Рішення

від 27.12.2023 по справі 908/2583/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/271/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023 Справа № 908/2583/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» (вул. Якірна, буд. 16/18, офіс 12, м. Київ, 04119, ідентифікаційний номер юридичної особи 38455425)

до відповідача: Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» (провулок Явірний, буд. 8А, м. Запоріжжя, 69065, ідентифікаційний номер юридичної особи 13620112)

про стягнення 148 951 грн 12 коп.

за участю

представника позивача: Савченко П.Д., адвокат, ордер серія АІ № 1458012 від 01.09.2023 (приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції)

представник відповідача: Кучерук О.В., довіреність № 38 від 07.07.2023

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» звернулося до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» про стягнення заборгованості за договором № 7225/01 від 13.02.2023 року у розмірі 141 666,68 грн, пеня у розмірі 7285,12 грн, 3% річних у розмірі 448,29 грн та інфляційні втрати у розмірі 566,66грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 позовні матеріали № 908/2583/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 18.08.2023 позовну заяву залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

25.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.

Ухвалою суду від 29.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2583/23, присвоєно справі номер провадження 27/271/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

12.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.09.2023 визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10.10.2023.

Ухвалою суду від 09.10.2023 задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» про участь в судового засідання 10.10.2023 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/2583/23 поза межами суду за використанням власних технічних засобів.

09.10.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву за вих. № П17-1/13 від 02.10.2023.

Також, 09.10.2023 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» надійшла заява (долучення оригіналів документів в обґрунтування своїх позовних вимог для огляду) за вих. № П9-2/23 від 02.10.2023.

Ухвалою суду від 10.10.2023 відкладено підготовче провадження, засідання суду призначено на 13.11.2023.

16.10.2023 на адресу суду від Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» надійшли заперечення № 0719 від 13.10.2023 на відповідь на відзив позивача.

08.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також, 08.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» надійшла заява щодо попереднього визначення суми судових витрат.

13.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» надійшли додаткові пояснення щодо заперечень відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 13.11.2023 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті на 04.12.2023.

В судовому засіданні 04.12.2023 суд заслухав вступне слово сторін в порядку статті 208 ГПК України та оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 18.12.2023 відповідно до статті 216 частина 2 ГПК України.

18.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» надійшли додаткові пояснення щодо проекту мирової угоди відповідача.

В судовому засіданні 18.12.2023 суд в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, розпочав дослідження документальних доказів, та оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 27.12.2023.

27.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» надійшли пояснення щодо укладання мирової угоди.

27.12.2023 підготовче судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд стягнути з Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» заборгованість за договором № 7225/01 від 13.02.2023 у розмірі 141 666,68 грн, пеню у розмірі 7 285,12 грн, 3 % річних у розмірі 448,29 грн та інфляційні витрати у розмірі 566,66 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови договору № 7225/01 від 13.02.2023, приписи ст. ст. 97, 525, 526, 549. 550, 610, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ». Зазначає, що з договору № 7225/01 від 13.02.2023 вбачається, що оплата здійснюється за фактично надані послуги, при цьому, сторони погодили, що надання послуг підтверджується Актами наданих послуг, передбачили порядок надання заперечень у вигляді вмотивованих зауважень до Акту наданих послуг, з поверненням його без оформлення зі свого боку з переліком недоліків та строками їх усунення (п.п.2.3.6. та 4.5 договору № 7225/01). Повідомляє, що відповідачем на виконання п.п.2.3.6. та 4.5 договору № 7225/01 було надіслано позивачу вмотивовані зауваження до Актів наданих послуг, проте зауваження відповідачем не усунуті, Акти наданих послуг за травень, червень з виправленими недоліками повернуті позивачем не були, отже у відповідача були відсутні платіжні зобов`язання за договором оскільки вони витікають у замовника після підписання акту |наданих послуг. У зв`язку з чим відповідач вважає, що твердження позивача про несплату протягом десяти банківських днів та нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних є необґрунтованими та такими що не відповідають умовам договору. Також, відповідача зазначив, що оскільки позивачем не надавались резервні копії бази даних та/або наповнені відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV у повному об`ємі, а саме - не надавались файли, завантажені користувачами до програмного забезпечення, які є невід`ємною частиною даних, збережених у базі даних, що є неналежним виконанням зобов`язання та неналежним наданням послуг згідно з договором № 7225/01, то відповідач правомірно та обґрунтовано залишав акти наданих послуг без розгляду та оформлення і направляв мотивовані відмови від підписання актів наданих послуг на адресу позивача.

Згідно до статті 210 ГПК України, суд дослідив оригінали документальних доказів, які надав позивач в обґрунтування позовних вимог.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2023 між Комунальним підприємством «Центр управління інформаційними технологіями» - далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ», далі Виконавець, укладено договір № 7225/01 про надання послуг, далі Договір, згідно з Розділом 1 «Предмет договору» цей Договір укладається у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII(в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-ІХ) та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (п. 1.1.).

За цим Договором Виконавець зобов`язується надати «Послуги, пов`язанні із системами та підтримкою», код за ДК 021:2015 72250000-2 (послуги з підтримки користувачів та з технічної підтримки програмного забезпечення «Офіційний портал Запорізької міської ради» (модуль «Контакт Центр»), далі послуга, а Замовник зобов`язується прийняти належно надану послугу та оплатити її вартість відповідно до умов даного Договору (п. 1.2.).

Послуга за даним Договором надається стосовно програмного забезпечення «Офіційний портал Запорізької міської ради» (модуль «Контакт-центр»), далі ПЗ (п. 1.3.). Склад послуги зазначено в специфікації послуг, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток 1) (п. 1.4.). Функціонал ПЗ, який зазначено у Функціональній специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додатку 2), є базовим, але не виключним, і доповнюється на вимогу Замовника в процесі експлуатації.

Відповідно до п. п. 2.1.1, 2.1.4, 2.1.8, 2.1.8.4 Договору виконавець зобов`язується, зокрема, надати послуги Замовнику згідно із умовами цього Договору, з урахуванням вимог, встановлених Замовником. Своєчасно та у відповідності до умов цього Договору надати послугу протягом строку, визначеного в п. 4.3 цього Договору, у регламентні строки, встановлені в Специфікації послуг (Додаток 1). Щомісячно, не пізніше 2 числа поточного місяця, та на вимогу Замовника надати резервну копію бази даних та/або наповнені відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV (далі БД) протягом 24 годин з моменту виставлення Замовником відповідної вимоги. При наданні наданих БД у файлах формату CSV вони повинні містити наступні дані: звернення: історія обробки звернень, ремонтні роботи, історія обробки; довідники: внутрішні користувачі, заявники, виконавці, будинки виконавців, групи виконавців, проблеми та причини, населені пункти, райони населених пунктів, вулиці, об`єкти (ремонтних робот), будинки об`єктів (ремонтних робот), новини. Назви наборів даних вказано відносно розділів ПЗ Контакт-центр. Файли завантажені користувачами до ПЗ є невід`ємною частиною даних збережених у БД та повинні бути надані разом з резервною копією БД.

Пунктом 2.2. Договору сторони узгодили, що виконавець має право: отримати від Замовника інформацію, необхідну для належного надання послуг за цим Договором (п.п. 2.2.1.); отримати плату в порядку та на умовах, визначених умовами цього Договору (п.п. 2.2.2.).

Згідно із п.п. 2.3.3., 2.3.5., 2.3.6. Договору Замовник зобов`язується, зокрема, прийняти надану послугу та здійснити оплату на умовах цього Договору. Повідомити виконавця про виникнення проблем в роботі ПЗ (помилки, збої, зупинки в роботі тощо) як письмово (в тому числі шляхом електронного листування), так і за допомогою інших засобів зв`язку (телефон, skype, будь-який messenger тощо). Прийняти належно надану послугу з підписанням акту наданих послуг або, за наявності вмотивованих зауважень, повернути його без оформлення зі свого боку з переліком недоліків та строку їх усунення.

Відповідно до п.п. 2.4.1. та 2.4.3. Договору замовник має право отримувати послугу протягом дії Договору та відповідально до умов і вимог, що встановлені цим Договором. Повернути акт наданих послуг Виконавцю для виправлення - в разі наявності зауважень до його оформлення (відсутність необхідних реквізитів, відображення некоректних даних).

Розділом 3 «Вартість послуг і порядок розрахунків» Договору сторони узгодили, що загальна вартість послуги за цим Договором включає всі фактичні витрати Виконавця, понесені ним для належного виконання договірних зобов`язань, і становить 425 000.00 грн (чотириста двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ. Вказана ціна є договірною без оформлення сторонами протоколу узгодження договірної ціни (п. 3.1.). Щомісячна вартість послуги за повний календарний місяць становить 70 833,33 грн (сімдесят тисяч вісімсот тридцять три гривні 33 коп.) без ПДВ, за червень 2023 р. 70 833,35 грн (сімдесят тисяч вісімсот тридцять три гривні 35 коп.) без ПДВ (п. 3.2.). Оплата за цим Договором здійснюється за рахунок бюджетних коштів в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання обома Сторонами акту наданих послуг за відповідний звітний період (п. 3.3.). Платіжні зобов`язання за цим Договором виникають у Замовника після підписання акту наданих послуг та мають бути сплачені при наявності бюджетного фінансування (п. 3.5.).

Згідно із умовами Розділу 4 «Порядок надання та приймання послуг» Договору кількість (обсяг) - 1 послуга (п. 4.1.). Місце надання - м. Запоріжжя (п. 4.2.). Строк надання - з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року включно (п. 4.3.). Виконавець не пізніше, ніж за 3 робочі дні до закінчення чергового звітного періоду складає та надає Замовнику акт наданих послуг, надалі - акт, в двох примірниках, які підписані повноваженим представником та скріплені печаткою Виконавця. Передача актів здійснюється супровідним листом з відповідною вхідною/вихідною реєстрацією (п. 4.4.). Замовник зобов`язаний надіслати Виконавцю примірник (-и) підписаного (-них) акту (актів) або мотивовану відмову від приймання послуг з переліком недоліків та строками їх усунення. Усі недоліки, виявлені при прийманні послуг, Виконавець усуває за власних рахунок у строки, визначені Замовником або в додатково узгоджені Сторонами строки (п. 4.5.). В процесі надання послуг Виконавець забезпечує реєстрацію інформації запитів користувачів щодо роботи з ПЗ та про виявлені помилки в роботі ПЗ, а також координацію дій щодо надання послуг (в тому числі ті, що надійшли засобами згідно п. 2.3.5 цього Договору) (п. 4.6.). «Гаряча лінія» надає інформаційно-консультаційні послуги для користувачів ПЗ спеціалістами Виконавця по електронній пошті (ІНФОРМАЦІЯ_4.org) та по телефону ( НОМЕР_1 ) в робочі дні з 8:00 до 18:00 за київським часом.

Відповідно до п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з винним законодавством України.

Приписами п. 5.5. Договору у разі затримки Замовником оплати виконаного Виконавцем зобов`язання згідно відповідного Акту, за наявності коштів на рахунку Замовника на зазначені у Договорі цілі, він сплачує Виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки платежу.

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що усі спори між сторонами, в яких не було досягнуто згоди, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 8.1. та 8.2. Договору в рамках виконання договірних зобов`язань з боку Замовника виключним правом передачі інформації, письмових вказівок (у тому числі за допомогою електронної пошти), прийняття рішень має: Шевцова Тетяна Миколаївна начальник відділу впровадження електронних сервісів, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2; Лоїк Валерій Анатолійович заступник директора, начальник відділу системного адміністрування, НОМЕР_7 НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Бєліков Олексій Юрійович директор КП «ЦУІТ», НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3. В рамках виконання договірних зобов`язань з боку Виконавця правом прийому інформації, письмових вказівок (у тому числі за допомогою електронних пошти), складання документів і пропозиції має Толстопятова І.В. директор «БІС-СОФТ», ЄДРПОУ 38455425, НОМЕР_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно п. 9.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплені печатками Сторін і діє до 30 червня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони встановили, що умови цього Договору застосовуються до відносин між Сторони, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2023 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, які мали місце під час дії цього Договору.

Також, п. п. 11.2. та 11.3. Договору сторони узгодили, що для умов цього Договору Сторони домовилися, що документи, передані засобами електронного зв`язку, з обов`язковими реквізитами та з накладанням електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» є оригіналами електронного документа та мають юридичну силу згідно ст. ст. 7, 8 Закону України «Про електронні документи та електричний документообіг». Умови даного пункту не застосовуються для первинних бухгалтерських документів. При обміні кореспонденцією у паперовому вигляді, датою її отримання вважається дата її вручення представнику Сторони, а в разі направлення поштою - вираховується від дня її направлення з урахуванням поштового перебігу (по місту - три календарні дні; по області - п`ять календарних днів, по Україні - сім календарних днів).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість надані послуги за травень 2023 року на суму 70833 грн 33 коп та за червень 2023 року на суму 70833 грн 35 коп.

Так відповідно до умов п. 4.4 Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» на адресу Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» 23.05.2023 листом № 464 від 22.05.2023 були надіслані засобами поштового зв`язку акти здачі-приймання (надання послуг) за лютий, березень, квітень та травень 2023 року, а 28.06.2023 листом № 548 від 28.06.2023 - акт здачі-приймання (надання послуг) за червень 2023 року.

Так, поштове відправлення за № 5448600018743 в якому містився акт наданих послуг за травень 2023 року та супровідний лист відповідач отримав 31.05.2023, а поштове відправлення за № 5560101875729 в якому містився акт наданих послуг за червень 2023 року та супровідний лист відповідач отримав 03.07.2023, що підтверджується нижченаведеним скріншотом з офіційного сайту АТ «Укрпошта».

У свою чергу відповідач у відповіді № 0356 від 05.06.2023 на лист позивача № 464 від 22.05.2023 зазначив, що у зв`язку із наявністю зауважень повертає акт наданих послуг за травень 2023 року без оформлення зі свого боку з переліком недоліків, а саме: відсутністю станом на 05.06.2023 резервної копії бази даних, наповнені відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV.

Листом № 503 від 06.06.2023 позивач на лист Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» № 503 від 06.06.2023 повідомив, що 06.06.2023 о 15 год. 00 хв. на електронну пошту ОСОБА_1 та офіційну пошту Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» надано резервну копію бази даних у форматі CSV.

Також, листом № 504 від 06.06.2023 позивач повідомив відповідачу посилання резервної копії бази даних, у тому числі пароль.

Комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» звернулось з листом № 0374 від 12.06.2023 до позивача з проханням надати посилання на завантажені резервні копії баз даних та файли у форматі CSV.

У листі від 16.06.2023 № 531 на лист відповідача № 0374 від 12.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» повідомило, що дані у повному обсязі містяться в бекапі бази даних Електронного Контакт-Центру, який був переданий 06.06.2023.

Комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» звернулось з листом № 0380 від 14.06.2023 до позивача з проханням, відповідно до п. 2.1.8 Договору № 7225/01 від 13.02.2023 надати наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV станом на 14.06.2023.

Листом від 19.09.2023 № 0398 Комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» запросили позивача на переговори 22.06.2023 з 8 год. 00 хв до 17 год. 00 хв. для обговорення суперечок, що виникли, зокрема за договором № 7225/01 від 13.02.2023.

У відповіді № 538 від 21.06.2023 на лист відповідача від 19.09.2023 № 0398 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» повідомило про готовність 22.06.2023 брати участь у переговорах в онлайн-форматі.

Комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» звернулось з листом № 0421 від 27.06.2023 до позивача з проханням, відповідно до п. 2.1.8 Договору № 7225/01 від 13.02.2023 надати наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023 та резервну копію бази даних станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023.

Листом № 552 від 29.06.2023 позивач на лист Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» № 0421 від 27.06.2023 повідомив, що 29.06.2023 о 16 год. 40 хв. на електронну пошту ОСОБА_1 , Лоїк Валерії та офіційну пошту Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» надано наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023 та резервну копію бази даних станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023.

Також, листом № 553 від 29.06.2023 позивач повідомив відповідачу посилання резервної копії бази даних станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023, у тому числі пароль.

У відповіді № 0459 від 05.07.2023 на супровідний лист позивача № 548 від 28.06.2023 відповідач повідомив, що у зв`язку із наявністю зауважень, залишає акт наданих послуг за червень 2023 року без розгляду та оформлення за свого боку, до усунення недоліків. Також, відповідача зазначає, що у таблиці CSV, що були передані листом № 553 від 29.06.2023 в наявності не всі дані, а саме: відсутні електронні адреси заявників.

Листи, у тому числі щодо питань надсилання таблиць бази даних у форматі CSV та резервних копій баз даних позивачем надсилались на офіційну електронну адресу відповідача - reception@itmc.zp.gov.ua та електронні адреси представників зазначених у п. 8.1 Договору.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Відповідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 612 Цивільного кодексу України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина 1 статті 12 ЦК України). Однак це не означає, що здійснення таких прав є абсолютним та безумовним, оскільки стаття 13 Цивільного кодексу України встановлює межі здійснення цивільних прав, зокрема, частина 3 цієї статті визначає, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Конституційний Суд України у Рішенні від 28 квітня 2021 року N 2-р(ІІ)/2021 вказав, зокрема, таке:

«словосполуку» а також зловживання правом в інших формах», слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв`язку з нормами Кодексу, насамперед із тими, що містяться в його статтях 3, 12, 13. Унаслідок цього, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії можуть бути в подальшому кваліфіковано як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій" (абзац другий підпункту 3.6 пункту 3 мотивувальної частини);

частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, тому що ця мета є правомірною (легітимною) (абзац третій підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Крім того, на думку Конституційного Суду України, тлумачення та застосування судами джерел цивільного права у будь-якому разі має ґрунтуватися на таких засадах цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність і розумність (абзац третій підпункту 3.5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 квітня 2020 року N 2-р(ІІ)/2021).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Цей висновок був застосований у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (провадження № 14-175 цс 20).

Як вбачається із листування між сторонами у справі позивач на вимоги відповідача неодноразово надавав наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV за травень та червень 2023 року та резервні копію бази даних.

Відповідачем не доведено, що надана позивачем інформація не відповідає умовам договору.

Висновок працівників відповідача щодо аналізу даних наданих позивачем не може вважатися належним та допустимим доказом.

Тобто, дії відповідача свідчать про зловживанням правом, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості.

В судових засіданнях, представник позивача пояснив, що в січні, лютому, березні, квітні 2023 року послуги надавалися однакові до тих, що і в травні та червні, а відповідач прийняв послуги та оплатив їх, позивач зазначив, що в повній мірі були надані відповідні послуги (роботи) у відповідності до умов договору, а відповідач не надав мотивованих відмов від підписання актів цілеспрямовано ухиляється від оплати отриманих послуг у травні та червні 2023.

Так, у зазначених постановах Верховним Судом зазначено, що: «Відповідно до частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Згідно з частиною другою статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частини третьої статті 220 Господарського кодексу України боржник не визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Отже, прострочення замовника у наданні виконавцю вихідних даних, необхідних для виконання проектних робіт, виключає застосування до виконавця штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань у строк, визначений в договорі.».

Стосовно заперечень відповідача щодо надсилання позивачем документів електронною поштою, слід зазначити наступне.

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ст.5 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ст.1 зазначеного Закону обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах (ст.6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Закону «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікованим електронним підписом є удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п.23 ч.1 ст.1 зазначеного Закону).

Водночас відповідно до ч.1 ст.96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив:

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

У частині другій статті 96 ГПК України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПКУкраїни). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини п`ята, шоста ст. 96 ГПК України).

Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.

Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Тобто поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", на які посилався суд апеляційної інстанції, включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку.

Згідно з приписами Закону «Про електронні довірчі послуги» використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (статті 14, 18, 23 Закону).

Водночас, відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах, визначених ГПК України, і відповідно до стандарту доказування «баланс ймовірностей», передбаченого ст.79 ГПК України.

У Керівництві "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019 (далі - Керівництво) зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів. Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп`ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони). Електронні повідомлення (електронна пошта) є типовим прикладом електронних доказів, оскільки вони походять з електронного пристрою (комп`ютера або пристрою, схожого на комп`ютер) і містять відповідні метадані.

Важливим є дотримання принципу недискримінації при дослідженні електронних доказів, що означає, що суди не повинні відмовляти в прийнятті електронних доказів і не повинні заперечувати їх юридичну силу лише тому, що вони зібрані та / або подані в електронній формі. Суди не повинні заперечувати юридичну силу електронних доказів лише через відсутність вдосконаленого, кваліфікованого або подібного захищеного електронного підпису. Сторонам має бути дозволено подавати електронні докази в оригінальному електронному форматі без необхідності надання роздруківок (пункти 6, 7, 9 Керівництва).

Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив:

« 88. Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення.

89. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Тлумачення п.6 ч.1 ст.3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, на яку посилається скаржник).

Погоджуючи в Договорі (зокрема, у п. п. 4.6.1, 8.1, 8.2) порядок комунікації, позивач розумно покладався на виконання відповідачем вказаних умов договору. При цьому, порядок такої комунікації не заперечувався відповідачем у попередні періоди взаємодії Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» та Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» відповідно до умов Генерального договору, а саме, у лютому-квітні 2023 року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним договором, тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення оплати за отримані послуги не здійснив, заборгованість останнього складає 141 666 грн 68 коп.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача і позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 141 666 грн 68 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 7 285 грн 12 коп. пені, 447 грн 29 коп. інфляційних втрат, 566 грн 66 коп. 3 % річних.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.5. Договору у разі затримки Замовником оплати виконаного Виконавцем зобов`язання згідно відповідного Акту, за наявності коштів на рахунку Замовника на зазначені у Договорі цілі, він сплачує Виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки платежу.

Зі змісту розрахунку пені за актом наданих послуг за червень 2023 року, виконаного позивачем, вбачається, що останній нараховує пеню на суму боргу 70833 грн 00 коп. за період з 13.07.2023 до 04.08.2023, однак не враховано, що 10 день з дати тримання відповідачем акту наданих послуг (03.07.2023) є 13.07.2023.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку здійснити перерахунок пені на заборгованість за актом наданих послуг за червень 2023 року за допомогою програми «Законодавство».

Пеня розрахована судом наступним чином: за період з 14.07.2023 по 04.08.2023 (22 дні прострочення) від суми 70833 грн 00 коп. пеня складає 2041 грн 54 коп.

Розрахунок пені за період з 12.06.2023 по 04.08.2023 від суми 70833 грн. 00 коп здійснений позивачем вірно.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 7188 грн 09 коп.

В частині стягнення пені в розмірі 97 грн 03 коп. слід відмовити.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 448 грн 29 коп. 3 % річних, 566 грн 66 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним.

Такого ж висновку дійшов Верховний суд України в ухвалі від 12.03.2009 у справі № 6-9743сво08, в якій зазначено, що саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, в розрахунку 3% річних позивачем також допущені помилки при визначенні початку періоду нарахування 3% річних на заборгованість на суму боргу 70833 грн 00 коп. за актом надання послуг за червень 2023 року Відтак, суд з власної ініціативи здійснив перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми «Законодавство» за рахунками, в яких допущені помилки.

Сума 3% річних розрахована судом наступним чином: за період з 14.07.2023 по 04.08.2023 (22 днів прострочення) від суми 70833 грн 00 коп. 3% річних складають 128 грн 08 коп.

Розрахунок 3% річних за період з 12.06.2023 по 04.08.2023 від суми 70833 грн. 00 коп здійснений позивачем вірно.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 442 грн 46 коп.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 5 грн 83 коп. слід відмовити.

Також, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми «Законодавство»:

- за період з 12.06.2023 по 04.08.2023 від суми 70833 грн 00 коп. складає 138 грн 27 коп.;

- за період з 14.07.2023 по 04.08.2023 від суми 70833 грн 00 коп. складає 0 грн 00 коп

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 138 грн 27 коп.

В частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 428 грн 39 коп. слід відмовити.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав докази в підтвердження наявності заборгованості. Відповідач не спростував доводи позивача, не надав доказів оплати отриманих послуг або обґрунтованих заперечень проти позову.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову - судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» до Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» (провулок Явірний, буд. 8А, м. Запоріжжя, 69065, ідентифікаційний номер юридичної особи 13620112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» (вул. Якірна, буд. 16/18, офіс 12, м. Київ, 04119, ідентифікаційний номер юридичної особи 38455425) заборгованість за договором № 7225/01 від 13.02.2023 в сумі 141 666 (сто сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн 68 коп., пеню в сумі 7188 (сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн 09 коп., 3% річних у сумі 442 (чотириста сорок дві) грн 46 коп, інфляційні втрати у сумі 138 (сто тридцять вісім) грн 27 коп. судовий збір у сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 67 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 11.01.2024 після виходу судді з щорічної відпустки.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.