суду перерву до 26.10.2023.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про долучення доказів за вх.№ 01-75/6430/23 від 25.10.2023, у якій просить суд долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 від 20.10.2023.

Представник Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни через відділ документального забезпечення та контролю суду подав:

1) клопотання за вх.№ 01-75/6455/23 від 26.10.2023, у якому просить суд викликати та допитати свідка ОСОБА_1 , допит свідка провести в приміщенні суду, зобов`язати відповідача за первісним позовом забезпечити явку свідка до суду;

2) клопотання за вх.№ 01-75/6456/23 від 26.10.2023, у якому просить суд витребувати у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/5000/22 для огляду, оскільки відповідач за первісним позовом заперечує обставини викладені у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5000/22 на виконання якого, Фізична особа - підприємця Донець Віта Олексіївна сплатила 102 886, 58 грн. збитків та 2481 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 26.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2023.

Ухвалою суду від 14.11.2023 у зв`язку з виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції (акт від 14.11.2023) судове засідання відкладено на 11.12.2023.

11 грудня 2023 року оголошено в засіданні суду перерву до 18.12.2023.

Представник Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання за вх.№ 01-75/7679/23 від 14.12.2023 в якому просить долучити до матеріалів справи заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. В обґрунтування клопотання зазначає, що предметом первісного позову є стягнення збитків в порядку регресу по виконанню договору перевезення № ПР 44344498 в сумі 102 885,58 грн, предметом зустрічного позову є стягнення з ФОП Донець В.О. заборгованості за тим самим договором у розмірі 41 043,00 грн.

За правилами ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

14.12.2023 року ФОП Донець В.О. направило ТОВ "Вокар-Логістик" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли у зв`язку з виконанням договору перевезення № ПР 44344498, згідно якої ФОП Донець В.О зараховано зобов`язання перед ТОВ "Вокар - Логістик" у сумі 41 043,00 грн на підставі чого зобов`язання ФОП Донець В.О. перед ТОВ "Вокар - Логістик" по виконанню договору №ПР 44344498 у розмірі 41 043,00 грн припинено, у зв`язку з чим підстави для задоволення зустрічного позову відсутні. Щодо строків подання доказів зазначає, що заява про припинення зобов`язання зарахуванням не могла бути подана у строки встановлені ГПК, зокрема до закінчення підготовного судового провадження оскільки була сформована та направлена ТОВ "Вокар"-Логістик" 14.12.2023 року після закриття підготовного провадження.

18 грудня 2023 року оголошено в засіданні суду перерву до 04.01.2024.

Присутній в судовому засіданні представник позивача/відповідача за зустрічним позовом первісні позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі з підстав, викладених у первісній позовній заяві, заявив клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Зустрічний позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог у зв`язку зарахування зустрічних однорідних вимог та зменшення позовних вимог за первісним позовом на суму 41 043 грн.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача/позивача за зустрічним позовом первісний позов заперечила та просила суд відмовити в задоволенні первісних позовних вимог з підстав викладених у зустрічній позовній заяві за вх.№01-52/1037/23 від 25.08.2023.

Зустрічні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві. Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог заперечила.

Розглянувши докази, подані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:

13.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна енергетична компанія" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Донець Вітою Олексіївною (Виконавець) укладено договір №ЗК23812953 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажу.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надати послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом (власним або залученим) ввіреного йому вантаж в пункт призначення, вказаний Замовником, а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно з умов даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору виконавець зобов`язаний:

- п.п. 3.2.4. При прийманні вантажу до перевезення Виконавець в особі свого представника (водія або експедитора) зобов`язаний перевірити, та затвердити підписом його кількісну відповідність, назву та характеристики вантажу, згідно із Замовленням, у товарно - транспортній накладній (ТТН).

- п.п. 3.2.7. Забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на одержання вантажу особі. Ризик випадкової загибелі або пошкодження вантажу з моменту його прийняття та до видачі вантажу несе Виконавець.

- п.п. 3.2.8. Доставляти вантаж у вказаний Замовником пункт призначення в строк, обумовлений в замовлені, та передавати його уповноваженій особі Вантажоодержувачу в цілості та схоронності.

- п.п. 3.2.11. У випадку пошкодження, нестачі або втрати вантажу Виконавець зобов`язаний забезпечити участь свого представника (водія та/або експедитора) при складанні акту, а також забезпечити наявність його підпису в цьому акті та у всіх примірниках ТТН. У невиконання своїх зобов`язань за цим пунктом Виконавець сплачує штраф у розмірі десять процентів від вартості такого вантажу за цим Договором за кожний випадок порушення, при цьому сплата штрафу не звільняє Виконавця від відповідальності передбаченої розділом 6 цього Договору.

При залученні Експедитором третіх осіб до виконання своїх зобов`язань, Експедитор несе відповідальність перед Замовником за їх дії як за свої власні (п. 7.2. договору).

Цей договір діє до 13.05.2023 та набуває чинності з моменту його підписання. Якщо жодна із сторін не направила письмову заяву про розірвання договору за 30 днів до закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на той же строк (п. 9.1 договору).

Заявкою №2007 від 20 липня 2022 укладеною між ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" та підприємець Донець В.О. до договору від 13 травня 2022 року №ЗК 23812953 сторони погодили перевезення вантажу обладнання (ротор) по маршруту Полтавська область, м. Полтава (Україна) - Ґдиня Gdynia (Польща). В заявці адреса вигрузки товару зазначено С. Hartwing Gdynia, Handlowa, 29, Gdynia, 81-061, POLAND. Вартість перевезення 4.300 євро по курсу НБУ, перед вивантаженням товару. Строк доставки - 5-10 днів.

Відповідно до Заявки №2007 перевізник несе повну матеріальну відповідальність за кількість та стан вантажу з моменту його прийняття до моменту розвантаження (пункт 2).

В Заявці № 2007 зазначено номер машини Mercedes- Benz НОМЕР_1 , прізвище водія - ОСОБА_1.

20 липня 2022 року між фізичною особою підприємцем Донець Вітою Олексіївною (Позивач, Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (Відповідач, Перевізник) укладено договір перевезення вантажу №ПР 44344498, за умовами якого Експедитор замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, а також у міжміських сполученнях по території України (п. 1.1. договору).

При перевезенні міжнародних перевезень за даним Договором застосовуються правила Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписаної в Женеві 19 травня 1956 р. та Протоколу до КДПВ 1978 р. Митної конвенції МДП, Конвенції про перевезення небезпечних вантажів (ADR), Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв (ESTR), а також вимоги міжурядових угод про міжнародні автомобільні перевезення (п. 8.9 цього договору від 20.07.2022 №ПР44344498).

Згідно п. 2.2.7. договору від 20.07.2022 №ПР44344498 за домовленістю сторін за договором перевізник - ТОВ "Вокар-Логістик" взяв на себе зобов`язання, серед іншого: доставити і здати вантаж вантажоодержувачу.

Перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956р., Статуту автомобільного транспорту України та чинного законодавства України - пункт 5.2. Договору.

Відповідно до оформленої між ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" та підприємець Донець В.О. заявки №2007 від 20 липня 2022 р. до договору від 20 липня 2022 року №ПР 44344498 перевізник - ТОВ "Вокар-Логістик" взяв нам себе зобов`язання виконати перевезення вантажу обладнання (ротор) по маршруту Полтавська область, м. Полтава (Україна) - Ґдиня Gdynia (Польща). В Заявці адреса вигрузки товару зазначено С. Hartwing Gdynia, Handlowa, 29, Gdynia, 81-061, POLAND.

При завантаженні 22.07.2022 року товару ніяких зауважень щодо його кількості та упакування представником відповідача (перевізника ТОВ "Вокар-Логістик") задекларовано в CMR № 192485 не було.

При прийнятті вантажу його вантажоодержувачем представником С. Hartwing Gdynia було виявлено пошкодження вантажу, про що був складений акт від 29.07.2022. Відповідний акт підписаний водієм ОСОБА_1, який виконував транспортування вантажу по договору перевезення вантажу №ПР 44344498 від 20 липня 2022 року між Фізичною особою підприємець Донець В.О. та ТОВ "Вокар-Логістик".

В матеріалах справи наявний документ, складений іноземною мовою без перекладу на українську мову з посиланнями на накладну СМR № 192485 від 22.07.2022 та перекладний варіант акта про пошкодження від 29.07.2022 разом із звітом про огляд вантажу від 29.07.2022.

Позивач зазначає, що йому був виставлений рахунок РФ-14322 від 02.08.2022 на суму 106.627,92 грн. за додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України (усунення пошкоджень згідно акта пошкоджень від 29.07.2022, вартість яких складає 102 886,58 грн. та транспортно-експедиційне обслуговування на території України на суму 3 117,78 грн.). Вказаний рахунок РФ-14322 від 02.08.2022 на суму 106 627,92 грн. позивач оплатив, що підтверджується платіжною інструкцією № 7992 від 26.08.2022 на суму 106 627,92 грн.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" звернулося до ФОП Донець В.О. з претензією від 01.09.2022 за вих. №42 про відшкодування збитків внаслідок пошкодження вантажу у загальному розмірі 102 886,58 грн.

ФОП Донець В.О. було відмовлено в задоволенні претензії, у зв`язку з чим ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ФОП Донець В.О. про стягненні збитків на суму 102 886,58 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 року у справі №904/5000/22 задоволено позовні вимоги ТОВ "МЕК" та стягнуто з ФОП Донець В.О. 102 886,58 грн. понесених збитків та 2481 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/5000/22 ФОП Донець В.О. перерахувало ТОВ "МЕК" грошові кошти у розмірі 102 886,58 грн збитків (платіжна інструкція №1065) та 2481,00 грн судового збору (платіжна інструкція №1066).

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем стало підставою для його звернення до господарського суду з позовом про відшкодування збитків в порядку регресу, а саме грошових коштів які ФОП Донець В.О. сплатила на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 року по справі 904/5000/22 в розмірі 102 886,58 грн. збитків та 2 481,00 грн. сплаченого судового.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з договору №ЗК 23812953 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів послуг, укладеного 13.05.2022 року між ТОВ «Машинобудівна енергетична компанія» (замовник) та ФОП Донець В.О. (виконавець), він є договором транспортного експедирування, а тому, як зазначено у статті 934 ЦК України, за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу, яка регулює правові наслідки порушення зобов`язання та відповідальність за порушення зобов`язання ( ст. ст. 610 - 625 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. 2

20 липня 2022 року між позивачем та відповідачем укладено договір №ПР 44344498, який є договором перевезення вантажу, за яким відповідач зобов`язується виконати перевезення вантажів автомобільним транспортом за замовленням експедитора у міжнародному та/або міжміському та/або місцевому сполученні і надати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажів.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 ЦК України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право па одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плазу. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Між сторонами виникли правовідносини, пов`язані зі стягненням з фактичного перевізника в порядку регресу збитків, завданих внаслідок псування вантажу під час його перевезення транспортним засобом.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Стаття 924 ЦК України передбачає відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти. У даній статті зазначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Аналогічна норма закріплена й в ст. 3 14 ГК України.

Згідно зі статтею 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року (далі - Конвенція), ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Статтею 3 Конвенції визначено, що перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди.

Відповідно до статей 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної; вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Пунктами 1,2 статті 17 Конвенції визначено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за затримку доставки.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг І наслідки яких він не міг відвернути.

Пунктом 1 статті 18 Конвенції встановлено, що тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

З міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №192485 від 22.07.2022 вбачається, що товар завантажено на автомобіль без зауважень перевізника - ТОВ "Вокар-Логістик" щодо якості та цілісності вантажу. Відповідно до пункту 2 заявки №2007 від 20 липня 2022 р. до договору від 20 липня 2022 року № ПР44344498, перевізник несе повну матеріальну відповідальність за кількість та стан вантажу з моменту його прийняття до моменту розвантаження. Факт пошкодження вантажу встановлено актом від 29.07.2022 року за участю водія ТОВ «Вокар Логістик» ОСОБА_1.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08 березня 2023 року у справі №904/5000/22 було встановлено, зокрема, що:

- п.п. 3.2.7 п. 3.2.1 договору від 13.05.2022 №ЗК23812953 виконавець, тобто відповідач, зобов`язується забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на одержання вантажу особі. Ризик випадкової загибелі або пошкодження вантажу з моменту його прийняття та до видачі вантажу несе виконавець;

- товаро-транспортна накладна СMR №192485 від 22.07.2022 не містить жодних зауважень та застережень відповідача щодо вантажу, який він взяв обов`язок доставити у пункт призначення (п. 18);

- на момент прийняття вантажу відповідачем від позивача до перевезення вантаж не мав ознак пошкодження;

- п.п. 3.2.8 п. 3.2.1 договору від 13.05.2022 №ЗК23812953 виконавець зобов`язується доставляти вантаж у вказаний замовником пункт призначення в строк, обумовлений в замовленні та передати його уповноваженій особі вантажоодержувача в цілості та схоронності.

- із змісту товаро-транспортної накладної СMR №192485 від 22.07.2022 суд встановив, що відмітка про одержання вантажу (п. 24) у ній відсутня, отже підставним є висновок, що умова договору про передачу вантажу уповноваженій особі вантажоодержувача в цілості та схоронності відповідачем не виконана;

- пошкодження вантажу виявлено 29.07.2022, що підтверджується актом про пошкодження вантажу, у якому вказано, що під час транспортування тріснули стики опор біля їх основи, конструктивні елементи опор з`єднані неправильно - в деяких місцях відсутні або неповні стики, з`єднані конструктивні елементи опор були неправильно підготовлені до зварювання, видима корозія конструкції під швами, що тріснули, розподільні опори потерли сердечник валу ротара, видимі тріщини в захисному кожусі ротора.

- відповідно до п. 3.2.11 договору виконавець зобов`язується у випадку пошкодження, нестачі або втрати вантажу забезпечити участь свого представника (водія та/або експедитора) при складанні акта, а також забезпечити наявність його підпису в цьому акті та в усіх примірниках ТТН.

- акт про пошкодження від 29.07.2022 містить підпис водія відповідача ОСОБА_1;

- заявка на організацію експедиційно-транспортних послуг №2007 від 20.07.2022 згідно договору транспортно-експедиційного обслуговування №ЗК 23812953 від 13.05.2022 містить дані, що водієм транспортного засобу, у якому перевозився спірний вантаж, був саме ОСОБА_2 .

- відповідач не заперечував, що пошкоджений вантаж перевозив саме цей водій, який і взяв участь при складанні акта від 29.07.2022.

Як визначено ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справах "Брумареску проти Румунії", "Желтяков проти України", "Христов проти України").

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22 вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Донець Віти Олексіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна енергетична компанія" 102 886, 58 грн. збитків, 2 481 грн. судового збору.

У зазначеному рішенні, судом встановлено обставини, зокрема щодо суми відшкодування збитків та виявлення факту пошкодження вантажу після його доставки.

Отже, факти та обставини, встановлені рішенням суду від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, згідно ст. 75 ГПК України, мають преюдиційне значення для даної справи, відтак, не підлягають доказуванню.

Враховуючи викладене, доводи відповідача в частині того, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22 не має преюдиційного значення для даної справи, не взято до уваги суду.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Водночас, за змістом ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з п. 1 ст. 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Тобто, вина перевізника за псування вантажу презюмується, якщо ним не буде доведено, що пошкодження сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 224 ГК України під збитками визначає витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, згідно статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

Статтею 623 ЦК України унормовано, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потребує доведення наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини; за відсутності одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.12.2010 у справі №06/113-38).

За змістом ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тобто, з моменту оплати підприємцем Донець В.О. ТОВ "МЕК" грошових коштів у розмірі 102 886,58 грн. збитків згідно платіжної інструкції №1065 від 16.06.2023 відшкодування за зіпсований вантаж на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, позивач отримав право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки в порядку регресу.

З огляду на викладене, суд зазначає, що уклавши договір №ПР 44344498 від 20.07.2022 відповідач прийняв на себе ризики псування товару у непошкодженому транспортному засобі під час транспортування. Вину відповідача встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, збитки, а також причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками підтверджується Актом від 29.07.2022 року про пошкодження вантажу та платіжним дорученням яким позивач перерахував вантажовідправнику ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" 102 886,58 грн. Збитки розраховано згідно з акту пошкодження вантажу, виходячи з вартості рахунка №РФ-14322 від 02.08.2022 року, яка була сплачена вантажовідправником ТОВ «МАШИНОБУДІВНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» , та становить 102 886,58 грн.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (враховуючи клопотання позивача за вх.№ 01-74/1393/23 від 13.09.2023 про зменшення позовних вимог) підлягають задоволенню на суму 61 843,58 грн. заподіяної шкоди в порядку регресу.

В частині стягнення 2481,00 грн. судових витрат за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22 суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, у зв`язку з тим, що зазначена сума судових витрат не відноситься до суми збитків в розумінні ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України та не підлягає відшкодуванню на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із прийняттям судом рішення про задоволення позовних вимог частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" до відповідача: Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни про стягнення 41 073 грн. судом встановлено наступне:

20 липня 2022 року між Фізичною особою-підприємцем Донець Вітою Олексіївною, як експедитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик2, як перевізником, укладено Договір перевезення вантажу №ПР44344498, за умовами якого експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, а також у міжміських сполученнях по території України.

Відповідно до п. 8.9 Договору №ПР 44344498 при виконанні міжнародних перевезень за даним Договором застосовуються правила Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписаної в Женеві 19 травня 1956 р. та Протоколом до КДПВ 1978 р., Митної конвенції МДП, Конвенції про перевезення небезпечних вантажів (ADR), Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв (ESTR), а також вимоги міжурядових угод про міжнародні автомобільні перевезення.

На виконання п. 2.1.1. Договору №ПР 44344498 сторонами узгоджено заявку на організацію експедиційно-транспортних послуг №2007 від 20 липня 2022 року, у якій визначено істотні умови перевезення.

У Заявці на організацію експедиційно-транспортних послуг №2007 від 20.07.2022 між Експедитором та Перевізником погоджено конкретні умови, особливості та вартість перевезення, а саме: перевезення вантажу - обладнання (ротор), 6 місць, вага 18,2 т, за маршрутом: Україна, Полтавська обл., м. Полтава - Gdynia, PL.

Перевізником 22 липня 2022 року було подано на завантаження належний та справний транспортний засіб державний реєстраційний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . 02 серпня 2022 року відповідно до CMR №192485 від 22.07.2022 транспортний засіб було розвантажено, вантаж отримано уповноваженою особою вантажоотримувача, про що свідчить підпис уповноваженої особи у графі 24 CMR №192485 від 22.07.2022 року.

Пунктом 2.1.11 Договору №ПР 44344498 експедитор прийняв на себе зобов`язання своєчасно оплачувати послуги перевізника. За умовами п. 4.1 Договору №ПР 44344498 оплата за транспортні послуги Перевізнику здійснюється експедитором протягом 3 банківських днів.

Відповідно до умов Заявки №2007 вартість перевезення становить 3800 Євро; форма оплати: на р/р по курсу НБУ на момент розвантаження товару.

Згідно Заявки №2007 для здійснення оплати послуг перевізник зобов`язаний надати замовнику копії установчих документів, договір-заявку, рахунок, акт виконаних робіт і документи, що підтверджують перевезення та відвантаження (передачу) Вантажу, підписані та скріплені мокрою печаткою. Оплата здійснюється після виконання вказаних в даному пункті умов.

Заявка №2007 набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання всіх зобов`язань Виконання перевізником своїх зобов`язань за Договором №ПР 44344498 та заявкою №2007 від 20.07.2022 підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №192485 від 22.07.2022 р.

На виконання вимог договору представнику Відповідача 20 серпня 2022 року надіслано за повідомленою ним адресою на відділення Нової пошти №97 м. Дніпро відправленням №59000854009849 документи для оплати: копії установчих документів, договір-заявку, рахунок на оплату №29 від 28 липня 2022 року в сумі 141 073,00 грн., а також оригінал товарно-транспортної накладної №192485 та акт надання послуг №50 від 02.08.2022.

Відповідно до п. 8.7. Договору у випадку, якщо відправлений перевізником експедитору акт виконаних робіт ним не підписаний і не заперечений на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту його отримання експедитором, акт вважається прийнятим експедитором без змін та підлягає оплаті в повному об`ємі.

Відповідачем не висловлено заперечень та зауважень щодо отримання вказаних докумеитів. Таким чином, послуги перевезення мали бути оплачені у повному обсязі з моменту отримання цих документів.

10 серпня 2022 року ФОП Донець В.О. частково оплатила рахунок на оплату №29 від 28 липня 2022 року в сумі 100 000,00 грн.

11 жовтня 2022 року позивачем на адресу ФОП Донець В.О. було направлено претензію про сплату заборгованості на суму 41 073,00 грн. Проте, остання була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування та виконання.

Непроведення ФОП Донець В.О. належних розрахунків з ТОВ "Вокар-Логістик" стало підставою для його звернення до господарського суду з зустрічною позовною заявою про примусове стягнення суми заборгованості 41 073,00 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 909 Цивільного кодексу України та статтею 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд встановив, що 14 грудня 2023 року ФОП Донець В.О. направило ТОВ "Вокар-Логістик" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли у зв`язку з виконанням договору від 20 липня 2022 року №ПР44344498 та заявки №2007 від 20.07.2022, згідно якої ФОП Донець В.О. було здійснено зарахування зобов`язання перед ТОВ "Вокар-Логістик" на залишкову суму заборгованості 41 043,00 грн.

Припинення зобов`язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов`язання. Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у ст. 598 ЦКУ, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень ст. 202, 203 ГКУ зобов`язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 601 ЦКУ зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦКУ передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, 2) про стягнення аліментів, 3) щодо довічного утримання (догляду), 4) у разі спливу позовної давності, 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом, 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст. 601 ЦКУ та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених ст. 601 ЦКУ та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦКУ, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Верховний Суд у постановах від 16.05.2018 у справі №910/17770/17, від 18.06.2019 у справі №914/8912/16 зазначав, що не оскаржена та не визнана недійсною заява про зарахування зустрічних вимог породжує правові наслідки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

За змістом статті 601 ЦК України, частини 3 статті 202 ГК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Такі висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 23.10.2018 у справі №910/18256/17, від 25.04.2018 у справі № 910/6781/17.

Суд зазначає, що наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони.

Враховуючи приписи чинного законодавства та аналізуючи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 41 043,00 грн., на підставі чого зобов`язання ФОП Донець В.О. перед ТОВ "Вокар - Логістик" по виконанню договору від 20 липня 2022 року №ПР44344498 та заявки №2007 від 20.07.2022 є припиненими, відтак підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково. При цьому - зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії розгляду справи по суті чи на стадії виконання судового рішення.

Такі висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові ВС КЦС у справі №761/33621/18 від 08.09.2021.

Усні заперечення представника позивача за зустрічною позовною заявою суд до уваги не приймає у зв`язку з тим, що чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог, заява може бути подана на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії розгляду справи по суті чи на стадії виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із прийняттям судом рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, сплата судового збору покладається на позивача за зустрічною позовною заявою, за результатами розгляду зустрічної позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" про стягнення 64 324,58 грн. задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (45000, Волинська область, місто Ковель (з), вул. Володимирська, будинок 135 В, код ЄДРПОУ 44344498) на користь Фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни (52510, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Дерезувате, РНОКПП НОМЕР_4 ) 61 843,58 грн. заподіяної шкоди в порядку регресу та 2580,48 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення

складено 12.01.2024.

Суддя В. М. Дем`як