Рішення

від 16.10.2023 по справі 910/2151/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2023Справа № 910/2151/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Виконавчого комітету Чернівецької міської ради

до Чернівецької обласної ради

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

державний реєстратор комунального підприємства «Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації» Пендюр Тарас В`ячеславович

Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька обласна психіатрична лікарня»

про визнання неправомірним та скасування рішень, припинення права власності,

Представники:

від позивача Юзьків М.І.

від відповідача Прохорова-Скрипка О.С.

від третіх осіб не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Чернівецької обласної ради про:

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2019 об 11:50:46 індексний номер 48578811, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації» Пендюром Тарасом В`ячеславовичем (далі - реєстратор), про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку по адресі: м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради (далі - Облрада) та скасування державної реєстрації права на цю ділянку (номер запису про право власності 33130763 від 05.09.2019 14:51:45);

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2019 о 12:14:45 індексний номер 48579665, прийняте реєстратором про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку по адресі: м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206) за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Облради та скасування державної реєстрації права на цю ділянку (номер запису про право власності 33131284 від 05.09.2019 14:54:39);

- припинення права власності територіальної громади сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Облради на земельні ділянки по адресі: м. Чернівці, вул. М. Мусоргського, 2, площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні земельні ділянки належать до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці (з 01.01.2021 Чернівецької міської територіальної громади) в силу її територіального розташування в межах населеного пункту в м. Чернівці. Нормативно обґрунтовуючи свої доводи позивач посилається на пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». За твердженням позивача в законодавстві не існує визначення такого суб`єкта в системі місцевого самоврядування як територіальна громада області, а тому не існує і такого суб`єкта права власності за яким зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку. Реєстратор Пендюр Т.В., прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з порушенням законодавства України, здійснив реєстрацію за неіснуючим суб`єктом цивільного права, чим обмежив правомочність позивача щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

Відповідач відхилив позовні вимоги. Відповідач посилається на те, що на спірних земельних ділянках розташована матеріально-технічна база обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна психіатрична лікарня», яка знаходиться у комунальній власності Чернівецької обласної ради, а тому ці земельні ділянки, за приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», відносяться до комунальної власності відповідача. Також відповідач вважає, що позивач у справі є неналежним, оскільки виконавчий комітет Чернівецької міської ради, який є юридичною особою, але жодного рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме об`єкту № 749924973101 права власності на земельну ділянку по вул. Мусоргського Модеста, 2, м. Чернівці кадастровий номер № 7310136300:08:001:0195 не приймав.

Відповідач заявив про сплив строку позовної давності.

Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» заявило про необхідність закриття провадження у справі за відсутності предмету спору. Відсутність предмету спору третя особа пов`язує з прийняттям рішення Господарським судом міста Києва у справі № 910/2273/20 за позовом Чернівецької міської ради до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Добки О.Г., державного реєстратора комунального підприємства «Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації» Пендюри Т. В., Чернівецької обласної ради та Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно (рішення від 06.08.2020 набрало законної сили). В цій справі суд встановив, що право власності Чернівецької обласної ради на спірні земельні ділянки виникло в Чернівецької обласної ради відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

29 серпня 2022 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову. Відмова ґрунтується на тому, що заявлені позивачем вимоги не охоплюють скасування всіх необхідних реєстраційних дій, тобто є неповними за своєю суттю та не призводять до відновлення порушеного права Чернівецької міської територіальної громади щодо розпорядження спірними земельними ділянками, а тому не є ефективним способом захисту прав та інтересів.

Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 29 серпня 2022 року (постанова від 01 березня 2023 року).

24 травня 2023 року Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2022, передав справу № 910/2151/22 на новий розгляд.

Верховний Суд виходив з того, що:

висновки судів попередніх інстанцій про неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права є помилковими та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, нормах права, які регулюють спірні правовідносини та не враховують наведених правових позицій суду касаційної інстанції;

суди не оцінили доводи щодо можливості застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності у спірних правовідносинах.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позов, а відповідач заперечив проти нього з тих же підстав, що і при первісному розгляді.

Обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» вважає, що позов не підлягає задоволенню, а справа повинна бути закрита, оскільки спір з тих самих підстав та з того самого предмету вже вирішено судом і є відповідне рішення, що набрало законної сили. Таким рішенням, на думку третьої особи, є рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/2273/20 за позовом Чернівецької міської ради до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Добки О.Г., державного реєстратора комунального підприємства «Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації» Пендюри Т. В., Чернівецької обласної ради та Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно (рішення від 06.08.2020 набрало законної сили). В цій справі предметом позову також були вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер запису про право власності 33130763 від 05.09.2019 та номер запису про право власності 33131284 від 05.09.2019).

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

09.09.2019 державним реєстратором комунального підприємства «Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації» Пендюром Тарасом В`ячеславовичем прийняті рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) права власності (форма власності комунальна) за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради на дві земельні ділянки площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206), які розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Мусоргського Модеста, земельна ділянка 2.

Рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради на земельну ділянку площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) прийнято за індексним номером 48578811, і цьому об`єкту нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 1909677973101.

Рішення про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Чернівецької обласної ради на земельну ділянку площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206) прийнято за індексним номером 48579665, і цьому об`єкту нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 19009714573101.

Земельні ділянки площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206) утворилися внаслідок поділу земельної ділянки площею 9,1816 га, розташованої за адресою: вул. Мусоргського Модеста, 2, в м. Чернівцях , кадастровий номер

7310136300:08:001:0195.

Кадастровий номер 7310136300:08:001:0195 земельній ділянці присвоєно 13.08.2015, що є моментом формування земельної ділянки (ч. 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України). У Державному земельному кадастрі (витяг НВ-7301127312015) зазначено, зо цільовим призначенням цієї земельної є будівництво та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та комунальної забудови, використовується для обслуговування будівель і споруд та є комунальною власністю.

15 жовтня 2015 року, після формування земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:08:001:0195, державний реєстратор реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області Добко Олександр Георгійович прийняв рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) права власності на земельну ділянку по вул. Мусоргського Модеста, земельна ділянка 2, кадастровий номер

№ 7310136300:08:001:0195 у м. Чернівцях за територіальною громадою сіл, селищ, міст області в особі Чернівецької обласної ради.

На земельній ділянці по вул. Мусоргського Модеста, 2, в м. Чернівцях знаходяться будівлі та споруди, що на праві оперативного управління належать обласному комунальному некомерційному підприємству «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» та є спільною власністю територіальної громади сіл, селищ, міст області в особі Чернівецької обласної ради. Обставини наявності на земельній ділянці по вул. Мусоргського Модеста, 2, в м. Чернівцях нерухомого майна, речові права на яке належать третій особі, а право власності відповідачу, визнаються учасниками справи, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, не підлягають доказуванню.

Для обслуговування будівель і споруд, що розташовані на земельній ділянці по вул. Мусоргського Модеста, 2, в м. Чернівцях, площею 9,1816 га, 22.01.2001, на підставі рішення Чернівецької міської ради від 13.07.2000 № 292, остання видала комунальній медичній установі «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» (попередня назва третьої особи) Державний акт серії І-ЧВ № 001498 на право постійного користування земельною ділянкою.

Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:08:001:0195 мав місце у зв`язку з прийняттям 24 березня 2017 року Чернівецькою обласною радою рішення № 25-12/17 «Про надання дозволу комунальній медичній установі «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки по адресі: м. Чернівці, вул. Мусорського, 2». Приймаючи це рішення Чернівецька обласна рада діяла як власник земельної ділянки.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно створені внаслідок поділу земельні ділянки з кадастровими номерами 7310136300:08:001:0205 та 7310136300:08:001:0206 мають теж саме цільове призначення, що і земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:08:001:0195 до поділу - для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Право власності на нерухоме майно є одним з речових прав, що підлягають державній реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Земельні ділянки віднесені до об`єктів, щодо яких проводиться державна реєстрація речових прав (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

У розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). У зв`язку з цим одними з основних засад, на яких базується державна реєстрація прав, є об`єктивність, достовірність та повнота відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Додержання цих засад забезпечує формування конкретного, повного й об`єктивного уявлення про об`єкт, інформація щодо якого міститься в Державний реєстр прав. Об`єктивними відомостями можна назвати лише ті, які відображають реальну картину дійсності. Тобто сутність принципу об`єктивності полягає у відповідності записів у Державний реєстр прав і дійсному стану справ.

Відомості про право власності та суб`єкта цього права є складовими Державного реєстру прав (п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

В контексті наведених обставин, виходячи зі сформованих позивачем підстав, питання об`єктивності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо власника земельної ділянки площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та земельної ділянки площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206), які розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Мусоргського Модеста, земельна ділянка 2, є таким, що потребує надання відповіді.

При виборі і застосуванні норми права, надаючи відповідь на це питання, суд враховує висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, вкладений у постанові № 922/2060/20 від 05 серпня 2022 року. Правовий висновок, сформований Верховним Судом у цій постанові, стосується суб`єктів, які набувають право власності на земельні ділянки за принципом їх місцезнаходження: у межах населених пунктів та за межами населених пунктів.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду акцентував увагу на тому, що із прийняттям 28.06.1996 Конституції України визначено один із фундаментальних принципів конституційного ладу держави, а саме: гарантування права власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Ці положення створили принципово нову основу як для галузевого (земельного та цивільного) законодавства, так і для господарської діяльності і фактично відображені у статті 1 Земельного кодексу (далі - ЗК) України та статті 373 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

Історико-правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що до державної власності в Україні відповідно до статті 31 Закону України від 07.02.1991 № 697-XII «Про власність» (діяв до 20.06.2007) належала загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

При цьому суб`єктами права комунальної власності відповідно до частини 2 статті 32 цього Закону були визначені адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів.

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на 21.05.1997) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із уведенням у дію 01.01.2002 нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Законом України від 05.02.2004 № 1457-IV «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (втратив чинність 01.01.2013, підстава - Закон № 5245-VI) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.

У статті 5 цього Закону було наголошено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави (стаття 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»).

Із 01.01.2013 набув чинності Закон № 5245-VI, за змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Згідно з пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у пункті 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, «у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками».

Територіальні громади, які поділяються на територіальні громади села, селища, міста, є первинним суб`єктом місцевого самоврядування і основним носієм його функцій і повноважень, їх представляють відповідні ради та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами (ст.ст. 6, 10 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, врегульований законодавством територіальний механізм набуття права власності відносить земельні ділянки, розташовані у межах населеного пункту, до власності відповідної територіальної громади. З огляду на це, оскільки спірні земельні ділянки (8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205), 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206)), розташовані у межах міста Чернівців (м. Чернівці, вул. Мусоргського Модеста, 2), їхнім власником є територіальна громада м. Чернівців. Чернівецька обласна рада не є представником територіальної громади м. Чернівців та не здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Цей принцип набуття права власності за місцезнаходженням земельної ділянки є спростовною презумпцією, водночас таке спростування не може зводитись до первинної реєстрації права власності за іншою особою за відсутності правовстановлюючих юридичних їх фактів. Оскільки державна реєстрація права власності не є підставою набуття такого права, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, відсутність державної реєстрації речових прав на спірні земельні ділянки після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на ці земельні ділянки.

Механізм набуття права на земельні ділянки, що врегульований ст. 120 ЗК України, заснований на принципі єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель або спору, і полягає у визначені обсягу прав у набувача нерухомого майна від попереднього власника. Цей механізм не спростовує наведений вище територіальний механізм набуття права власності на земельні ділянки, що розташовані у межах населеного пункту.

Підсумовуючи наведене суд констатує, що оскільки Чернівецька обласна рада не є представником територіальної громади м. Чернівців та не здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, Державний реєстру речових прав на нерухоме майно не відображає об`єктивні дані про власника земельної ділянки площею 8,5978 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0205) та земельної ділянки площею 0,5838 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0206), які розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Мусоргського Модеста, земельна ділянка 2.

При вирішенні питання наявності належної правосуб`єктності у Виконавчого комітету Чернівецької міської ради для захисту права територіальної громади м. Чернівців на належні їй земельні ділянки суд керується Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон), який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування, за цим Законом (ст. 5) включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (ч. 1 ст. 6 Закону).

Територіальні громади поряд з публічними, місцевими завданнями, вирішують завдання як учасники майнових відносин. Комунальна власність - це самостійний вид права власності, суб`єктами якої виступають територіальні громади. Перелік майна, що може бути у комунальній власності, закріплено у ст. 142 Конституції України, і він деталізований у ст. 60 Закону.

Правові форми участі територіальних громад у цивільних відносинах закріплює ЦК України (ст. 169), який визначає органи та представників, через яких вони можуть діяти у цивільних відносинах (ст. 172), та засади відповідальності за їх зобов`язаннями (ст.175).

Територіальна громада, діючи у цивільних відносинах як рівний учасник, набуває свої права та обов`язки через відповідні органи у межах компетенції останніх, яка встановлена законом (ст. 172 ЦК України).

Відповідно до Закону (ч. 2 ст. 2) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Сільські, селищні, міські ради є представницьким органом місцевого самоврядування. Вони представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом та іншими законами, що слідує з приписів ч. 1 ст. 10 Закону.

Виконавчі комітети є виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах та є підконтрольними і підзвітними відповідним радам (ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону).

Принцип розмежування компетенції, що закріплений у ст. 172 ЦК України, втілений у відповідних нормах Закону, що визначають організаційно-правові, матеріальні і фінансові основи місцевого самоврядування. Стаття 16 Закону встановлює, що власні повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, встановлюються цим та іншими законами (ч. 1).

Земельна ділянка є об`єктом цивільних прав, що є предметом цивільно-правового регулювання. Право комунальної власності на земельні ділянки є речовим правом, яке свідчить про майнову самостійність органів місцевого самоврядуванням. Здійснення цього права від імені та в інтересах територіальних громад Законом віднесено до повноважень (компетенції) відповідної ради (ч. 5 ст. 16 Закону).

Принцип розмежування компетенції щодо обсягу прав перебуває у логічнонерозривному зв`язку з правом на захист: захищати право наділений той орган місцевого самоврядування, який здійснює це право.

Цей висновок суду слідує з передбаченого ст. 18-1 Закону права органу місцевого самоврядування бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, відповідно до якої (статті) таке звернення до суду може мати місце, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, правом на звернення до суду за захистом права комунальної власності на земельні ділянки, як речового права, належить відповідній раді, яка від імені та в інтересах територіальних громад здійснює це право.

Це право (захист права комунальної власності) не охоплюється правом виконавчого комітету звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування (п. 4 ч.1 ст. 38 Закону). Право на таке звернення пов`язано зі здійсненням виконавчим комітетом наданих Законом повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, тобто компетенції, яка пов`язана з виконанням публічних завдань. Водночас, як зазначено вище, здійснення територіальною громадою права комунальної власності носить характер цивільно-правових відносин, територіальна громада виступає у цих відносинах рівним учасником та носієм майнової самостійності, здійснює це право від імені та в інтересах територіальних громад відповідної ради, яка і наділена правом на звернення до суду за його захистом.

Підсумовуючи неведене суд констатує, що Виконавчий комітет Чернівецької міської ради не є органом, якому належить право на звернення до суду з позовом про захист права територіальної громади м. Чернівців за належні їй земельні ділянки.

А тому, оскільки юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), відсутність такого права є підставою для відмови Виконавчому комітету Чернівецької міської ради у позові.

Суд не погоджується з доводами обласного комунального некомерційного підприємство «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки позивач у справі (Чернівецької міської ради) № 910/2273/20 є відмінним від позивача у цій справі.

Суд не розглядає заяву про застосування позовної давності внаслідок відмови у позові з обставин щодо необґрунтованості заявлених вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити виконавчому комітету Чернівецької міської ради у позові до Чернівецької обласної ради.

Покласти судові витрати на Виконавчий комітет Чернівецької міської ради.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 12.01.2024.

Суддя С. А. Ковтун