Ухвала

від 11.01.2024 по справі 544/3065/23

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 544/3065/23

Провадження № 2-з/544/4/2024

УХВАЛА

іменем України

11 січня 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Сайко О.О.,

з участю секретаряКостенко Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин, по вул. Соборна,41, заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Лубенської районної державної адміністрації (Лубенської районної військової адміністрації) Полтавської області, Національного природного парку «Пирятинський» до Харківецької сільської ради, Пирятинської міської ради, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "МВМ-АГРО", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Оксана Запорожець, державний реєстратор Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Тетяна Танчик, про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Ілля Титарчук звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Лубенської районної державної адміністрації (Лубенської районної військової адміністрації) Полтавської області, Національного природного парку «Пирятинський» до Харківецької сільської ради, Пирятинської міської ради, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "МВМ-АГРО", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Оксана Запорожець, державний реєстратор Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Тетяна Танчик, про повернення земельної ділянки.

Крім цього, від заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука надійшла заява про забезпечення позову по цивільній справі.

В обґрунтуваннязаяви заявник покликаєтьсяна те,що Харківецькою сільськоюрадою Пирятинськогорайону Полтавськоїобласті попривимоги природоохоронногозаконодавства,з перевищеннямповноважень наданодозвіл ОСОБА_1 навиготовлення проектувідводу наземельну ділянкуплощею 1га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах с. Високе на території Харківецької сільської ради Пирятинського району Полтавської області (рішення Харківецької сільської ради від 13.03.2015).

На підставі розробленого проекту землеустрою державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Пирятинському районі Полтавської області 08.06.2016 проведено державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1 га та присвоєно їй кадастровий номер 5323886202:02:001:0123 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

Згодом,рішенням Харківецькоїсільської радивід 04.07.2016затверджено проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки ОСОБА_1 та переданойому увласність ділянкуплощею 1га з кадастровим номером 5323886202:02:001:0123 для ведення особистого селянського господарства.

На підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець О.О. - про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.07.2016 № 30668799 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5323886202:02:001:0123.

Після цього, ОСОБА_1 передав згадану ділянку в оренду Фермерському господарству «МВМ-Агро», що підтверджується рішенням державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області Танчик Т.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.03.2017 № 34147446 згідно договору оренди від 01.01.2017.

При цьому,вказану земельнуділянку надано у власність ОСОБА_1 та переданов оренду як землісільськогосподарського призначення. Водночас,як убачаєтьсяз відповідіІнституту географіїНАН Українивід 13.03.2023№01-03/34та долученихкартографічних матеріалів,земельна ділянказ кадастровимномером 5323886202:02:001:0123,яка наразізареєстрована направі власностіза ОСОБА_1 та перебуваєв орендіу ФГ«МВМ-Агро»,розташована вмежах об`єктаприродно-заповідногофонду - Національного природного парку «Пирятинський».

Однак,незважаючи нате,що сільськарада віднесланалежність вказаноїземельної ділянкидо земельсільськогосподарського призначення, ця обставина не має правового значення, оскільки статус ділянки першочергово визначається тим, що вона розташована в межах об`єкта природно- заповідного фонду, і спеціальним режимом такої території.

Відповідно допп.«г» ч.4ст.84ЗК Україниземлі підоб`єктамиприродно-заповідного фонду не можуть передаватись у приватну власність.

Отже, заволодіння приватними особами землями природно- заповідного фонду є неможливим.

Проектом організаціїтериторії НПП«Пирятинський»,охорони,відтворення тарекреаційного використанняйого природнихкомплексів таоб`єктів,затвердженим наказомМіністерства екологіїта природнихресурсів Українивід 14.08.2014№ 263,визначено функціональнезонування територіїпарку.Згідно зкартографічними матеріалами,які єдодатком доцього Проекту(карта«Сучасне використаннятериторії»), спірна земельна ділянка накладається на земельну ділянку заповідної зони з вилученням.

Прокурор вказує,що системний аналіззазначених положеньзаконодавства дає підставидля висновку, щотериторії та об`єктиприродно-заповідногофонду наділенінадважливими функціямиі завданнями, мають особливийстатус таперебувають підособливою державноюохороною, тобто відповідно до ст. 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Разом ізтим,усупереч положеннямст.ст.84,122,149,150ЗК України,згадана земельна ділянка, яка належить до природно-заповідного фонду, незаконно вибула із державної власності, унаслідок чого порушено права та інтереси держави.

Отже,Харківецька сільськарада,ігноруючи вимогист.ст.122,149ЗК України,за відсутностівідповідних повноваженьі згодипозивача -Кабінету МіністрівУкраїни (уредакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин),всупереч установленогопорядку змінилацільове призначеннявказаної ділянкита передала її у приватну власність.

Наведене свідчитьпро існування реальноїзагрози використаннята розпорядження ОСОБА_1 та ФГ«МВМ-Агро» земельної ділянкиприродно-заповідногофонду, щоперебуває удержавній власності, не зацільовим призначенням, що порушує режим охорони та збереження об`єкту природно-заповідного фонду - Національного природного парку «Пирятинський».

Тобто, відповідач матиме реальну можливість на стадії розгляду даної справи укласти правочини з метою відчуження спірного майна, що в свою чергу призведе до неможливості виконання рішення суду.

Наведені вище доводи свідчать про наявність ризику відчуження спірної земельної ділянки, яка наразі перебуває у приватній власності, незаконної передачі в користування, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, здійснення будівництва на ній, тощо.

У зв`язку з викладеним, у даному випадку вважає необхідним та ефективним способом забезпечення позову - накладення арешту на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5323886202:02:001:0123.

Сторони в судове засідання не викликались.

Згідно з ч.1 ст.153ЦПКУкраїни заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.149Цивільного процесуальногокодексу України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову.

Виходячи із змісту ч.2 ст.149ЦПКУкраїни забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.3 ст.150ЦПКУкраїни заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому суд також враховує, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в справі може стати неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши позовнузаяву, доданідо неїматеріали,суд встановив,що міжсторонами дійсновиник спірщодо об`єктунерухомого майна,яким єземельна ділянка з кадастровим номером 5323886202:02:001:0123.

Наразі дійсно існує загроза розпорядження ОСОБА_1 земельної ділянки, що може належати до об`єктів природно-заповідного фонду.

Тобто, відповідач матиме реальну можливість на стадії розгляду даної справи укласти правочини з метою відчуження спірного майна, що в свою чергу призведе до неможливості виконання рішення суду.

Тому вжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку є виправданим, сприятиме запобіганню порушенню прав позивача за позовом, що діє в інтересах держави та забезпечить можливість реального судового захисту.

Вирішуючи питання відповідності виду забезпечення позову, суд виходить з доведених позивачем ризиків, а тому на цій стадії розгляду справи суд вважає виправданим визначити спосіб забезпечення цього позову, який запропонував позивач, який, на думку суду, суттєво не позначиться на інтересах інших осіб.

З огляду на викладене, заява заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст.149-153,258,258-261,353,354ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на належну ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 5323886202:02:001:0123, площею 1 га, розташовану в межах с.Високе на території Харківецької сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

Заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної йому на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5323886202:02:001:0123 для ведення особистого селянського господарства.

Ухвала виконується негайно і оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Суддя О.О. Сайко