Постанова

від 17.05.2024 по справі 908/2583/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2583/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 та додаткове рішення від 08.01.2024 (суддя Дроздова С.С.) у справі №908/2583/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ»

до відповідача: Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями»

про стягнення 148 951 грн 12 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС-СОФТ" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Центр управління інформаційними технологіями" про стягнення заборгованості за договором № 7225/01 від 13.02.2023 року у розмірі 141 666,68 грн, пеня у розмірі 7285,12 грн, 3% річних у розмірі 448,29 грн та інфляційні втрати у розмірі 566,66грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 у справі №908/2583/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» до Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» заборгованість за договором № 7225/01 від 13.02.2023 в сумі 141 666 (сто сорок одна тисяча шістсот шістдесят шість) грн 68 коп., пеню в сумі 7 188 (сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн 09 коп., 3% річних у сумі 442 (чотириста сорок дві) грн 46 коп, інфляційні втрати у сумі 138 (сто тридцять вісім) грн 27 коп. судовий збір у сумі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 67 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи оспорюване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач на вимоги відповідача неодноразово надавав наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV за травень та червень 2023 року та резервні копію бази даних. Погоджуючи в Договорі (зокрема, у п. п. 4.6.1, 8.1, 8.2) порядок комунікації, позивач розумно покладався на виконання відповідачем вказаних умов договору. При цьому, порядок такої комунікації не заперечувався відповідачем у попередні періоди взаємодії Товариства з обмеженою відповідальністю "БІС-СОФТ" та Комунального підприємства "Центр управління інформаційними технологіями" відповідно до умов Генерального договору, а саме, у лютому-квітні 2023 року. Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним договором, тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення оплати за отримані послуги не здійснив, заборгованість останнього складає 141 666 грн 68 коп. Відповідачем не доведено, що надана позивачем інформація не відповідає умовам договору. Висновок працівників відповідача щодо аналізу даних наданих позивачем не може вважатися належним та допустимим доказом Тобто, дії відповідача свідчать про зловживанням правом, що суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача і позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 141 666 грн 68 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 08.01.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» за вих. від 27.12.2023 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням та додатковим рішення, Комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення та додаткове рушення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог позивача.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним:

Суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення та доводи відповідача та не надав їм належну оцінку, надавши перевагу доказам та твердженням позивача, не перевіривши їх.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження виконання договору позивач надав до суду акти наданих послуг за травень та червень 2023, які не були підписані відповідачем, оскільки позивачем послуги за договором не були надані у повному обсязі та належної якості (ці акти були повернені позивачу без підписання, згідно з умовами договору, разом з мотивованою письмової відповіддю.). Доводи та заперечення відповідача викладені у відзиві та зауваженнях, щодо не виконання умов договору позивачем судом не взяті до уваги. При цьому доказів підтверджуючих надання послуг за договором у повному обсязі та належної якості позивачем так й не були надані суду у встановлений статтею 80 ГПК України строк. Крім цього, позивачем так й не було надано суду доказів належного виконання умов договору, в частині повноти та належної якості наданих їм послуг. Судом за доказову базу було прийнято листування між сторонами, про що свідчить твердження з тексту рішення: «Як вбачається із листування між сторонами..». Суд не встановив факту стосовно повноти наданої інформації у наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі С8V та резервній копії бази даних, на підтвердження повноти та належної якості наданих позивачем послуг. Суд не прийняв до уваги та не перевірив доводи викладені у мотивованих відмовах відповідача від підписання актів. Суд стверджуючи у тексті рішення, що: «Відповідачем не доведено, що надана позивачем інформація не відповідає умовам договору.», не навів у рішення жодного обґрунтування підтвердженого належними доказами, щодо протилежного, а саме, доведення (підтвердження) наданої позивачем інформації.

Всупереч зазначеним вимогам процесуального законодавства суд першої інстанції прийняв від позивача ці докази, які поклав в основу рішення на підтвердження факту надання послуг за договором у повному обсязі та належної якості. При цьому судом питання про наявність / відсутність у позивача об`єктивної можливості надати такі докази при зверненні з позовом у даній господарській справі та можливості їх прийняття та врахування при вирішенні спору, не розглядалось.

В обґрунтування наявності підстав, для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 у справі № 908/2583/23 зазначаємо про порушення судом норм статей 79, 86 ГПК України в частині незастосування стандарту доказування «вірогідність доказів», у зв`язку з неврахуванням висновків Верховного Суду, що містяться в постановах від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17, від 02.10.2019 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Суд першої інстанції не зобов`язав позивача долучити до матеріалів справи докази надання послуг за договором у повному обсязі та належної якості позивачем (так як позивач надав суду у якості доказів акти наданих послуг за травень та червень 2023 одноосібно підписані позивачем ), незважаючи на те, що прийняте у справі рішення базуються саме на дослідженні цих доказів. Тобто судом першої інстанцій було порушено норми статей 79 та 86 ГПК України, оцінили та вирішили питання про вірогідність існування певних доказів без їх належного оформлення.

Скаржник також зазначаємо про порушення судом першої інстанції статті 13 та статі 74 ГПК України в частині застосування концепції негативного доказу, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження надання послуг за договором у повному обсязі та належної якості. Судом не враховано висновків, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 927/718/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 та у постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, щодо обов`язку із доказування, та застосували концепцію негативного доказу, чим порушено такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягають задоволенню. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надходило.

Ухвалою суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 та додаткове рішення від 08.01.2024 у справі №908/2583/23. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

13.02.2023 між Комунальним підприємством "Центр управління інформаційними технологіями" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІС-СОФТ" (далі - Виконавець) укладено договір № 7225/01 про надання послуг (далі - Договір). Згідно з Розділом 1 "Предмет договору" цей Договір укладається у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VII (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-ІХ) та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (п. 1.1.).

За цим Договором Виконавець зобов`язується надати "Послуги, пов`язанні із системами та підтримкою", код за ДК 021:2015 72250000-2 (послуги з підтримки користувачів та з технічної підтримки програмного забезпечення "Офіційний портал Запорізької міської ради" (модуль "Контакт Центр") (далі - послуга), а Замовник зобов`язується прийняти належно надану послугу та оплатити її вартість відповідно до умов даного Договору (п. 1.2.).

Послуга за даним Договором надається стосовно програмного забезпечення "Офіційний портал Запорізької міської ради" (модуль "Контакт-центр"), далі ПЗ (п. 1.3.). Склад послуги зазначено в специфікації послуг, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток 1) (п. 1.4.). Функціонал ПЗ, який зазначено у Функціональній специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додатку 2), є базовим, але не виключним, і доповнюється на вимогу Замовника в процесі експлуатації.

Відповідно до п. п. 2.1.1, 2.1.4, 2.1.8, 2.1.8.4 Договору виконавець зобов`язується, зокрема, надати послуги Замовнику згідно із умовами цього Договору, з урахуванням вимог, встановлених Замовником. Своєчасно та у відповідності до умов цього Договору надати послугу протягом строку, визначеного в п. 4.3 цього Договору, у регламентні строки, встановлені в Специфікації послуг (Додаток 1). Щомісячно, не пізніше 2 числа поточного місяця, та на вимогу Замовника надати резервну копію бази даних та/або наповнені відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV (далі БД) протягом 24 годин з моменту виставлення Замовником відповідної вимоги. При наданні наданих БД у файлах формату CSV вони повинні містити наступні дані: звернення: історія обробки звернень, ремонтні роботи, історія обробки; довідники: внутрішні користувачі, заявники, виконавці, будинки виконавців, групи виконавців, проблеми та причини, населені пункти, райони населених пунктів, вулиці, об`єкти (ремонтних робот), будинки об`єктів (ремонтних робот), новини. Назви наборів даних вказано відносно розділів ПЗ Контакт-центр. Файли завантажені користувачами до ПЗ є невід`ємною частиною даних збережених у БД та повинні бути надані разом з резервною копією БД.

Пунктом 2.2. Договору сторони узгодили, що виконавець має право: отримати від Замовника інформацію, необхідну для належного надання послуг за цим Договором (п.п. 2.2.1.); отримати плату в порядку та на умовах, визначених умовами цього Договору (п.п. 2.2.2.).

Згідно із п.п. 2.3.3., 2.3.5., 2.3.6. Договору Замовник зобов`язується, зокрема, прийняти надану послугу та здійснити оплату на умовах цього Договору. Повідомити виконавця про виникнення проблем в роботі ПЗ (помилки, збої, зупинки в роботі тощо) як письмово (в тому числі шляхом електронного листування), так і за допомогою інших засобів зв`язку (телефон, skype, будь-який messenger тощо). Прийняти належно надану послугу з підписанням акту наданих послуг або, за наявності вмотивованих зауважень, повернути його без оформлення зі свого боку з переліком недоліків та строку їх усунення.

Відповідно до п.п. 2.4.1. та 2.4.3. Договору замовник має право отримувати послугу протягом дії Договору та відповідально до умов і вимог, що встановлені цим Договором. Повернути акт наданих послуг Виконавцю для виправлення - в разі наявності зауважень до його оформлення (відсутність необхідних реквізитів, відображення некоректних даних).

Розділом 3 "Вартість послуг і порядок розрахунків" Договору сторони узгодили, що загальна вартість послуги за цим Договором включає всі фактичні витрати Виконавця, понесені ним для належного виконання договірних зобов`язань, і становить 425 000,00 грн (чотириста двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ. Вказана ціна є договірною без оформлення сторонами протоколу узгодження договірної ціни (п. 3.1.). Щомісячна вартість послуги за повний календарний місяць становить 70 833,33 грн (сімдесят тисяч вісімсот тридцять три гривні 33 коп.) без ПДВ, за червень 2023 р. 70 833,35 грн (сімдесят тисяч вісімсот тридцять три гривні 35 коп.) без ПДВ (п. 3.2.). Оплата за цим Договором здійснюється за рахунок бюджетних коштів в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання обома Сторонами акту наданих послуг за відповідний звітний період (п. 3.3.). Платіжні зобов`язання за цим Договором виникають у Замовника після підписання акту наданих послуг та мають бути сплачені при наявності бюджетного фінансування (п. 3.5.).

Згідно із умовами Розділу 4 "Порядок надання та приймання послуг" Договору кількість (обсяг) - 1 послуга (п. 4.1.). Місце надання - м. Запоріжжя (п. 4.2.). Строк надання - з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року включно (п. 4.3.). Виконавець не пізніше, ніж за 3 робочі дні до закінчення чергового звітного періоду складає та надає Замовнику акт наданих послуг, надалі - акт, в двох примірниках, які підписані повноваженим представником та скріплені печаткою Виконавця. Передача актів здійснюється супровідним листом з відповідною вхідною/вихідною реєстрацією (п. 4.4.). Замовник зобов`язаний надіслати Виконавцю примірник (-и) підписаного (-них) акту (актів) або мотивовану відмову від приймання послуг з переліком недоліків та строками їх усунення. Усі недоліки, виявлені при прийманні послуг, Виконавець усуває за власних рахунок у строки, визначені Замовником або в додатково узгоджені Сторонами строки (п. 4.5.). В процесі надання послуг Виконавець забезпечує реєстрацію інформації запитів користувачів щодо роботи з ПЗ та про виявлені помилки в роботі ПЗ, а також координацію дій щодо надання послуг (в тому числі ті, що надійшли засобами згідно п. 2.3.5 цього Договору) (п. 4.6.). "Гаряча лінія" надає інформаційно-консультаційні послуги для користувачів ПЗ спеціалістами Виконавця по електронній пошті (ІНФОРМАЦІЯ_5) та по телефону (+38 НОМЕР_8) в робочі дні з 8:00 до 18:00 за київським часом.

Відповідно до п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з винним законодавством України.

Приписами п. 5.5. Договору у разі затримки Замовником оплати виконаного Виконавцем зобов`язання згідно відповідного Акту, за наявності коштів на рахунку Замовника на зазначені у Договорі цілі, він сплачує Виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки платежу.

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що усі спори між сторонами, в яких не було досягнуто згоди, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 8.1. та 8.2. Договору в рамках виконання договірних зобов`язань з боку Замовника виключним правом передачі інформації, письмових вказівок (у тому числі за допомогою електронної пошти), прийняття рішень має: Шевцова Тетяна Миколаївна начальник відділу впровадження електронних сервісів, НОМЕР_1, НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; Лоїк Валерій Анатолійович заступник директора, начальник відділу системного адміністрування, НОМЕР_3, НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_3; Бєліков Олексій Юрійович директор КП "ЦУІТ", НОМЕР_5, НОМЕР_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. В рамках виконання договірних зобов`язань з боку Виконавця правом прийому інформації, письмових вказівок (у тому числі за допомогою електронних пошти), складання документів і пропозиції має Толстопятова І.В. директор "БІС-СОФТ", ЄДРПОУ 38455425, НОМЕР_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно п. 9.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплені печатками Сторін і діє до 30 червня 2023 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони встановили, що умови цього Договору застосовуються до відносин між Сторони, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2023 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, які мали місце під час дії цього Договору.

Також, п. п. 11.2. та 11.3. Договору сторони узгодили, що для умов цього Договору Сторони домовилися, що документи, передані засобами електронного зв`язку, з обов`язковими реквізитами та з накладанням електронним цифровим підписом відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" є оригіналами електронного документа та мають юридичну силу згідно ст. ст. 7, 8 Закону України "Про електронні документи та електричний документообіг". Умови даного пункту не застосовуються для первинних бухгалтерських документів. При обміні кореспонденцією у паперовому вигляді, датою її отримання вважається дата її вручення представнику Сторони, а в разі направлення поштою - вираховується від дня її направлення з урахуванням поштового перебігу (по місту - три календарні дні; по області - п`ять календарних днів, по Україні - сім календарних днів).

Так відповідно до умов п. 4.4 Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "БІС-СОФТ" на адресу Комунального підприємства "Центр управління інформаційними технологіями" 23.05.2023 листом № 464 від 22.05.2023 були надіслані засобами поштового зв`язку акти здачі-приймання (надання послуг) за лютий, березень, квітень та травень 2023 року, а 28.06.2023 листом № 548 від 28.06.2023 - акт здачі-приймання (надання послуг) за червень 2023 року.

Так, поштове відправлення за № 5448600018743 в якому містився акт наданих послуг за травень 2023 року та супровідний лист відповідач отримав 31.05.2023, а поштове відправлення за № 5560101875729 в якому містився акт наданих послуг за червень 2023 року та супровідний лист відповідач отримав 03.07.2023, що підтверджується нижченаведеним скріншотом з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

У свою чергу відповідач у відповіді № 0356 від 05.06.2023 на лист позивача № 464 від 22.05.2023 зазначив, що у зв`язку із наявністю зауважень повертає акт наданих послуг за травень 2023 року без оформлення зі свого боку з переліком недоліків, а саме: відсутністю станом на 05.06.2023 резервної копії бази даних, наповнені відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV.

Листом № 503 від 06.06.2023 позивач на лист Комунального підприємства "Центр управління інформаційними технологіями" № 503 від 06.06.2023 повідомив, що 06.06.2023 о 15 год. 00 хв. на електронну пошту Бородай Дмитра та офіційну пошту Комунального підприємства "Центр управління інформаційними технологіями" надано резервну копію бази даних у форматі CSV.

Також, листом № 504 від 06.06.2023 позивач повідомив відповідачу посилання резервної копії бази даних, у тому числі пароль.

Комунальне підприємство "Центр управління інформаційними технологіями" звернулось з листом № 0374 від 12.06.2023 до позивача з проханням надати посилання на завантажені резервні копії баз даних та файли у форматі CSV.

У листі від 16.06.2023 № 531 на лист відповідача № 0374 від 12.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС-СОФТ" повідомило, що дані у повному обсязі містяться в бекапі бази даних Електронного Контакт-Центру, який був переданий 06.06.2023.

Комунальне підприємство "Центр управління інформаційними технологіями" звернулось з листом № 0380 від 14.06.2023 до позивача з проханням, відповідно до п. 2.1.8 Договору № 7225/01 від 13.02.2023 надати наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV станом на 14.06.2023.

Листом від 19.06.2023 № 0398 Комунальне підприємство "Центр управління інформаційними технологіями" запросили позивача на переговори 22.06.2023 з 8 год. 00 хв до 17 год. 00 хв. для обговорення суперечок, що виникли, зокрема за договором № 7225/01 від 13.02.2023.

У відповіді № 538 від 21.06.2023 на лист відповідача від 19.06.2023 № 0398 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІС-СОФТ" повідомило про готовність 22.06.2023 брати участь у переговорах в онлайн-форматі.

Комунальне підприємство "Центр управління інформаційними технологіями" звернулось з листом № 0421 від 27.06.2023 до позивача з проханням, відповідно до п. 2.1.8 Договору № 7225/01 від 13.02.2023 надати наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023 та резервну копію бази даних станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023.

Листом № 552 від 29.06.2023 позивач на лист Комунального підприємства "Центр управління інформаційними технологіями" № 0421 від 27.06.2023 повідомив, що 29.06.2023 о 16 год. 40 хв. на електронну пошту Бородай Дмитра, Лоїк Валерії та офіційну пошту Комунального підприємства "Центр управління інформаційними технологіями" надано наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023 та резервну копію бази даних станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023.

Також, листом № 553 від 29.06.2023 позивач повідомив відповідачу посилання резервної копії бази даних станом на 23 год. 59 хв. 28.06.2023, у тому числі пароль.

У відповіді № 0459 від 05.07.2023 на супровідний лист позивача № 548 від 28.06.2023 відповідач повідомив, що у зв`язку із наявністю зауважень, залишає акт наданих послуг за червень 2023 року без розгляду та оформлення за свого боку, до усунення недоліків. Також, відповідач зазначає, що у таблиці CSV, що були передані листом № 553 від 29.06.2023 в наявності не всі дані, а саме: відсутні електронні адреси заявників.

Листи, у тому числі щодо питань надсилання таблиць бази даних у форматі CSV та резервних копій баз даних позивачем надсилались на офіційну електронну адресу відповідача - reception@itmc.zp.gov.ua та електронні адреси представників зазначених у п. 8.1 Договору.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимоги апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що 13.02.2023 між Комунальним підприємством "Центр управління інформаційними технологіями" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІС-СОФТ" укладено договір № 7225/01 про надання послуг; що згідно актів здачі-приймання робіт за січень, лютий, березень, квітень 2023 року відповідач повністю оплатив послуги, наданні позивачем відповідно до зазначеного договору.

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині неприйняття до уваги заперечень та доводів відповідача, не надання їм належної оцінки, надавши перевагу доказам та твердженням позивача, які підтверджують надання останнім послуг за травень-червень 2023 року.

Згідно ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до приписів ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, за змістом взаємних договірних зобов`язань сторін (п. 1.2 Договору) є обов`язок позивача надати послуги з підтримки користувачів та з технічної підтримки програмного забезпечення "Офіційний портал Запорізької міської ради" (модуль «Контакт-центр»), який породжує обов`язок відповідача прийняти вказані послуги/виконані роботи та оплатити їх.

Здійснивши аналіз договірних умов, визначених сторонами в Договорі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний Договір є змішаним договором у розумінні ч. 2 ст. 628 ЦК України, оскільки містить елементи договорів надання послуг та підряду.

Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів передачі- приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного суду в постанові від 17.08.2021 у справі № 910/16308/20.

Водночас, в п.п. 45-47 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2023р. по справі №906/386/21 зазначено наступне:

" 45. Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019р. у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

46. За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

47. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи".

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023р. у справі №914/2355/21 дотрималася таких же висновків.

Отже нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт/наданих послуг. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для неоплати фактично виконаних робіт/наданих послуг за відсутності надання замовником обґрунтованої відмови від їх прийняття.

Враховуючи положення статей 853, 882 ЦК України, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте Комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконало, акти залишило непідписаними без вмотивованих пояснень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач жодними належними доказами не підтвердив невиконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму основної заборгованості. Крім того, Комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями» не заперечувало проти факту надання послуг в цілому, а зауважувало на тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю «БІС-СОФТ» надано послуги з недоліками.

За наявності заперечень виконавця щодо якості виконаних робіт замовник мав право на вчинення дій, обумовлених договором, приписами статті 858 ЦК України, що відповідачем зроблено не було.

Доказів оплати Скаржником наданих Позивачем послуг на вказану суму матеріали справи не містять, отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині, а протилежні доводи Скаржника спростовуються викладеним.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність підстав для стягнення суми основного боргу у розмірі 14166,68 грн, колегія суддів знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог Позивача, пов`язаних зі стягненням суми 3% річних у розмірі 442,46 грн, інфляційних витрат у розмірі 138,27 грн та пені у розмірі 7188,09 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Враховуючи вищезазначена, доводи апеляційної скарги стосовного того, що: «..Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження виконання договору позивач надав до суду акти наданих послуг за травень та червень 2023, які не були підписані Відповідачем, оскільки Позивачем послуги за договором не були надані у повному обсязі та належної якості (ці акти були повернені Позивачу без підписання, згідно з умовами договору, разом з мотивованою письмової відповіддю.). Доводи та заперечення відповідача викладені у відзиві та зауваженнях, щодо не виконання умов договору позивачем судом не взяті до уваги. При цьому доказів підтверджуючих надання послуг за договором у повному обсязі та належної якості Позивачем так й не були надані суду у встановлений статтею 80 ГПК України строк. Крім цього, Позивачем так й не було надано суду доказів належного виконання умов договору, в частині повноти та належної якості наданих їм послуг. Судом за доказову базу було прийнято листування між сторонами, про що свідчить твердження з тексту рішення: «Як вбачається із листування між сторонами..». Суд не встановив факту стосовно повноти наданої інформації у наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі С8V та резервній копії бази даних, на підтвердження повноти та належної якості наданих позивачем послуг. Суд не прийняв до уваги та не перевірив доводи викладені у мотивованих відмовах відповідача від підписання актів. Суд стверджуючи у тексті рішення, що: «Відповідачем не доведено, що надана позивачем інформація не відповідає умовам договору.», не навів у рішення жодного обґрунтування підтвердженого належними доказами, щодо протилежного, а саме, доведення (підтвердження) наданої позивачем інформації.

Всупереч зазначеним вимогам процесуального законодавства суд першої інстанції прийняв від позивача ці докази, які поклав в основу рішення на підтвердження факту надання послуг за договором у повному обсязі та належної якості. При цьому судом питання про наявність / відсутність у позивача об`єктивної можливості надати такі докази при зверненні з позовом у даній господарській справі та можливості їх прийняття та врахування при вирішенні спору, не розглядалось…» відхиляються колегією суддів як такі, що побудовані на концепції негативного доказу і не спростовують з посиланням на належні і допустимі розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України докази висновок суду першої інстанції про те, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним договором, тоді як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань щодо здійснення оплати за отримані послуги не здійснив, заборгованість останнього складає 141 666 грн 68 коп.

Листування між сторонами свідчить про те, що на вимоги відповідача позивач неодноразово надавав наповненні відповідними даними таблиці бази даних у форматі CSV за травень та червень 2023 року та резервні копію бази даних, а також про зацікавленість останнього у вирішенні спірного питання.

Відповідно, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що відповідач мав надати докази на спростування заявлених вимог.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Інші доводи апеляційної скарги: «…Також зазначаємо про порушення судом першої інстанції статті 13 та статі 74 ГПК України в частині застосування концепції негативного доказу, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження надання послуг за договором у повному обсязі та належної якості. Судом не враховано висновків, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 927/718/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 та у постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, щодо обов`язку із доказування, та застосували концепцію негативного доказу, чим порушено такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у наведених вище постановах, законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 ГПК України). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, однак не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у спосіб, який дозволить дотриматись переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної стороною обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем не доведено, що надана позивачем інформація не відповідає умовам договору, а також що висновок працівників відповідача щодо аналізу даних наданих позивачем не може вважатися належним та допустимим доказом.

Однак, зважаючи на порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону при прийнятті доказів, та не з`ясування обставин того, що на підтвердження надання послуг за договором у повному обсязі та належної якості позивачем не надано належних та допустимих доказів, вважаємо висновки суду викладені у рішенні необґрунтованими.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на наведене можливе дійти висновку про те, що при вирішенні даного спору судом не дотримано вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності…» відхиляються як такі, що не містять в собі будь яких обґрунтувань, які б могли бути враховані судом апеляційної інстанції на предмет відповідності фактичним обставинам справи, носять характер логічної помилки «argumentum ad infinitum» (укр. аргумент до нескінченості, в зв`язку із чим відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги щодо «… Додатковим рішенням суд першої інстанції вирішив питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми судових витрат, що складає витрати на правничу допомогу, понесених позивачем, які підлягали стягненню з відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Отже, таке додаткове рішення, хоча і є окремим процесуальним документом, проте в силу вимог ч. 3 ст. 244 ГПК України є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржено в одній апеляційній скарзі разом із основним судовим рішенням, оскільки процесуальним законом це не заборонено. …» відхиляються колегією суддів як такі, що носять декларативний характер, а за результатами апеляційного розгляду рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 у справі №908/2583/23 залишено без змін, додаткове рішення від 08.01.2024 у даній справі (як невід`ємна частини рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023), що нерозривно пов`язано з результатом вирішення спору по суті і не може існувати окремо від основного рішення у справі, також підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 та додаткове рішення від 08.01.2024 у справі №908/2583/23 підлягають залишенню без змін, а апеляційна скарга Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» на них, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4542,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 та додаткове рішення від 08.01.2024 у справі №908/2583/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 та додаткове рішення від 08.01.2024 у справі №908/2583/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн покласти на Комунальне підприємство «Центр управління інформаційними технологіями»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус