Постанова

від 10.01.2024 по справі 910/1041/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1041/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - Сидорчук Я.О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Анва" - Литвин В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (колегія суддів: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.)

у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НГУ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анва" (далі - ТОВ "Анва")

про стягнення 1 953 037,10 грн.

Суть спору

1. ВЧ НГУ (покупець) та ТОВ "Анва" (постачальник) під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", уклали договір щодо поставки форменого одягу.

2. Постачальник поставив покупцеві товар частково - 40% від обумовленого обсягу (кількості) та із простроченням термінів поставки. Такі порушення зобов`язання з боку постачальника стали наслідком звернення ВЧ НГУ до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Анва" неустойки в розмірі 1 953 037,10 грн, з яких: 1 135 414,70 грн пеня та 817 622,40 грн штраф.

3. Господарський суд міста Києва позов ВЧ НГУ задовольнив повністю. Північний апеляційний господарський суд змінив рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір неустойки на 80%.

4. ВЧ НГУ звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції.

5. Під час розгляду цієї справи перед Верховним Судом постало питання, чи є зменшення пені та штрафу на 80% надмірним та таким, що нівелює значення неустойки як цивільної відповідальності.

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. 16.05.2022 ВЧ НГУ та ТОВ "Анва" уклали договір №200/ВЗЗ-2022 (далі - Договір), за умовами якого:

- ТОВ "Анва" зобов`язалося поставити ВЧ НГУ формений одяг, а ВЧ НГУ - прийняти та оплатити його вартість;

- найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в додатку №1 до Договору (п.1.2.);

- дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці ВЧ НГУ, сканкопія якої надсилається ВЧ НГУ з її офіційної електронної пошти на електронну пошту ТОВ "Анва", вказану в розд.13 Договору; ТОВ "Анва" зобов`язано засобами телефонного зв`язку підтвердити ВЧ НГУ отримання заявки; у заявці зазначається найменування товару, місце його поставки, кількість та інша необхідна інформація (п.5.1.);

- передача (приймання-здача) товару здійснюється в пунктах відвантаження за адресами у містах Києві, Львові, Одесі, Дніпрі тощо згідно зі заявками ВЧ НГУ (п.5.2.);

- право власності на товар переходить від ТОВ "Анва" до ВЧ НГУ після прийняття товару на склад ВЧ НГУ, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це представників сторін у відповідній видатковій накладній (п.5.6.);

- ТОВ "Анва" зобов`язано забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим Договором (пп.6.3.1.).

8. ТОВ "Анва" та ВЧ НГУ підписали специфікацію, яка є додатком №1 до Договору, якою погодили найменування товару (асортимент) - штани костюма літнього польового, ціну за одиницю - 730,02 грн, кількість товару - 20 000 одиниць та загальну вартість - 14 600 400,00 грн.

9. 09.06.2022 ВЧ НГУ заявкою №78/8/2-686 визначила такі строки та кількість поставки товару:

- до 31.07.2022 - 4 000 одиниць;

- до 15.08.2022 - 4 000 одиниць;

- до 31.08.2022 - 4 000 одиниць;

- до 15.09.2022 - 4 000 одиниць;

- до 30.09.2022 - 4 000 одиниць.

10. Факт отримання та погодження заявки від 09.06.2022 №78/8/2-686 ТОВ "Анва" підтверджується підписом директора.

11. Поставка ТОВ "Анва" товарів у вказані строки та кількості підтверджена:

- видатковою накладною від 15.08.2022 №171 на товар у кількості 980 одиниць вартістю 715 419,60 грн;

- видатковою накладною від 31.08.2022 №199 на товар у кількості 3 020 одиниць вартістю 2 204 660,40 грн;

- видатковою накладною від 07.12.2022 №322 на товар у кількості 1 000 одиниць вартістю 730 020,00 грн;

- видатковою накладною від 08.12.2022 №324 на товар у кількості 1 500 одиниць вартістю 1 095 030,00 грн;

- видатковою накладною від 08.12.2022 №325 на товар у кількості 1 500 одиниць вартістю 1 095 030,00 грн.

12. Решту товару у кількості 12 000 одиниць ТОВ "Анва" не поставило.

13. Відповідно до листа Вознесенської районної військової адміністрації від 22.02.2023 №221/02.02-23/11 в Миколаївській області та, зокрема, у місті Вознесенськ (на території Вознесенської міської територіальної громади) починаючи з 15.06.2022 кількість ракетних обстрілів у порівнянні з березнем - першою половиною червня 2022 року збільшилась та щодоби становила в середньому 8-9 разів.

14. Вінницька торгово-промислова палата видала ТОВ "Анва" сертифікат від 27.12.2022 №0500-22-1985, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, ракетні та артилерійські обстріли та обстріли з РСЗВ по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області унеможливили виконання зобов`язань за Договором у встановлені терміни.

Короткий зміст позовних вимог

15. ВЧ НГУ звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Анва" про стягнення неустойки (пеня, штраф) в розмірі 1 953 037,1 грн.

16. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором з поставки позивачеві форменого одягу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

17. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.04.2023 позов задовольнив.

18. Рішення суду мотивовано тим, що позивач належними та допустимими доказами довів порушення договору поставки в частині строків, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених договором, а відповідач не довів наявності обставин, які б звільняли його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

19. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.09.2023 рішення суду першої інстанції змінив, виклавши його резолютивну частину в редакції, відповідно до якої позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Анва" на користь ВЧ НГУ пеню у розмірі 227 082,94 грн та штраф у розмірі 163 524,48 грн.

20. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- відповідач за умовами договору зобов`язався поставити позивачу товар у кількості 20 000 одиниць не пізніше 30.09.2022, проте свої зобов`язання виконав лише частково у кількості 8 000 одиниць (40%) та з суттєвим порушенням строків; решту товару у кількості 12 000 одиниць відповідач не поставив;

- відповідач не довів, що наявні на території Вознесенської громади виробничі потужності відповідача є єдиним об`єктом, де могли бути вироблені речі, що є предметом Договору; в самому Договорі не зазначено, що одяг має бути виготовлено саме в місті Вознесенськ; відповідач не довів об`єктивної неможливості виконання своїх зобов`язань з огляду на посилення ракетних обстрілів саме міста Вознесенськ; воєнний стан, військові дії, ракетні та артилерійські обстріли тощо є обставинами, що існували на час укладення Договору, а тому останні не можуть бути визнані належними підставами для звільнення від відповідальності за порушення умов договору;

- листи Вознесенської районної військової адміністрації від 26.12.2022 №1341/04.02-23/11, від 22.02.2023 №221/02.02-23/11; надані відповідачем листи, адресовані його контрагентам (від 21.06.2022 №185, від 21.06.2022 №186, від 05.07.2022 №190, від 29.07.2022 №208, від 15.08.2022 №219 від 19.09.2022 №243), долучені до відзиву на позовну заяву, свідчать, що останній вживав всіх можливих заходів з виконання свого зобов`язання за Договором; взято до уваги пояснення відповідача, що основні фонди у вигляді швейного обладнання, фактично, забезпечують випуск (пошиття) продукції, реалізація якої дозволяє підприємству існувати далі; підприємство не має можливості диверсифікації виробництва, воно не здатне виробляти будь-що інше, окрім вузького спектру швейних виробів, не має досвіду в інших галузях виробництва чи в інших напрямках господарської діяльності;

- суд відхилив доводи відповідача про наявність підстав для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, водночас наявні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій на 80%, беручи до уваги серед іншого і те, що визначена позивачем загальна сума неустойки становить 1/7 ціни Договору.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

21. 08.11.2023 ВЧ НГУ звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, у якій просить її скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та залишити в цій частині рішення суду першої інстанції в силі.

22. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права щодо зменшення розміру неустойки без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних спірних правовідносинах, які викладені в постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №910/16969/20.

23. Скаржник, зокрема, зазначає:

- суд апеляційної інстанції порушив норми статей 74, 78, 86, 236, 282 ГПК, оскільки: нівелював значення пені та штрафу як відповідальності за порушення зобов`язання; залишив поза увагою обставини неналежної поведінки відповідача, що призвела до прострочення поставки товару оборонного призначення; не надав всебічної, повної та об`єктивної оцінки наявним у справі доказам; прийняв докази відповідача, які не підтверджують наявність виняткових обставин, поважність причин несвоєчасного виконання зобов`язання та поведінку відповідача, яка б свідчила про вжиття ним всіх можливих заходів для своєчасного виконання зобов`язання; не взяв до уваги, що порушення відповідачем своїх зобов`язань завдало суттєвого порушення господарського інтересу позивача на своєчасне отримання товару оборонного призначення; дійшов помилкового висновку, що виконання відповідачем лише на 40% договору з поставки товару оборонного призначення з суттєвим простроченням є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій;

