Рішення

від 11.01.2024 по справі 922/4751/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4751/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Харків" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 188, код ЄДРПОУ 31941457) до Фізичної особи-підприємця Нектової Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 98 321,99грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 98 321,99грн, з яких: 62 400,00грн сума боргу, 30 023,91грн збитки від інфляції; 5 898,08грн 3% річних. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання юридичних послуг № 01/08/19 від 01.08.2019 з посиланням на норми Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Харків" залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків з дня вручення йому цієї ухвали.

15.11.2023, у встановлений судом строк, на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2023 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження фізичної особи-підприємця відповідача.

Проте, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2023 повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала господарського суду Харківської області від 16.11.2023, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.08.2019 між Дочірнім підприємством "Автотрейдінг-Харків" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Мухаметдиновою Ольгою Володимирівною (відповідач) укладено Договір про надання юридичних послуг № 01/08/19 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов`язання з виконання послуг з підготовки пакету документів та отримання сертифікату ДАБі на введення в експлуатацію реконструйованого об`єкта, розміщеного за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 188.

Після підписання договору Мухаметдинова Ольга Володимирівна змінила прізвище на Нектову. Даний факт підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.11.2023, наданим позивачем до позову, відповідно до якого була вчинена реєстраційна дія: державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, 31.07.2020 09:42:10, 24800010004104581, Зміна прізвища, та/або імені, та/або по батькові фізичної особи-підприємця.

Загальна вартість послуг за Договором становить 224 640,00грн (п.4.1 договору).

У п.4.1.1 договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме: позивач зобов`язався протягом 10 днів з дати підписання договору сплатити відповідачу передоплату у розмірі 140 400,00грн. Остаточний розрахунок в розмірі 84 240,00грн позивач здійснює по закінченню дії даного договору, а саме: по факту отримання сертифікату на ввід в експлуатацію об`єкта позивача не пізніше 3-х днів з моменту завершення робіт за даним договором (п.4.1.2, договору).

Відповідно до п.5.1 договору цей договір укладений на строк з 01.08.2019 до 01.10.2019 і вступає в силу з моменту його підписання.

Позивач на виконання умов договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 140 400,00грн, що підтверджується копією банківської виписки за період з 16.08.2019 по 18.08.2019 та платіжним дорученням № 798 від 16.08.2019, наявними в матеріалах справи.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 520 від 16.06.2020, в якому вимагав не пізніше 30.06.2020 повернути грошові кошти в розмірі 140 000,00грн.

Даний лист отримано відповідачем особисто 11.08.2020, про що свідчить його власний підпис. При цьому, відповідач власноручно закреслив "30 червня" та написав зверху "15 вересня", що позивач визнає як погоджений сторонами строк для повернення коштів.

29.09.2020 та 30.09.2020 між сторонами підписано акти про надання юридичних послуг кожний на суму 39 000грн, відповідно до яких сторони погодили виконання відповідачем послуг за договором на загальну суму 78 000,00грн.

Як зазначає також сам позивач, сума боргу після факту погодження сторонами виконання відповідачем частково послуг на суму 78 000,00грн, склала 62 400,00грн.

Докази того, що відповідач виконав належним чином свої зобов`язання за договором, або повернув залишок отриманих ним коштів як передплати за договором у сумі 62 400,00грн в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, загальна сума попередньої оплати за договором, яка не була повернута позивачу і на яку не було надано послуги, складає 62 400,00грн.

На суму попередньої оплати позивач здійснив нарахування 3% річних в розмірі 5 898,08грн та збитків від інфляції в розмірі 30 023,91грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України).

Як вже було встановлено судом, у п.4.1.1 договору сторони погодили здійснення позивачем попередньої оплати за договором у розмірі 140 400,00грн. На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату у визначеному сторонами розмірі та строки, що підтверджується копією банківської виписки за період з 16.08.2019 по 18.08.2019 та платіжним дорученням № 798 від 16.08.2019, наявними в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої обов`язки за договором у повному обсязі та сторонами було погоджено виконання відповідачем послуг на загальну суму 78 000,00грн. В результаті чого, заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 62 400,00грн., на яку відповідач не виконав послуги та не повернув відповідну суму передплати.

Як вже було встановлено судом, строк договору закінчився 01.10.2019 (п.5.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що кошти, які відповідач отримав за договором як передплату та на які ним не було надано послуги позивачу набули статус безпідставно отриманих коштів після закінчення строку дії договору. Та, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач має право вимагати їх повернення.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач надав позивачу передбачені договором послуги, за які ним було отримано попередню оплату, а також відсутні докази повернення відповідної суми.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми передплати у розмірі 62 400,00грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі в розмірі 5 898,08грн за період з 16.09.2020 по 09.11.2023 та збитки від інфляції в розмірі 30 023,91грн. за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року.

Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Оскільки суд дійшов висновку про те що підстава, на якій відповідач отримав суму авансу за договором відпала, а відповідно, в позивача виникло право вимагати повернення сплаченої ним суми авансу за договором, така сума є грошовим зобов`язанням в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних в розмірі 5 898,08грн за період з 16.09.2020 по 09.11.2023 та збитків від інфляції в розмірі 30 023,91грн за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем 3% річних та збитків від інфляції за час користування цими коштами, такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позов є цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нектової Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Харків" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 188, код ЄДРПОУ 31941457) - суму попередньої оплати в розмірі 62 400,00грн, 3% річних в розмірі 5 898,08грн, збитки від інфляції в розмірі 30 023,91грн, 2 684,00грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "11" січня 2024 р.

Суддя Т.А. Лавренюк