Рішення

від 08.01.2024 по справі 920/655/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08.01.2024м. СумиСправа № 920/655/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву представника позивача Фермерського господарства «Алфьоров», від 13.03.2023 №б/н про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх №908 від 13.03.2023) у справі №920/655/22

за позовомФермерського господарства «Алфьоров» (вул. Миру, буд. 6, с. Рябина, Охтирський р-н, Сумська обл., 42843; код за ЄДРПОУ 33219513)

до відповідачаКириківської селищної ради (вул. Широка, 12, смт. Кириківка, Охтирський район, Сумська область, 42830, код ЄДРПОУ 04390096),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиагропромбіржа» (вул. Супруна, буд.3/1; м. Суми, 40004; код за ЄДРПОУ 23820266),

2)Гетьманського національного природного парку (вул. Вознесенська, буд. 53-в, м. Тростянець, Охтирський р-н, Сумська обл., 42600; код за ЄДРПОУ 35800187)

про визнання недійсним договору оренди землі та застосування наслідків недійсності правочину,

за участю представників сторін:

від позивача:не прибув,

від відповідача:не прибув,

від третіх осіб: 1) не прибув,

2) не прибув,

установив:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.02.2023 у справі №920/655/22 позов задоволено частково; визнано недійсним договір оренди землі від 21.10.2021, укладений між Кириківською селищною радою (вул. Широка, 12, смт. Кириківка, Охтирський район, Сумська область, 42830, код ЄДРПОУ 04390096) та Фермерським господарством «Алфьоров» (вул. Миру, буд. 6, с. Рябина, Охтирський р-н, Сумська обл., 42843; код за ЄДРПОУ 33219513) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0966, яка розташована за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області; в іншому відмовлено; стягнуто з Кириківської селищної ради (вул. Широка, 12, смт. Кириківка, Охтирський район, Сумська область, 42830, код ЄДРПОУ 04390096) на користь Фермерського господарства «Алфьоров» (вул. Миру, буд. 6, с. Рябина, Охтирський р-н, Сумська обл., 42843; код за ЄДРПОУ 33219513) 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп.) судового збору.

13.03.2023 через систему «Електронний суд» представник позивача надіслав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх №908 від 13.03.2023) у справі №920/655/22, відповідно до якої представник позивача просить стягнути з відповідача 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 14.03.2023 у справі № 920/655/22 призначено розгляд заяви представника позивача від 13.03.2023 №б/н про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх №908 від 13.03.2023) у справі №920/655/22 в судове засідання на 29.03.2023, 14:30.

23.03.2023 Північний апеляційний господарський суд електронною поштою надіслав Господарському суду Сумської області ухвалу від 22.02.2023 у справі №920/655/22, відповідно до п. 1 резолютивної частини якої витребовував матеріли справи №920/655/22 із Господарського суду Сумської області.

Листом від 24.03.2023 у справі №920/655/22 суд повідомив учасників справи, що у зв`язку із необхідністю направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, заява представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №920/655/22 буде розглянута після повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області.

27.03.2023 матеріали справи направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №920/655/22 апеляційну скаргу Кириківської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2023 у справі №920/655/22 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2023 у справі №920/655/22 залишено без змін.

01.12.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду Сумської області.

11.12.2023 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2023 у справі №920/655/22 виданий наказ.

Ухвалою від 11.12.2023 у справі №920/655/22 призначено розгляд заяви представника позивача Фермерського господарства «Алфьоров», від 13.03.2023 №б/н про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх №908 від 13.03.2023) у справі №920/655/22 у судове засідання на 08.01.2024, 12:30; запропоновано відповідачу надати письмове обґрунтування своєї позиції у справі з огляду на подану представником позивача заяву.

У судовому засіданні 08.01.2024 встановлено:

Учасники справи в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України не є перешкодою для розгляду заяви за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи достатність часу, наданого відповідачам для підготовки та подання пояснень своєї позиції з огляду на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду заяви позивача за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 233 ГПК України додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану заяву представника позивача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, господарський суд установив:

23.06.2022 між адвокатським об`єднанням «Експерт груп» (далі адвокатське об`єднання, адвокат) та Фермерським господарством «Алфьоров» (далі клієнт, позивач) укладено договір про надання правничої допомоги №51 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу у справі про визнання недійним договору оренди землі від 21.10.2021, укладеного з Кириківської селищної ради щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0966 та повернення грошових коштів в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно з п. 3.1. договору за правничу допомогу, передбачену в п.п. 1.1, 1.2., 1.5. договору клієнт сплачує в безготівковому вигляді адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар): за підготовку та складання позовної заяви про визнання недійним договору оренди землі від 21.10.2021, укладеного з Кириківської селищної ради щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0966 та повернення грошових коштів, участь у судових засіданнях в Господарському суді Сумської області в сумі 50000,00 грн; сторони домовились про наступний порядок оплати за надання правничої допомоги: 10000,00 грн попередня оплата; 40000,00 грн після ухвалення рішення у справі.

24.06.2022 клієнту адвокатом виставлений рахунок-фактура №30 на суму 50000,00 грн.

27.06.2022 позивач за платіжним дорученням №184 перерахував адвокатському об`єднанню 10000,00 грн з призначенням платежу «за надання правничої допомоги договір №51 від 23.06.2022, згідно рах. №30 від 24.06.2022».

27.02.2023 між адвокатським об`єднанням та позивачем підписаний акт №26 прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги, за яким визначений наступний перелік наданих адвокатом позивачу робіт, а саме:

-попередня оплата за надання правничої допомоги згідно з договором про надання правничої допомоги вартістю 10000,00 грн;

-остаточний розрахунок за надання правничої допомоги з договором про надання правничої допомоги вартістю 40000,00 грн.

На підтвердження повноважень представників позивача, адвокатами надані наступні документи:

-ордер серії ВІ №1100782 від 22.08.2022 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2197 від 26.06.2018 на ім`я Дерези Микити Едуардовича;

-ордер серії ВІ №1124076 від 25.01.2023 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №4150 від 28.11.2022 на ім`я Васюти Дмитра Костянтиновича.

Відповідно до поданої представник позивача заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх №908 від 13.03.2023) у справі №920/655/22, заявник просить стягнути з відповідача 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з огляду на вищезазначені документи.

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд як за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Суд зазначає, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наголосила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/655/22 в сумі 50000,00 грн підтверджується договором про надання правничої допомоги від 23.06.2022 №51, рахунком-фактурою №30 від 24.06.2022, актом прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги від 27.02.2023 №26.

Вартість послуг з правничої допомоги визначена у п. 3.1. договору та складає 50000,00 грн за підготовку та складання позовної заяви, участь у судових засіданнях в Господарському суді Сумської області.

Сторони домовились про наступний порядок оплати за надання правничої допомоги: 10000,00 грн попередня оплата; 40000,00 грн після ухвалення рішення по справі (п. 3.1.1. договору). Згідно з платіжним дорученням №184 від 27.06.2022 позивач оплатив послуги адвоката в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги №26 від 27.02.2023 адвокатом надані позивачу такі послуги: підготовка та складання позовної заяви, участь у судових засіданнях в Господарському суді Сумської області у справі 920/655/22, в той час як в акті не конкретизовано вартість кожної з послуг.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткову відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, зважаючи на складність справи, є розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 20000,00 грн., з розрахунку виконаної адвокатом роботи щодо підготовки та складання позовної заяви, а також участі в судовому засіданні у справі. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 30000,00 грн суд відмовляє в їх розподілі за необґрунтованістю.

З огляду на відсутність заяви відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, відповідно до ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України на відповідача, враховуючи часткове задоволення позову, на відповідача покладаються витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 13, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Задовольнити частково заяву представника позивача Фермерського господарства «Алфьоров», від 13.03.2023 №б/н про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх №908 від 13.03.2023) у справі №920/655/22.

2.Стягнути з Кириківської селищної ради (вул. Широка, 12, смт. Кириківка, Охтирський район, Сумська область, 42830, код ЄДРПОУ 04390096) на користь Фермерського господарства «Алфьоров» (вул. Миру, буд. 6, с. Рябина, Охтирський р-н, Сумська обл., 42843; код за ЄДРПОУ 33219513) 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне додаткове рішення складено 12.01.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька