Рішення

від 12.01.2024 по справі 904/5241/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5241/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКС Фертігхаус", м. Дніпро

про стягнення 196 891,73 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКС Фертігхаус" заборгованості у сумі 196 891,73 грн.

Судові витрати, які за наведеним у позові попереднім (орієнтовним) розрахунком складаються із судового збору в сумі 2953,38 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за період з вересня по грудень 2022 року за договором оренди обладнання № 5-280922 від 28.09.2022.

Ухвалою суду від 04.10.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками щодо зазначення позивачем ідентифікаційного коду відповідача та предмета позову (способу захисту).

16.10.2023 від позивача службою кур`єрської доставки надійшла заява про усунення недоліків із долученою до неї новою редакцією позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 196 891,73 грн, з яких: 118599,71 грн основний борг, 23719,95 грн штраф, 41099,34 грн пеня, 8314,49 грн 10% річних, 5158,24 грн інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 17.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Відповідно нормативних приписів статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 17.10.2023 була доставлена до електронного кабінету відповідача 18.10.2023 о 07:02 год, що підтверджується наявною у справі довідкою, сформованою комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" (а.с. 105).

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву в установлений судом строк не скористався.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (далі орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКС Фертігхаус" (далі орендар, відповідач) укладено договір оренди обладнання № 5-280922 від 28.09.2022 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування обладнання, перелік якого визначається орендарем у договорі або відповідних додатках до нього. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

За змістом пункту 2.1 договору орендодавець зобов`язаний, зокрема: здійснити передачу обладнання орендарю за адресою, вказаною у відповідному акті передачі обладнання в оренду та надати такий акт для укладення між сторонами; за фактом належного надання орендодавцем/прийняття орендарем послуг з тимчасового платного користування обладнанням, направляти орендареві для укладення (в т.ч. в електронному вигляді у порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документа та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність") акти надання послуг щодо всього обсягу отриманих орендарем послуг з тимчасового платного користування обладнанням за відповідний період/строк.

Орендар, у свою чергу, зобов`язаний належним чином виконувати зобов`язання (в т.ч. грошові), що виникають на підставі цього договору (п.п. 3.1.1 п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що при передачі/поверненні кожної одиниці обладнання сторони складають акт передачі/повернення обладнання з оренди.

Орендодавець передає обладнання в оренду за адресою, вказаною в акті передачі обладнання в оренду. Акт передачі обладнання в оренду містить інформацію про перелік обладнання, що передається в оренду, його відновну вартість, вартість послуг з оренди обладнання щодо кожної одиниці обладнання, яке передається орендарю без врахування ПДВ, а також адресу безпосередньої експлуатації обладнання орендарем (п. 4.2 договору).

Передача та повернення обладнання здійснюється за попередньою домовленістю сторін відповідно до вимог цього договору (п. 4.3 договору).

Згідно з пунктом 4.6 договору підписання представником орендаря акта передачі обладнання в оренду засвідчує факт його передачі в технічно справному стані, за умови відсутності письмово зазначених орендарем виявлених ним недоліків такого обладнання.

Пунктом 4.11 договору встановлено, що орендар повинен повернути обладнання в день закінчення строку оренди.

Якщо обладнання за цим договором було передано в оренду на невизначений строк, орендар повинен повернути його орендодавцю протягом 2-х робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги орендодавця або в строк, встановлений вимогою. Зазначена вимога має бути направлена в письмовій формі шляхом надсилання цінного листа з описом вкладення та/або передана під розпис уповноваженій особі орендодавця (п. 4.12 договору).

За змістом пункту 4.13 договору орендар повинен повернути обладнання у належному технічному стані з урахуванням природного зносу. Крім того, обладнання повинно бути очищено від будівельного та іншого бруду (фарба, мастило, мазут, олива, інші технічні рідини та суміші). Орендар повинен оплатити всі витрати орендодавця по видаленню забруднення з обладнання на підставі виставленого орендодавцем рахунку потягом 3-х банківських днів з моменту отримання такої вимоги від орендодавця.

При поверненні орендарем обладнання уповноважені представники сторін здійснюють огляд його технічного стану. Результати огляду технічного стану обладнання письмово зазначаються в акті повернення обладнання з оренди (п. 4.14 договору).

Пунктом 4.15 договору передбачено, що орендар зобов`язаний відшкодувати всі витрати орендодавця щодо ремонту (відновлення), придбання аналогічного обладнання (у випадку його втрати, викрадення, знищення тощо), а також відшкодувати інші документально підтверджені збитки орендодавця, які є прямими наслідками обставин, зазначених у п. 4.14.1 цього договору, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від орендодавця.

Підтвердженням факту повернення обладнання орендодавцю є укладений між сторонами без зауважень та заперечень акт повернення обладнання з оренди. До підписання сторонами такого акта повернення обладнання з оренди обладнання вважається таким, що знаходиться в тимчасово оплатному користуванні орендаря (п. 4.16 договору).

Розділом 5 договору визначено орендну плату та порядок розрахунків.

Так, відповідно до пункту 5.1 договору орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за відповідний орендний період, попередньо узгоджений сторонами.

Вартість фактично наданих орендарю послуг з оренди обладнання визначається у рахунках на оплату, актах надання послуг (п. 5.2 договору).

Пунктом 5 договору визначено, що надання послуг та нарахування орендної плати починається з дня укладення сторонами відповідного акта передачі обладнання в оренду або з дня, зазначеного у відповідному акті передачі обладнання в оренду.

Ціною договору є сума (загальна вартість) усього обсягу отриманих орендарем послуг з оренди обладнання за цим договором (п. 5.4 договору).

Згідно з пунктом 5.5 договору оплата орендарем послуг з оренди обладнання відбувається в порядку попередньої оплати на підставі рахунка на оплату у розмірі 100% від загального розміру плати за запланований період оренди, протягом 3-х робочих днів з дня отримання відповідного рахунка від орендодавця.

У будь-якому випадку орендар зобов`язаний сплатити орендну плату за час фактичного користування обладнанням не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяця, за звітний місяць, незалежно від наявності в орендаря відповідного рахунка на оплату (п.п. 5.5.1 п. 5.1 договору).

Орендар здійснює орендну плату та всіх інших платежів, передбачених цим договором, у національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, попередньо визначений орендодавцем у цьому договорі (п. 5.6 договору).

Відповідно до пункту 5.7 договору за фактом належного надання орендодавцем/прийняття орендарем послуг з тимчасового платного користування, після закінчення надання послуг (періоду оренди/строку оренди) орендодавець протягом 5-ти робочих днів готує та передає на погодження орендарю два примірники акта надання послуг. Орендар зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів від дня отримання зазначених актів розглянути та підписати їх або надати письмові мотивовані заперечення. Після підписання орендар протягом 5-ти робочих днів передає один примірник підписаного акта орендодавцеві. У випадку наявності в орендаря зауважень до наданих послуг та/або акта надання послуг, такі недоліки усуваються орендодавцем протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання письмових мотивованих зауважень від орендаря. Після усунення недоліків, погодження акта відбувається в порядку, встановленому цим пунктом договору. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду орендодавець не отримає підписаний замовником примірник акта або обґрунтованої відмови від його підписання, акт вважається підписаним (укладеним), а послуги такими, що надані належним чином.

Якщо після надання послуг з оренди обладнання здійснюється будь-яка зміна (коригування) розміру плати за такі послуги або кількості (внаслідок перегляду цін, перерахунку, при поверненні суми попередньої оплати, при узгодженій відмові від наданих послуг тощо), сторони зобов`язуються здійснити коригування доходів, витрат, податкових зобов`язань, податкового кредиту та провести всі необхідні коригування в бухгалтерському та податковому обліку на підставі п. 192.1 Податкового кодексу України шляхом підписання акта коригування послуг у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України (п. 5.8 договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем грошових зобов`язань, що виникають на підставі цього договору, орендар зобов`язаний сплатити на користь орендодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 процентів річних, пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення, а також штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного орендарем грошового зобов`язання.

Нарахування пені за порушення орендарем грошового зобов`язання згідно з пунктом 6.2 цього договору не обмежується шестимісячним строком та нараховується за весь час невиконання або неналежного виконання орендарем грошового зобов`язання (п. 6.3 договору).

Згідно з пунктом 7.1 договору початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, починається з дня складення сторонами акта передачі обладнання в оренду та закінчується днем складення акта повернення обладнання з оренди.

Цей договір укладений строком на один календарний рік та набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони не заявили бажання про припинення дії цього договору до моменту або в момент закінчення строку його дії, дія договору вважається продовженою на кожний наступний календарний рік (п. 8.1 договору).

Сторони також погодили, що документообіг, який виникає з підстав виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, також може здійснюватися в електронному (без документарному) вигляді в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (п. 11.8 договору).

Відповідно до умов договору орендарю в платне користування було передано наступне обладнання:

підйомник акумуляторний Compact 12 (інвентарний № НС069, серійний № 2073590) за актом передачі в оренду № 1148 від 29.09.2022 (а.с. 35);

підйомник акумуляторний Compact 12 (інвентарний № НВ842, серійний № 2063076) за актом передачі в оренду № 1381 від 11.11.2022 (а.с. 37);

підйомник акумуляторний Compact 12 (інвентарний № НС456, серійний № 2091604) за актом передачі в оренду № 1443 від 23.11.2022 (а.с. 39).

Ціна оренди зазначеного обладнання становить 833,33 грн/доба за одиницю без ПДВ.

У період з вересня по грудень 2022 року позивач надав відповідачу послуги з оренди обладнання на загальну суму 151399,62 грн, що підтверджується укладеними сторонами в електронній формі актами надання послуг № 1903 від 30.09.2022 на суму 10800,00 грн, №2596 від 30.11 2022 на суму 64599,83 грн та підписаними позивачем в односторонньому порядку актами надання послуг № 2149 від 22.10.2022 на суму 18999,92 грн, № 2283 від 31.10.2022 на суму 2999,99 грн, № 2790 від 15.12.2022 на суму 53999,88 грн.

Примірники всіх указаних актів надання послуг, підписаних позивачем, були надані відповідачу для погодження та підписання за допомогою електронних засобів, про що свідчать квитанції (повідомлення) про доставку відповідних документів в електронний кабінет відповідача (а.с. 21, 23-24, 26-27, 30, 32-33).

Утім, відповідач актів надання послуг № 2149 від 22.10.2022 на суму 18999,92 грн, №2283 від 31.10.2022 на суму 2999,99 грн та № 2790 від 15.12.2022 на суму 53999,88 грн не підписав, своїм правом письмово заявити зауваження або заперечення щодо цих актів у порядку, передбаченому договором, не скористався.

Тож, з огляду на умови пункту 5.7 договору акти надання послуг № 2149 від 22.10.2022 на суму 18999,92 грн, № 2283 від 31.10.2022 на суму 2999,99 грн та № 2790 від 15.12.2022 на суму 53999,88 грн вважаються підписаними (погодженими, а послуги такими, що надані належним чином.

Згідно з актом № 1903 від 30.09.2022 на суму 10800,00 грн (з ПДВ) позивачем були надані відповідачу наступні послуги:

транспортування (доставка) на суму 8166,67 грн (без ПДВ);

оренда підйомника Compact 12 НС069 у період з 30.09.2022 по 30.09.2022 на суму 833,33 грн (без ПДВ) (а.с. 20).

Згідно з актом № 2149 від 22.10.2022 на суму 18999,92 грн (з ПДВ) позивачем були надані відповідачу послуги з оренди підйомника Compact 12 НС069 у період з 01.10.2022 по 22.10.2022 за ціною 833,33 грн/доба за 19 днів (діб) (а.с. 22).

Згідно з актом № 2283 від 31.10.2022 на суму 2999,99 грн (з ПДВ) позивачем були надані відповідачу послуги з оренди підйомника Compact 12 НС069 у період з 24.10.2022 по 31.10.2022 за ціною 833,33 грн/доба за 3 дні (доби) (а.с. 25).

Згідно з актом № 2596 від 30.11.2022 на суму 64599,83 грн (з ПДВ) позивачем були надані відповідачу наступні послуги:

оренда підйомника Compact 12 НС069 у період з 01.11.2022 по 30.11.2022 за ціною 833,33 грн/доба за 22 дні (доби) на суму 18333,26 грн (без ПДВ);

транспортування (доставка) на суму 8166,67 грн (без ПДВ);

оренда підйомника Compact 12 НВ842 у період з 11.11.2022 по 30.11.2022 за ціною 833,33 грн/доба за 16 днів (діб) на суму 13333,28 грн (без ПДВ);

транспортування (доставка) на суму 8166,67 грн (без ПДВ);

оренда підйомника Compact 12 НС456 у період з 23.11.2022 по 30.11.2022 за ціною 833,33 грн/доба за 7 днів (діб) на суму 5833,31 грн (без ПДВ) (а.с. 28).

Згідно з актом № 2790 від 15.12.2022 на суму 53999,88 грн (з ПДВ) позивачем були надані відповідачу наступні послуги:

оренда підйомника Compact 12 НС069 у період з 01.12.2022 по 14.12.2022 за ціною 833,33 грн/доба за 9 днів (діб) на суму 7499,97 грн (без ПДВ);

оренда підйомника Compact 12 НВ842 у період з 01.12.2022 по 14.12.2022 за ціною 833,33 грн/доба за 12 днів (діб) на суму 9999,96 грн (без ПДВ);

оренда підйомника Compact 12 НС456 у період з 01.12.2022 по 14.12.2022 за ціною 833,33 грн/доба за 9 днів (діб) на суму 7499,97 грн (без ПДВ);

транспортування (вивіз) на суму 20000,00 грн (без ПДВ) (а.с. 31).

На оплату наданих послуг відповідачу були виставлені рахунки № 2619 від 28.09.2022 на суму 29799,92 грн, № 3088 від 31.10.2022 на суму 2999,99 грн, № 3334 від 10.11.2022 на суму 64599,83 грн, № 3794 від 15.12.2022 на суму 53999,88 грн (а.с. 41 - 45).

Договірні зобов`язання з орендної плати за користування обладнанням у вересні - грудні 2022 року відповідач виконав частково, на загальну суму 32799,91 грн, з яких:

29799,92 грн - за платіжною інструкцією № 1857 від 29.09.2022 в оплату рахунка №2619 від 28.09.2022 за послуги, надані відповідно до актів № 1903 від 30.09.2022 на суму 10800,00 грн та №2149 від 22.10.2022 на суму 18999,92 грн;

2999,99 грн - за платіжною інструкцією № 1964 від 08.11.2022 в оплату рахунка №3088 від 31.10.2022 за послуги, надані відповідно до акта № 2283 від 31.10.2022 (а.с. 49-50).

Відтак, залишилися не сплаченими відповідачем рахунки в оплату послуг позивача за актами № 2596 від 30.11.2022 на суму 64599,83 грн та № 2790 від 15.12.2022 на суму 53999,88 грн (далі спірні акти). Усього на загальну суму 118599,71 грн.

Наявна заборгованість і стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням сторонами договірних зобов`язань щодо надання та оплати послуг за договором.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом частини першої статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За змістом частини першої третьої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт надання позивачем послуг з оренди у вересні - грудні 2022 року на загальну суму 151399,62 грн підтверджується наданими позивачем доказами і не спростований відповідачем.

Відповідно до умов підпункту 5.5.1 пункту 5.5 договору та враховуючи вимоги статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, відповідач повинен був оплатити спожиті послуги з оренди за спірними актами у наступні строки:

за актом надання послуг № 2596 від 30.11.2022 на суму 64599,83 грн не пізніше 05.12.2022;

за актом надання послуг № 2790 від 15.12.2022 на суму 53999,88 грн не пізніше 05.01.2023.

Отже, передбачений договором строк внесення орендної плати є таким, що настав. Доказів виконання свого зобов`язання з оплати орендної оплати за спірними актами відповідач суду не надав.

Тому, заявлена позивачем до стягнення заборгованість з орендної плати у сумі 118599,71 грн є законною й обґрунтованою.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). При цьому за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

За змістом пункту 6.3 договору нарахування пені за порушення орендарем строків виконання грошового зобов`язання за договором не обмежується шестимісячним строком та нараховується за весь час невиконання або неналежного виконання орендарем грошового зобов`язання.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 41099,34 грн розрахована із заборгованості за кожним спірним актом окремо, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, в тому числі:

23804,59 грн із заборгованості на суму 64599,83 грн за актом надання послуг №2596 від 30.11.2022 за період з 06.12.2022 по 01.09.2023;

17294,75 грн із заборгованості на суму 53999,88 грн за актом надання послуг №2790 від 15.12.2022 за період 06.01.2023 по 01.09.2023.

За результатом здійсненого судом перерахунку загальна сума пені, з урахуванням меж позовних вимог, підлягає зменшенню до 40805,55 грн, з яких:

23510,80 грн - із заборгованості на суму 64599,83 грн за актом надання послуг №2596 від 30.11.2022 за період з 06.12.2022 по 01.09.2023, що менше від заявленої до стягнення суми на 293,79 грн (23804,59 23510,80 = 293,79);

17294,75 грн заявлених позивачем (із 17359,85 грн можливих до стягнення) із заборгованості на суму 53999,88 грн за актом надання послуг № 2790 від 15.12.2022 за період з 06.01.2022 по 01.09.2023.

Заявлений позивачем до стягнення на підставі пункту 6.2 договору штраф у загальній сумі 23719,95 грн розрахований у розмірі 20% із заборгованості за кожним спірним актом окремо.

За результатом перевірки розрахунку порушень не встановлено, а тому визначений позивачем штраф у загальній сумі 23719,95 грн є законним та обгрунтованим.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору передбачений інший розмір процентів за прострочення виконання грошових зобов`язання з орендної плати, а саме 10% річних.

Заявлені позивачем до стягнення 10% річних у загальній сумі 8314,49 грн за загальний період з 06.12.2022 по 01.09.2023 та інфляційні втрати в сумі 5158,24 грн за загальний період з грудня 2022 року по липень 2023 року, розраховані із заборгованості за кожним спірним актом окремо.

Перевіркою розрахунку 10% річних підстав для їх зменшення судом не встановлено.

Здійснюючи перевірку розрахунків інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих).

Дослідженням наданого розрахунку інфляційних втрат, з урахуванням індексів інфляції за визначений позивачем період: 100,7% - за грудень 2022 року, 100,8% - за січень 2023 року, 100,7% - за лютий 2023 року, 101,5% - за березень 2023 року, 100,2% - за квітень 2023 року, 100,5% - за травень 2023 року, 100,8% - за червень 2023 року, 99,4% - за липень 2023 року, помилок не виявлено.

За таких обставин, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 196597,94 грн, з яких: 118599,71 грн основний борг, 40805,55 грн пеня, 23719,95 грн штраф 20%, 8314,49 грн 10% річних, 5158,24 грн інфляційні втрати.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає про таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

У позовній заяві позивач у справі попередньо визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Відповідно до частин першої третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання правничої (правової) допомоги № 1-010120 від 01.01.2020, укладений між адвокатом Філоненком Я.А. та позивачем; акт наданих послуг № 185-1-010120 від 01.09.2023 на суму 10000,00 грн; рахунок на оплату № 185 від 01.09.2023 на суму 10000,00 грн; платіжне доручення № 8469 від 01.09.2023 на суму 10000,00 грн у рахунок оплати правничої (правової) допомоги; свідоцтво про право на заняття Філоненком Я.А. адвокатською діяльністю серії ХМ № 000256 від 08.05.2019; довіреність від 01.01.2023 на представництво адвокатом Філоненком Я.А. інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (а.с. 54 - 62).

За змістом пункту 1.1 договору про надання правничої (правової) допомоги № 1-010120 від 01.01.2020 адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу (правову) допомогу клієнту щодо представництва його інтересів у судових справах у господарському, адміністративному процесах, як на стороні позивача, так і на стороні відповідача, а також у виконавчому провадженні.

Адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у зазначеному в п. 1.1 договору статусі; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства, а також у державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності (п. 1.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги № 1-010120 від 01.01.2020 гонорар це винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені п. 1.1 цього договору.

Пунктами 4.2, 4.3 цього договору передбачено, що гонорар складається із сум наданих послуг правничої (правової) допомоги, вартість яких узгоджена сторонами у рахунку на оплату і не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

Факт наданої правової допомоги підтверджується актом надання послуг, який є відповідним додатком до цього договору (п. 4.6 договору).

Згідно з пунктом 4.8 договору про надання правничої (правової) допомоги № 1-010120 від 01.01.2020 гонорар сплачується у безготівковому вигляді на банківський рахунок адвоката.

Договір про надання правничої (правової) допомоги № 1-010120 від 01.01.2020 набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців (п. 6.1 договору). Після закінчення строку дії договору сторони мають право на автоматичну пролонгацію його умов у випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення умов договору (п. 6.2 договору).

Згідно з актом надання послуг № 185-1-010120 від 01.09.2023 адвокатом на користь позивача в межах укладеного ними договору були надані послуги з надання правової (правничої) допомоги щодо представництва інтересів клієнта у справі за позовом клієнта до ТОВ "ВКС Фертігхаус" на загальну суму 10000,00 грн (а.с. 57).

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду разом із позовною заявою, тобто в межах передбаченого законом строку.

Здійснюючи аналіз заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані вище форми гонорару відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням критеріїв при їх розподілі, передбачених частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також розумність таких витрат позивача в сумі 10000,00 грн, у тому числі й до ціни позову.

Так, по відношенню до ціни позову зазначені витрати становлять лише 5,07% (10000,00х100/196891,73 = 5,07).

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначеного частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пункту 3 якої судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, на відповідача покладається судовий збір у сумі 2948,97 грн (196597,94х2953,38/196891,73 = 2948,97) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9985,08 грн (196597,94х10000,00/196891,73 = 9985,08).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКС Фертігхаус" про стягнення заборгованості в сумі 196891,73 грн, з яких: 118599,71 грн основний борг, 41099,34 грн пеня, 23719,95 грн штраф, 8314,49 грн 10% річних, 5158,24 грн інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКС Фертігхаус" (ідентифікаційний код 38301100, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 25) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (ідентифікаційний код 35411500, місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 11) основний борг у сумі 118599,71 грн, пеню в сумі 40805,55 грн, штраф у сумі 23719,95 грн, 10% річних у сумі 8314,49 грн, інфляційні втрати в сумі 5158,24 грн, судовий збір у сумі 2948,97 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9985,08 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.01.2024.

Суддя І.І. Колісник