Постанова

від 09.04.2024 по справі 903/768/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Справа № 903/768/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

без виклику учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024

у справі №903/768/23

за первісним позовом: Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик"

про стягнення 64 324,58 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик"

до відповідача: Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни

про стягнення 41 073 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23 первісний позов Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" про стягнення 64 324,58 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" на користь Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни 61 843,58 грн заподіяної шкоди в порядку регресу та 2580,48 грн витрат пов`язаних з оплатою судового збору.

В решті позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що уклавши договір №ПР 44344498 від 20.07.2022, відповідач прийняв на себе ризики псування товару у непошкодженому транспортному засобі під час транспортування. Вину відповідача встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, збитки, а також причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками, підтверджуються Актом від 29.07.2022 про пошкодження вантажу та платіжним дорученням, яким позивач перерахував вантажовідправнику ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" 102 886,58 грн. Місцевий господарський суд дійшов висновку про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 41 043,00 грн, на підставі чого зобов`язання ФОП Донець В.О. перед ТОВ "Вокар Логістик" з виконання договору від 20.07.2022 №ПР44344498 та заявки №2007 від 20.07.2022 є припиненими, відтак підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23 у задоволенні клопотання представника Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни за вх. 01-75/214/24 від 09.01.2024 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" 26 000 грн витрат на професійну правничу допомогу по справі №903/768/23 відмовлено.

Вказане додаткове рішення мотивоване тим, що представником позивача за первісним позовом порушено процесуальний порядок реалізації принципу відшкодування судових витрат сторони, зокрема, не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс, і, які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ "Вокар-Логістик" 26 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із ухваленим додатковим рішенням, Фізична особа підприємець Донець Віта Олексіївна звернулася до суду через підсистему Електронний суд із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024. Винести нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Вокар-Логістик" на користь Фізичної особи підприємець Донець Віти Олексіївни витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн 00 коп.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- орієнтовний розрахунок суми судових витрат надавався разом з позовною заявою додатком №18;

- позов направлявся засобами поштового зв`язку, позов притятий канцелярією суду без жодних зауважень. На співробітників суду, які приймають вхідну кореспонденцію, зокрема, позовні заяви, покладається обов`язок перевірити зміст поданих документів та наявність додатків;

- матеріали справи не містять акт про відсутність будь-яких документів, перелічених в додатках до позовної заяви, зокрема, додатка 18 (орієнтовний розрахунок суми судових витрат), даний акт позивачем не отриманий, отже він не складався;

- приймаючи до уваги, що співробітниками канцелярії суду прийнятий позов, перевірено наявність всіх додатків, не складено акту про відсутність будь-якого з них, висновок суду першої інстанції про те, що представником позивача не виконані вимоги закону щодо надання разом з першою заявою по суті орієнтовного (попереднього) розрахунку суми судових витрат є безпідставні;

- другий примірник позовної заяви з додатками направлявся відповідачу ТОВ "Вокар-Логістикс", який отриманий останнім, та жодних заяв про відсутність будь-якого додатку не направив до суду, що свідчить про виконання вимог представника позивача за первісним позовом ч. 1 ст. 124 ГПК України;

- у позовній заяві представником ФОП Донець Віти Олексіївни зазначено, що попередній розрахунок судових витрат, які позивач поніс, складає витрати на сплату судового збору - 2684 грн та витрат на надання правової допомоги. Представник зазначив, що остаточний розрахунок судових витрат буде наданий протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду (арк 8 позовної заяви) Отже, висновок суду, що представником позивача не зроблена відповідна заява, безпідставний.

05.02.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи №903/768/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23. Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23 буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

27.02.2024 на адресу суду від ТОВ "Вокар-Логістик" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу ФОП Донець Віти Олексіївни без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23 без змін.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" звернулося до суду із апеляційною скаргою через підсистему Електронний суд, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області у справі №903/768/23 за первісним позовом Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Вокар-Логістик про стягнення 64 324,58 грн; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" до Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни про стягнення 41 073 грн. Ухвалити нове судове рішення у даній справі, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Донець Віти Олексіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" заборгованість по оплаті за надані транспортні послуги в сумі 41 073 грн 00 коп. У позові Фізичної особи-підприємця Донець Віти Олексіївни до ТОВ "Вокар-Логістик" про стягнення збитків у сумі 64 324,58 грн відмовити у повному обсязі. Судові витрати у справі (оплата судового збору, витрати на надання правничої допомоги) стягнути з Фізичної особи-підприємця Донець Віти Олексіївни на користь ТОВ "Вокар-Логістик". Забезпечити участь представника ТОВ "Вокар-Логістик" адвоката Чорної Б.М. у судових засіданнях при розгляді справи №903/768/23 Північно-західним апеляційним господарським судом в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адвоката за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- ФОП Донець В.О. частково оплатила рахунок на оплату №29 від 28.07.2022 у сумі 100 000,00 грн. Однак, послуги перевезення в повному обсязі не оплачені, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 41 073,00 грн, яка підлягає стягненню з ФОП Донець В.О. у примусовому порядку;

- у ході судового розгляду представник відповідача за зустрічним позов повністю визнав той факт, що заборгованість існує, однак відмовився визнавати позовні вимоги ТОВ "Вокар-Логістик";

- з матеріалів первісного позову ТОВ "Вокар-Логістик" вперше дізналося про існування рішення судів, зокрема, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №904/5000/22, які прямо впливають на права та обов`язки ТОВ "Вокар-Логістик" щодо сторін спору у вказаній справі;

- обставини справи, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №904/5000/22, не мають преюдиційного значення при розгляді позову, пред`явленого ФОП Донець В.О. до ТОВ "Вокар-Логістик" про стягнення збитків у сумі 105 367,58 грн та не мають жодних юридичних наслідків для ТОВ "Вокар-Логістик", оскільки останнє не брало участі у вищевказаній справі;

- належних документів про неналежну якість доставленого вантажу у момент прийняття його від перевізника складено не було, жодних претензій від вантажоотримувача до представника перевізника водія, у момент розвантаження та відразу після розвантаження транспортного засобу заявлено не було. До огляду вантажу та фіксування будь-яких його недоліків представник перевізника не був допущений та не був запрошений. Вищевказані дії проводилися без участі представника перевізника, представник перевізника (водій Скулинець І.А.) особисто не підписував жодних документів, які підтверджують факт неналежної якості доставленого вантажу;

- ФОП Донець В.О. жодними належними, достатніми, допустимими доказами не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, факт ушкодження вантажу, розмір збитків та законність і обґрунтованість вимоги про оплату збитків;

- ФОП Донець Віта Олексіївна не визнає позовних вимог ТОВ "Вокар-Логістик" про стягнення 41 073 грн, тому вказані вимоги не є безспірними, а отже зустрічне зарахування оспорюваних зобов`язань не може бути здійснене;

- ТОВ "Вокар-Логістик" повідомляло суд, що Заяви №12/12-1 від 12.12.2023 про припинення зобов`язання зарахуванням та Заяви №11/12-1 від 11.12.2023 про припинення зобов`язання зарахуванням, що надійшли на його адресу 22.12.2023, - є нікчемними та такими, що не породжують жодних юридичних наслідків щодо спору, який є предметом розгляду справи №903/768/23;

- у зв`язку з розглядом справи, позивачем понесені судові витрати: сплачено судовий збір у розмірі 5 904,80 грн, що включає - 2684,00 грн (перша інстанція) та 3 220,80 грн (за подання апеляційної скарги); крім того, попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу становить: 9000,00 грн, згідно умов Договору№18/23 про надання правничої/правової допомоги від 18.08.2023 та додатково за представництво інтересів ТОВ "Вокар-Логістик" під час судового розгляду з розрахунку - 2000,00 грн за участь в одному (кожному) судовому засіданні, а остаточний розмір витрат на правничу допомогу та документи на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть подані у ході розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги 3220,80 грн та докази, що підтверджують реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" електронного кабінету в ЄСІТС відповідно до положень ч. 6 ст. 6 ГПК України.

20.02.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази оплати судового збору у розмірі 3220,80 грн та докази, що підтверджують реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" електронного кабінету в ЄСІТС відповідно до положень ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23. Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23 буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Об`єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23 з раніше поданою апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.03.2024 на адресу суду від Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23, рішення суду першої інстанції без змін. Стягнути з ТОВ "Вокар-Логістик" на користь ФОП Донець Віти Олексіївни витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

У зв`язку із підвищенням кваліфікації, для участі у семінарських заняттях судді-члена колегії у справі №903/768/23 - Юрчука М.І. у період з 08.04.2024 до 12.04.2024 включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/768/23.

Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2024 у справі №903/768/23 визначено склад колегії суддів: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції прийняті апеляційні скарги Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 13.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна енергетична компанія" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Донець Вітою Олексіївною (Виконавець) укладено Договір №ЗК23812953 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажу.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надати послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом (власним або залученим) ввіреного йому вантаж в пункт призначення, вказаний Замовником, а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно з умов даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору виконавець зобов`язаний:

- п.п. 3.2.4. При прийманні вантажу до перевезення Виконавець в особі свого представника (водія або експедитора) зобов`язаний перевірити, та затвердити підписом його кількісну відповідність, назву та характеристики вантажу, згідно із Замовленням, у товарно - транспортній накладній (ТТН).

- п.п. 3.2.7. Забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на одержання вантажу особі. Ризик випадкової загибелі або пошкодження вантажу з моменту його прийняття та до видачі вантажу несе Виконавець.

- п.п. 3.2.8. Доставляти вантаж у вказаний Замовником пункт призначення в строк, обумовлений в замовлені, та передавати його уповноваженій особі Вантажоодержувачу в цілості та схоронності.

- п.п. 3.2.11. У випадку пошкодження, нестачі або втрати вантажу Виконавець зобов`язаний забезпечити участь свого представника (водія та/або експедитора) при складанні акту, а також забезпечити наявність його підпису в цьому акті та у всіх примірниках ТТН. У невиконання своїх зобов`язань за цим пунктом Виконавець сплачує штраф у розмірі десять процентів від вартості такого вантажу за цим Договором за кожний випадок порушення, при цьому сплата штрафу не звільняє Виконавця від відповідальності передбаченої розділом 6 цього Договору.

При залученні Експедитором третіх осіб до виконання своїх зобов`язань, Експедитор несе відповідальність перед Замовником за їх дії як за свої власні (п. 7.2. договору).

Цей договір діє до 13.05.2023 та набуває чинності з моменту його підписання. Якщо жодна із сторін не направила письмову заяву про розірвання договору за 30 днів до закінчення його дії, договір вважається пролонгованим на той же строк (п. 9.1 договору).

Заявкою №2007 від 20.07.2022 укладеною між ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" та підприємець Донець В.О. до договору від 13.05.2022 №ЗК 23812953 сторони погодили перевезення вантажу обладнання (ротор) по маршруту Полтавська область, м. Полтава (Україна) - Ґдиня Gdynia (Польща). В заявці адреса вигрузки товару зазначено С. Hartwing Gdynia, Handlowa, 29, Gdynia, 81-061, POLAND. Вартість перевезення 4.300 євро по курсу НБУ, перед вивантаженням товару. Строк доставки - 5-10 днів.

Відповідно до Заявки №2007 перевізник несе повну матеріальну відповідальність за кількість та стан вантажу з моменту його прийняття до моменту розвантаження (пункт 2).

В Заявці №2007 зазначено номер машини Mercedes- Benz AC 6292 НА, прізвище водія - Скулинець Іван.

20.07.2022 між фізичною особою підприємцем Донець Вітою Олексіївною (Позивач, Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (Відповідач, Перевізник) укладено Договір перевезення вантажу №ПР44344498, за умовами якого Експедитор замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, а також у міжміських сполученнях по території України (п. 1.1. договору).

При перевезенні міжнародних перевезень за даним Договором застосовуються правила Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписаної в Женеві 19.05.1956 та Протоколу до КДПВ 1978 року Митної конвенції МДП, Конвенції про перевезення небезпечних вантажів (ADR), Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв (ESTR), а також вимоги міжурядових угод про міжнародні автомобільні перевезення (п. 8.9 цього договору від 20.07.2022 №ПР44344498).

Згідно п. 2.2.7. договору від 20.07.2022 №ПР44344498 за домовленістю сторін за договором перевізник - ТОВ "Вокар-Логістик" взяв на себе зобов`язання, серед іншого: доставити і здати вантаж вантажоодержувачу.

Перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, Статуту автомобільного транспорту України та чинного законодавства України - пункт 5.2. Договору.

Відповідно до оформленої між ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" та підприємець Донець В.О. заявки №2007 від 20.07.2022 до договору від 20.07.2022 №ПР 44344498 перевізник - ТОВ "Вокар-Логістик" взяв нам себе зобов`язання виконати перевезення вантажу обладнання (ротор) по маршруту Полтавська область, м. Полтава (Україна) - Ґдиня Gdynia (Польща). В Заявці адреса вигрузки товару зазначено С. Hartwing Gdynia, Handlowa, 29, Gdynia, 81-061, POLAND.

При завантаженні 22.07.2022 товару ніяких зауважень щодо його кількості та упакування представником відповідача (перевізника ТОВ "Вокар-Логістик") задекларовано в CMR № 192485 не було.

При прийнятті вантажу його вантажоодержувачем представником С. Hartwing Gdynia було виявлено пошкодження вантажу, про що був складений акт від 29.07.2022. Відповідний акт підписаний водієм Скулинець Іваном, який виконував транспортування вантажу по договору перевезення вантажу №ПР 44344498 від 20.07.2022 між Фізичною особою підприємець Донець В.О. та ТОВ "Вокар-Логістик".

В матеріалах справи наявний документ, складений іноземною мовою без перекладу на українську мову з посиланнями на накладну СМR №192485 від 22.07.2022 та перекладний варіант акта про пошкодження від 29.07.2022 разом із звітом про огляд вантажу від 29.07.2022.

Позивач зазначає, що йому був виставлений рахунок РФ-14322 від 02.08.2022 на суму 106 627,92 грн за додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України (усунення пошкоджень згідно акта пошкоджень від 29.07.2022, вартість яких складає 102 886,58 грн та транспортно-експедиційне обслуговування на території України на суму 3 117,78 грн). Вказаний рахунок РФ-14322 від 02.08.2022 на суму 106 627,92 грн позивач оплатив, що підтверджується платіжною інструкцією № 7992 від 26.08.2022 на суму 106 627,92 грн.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" звернулося до ФОП Донець В.О. з претензією від 01.09.2022 за вих. №42 про відшкодування збитків внаслідок пошкодження вантажу у загальному розмірі 102 886,58 грн.

ФОП Донець В.О. було відмовлено в задоволенні претензії, у зв`язку з чим ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ФОП Донець В.О. про стягненні збитків на суму 102 886,58 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №904/5000/22 задоволено позовні вимоги ТОВ "МЕК" та стягнуто з ФОП Донець В.О. 102 886,58 грн понесених збитків та 2481 грн судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/5000/22 ФОП Донець В.О. перерахувало ТОВ "МЕК" грошові кошти у розмірі 102 886,58 грн збитків (платіжна інструкція №1065) та 2481,00 грн судового збору (платіжна інструкція №1066).

Не здійснення відповідачем належних розрахунків з позивачем стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про відшкодування збитків в порядку регресу, а саме грошових коштів, які ФОП Донець В.О. сплатила на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №904/5000/22 в розмірі 102 886,58 грн збитків та 2 481,00 грн сплаченого судового.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону або договору.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Згідно із статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторін договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статей 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

З огляду на наведене - предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №910/4962/18.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 та від 20.10.2020 у справі №910/17533/19, яка врахована апеляційним господарським судом.

Як вбачається з договору №ЗК 23812953 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів послуг, укладеного 13.05.2022 між ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" (замовник) та ФОП Донець В.О. (виконавець), він є договором транспортного експедирування, а тому, як зазначено у статті 934 ЦК України, за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу, яка регулює правові наслідки порушення зобов`язання та відповідальність за порушення зобов`язання (ст. ст. 610 - 625 ЦК України).

20.07.2022 між позивачем (Експедитор) та відповідачем (Перевізник) укладено договір №ПР 44344498, який є договором перевезення вантажу, за яким відповідач зобов`язується виконати перевезення вантажів автомобільним транспортом за замовленням експедитора у міжнародному та/або міжміському та/або місцевому сполученні і надати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажів.

Пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами частин 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України унормовано особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало (ч. 1 ст. 924 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізнику.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Отже, перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

За змістом статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) (Закон України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів") (далі - Конвенція) перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Приписами п.п. 1, 2 ст. 18 Конвенції визначено, що тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Якщо перевізник встановить, що через обставини, які склалися, утрата вантажу чи його ушкодження могли бути наслідком одного чи декількох особливих ризиків, зазначених у пункті 4 статті 17, то вважається, що вони відбулися внаслідок цього. Однак, позивач має право довести, що утрата або ушкодження фактично не були пов`язані, повністю або частково, з одним з цих ризиків.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Конвенції за умови дотримання пунктів 2 - 5 статті 18, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов`язаного зокрема з недостатністю або неадекватністю маркування чи нумерації вантажних місць (п.п. е) п. 4 ст. 17 Конвенції).

Враховуючи приписи статей 17, 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) (Закон України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів") у співвідношенні із статтями 22, 611, 623, глави 64 (Перевезення) Цивільного кодексу України, статтями 224, 225, глави 32 (Правове регулювання перевезення вантажів) Господарського кодексу України, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку та вини.

З аналізу Конвенції, глави 32 Господарського кодексу України та глави 64 Цивільного кодексу України вбачається, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Перевізник звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам (внаслідок дій або недогляду відправника вантажу, особливих природних властивостей перевезеного вантажу, внаслідок інструкцій замовника перевезення, дефекту вантажу, недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути, й інших обставин, передбачених законом).

Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Цивільний та Господарський кодекси України передбачають звільнення перевізника від відповідальності, у разі вчинення ним дії з запобігання та усунення обставин, що можуть спричинити втрату чи пошкодження вантажу, а також наявність обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Нормами вказаної Конвенції саме на перевізника покладається тягар ужиття всіх можливих заходів з належного виконання перевезення і відповідальності за їх невиконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Отже, загальною умовою відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу є вина, наявність якої припускається. Перевізник повинен довести свою невинуватість шляхом посилання на обставини: по-перше, яким не міг запобігти та по-друге, усунення яких від нього не залежало.

З міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №192485 від 22.07.2022 вбачається, що товар завантажено на автомобіль без зауважень перевізника - ТОВ "Вокар-Логістик" щодо якості та цілісності вантажу. Відповідно до пункту 2 заявки №2007 від 20.07.2022 до договору від 20.07.2022 №ПР44344498, перевізник несе повну матеріальну відповідальність за кількість та стан вантажу з моменту його прийняття до моменту розвантаження. Факт пошкодження вантажу встановлено актом від 29.07.2022 за участю водія ТОВ "Вокар-Логістик" Скулинець Іван.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22 вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Донець Віти Олексіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівна енергетична компанія" 102 886, 58 грн збитків, 2 481 грн судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22 було встановлено, зокрема, наступне:

- п.п. 3.2.7 п. 3.2.1 договору від 13.05.2022 №ЗК23812953 виконавець, тобто відповідач, зобов`язується забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на одержання вантажу особі. Ризик випадкової загибелі або пошкодження вантажу з моменту його прийняття та до видачі вантажу несе виконавець;

- товаро-транспортна накладна СMR №192485 від 22.07.2022 не містить жодних зауважень та застережень відповідача щодо вантажу, який він взяв обов`язок доставити у пункт призначення (п. 18);

- на момент прийняття вантажу відповідачем від позивача до перевезення вантаж не мав ознак пошкодження;

- п.п. 3.2.8 п. 3.2.1 договору від 13.05.2022 №ЗК23812953 виконавець зобов`язується доставляти вантаж у вказаний замовником пункт призначення в строк, обумовлений в замовленні та передати його уповноваженій особі вантажоодержувача в цілості та схоронності.

- із змісту товаро-транспортної накладної СMR №192485 від 22.07.2022 суд встановив, що відмітка про одержання вантажу (п. 24) у ній відсутня, отже підставним є висновок, що умова договору про передачу вантажу уповноваженій особі вантажоодержувача в цілості та схоронності відповідачем не виконана;

- пошкодження вантажу виявлено 29.07.2022, що підтверджується актом про пошкодження вантажу, у якому вказано, що під час транспортування тріснули стики опор біля їх основи, конструктивні елементи опор з`єднані неправильно - в деяких місцях відсутні або неповні стики, з`єднані конструктивні елементи опор були неправильно підготовлені до зварювання, видима корозія конструкції під швами, що тріснули, розподільні опори потерли сердечник валу ротара, видимі тріщини в захисному кожусі ротора.

- відповідно до п. 3.2.11 договору виконавець зобов`язується у випадку пошкодження, нестачі або втрати вантажу забезпечити участь свого представника (водія та/або експедитора) при складанні акта, а також забезпечити наявність його підпису в цьому акті та в усіх примірниках ТТН.

- акт про пошкодження від 29.07.2022 містить підпис водія відповідача ОСОБА_1 ;

- заявка на організацію експедиційно-транспортних послуг №2007 від 20.07.2022 згідно договору транспортно-експедиційного обслуговування №ЗК 23812953 від 13.05.2022 містить дані, що водієм транспортного засобу, у якому перевозився спірний вантаж, був саме Скулинець Іван.

- відповідач не заперечував, що пошкоджений вантаж перевозив саме цей водій, який і взяв участь при складанні акта від 29.07.2022.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Обставини справи - це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності (статті 76-79 ГПК України) суд виснує про доведеність чи недоведеність певних обставин (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/1338/18).

Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності. Також преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Важливим видається те, що обставини, встановлені у першій справі, що є преюдиційною, мають належати до предмета доказування, тобто їх встановлення має бути необхідне для вирішення тієї справи. Оскільки предмет доказування спочатку визначається підставами позову, а потім обґрунтовується нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору, то питання про те, чи належав певний факт до предмета доказування, є питанням права, а не факту.

Питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків. Життєвий факт набуває ознак юридичного внаслідок юридичної кваліфікації, правозастосування. Таким чином, юридичний (правовий) факт - це той же самий життєвий факт, але в контексті наявності його правової регламентації. Аналогічний висновок щодо застосування статті 75 ГПК України викладено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №914/554/19.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Преюдицію мають виключно ті обставини, які суд безпосередньо дослідив і встановив, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 (пункт 32).

У зазначеному рішенні у справі №904/5000/22, судом встановлено обставини, зокрема щодо суми відшкодування збитків, які стягнуто з Фізичної особи-підприємця Донець Віти Олексіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівна енергетична компанія", та виявлення факту пошкодження вантажу під час його транспортування.

Отже, факти та обставини, встановлені рішенням суду від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, згідно ст. 75 ГПК України, мають преюдиційне значення для даної справи, відтак, не підлягають доказуванню.

Водночас, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, ТОВ "Вокар-Логістик" не спростовані у загальному порядку. Доказів на спростування обставин, встановлених у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, ТОВ "Вокар-Логістик" не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що є необґрунтованими доводи відповідача в частині того, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22 не має преюдиційного значення для даної справи.

Колегія суддів звертається до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №907/603/17, що вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не охоплюється визначенням обставин непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таких доказів, зокрема, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким ТОВ "Вокар-Логістик" не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, ТОВ "Вокар-Логістик" суду не надано.

Враховуючи, що 20.07.2022 між Фізичною особою підприємцем Донець Вітою Олексіївною (Позивач, Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (Відповідач, Перевізник) укладено Договір перевезення вантажу №ПР44344498, Фізична особа підприємець Донець Вітою Олексіївною як Експедитор має право в порядку регресу відшкодувати збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням обов`язків іншою особою відповідно до статті 932 ЦК України, частини третьої статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що з моменту оплати підприємцем В.О. Донець ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" грошових коштів у розмірі 102 886,58 грн збитків згідно платіжної інструкції №1065 від 16.06.2023 відшкодування за зіпсований вантаж на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, позивач отримав право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки в порядку регресу.

Таким чином, уклавши договір №ПР 44344498 від 20.07.2022 відповідач прийняв на себе ризики псування товару у непошкодженому транспортному засобі під час транспортування. Вину відповідача встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 у справі №904/5000/22, збитки, а також причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками підтверджується Актом від 29.07.2022 про пошкодження вантажу та платіжним дорученням яким позивач перерахував вантажовідправнику ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія" 102 886,58 грн. Збитки розраховано згідно з акту пошкодження вантажу, виходячи з вартості рахунка №РФ-14322 від 02.08.2022, яка була сплачена вантажовідправником ТОВ "Машинобудівна енергетична компанія", та становить 102 886,58 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" звернулося із зустрічною позовною заявою до відповідача: Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни про стягнення 41 073 грн.

Статтею 909 Цивільного кодексу України та статтею 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Судом встановлено, що 20.07.2022 між Фізичною особою-підприємцем Донець Вітою Олексіївною (Експедитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (Перевізник), укладено Договір перевезення вантажу №ПР44344498, за умовами якого експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, а також у міжміських сполученнях по території України.

На виконання п. 2.1.1 Договору №ПР 44344498 сторонами узгоджено заявку на організацію експедиційно-транспортних послуг №2007 від 20.07.2022, у якій визначено істотні умови перевезення.

Пунктом 2.1.11 Договору №ПР 44344498 експедитор прийняв на себе зобов`язання своєчасно оплачувати послуги перевізника.

За умовами п. 4.1 Договору №ПР 44344498 оплата за транспортні послуги Перевізнику здійснюється експедитором протягом 3 банківських днів.

Відповідно до умов Заявки №2007 вартість перевезення становить 3800 Євро; форма оплати: на р/р по курсу НБУ на момент розвантаження товару.

Згідно Заявки №2007 для здійснення оплати послуг перевізник зобов`язаний надати замовнику копії установчих документів, договір-заявку, рахунок, акт виконаних робіт і документи, що підтверджують перевезення та відвантаження (передачу) Вантажу, підписані та скріплені мокрою печаткою. Оплата здійснюється після виконання вказаних в даному пункті умов.

Заявка №2007 набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання всіх зобов`язань Виконання перевізником своїх зобов`язань за Договором №ПР 44344498 та заявкою №2007 від 20.07.2022 підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №192485 від 22.07.2022.

На виконання вимог договору представнику Відповідача 20.08.2022 надіслано за повідомленою ним адресою на відділення Нової пошти №97 м. Дніпро відправленням №59000854009849 документи для оплати: копії установчих документів, договір-заявку, рахунок на оплату №29 від 28.07.2022 в сумі 141 073,00 грн, а також оригінал товарно-транспортної накладної №192485 та акт надання послуг №50 від 02.08.2022.

Відповідно до п. 8.7. Договору у випадку, якщо відправлений перевізником експедитору акт виконаних робіт ним не підписаний і не заперечений на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту його отримання експедитором, акт вважається прийнятим експедитором без змін та підлягає оплаті в повному об`ємі.

Відповідачем не висловлено заперечень та зауважень щодо отримання вказаних документів. Таким чином, послуги перевезення мали бути оплачені у повному обсязі з моменту отримання цих документів.

10.08.2022 ФОП Донець В.О. частково оплатила рахунок на оплату №29 від 28.07.2022 в сумі 100 000,00 грн.

11.10.2022 позивачем на адресу ФОП Донець В.О. було направлено претензію про сплату заборгованості на суму 41 073,00 грн. Проте, остання була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування та виконання, що стало підставою для звернення із зустрічною позовною заявою.

Поряд з цим, 14.12.2023 ФОП Донець В.О. направило ТОВ "Вокар-Логістик" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли у зв`язку з виконанням договору від 20.07.2022 №ПР44344498 та заявки №2007 від 20.07.2022, згідно якої ФОП Донець В.О. було здійснено зарахування зобов`язання перед ТОВ "Вокар-Логістик" на залишкову суму заборгованості 41 043,00 грн.

Згідно зі ст. 601 ЦКУ зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Статтею 602 ЦКУ передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, 2) про стягнення аліментів, 3) щодо довічного утримання (догляду), 4) у разі спливу позовної давності, 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом, 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст. 601 ЦКУ та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених ст. 601 ЦКУ та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦКУ, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону

При цьому колегія суддів звертається до правового висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду сформував у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19:

"47. Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

48. За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

49. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

50. Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

51. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення."

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на суму 41 043,00 грн, на підставі чого зобов`язання ФОП Донець В.О. перед ТОВ "Вокар Логістик" по виконанню договору від 20.07.2022 №ПР44344498 та заявки №2007 від 20.07.2022 є припиненими, відтак підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

При цьому суд звертає увагу на ту обставина, що будучи кредитором за цим боргом, ТОВ "Вокар Логістик" не заперечує наявність суми боргу як такої, а намагається довести спірність цих вимог використовуючи виключно звернення із зустрічною позовною заявою. Тобто фактично ТОВ "Вокар Логістик" оспорює наявність нарахованого ним самим боргу.

Також колегія суддів зазначає, що ТОВ "Вокар Логістик" не оскаржило в судовому порядку заяву про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

ТОВ "Вокар Логістик" не підтверджено належними, допустимими, вірогідними та достовірними доказами його твердження щодо спірності вимог, а заперечення по суті зводяться до незгоди останнього зі здійсненим зарахуванням у зв`язку із поданням зустрічної позовної заяви, що відповідно до висновків Верховного Суду у справі №910/11116/19 не свідчить про невідповідність зарахування зустрічних однорідних грошових вимог вимогам статей 601, 602 ЦК України.

Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково. При цьому - зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії розгляду справи по суті чи на стадії виконання судового рішення. Такі висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові ВС КЦС у справі №761/33621/18 від 08.09.2021.

Отже, позовні вимоги за первісним позовом Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (враховуючи клопотання позивача за вх. №01-74/1393/23 від 13.09.2023 про зменшення позовних вимог) підлягають задоволенню на суму 61 843,58 грн заподіяної шкоди в порядку регресу, а в задоволенні зустрічного позову - слід відмовити.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника ТОВ "Вокар Логістик", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" - без задоволення.

Щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи, що рішенням суду першої інстанції задоволено первісний позов, яке суд апеляційної інстанції залишив без змін, на підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір та судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача за первісним позовом (апелянта).

Щодо відшкодування судових витрат зі сплати витрат на професійну правничу допомогу позивача за первісним позовом колегія суддів зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (ст. 123 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України).

Загальний порядок розподілу судових витрат врегульований ст. 129 ГПК України, яка в частині 4, зокрема, передбачає покладення в разі відмови в позові судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, на позивача.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

При цьому разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У розумінні положень ч.ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), що застосовується як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Щодо витрат Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївн на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 26 000,00 грн колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчить зміст позовної заяви Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни, та додані до неї документи, цим учасником справи порушено питання про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів зазначає, що, дійсно, у додатках до позовної заяви під п. 18 зазначено "Орієнтовний розрахунок суми судових витрат".

Водночас, в матеріалах справи такий додаток і такий орієнтовний розрахунок відсутній.

Скаржник зазначає, що матеріали справи не містять акт про відсутність будь-яких документів перелічених в додатках до позовної заяви, зокрема додатка 18 (орієнтовний розрахунок суми судових витрат), який мали скласти співробітники канцелярії суду у разі відсутності такого додатку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 6. розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України Затвердженої Наказ Державної судової адміністрації України 20.08.2019 №814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації У країни від 17.10.2023 №485) Конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів.

При цьому, скаржником до апеляційної скарги додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесе у зв`язку з розглядом справи від 19.07.2023, з якого вбачається, що ФОП Донець В.О. понесла або планує понести у майбутньому при розгляді справи у Господарському суді Волинської області за позовом ФОП Донець В.О. до ТОВ "Вокар-Логістик" про стягнення збитків, судові витрати у розмірі 26 684,00 грн.

Враховуючи, що при надходженні позовної заяви до суду першої інстанції, не складено акт про відсутність додатку до позовної заяви, зокрема, додатка 18 (орієнтовний розрахунок суми судових витрат), колегія суддів вважає, що позивачем за первісним позовом долучено орієнтовний розрахунок суми судових витрат.

Судом встановлено, що 09.01.2024 до суду від представника Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни адвоката Добриня Я.О. надійшло клопотання №08/01-2 від 08.01.2024 за вх. 01-75/214/24 від 09.01.2024 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ "Вокар-Логістик" 26 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження вказаних витрат Фізична особа підприємця Донець Віта Олексіївна надала копії: Договору про надання правової допомоги №16/06/2023-2 від 16.06.2023; Додаткової угоди №1 від 16.06.2023 до Договору про надання правової допомоги №16/06/2023-2 від 16.06.2023; рахунків на оплату №13 від 21.06.2023 у розмірі 20 000,00 грн, №27 від 21.11.2023 у розмірі 14 000,00 грн, №1 від 04.01.2024 у розмірі 2000,00 грн; платіжних інструкцій №1076 від 22.06.2023 у розмірі 20 000,00 грн, №1182 від 05.01.2024 у розмірі 2000,00 грн, №1161 від 22.01.2023 у розмірі 14000,00 грн; акт № 5 від 04.04.2024. Також ФОП Донець Віта Олексіївна надала копію квитанції №442484 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету представнику ТОВ "Вокар-Логістик".

Судом встановлено, що 16.06.2023 між Адвокатським Бюро "Добринь", в особі учасника бюро Добриня Ярослава Олексійовича (Бюро) та, Донець Альбіною Олександрівною, яка діє в інтересах фізичної особи - підприємця Донець Віти Олексіївни, укладено Договір про надання правової допомоги №16/06/2023-2, згідно якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо:

- Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань.

- Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

- Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

- Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін (п. 3 Договору).

Згідно Додаткової угоди №1 від 16.06.2023 до Договору про надання правової допомоги №16/06/2023-2 від 16.06.2023 вартість послуг складається із складання та подання позовної заяви до ТОВ "Вокар-Логістик" про стягнення збитків (10 000,00 грн), складання та подання позовної заяви до ТОВ "Амелі Арт" про стягнення збитків (10 000,00 грн), складання та подання процесуальних документів (один документ), участь у судовому засіданні (одне судове засідання) (2000,00 грн).

Відповідно до Акта №5 від 04.01.2024 Бюро виконало наступні роботи (надані такі послуги):

- участь у судових засіданнях 21.08.2023, 25.09.2023, 18.10.2023, 25.10.2023, 26.10.2023, 04.01.2024 у справі №903/768/23, кількість - 6, ціна з ПДВ - 2000,00 грн, сума з ПДВ - 12 000,00 грн;

- складання процесуальних документів, відзив на зустрічну позовну заяву у справі №903/768/23 - кількість - 1; ціна з ПДВ - 4000,00 грн; сума з ПДВ - 4000,00 грн;

- складання та подання позовної заяви до ТОВ "Вокар-Логістик" про стягнення збитків, кількість - 1, ціна з ПДВ - 10000,00 грн, сума з ПДВ - 10 000,00 грн.

Всього - 26 000,00 грн.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 26 000,00 грн, не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді першої інстанції, а їх відшкодування відповідачем, з огляду на обставини цієї справи, матиме надмірний характер.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, а також, проаналізувавши подані позивачем за первісним позовом докази щодо розміру понесених витрат на правову допомогу, вартість наданих послуг на правову допомогу з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих послуг позивачу за первісним позовом, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на відповідача за первісним позовом судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем за первісним позовом, у розмірі 6 000,00 грн, який відповідає критеріям розумності та пропорційності.

Колегія суддів вважає, що пропорційним, враховуючи ціну позову, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, розмір витрат на професійну (правничу) допомогу ФОП Донець В.О. становить 6000,00 грн, зокрема:

- участь у судових засіданнях 21.08.2023, 25.09.2023, 18.10.2023, 25.10.2023, 26.10.2023, 04.01.2024 у справі №903/768/23, кількість - 6, ціна з ПДВ - 500,00 грн, сума з ПДВ - 3000,00 грн;

- складання процесуальних документів, відзив на зустрічну позовну заяву у справі №903/768/23, кількість - 1; ціна з ПДВ - 1000,00 грн; сума з ПДВ - 1000,00 грн;

- складання та подання позовної заяви до ТОВ "Вокар-Логістик" про стягнення збитків, кількість - 1, ціна з ПДВ - 2000,00 грн, сума з ПДВ - 2000,00 грн.

Всього - 6000,00 грн.

За таких обставин, розумним та обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 6000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом. В іншій частині у задоволенні заяви слід відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23 слід задоволити частково. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23 скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення клопотання представника Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни за вх. 01-75/214/24 від 09.01.2024 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" витрат на професійну правничу допомогу у справі №903/768/23.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа підприємця Донець Віта Олексіївна у відзиві на апеляційну скаргу відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України зазначила, що понесла витрати на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області.

На підтвердження вказаних витрат Фізична особа підприємця Донець Віта Олексіївна надала копії: Договору про надання правової допомоги №16/06/2023-2 від 16.06.2023; платіжної інструкції №1197 від 05.03.2023 у сумі 4000,00 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги, який виданий ФОП Донець В.О. на ім`я адвоката Добриня Ярослава Олексійовича; рахунок на оплату №8 від 01.03.2024; акта №75 від 01.03.2024; додаткової угоди №2 до Договору про надання правової допомоги №16/06/2023-2 від 16.06.2023. Також ФОП Донець Віта Олексіївна надала копію квитанції №695462 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету представнику ТОВ "Вокар-Логістик".

Згідно Додаткової угоди №2 від 01.03.2024 до Договору про надання правової допомоги №16/06/2023-2 від 16.06.2023 вартість послуг складається із складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23, та становить 4000,00 грн.

Відповідно до Акта №75 від 01.03.2024 Бюро надало ФОП Донець В.О. наступну правничу допомогу у Північно-західному апеляційному господарському суді: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23, що становить 4000,00 грн.

Проаналізувавши наведені документи та вказані в акті послуги з урахуванням вимог, зокрема, ст.ст. 126, 129 ГПК України, суд вважає обґрунтованими та співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг витрати на правничу допомогу позивача за первісним позовом в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000,00 грн.

Суд відхиляє як необґрунтовані доводи ТОВ "Вокар-Логістик", які наведені у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, про те, що заявлений ФОП Донець В.О. розмір витрат на оплату адвоката є завищеним та неспівмірним. У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги ТОВ "Вокар-Логістик" просить зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 100,00 грн без наведення обґрунтованих пояснень.

З огляду на викладене, суд вважає, що ФОП Донець В.О. підтверджено понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, заявлені витрати є пропорційними до предмета спору, тому мають бути відшкодовані за рахунок ТОВ "Вокар-Логістик" в повному обсязі у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 04.01.2024 у справі №903/768/23 - без змін.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23 задоволити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 17.01.2024 у справі №903/768/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким клопотання представника Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни за вх. 01-75/214/24 від 09.01.2024 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" витрат на професійну правничу допомогу у справі №903/768/23 задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (45000, Волинська область, місто Ковель (з), вул. Володимирська, будинок 135 В, код ЄДРПОУ 44344498) на користь Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 6 000,00 грн

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вокар-Логістик" (45000, Волинська область, місто Ковель (з), вул. Володимирська, будинок 135 В, код ЄДРПОУ 44344498) на користь Фізичної особи підприємця Донець Віти Олексіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000,00 грн

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Волинської області.

5. Справу №903/768/23 повернути до Господарського суду Волинської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "09" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.