- Договір з поставки товару оборонного призначення сторони уклали 16.05.2023, тобто вже в період дії правового режиму воєнного стану; заявку позивача від 09.06.2022 про необхідність поставки товару у визначені нею строки керівник відповідача отримав 16.06.2023;

- укладаючи договір, сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, обсяги та строки поставки; прийнявши на себе зобов`язання за договором, відповідач погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань; відповідач здійснює свою господарську діяльність на власний ризик;

- сторони узгодили між собою, що вони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін;

- Північний апеляційний господарський суд неправильно оцінив доводи відповідача, що наведені в клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема щодо: незначного періоду прострочення поставки; наявності форс-мажорних обставин; виключного характеру причин, внаслідок яких відбулось прострочення; відсутності збитків в позивача у зв`язку з виконанням договору із простроченням (позивач використовував результати отриманого за договором не з комерційним інтересом; зменшення судом за таких обставин цивільно-правової відповідальності відповідача на 80% не відповідає принципу дотримання балансу інтересів сторін); нарахування пені та штрафу, розміри яких є надмірно великими порівняно з порушеними інтересами позивача, який взагалі не зазнав збитків; стягнення максимально можливих розмірів штрафних санкцій стане наслідком підривання фінансового стану відповідача та зумовить збитковість його діяльності;

- Північний апеляційний господарський суд змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції без його скасування у відповідній частині (мотивувальній); Господарський суд міста Києва взагалі не вирішував питання можливості зменшення розміру штрафних санкцій (ні за власною ініціативою, ні за клопотанням відповідача, оскільки таке не надходило); у разі ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про зменшення розміру штрафних санкцій, рішення суду першої інстанції підлягало скасуванню.

24. 25.12.2022 надійшов відзив ТОВ "Анва", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

25. У відзиві ТОВ "Анва", зокрема, вказало на таке:

- скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій статей 74, 78, 86, 236, 282 ГПК, однак не наводить жодної постанови Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права; не наводить порушення судами вказаних норм права; зміст скарги всупереч ст.300 ГПК зводиться до спонукання здійснити переоцінку доказів;

- розглянувши заяву відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90%, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 80%; це зменшення суд визнав таким, що забезпечує оптимальний баланс інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для них;

- суд апеляційної інстанції, застосовуючи ч.3 ст.551 ЦК та ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК) щодо зменшення на 80% розміру неустойки врахував правові висновки Верховного Суду, наведені в постановах від 04.12.2018 у справі №916/65/18; від 03.07.2019 у справі №917/791/18; від 22.10.2019 у справі №904/5830/18; від 13.01.2020 у справі №902/855/18; від 27.01.2020 у справі №916/469/19;

- висновки Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст.551 ЦК та ст.233 ГК наведені у постанові від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, на яку посилається скаржник, і є ідентичними висновкам Верховного Суду, які застосував суд апеляційної інстанції у цій справі;

- обставинами, які вплинули на виконання обов`язку ТОВ "Анва" поставити товар за Договором у цій справі, є артилерійські, ракетні обстріли та обстріли з реактивних систем залпового вогню по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області, де знаходяться виробничі потужності товариства;

- ТОВ "Анва" має право посилатися на форс-мажорні обставини як на підставу для звільнення від відповідальності незалежно від того, чи було повідомлення зроблено/чи ні, зроблено вчасно/чи ні; це узгоджується з умовами Договору, ст.617 ЦК, ст.218 ГК, постановами Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 (пункти 50, 52), від 22.06.2022 у справі №904/5328/21;

- відсутня протиправна поведінка і вина ТОВ "Анва";

- фактичні обставини, аргументи, доводи, докази, якими сторони обґрунтовують свою заяву про зменшення неустойки у справі №910/16969/20, на яку посилається скаржник, та у цій справі - є різними;

- саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (посилається на постанови Верховного Суду від 03.03.2019 у справі №925/74/19; від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20));

- доводи скаржника щодо неправомірності зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції без його скасування у відповідній частині (мотивувальній) - є довільним тлумаченням норм процесуального права та не можуть бути прийняті до уваги;

- щодо строку заявлення клопотання про зменшення неустойки та надання доказів скрутного матеріального становища ТОВ "Анва" посилається на постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №904/4285/18.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

26. Верховний Суд ухвалою від 30.11.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ВЧ НГУ, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 10.01.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 1 135 414,70 грн пені та 817 622,40 грн штрафу за порушення строків поставки товару.

28. Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду апеляційної інстанції, яким зменшено розмір неустойки на 80% на підставі ст.551 ЦК та ст.233 ГК, а саме: пеню до 227 082,94 грн та штраф до 163 524,48 грн.

29. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та 233 ГК у подібних спірних правовідносинах, викладені в постанові від 14.03.2023 у справі №910/16969/20.

30. Верховний Суд відхиляє вказаний довід скаржника з огляду на таке.

31. Згідно з ч.3 ст.551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

32. Відповідно до ст.233 ГК, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

33. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

34. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

35. Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

36. Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил ст.86 ГПК на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення, та конкретний розмір зменшення неустойки.

37. Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст.86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

38. Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме ст.551 ЦК та ст.233 ГК, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

39. У постановах від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

40. Необхідно зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

41. Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

42. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/17.

43. Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

44. Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

45. Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

46. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК та ст.233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

47. Застосоване у ст.551 ЦК та ст.233 ГК словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19 та від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21).

48. Верховний Суд враховує, що всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак, результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

49. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки (пені та штрафу) суд апеляційної скарги виходив з такого:

- у листах Вознесенської районної військової адміністрації від 26.12.2022 №1341/04.02-23/11, від 22.02.2023 №221/02.02-23/11 повідомлено про збільшення ракетних обстрілів території, на якій знаходяться виробничі потужності ТОВ "Анва", та відповідно кількості повітряних тривог; зважаючи на вказане, на виробничих об`єктах та підприємствах оголошення сигналу "повітряна тривога" зумовлює обов`язкове залишення виробничих приміщень працівниками та переміщення до укриттів;

- ТОВ "Анва" зверталося до інших контрагентів, які потенційно могли виробити/поставити необхідний товар, з листами (від 21.06.2022 №185, від 21.06.2022 №186, від 05.07.2022 №190, від 29.07.2022 №208, від 15.08.2022 №219 від 19.09.2022 №243), що свідчить про те, що відповідач вживав заходів для належного виконання зобов`язань, передбачених Договором;

- основні фонди у вигляді швейного обладнання, фактично, забезпечують випуск (пошиття) продукції, реалізація якої дозволяє підприємству існувати; підприємство не має можливості диверсифікації виробництва, воно не здатне виробляти будь-що інше, окрім вузького спектру швейних виробів, не має досвіду в інших галузях виробництва чи в інших напрямках господарської діяльності; зникнення будь-якого з двох компонентів (наприклад, працівників - через неможливість виплачувати заробітну плату, або у випадку перевезення обладнання в інше місце; швейного обладнання - через звернення на нього стягнення), які в сукупності забезпечують діяльність ТОВ "Анва", може призвести до припинення підприємства;

- розмір заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій (1 953 037,10 грн) становить 1/7 ціни Договору (14 600 400,00 грн).

50. Враховавши встановлені у справі обставини та норми законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції виснував про можливість зменшення заявлених до стягнення пені та штрафу на 80%.

51. Верховний Суд зазначає, що таке зменшення розміру неустойки на 80% від заявленого розміру жодним чином не нівелює значення пені та штрафу, як відповідальності за порушення зобов`язання, про що стверджує скаржник, і з чим погоджується суд касаційної інстанції, адже одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань. Так, Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

52. Правова позиція щодо наведеного викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №911/682/21.

53. Суд апеляційної інстанції зважив на те, що відповідач не ухилявся від своїх зобов`язань та намагався вжити належних заходів для виконання зобов`язань, зокрема звертався до підприємств, які потенційно могли виробити/поставити у передбачені терміни необхідний замовнику товар.

54. Наведене у сукупності з іншими обставинами, які не дали відповідачу можливості своєчасно виконати свої зобов`язання за Договором, не може беззаперечно свідчити про те, що неналежна поведінка відповідача призвела до прострочення поставки товару оборонного призначення, про що стверджує скаржник, адже, як встановив суд апеляційної інстанції, за обставин, що склалися внаслідок масованих ракетних ударів, вчасне виконання своїх зобов`язань відповідачем не могло в повній мірі залежати від його волі та поведінки.

55. Аргументи скаржника щодо помилкового висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зменшення розміру неустойки за обставин, що відповідач виконав зобов`язання з поставки товару оборонного призначення на 40% із суттєвим простроченням, Верховний Суд відхиляє, адже, як вже зазначалося, такий ступінь виконання зобов`язання є наслідком підвищення інтенсивності ракетних обстрілів території, на якій знаходяться виробничі потужності ТОВ "Анва" (з 15.06.2022 кількість ракетних обстрілів у порівнянні з березнем - першою половиною червня 2022 року збільшилась та щодоби становила в середньому 8-9 разів).

56. Поряд із цим, Верховний Суд звертає увагу на те, що неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Такі висновки Верховний Суд виклав, зокрема, у постановах від 08.06.2023 у справі №917/5/22, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22.

57. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

58. Виходячи зі встановлених судами попередніх інстанцій обставини справи та наведених висновків Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що з огляду на функцію, що виконує неустойка, яка водночас не є каральною санкцією, та необхідність у дотриманні розумного балансу інтересів сторін спору під час вирішення питання щодо застосування до боржника цивільної відповідальності у вигляді стягнення неустойки (ризик припинення боржника як суб`єкта господарювання внаслідок застосування відповідальності у заявленому обсязі), рішення суду апеляційної інстанції про зменшення розміру неустойки є правильним і справедливим.

59. Аргументи скаржника стосовно того, що, зменшуючи розмір належних до сплати пені та штрафу, суд апеляційної інстанції невірно оцінив доводи відповідача, викладені в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, Верховний Суд відхиляє, оскільки оцінка обставин, навіть та, яка на думку однієї із сторін спору (в даному випадку скаржника), є невірною, відноситься до дискреційних повноважень судів попередніх інстанцій та не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

60. За таких же обставин Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо ненадання судом апеляційної інстанції всебічної, повної та об`єктивної оцінки наявним у справі доказам; прийняття доказів відповідача, які не підтверджують наявність виняткових обставин, поважність причин несвоєчасного виконання зобов`язання та поведінку відповідача, яка б свідчила про вжиття ним всіх можливих заходів для своєчасного виконання зобов`язання. Доводи скаржника в цій частині фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

61. Під час здійснення касаційного перегляду судових рішень, в яких судами реалізовувалися дискреційні повноваження, перед судом касаційної інстанції ставляться наступні питання: чи належно суд вмотивував рішення; чи не є воно свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами або ж помилковим щодо юридичних фактів; чи не є судове рішення необ`єктивним або явно несправедливим, тобто таким, що порушує баланс інтересів сторін. Вказані обставини обумовлені межами здійснення касаційного перегляду, визначеними статтею 300 ГПК, відповідно до яких, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

62. У цій справі суд апеляційної інстанції, оцінивши наведені сторонами доводи, надані докази та обставини справи в їх сукупності, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК, цілком обґрунтовано виснував про можливість зменшення розміру на 80% від заявленого розміру, виходячи із загальних засад, встановлених ст.3 ЦК, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін.

63. Верховний Суд вважає, що такий висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зменшення розміру неустойки ґрунтується на правильному застосуванні ст.551 ЦК та ст.233 ГК, та відповідає сформованій та сталій судової практиці і висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах від 20.12.2023 у справі №910/1044/23, від 20.12.2023 у справі №910/1039/23, від 20.12.2023 у справі №910/1054/23, від 21.12.2023 у справі №910/1056/23.

64. Проаналізувавши постанову Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, правові висновки щодо застосування ст.233 ГК та ст.551 ЦК, яких, на думку скаржника, не було враховано судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що застосування судом вказаних норм права не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. У зазначеній скаржником постанові Верховного Суду у співвідношенні з оскаржуваним судовим рішенням не міститься протилежного правового висновку щодо застосування ст.233 ГК та ст.551 ЦК. Застосування судом апеляційної інстанції вказаних норм права у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.

65. Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції шляхом зменшення на 80% розміру штрафних санкцій та відмови у задоволенні в іншій частині позову, без скасування у відповідній частині, в даному випадку мотивувальній, рішення суду першої інстанції, Верховний Суд відхиляє, адже, по-перше, суд апеляційної інстанції не змінював мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, а по-друге, процесуальним законодавством не передбачено скасування такої частини судового рішення.

66. Щодо посилань скаржника на те, що суд першої інстанції не вирішував питання про можливість зменшення розміру штрафних санкцій (ні за власною ініціативою, ні за клопотанням відповідача), колегія суддів зазначає, що скаржник, визначаючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч. 2 ст.287 ГПК, не вказав у касаційній скарзі на висновок Верховного Суду щодо неможливості застосування судом апеляційної інстанції ст.233 ГК та ст.551 ЦК, якщо питання щодо зменшення розміру неустойки не вирішувалося судом першої інстанції. Отже, вказаний довід скаржника Верховний Суд відхиляє.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

68. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

69. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

70. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №910/1041/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець