Ухвала

від 12.01.2024 по справі 199/3773/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 січня 2024 року

м. Київ

справа № 199/3773/18-ц

провадження № 61-18551ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у справі за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , товариство з обмеженою відповідальністю «Тулс», товариство з обмеженою відповідальністю «Солярис», виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська

від 11 червня 2019 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м Дніпропетровська від 11 червня 2019 року скасовано. Позов першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задоволено.

Витребувано від ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради 25/100 нежитлового приміщення № 171, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 101497912101).

Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради 25/100 нежитлового приміщення № 171, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 101497912101).

Витребувано від ОСОБА_5 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради приміщення № 171А, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 336093112101).

Витребувано від ОСОБА_4 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради приміщення № 171Б, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 336107512101).

Вирішено питання розподілу судових витрат.

25 грудня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано касаційну скаргу,

у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення.

Питання про поновлення цього строку представником заявника не порушено.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску

з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Посилання у касаційній скарзі на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано заявниками 18 грудня 2023 року не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а може бути підставою для його поновлення у разі заявлення відповідного клопотання, надавши відповідні докази.

Таким чином представникові заявників необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та відповідних доказів.

Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

2. У частині шостій статті 14 ЦПК України зазначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб-громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подана через засоби поштового зв`язку та підписана адвокатом Зарвієм І. Л., на підтвердження повноважень якого додано ордер

від 22 грудня 2023 року.

Проте, у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі, поданої адвокатом Зарвієм І. Л.,не зазначено всі відомості стосовно себе як адвоката, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, що позбавляє Верховний Суд можливості перевірити наявність або відсутність у останнього зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд».

За таких обставин, адвокату Зарвію І. Л. необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копію для усіх учасників справи, зазначивши відомості реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України для перевірки наявності або відсутності у останнього зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд».

3. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн.

Відповідно до підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (витребування майнв), яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до судукасаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19

(провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову, тому представникові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 необхідно визначити та обґрунтувати розмір судового збору, так як не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не вказано ціну позову.

Отже, заявникові необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного майна, повідомити ціну позову, і відповідно, докази сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки матеріали касаційного провадження таких обставин не містять.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року залишити без руху.

Надати представникові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько