Рішення

від 11.01.2024 по справі 906/1241/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2024Справа № 906/1241/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фермських машин" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартпром" (м. Київ)

про стягнення 20 267,28 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фермських машин" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартпром" про стягнення 20.267,28 грн, заборгованості за фактичне користування орендованим приміщенням за договором оренди №37-21 від 16.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.09.2023 направлено позовні матеріали за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Відповідач копію ухвали від 30.10.2023 про відкриття провадження у справі №906/1241/23 отримав 14.11.2023, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тож про розгляд даної справи він повідомлений належним чином.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фермських машин" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартпром" (орендар) укладено договір оренди приміщення № 37-21 (далі - Договір), за яким орендодавець зобов`язаний передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове оплатне користування (оренду) нежиле приміщення в БЦ "ФЕРММАШ" загальною площею 33 кв.м (на 2-му поверсі), (з урахуванням площ загального користування, що складає 10%) розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62 (далі - "Об`єкт оренди").

Відповідно до п. 7.1. Договору передача (повернення) Об`єкта оренди здійснюється в день закінчення строку оренди або в день дострокового припинення дії цього договору.

Згідно з п. 6.2.15. Договору орендар зобов`язаний станом на останній день строку оренди звільнити від свого майна об`єкт оренди та передати його орендодавцю.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що об`єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

У випадку, якщо орендар не забезпечив явки свого повноважного представника для підписання акту здачі-приймання, приймання об`єкту оренди здійснюється комісією орендодавця в складі не менше трьох осіб (п. 7.3.1. Договору).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що згідно з погодженими обома сторонами положеннями додаткової угоди №3 від 29.09.2022 до Договору строк оренди закінчився 31.03.2023.

10.02.2023 позивач направив на адресу відповідача лист № 3 з розрахунком орендної плати, в якому просив відповідача направити уповноваженого представника для прийому-передачі приміщення.

31.03.2023 закінчився строк оренди нерухомого майна за Договором, проте відповідач для передачі приміщення свого уповноваженого представника не направив.

03.04.2023 позивач листом №6 повторно просив відповідача направити представника для здачі-приймання орендованого приміщення та сплатити заборгованість по орендній платі.

24.04.2023 комісією позивача було складено акт приймання-передачі приміщення з орендного користування, відповідно до п. 7.3.1. Договору.

Листом №14 від 29.05.2023 позивач повідомив відповідача про нарахування неустойки в розмірі подвійної орендної плати за порушення строків повернення об`єкта оренди за період з 01.04.2023 по 24.04.2023 в розмірі 20 267,28 грн, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Судом встановлено, що відповідач після закінчення строку оренди за Договором 31.03.2023, не виконав умови даного правочину та безпідставно утримував орендоване нерухоме майно до 24.04.2023.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20 267,28 грн неустойки за порушення строків повернення об`єкта оренди за період з 01.04.2023 по 24.04.2023 є обґрунтованими, доведеними та відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані. Відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартпром" (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Пушкінська, буд. 23; ідентифікаційний код 32596164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фермських машин" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 62; ідентифікаційний код 00239008) 20 267 (двадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн 28 коп. неустойки та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко