Рішення

від 12.01.2024 по справі 260/9807/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2024 рокум. Ужгород№ 260/9807/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Костюшка Тадеуша, будинок 1, код ЄДРПОУ 43971343), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" (79035, м. Львів, вул. Зелена 147, код ЄДРПОУ 14369134), яким просить суд: "1. Визнати протиправними дії Львівської митниці та компанії "РОСАН", щодо неправильного встановлення митної вартості товарів; 2. Стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі орієнтовно 13464 гривень 83 копійок; 3. Стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 оплачену суму судового збору в повному обсязі.".

16 листопада 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду 18 грудня 2023 року залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" до участі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ним через мережу "інтернет" було замовлено мобільний телефон загальною вартістю (з урахуванням знижки) 349 доларів, за які він сплатив ці кошти, про що свідчить відповідна квитанція. 10 листопада 2023 року Львівською митницею, через компанію "Росан" на поштове відправлення позивача на суму 349 USD було накладено митний платіж в розмірі 15640,25 гривень. Позивач вказує, що митниця не врахувала знижку придбаного товару на сайті, і наклала мито на повну вартість товару, що є протиправним, оскільки митні платежі повинні складатися із: мито 679,82 грн + ПДВ 1495,60 грн = 2175,42 грн. Всього: 2175,42 грн. Позивач зазначає, що йому були завдані збитки в розмірі орієнтовно 13464,83 гривень, у зв`язку із невірним визначенням митної вартості.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, відповідно до якого такий заперечив проти задоволення даного позову, посилається на те, що з питань щодо оцінки товару, який надійшов в МПВ № CV948295853US необхідно звертатись до агентів з митного оформлення оператора поштового зв`язку ММПО СП "Росан", оскільки відповідно до статті 52 частини 2 Митного кодексу України, саме декларант або уповноважена ним особа, зобов`язані заявляти вартість, визначену ними самостійно. Цінова інформація щодо вартості товару у розмірі 1500 USD, яка отримана з мережі Інтернет безпосередньо з офіційного інтернет аукціону eBay - та заявлена агентами з митного оформлення оператора поштового зв`язку ММПО СП "Росан" була перевірена та прийнята м/п "Львів-поштовий" Львівської митниці до митного оформлення МПВ № CV948295853US за результатом були нараховані митні платежі у розмірі 15640,25 грн.

Від товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" до суду надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити. Зазначив, що СП "Росан" є поштовим оператором, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку, в т.ч. послуги з пересилання міжнародних поштових відправлень, які під час переміщення через митний кордон України пред`являються операторами поштового зв`язку для митного контролю та митного оформлення. Під час здійснення митного оформлення МПВ CV948295853US та визначення вартості товару, що пересилається на адресу громадян в якості джерела інформації використовувалась, в тому числі, інформація, отримана з мережі Інтернет відповідно до Порядку та умов, затверджених наказом Міністерства фінансів України 04.01.2023 року № 6. Інформація щодо вартості товару у розмірі 1500 USD отримана з мережі Інтернет безпосередньо з офіційного інтернет аукціону eBay була перевірена та прийнята митним постом "Львів-поштовий" Львівської митниці до митного оформлення МПВ № CV948295853US і митними органами були нараховані митні платежі у розмірі 15640,25 грн. Враховуючи те, що на поштове відправлення CV948295853US, отримувачем якого вказаний позивач, органами митниці на оглядовому розписі були нараховані митні платежі у розмірі 15640,25 грн, вручення такого МПВ було можливим після сплати одержувачем митних платежів. СП "Росан", будучи поштовим оператором, не має повноважень для коригування митної вартості вкладень, які пересилаються в МПВ.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачем через інтернет магазин, який розташований в Сполучених Штатах Америки, було придбано мобільний телефон Google Pixel 8 Pro, Model G1MNW (1TB) загальною вартістю (з урахуванням знижки) 329 доларів, за які він сплатив відповідно до квитанції (а.с.а.с. 4, 7).

У зону митного контролю ММПО СП "Росан" митного поста "Львів-поштовий" надійшло вказане поштове відправлення разом з митною декларацією форми СN23 № CV948295853US із заявленою митною вартістю 349 доларів (а.с. 17).

Так, під час огляду МПВ оглядовою комісією у складі двох представників оператора поштового зв`язку встановлено, що вкладенням цього відправлення є мобільний телефон Google Pixel 8 Pro, Model G1MNW (1TB) в кількості 1 шт., про що оператором поштового зв`язку складено акт від 30 жовтня 2023 року (а.с. 18).

Під час здійснення митного оформлення МПВ CV948295853US та визначення вартості вказаного товару, ММПО СП "Росан", в якості джерела було використано інформацію з мережі Інтернет безпосередньо з офіційного інтернет аукціону eBay, сума якого складала 1500 USD (а.с. 52).

Остаточна цінова інформація щодо вартості товару у розмірі 1500 USD, яка отримана з мережі Інтернет безпосередньо з офіційного інтернет аукціону eBay - та заявлена агентами з митного оформлення оператора поштового зв`язку ММПО СП "Росан"була перевірена та прийнята м/п "Львів-поштовий" Львівської митниці до митного оформлення МПВ № CV948295853US за результатом були нараховані митні платежі у розмірі 15640,25 грн (а.с. 38).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно із статтею 4 пунктами 24 та 31 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; міжнародні поштові відправлення - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв`язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв`язку.

Статтею 40 частиною 1 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях врегульовано главою 36 МК України.

Так, за змістом статті 233 частини 7 МК України міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро, не є об`єктом оподаткування митними платежами (стаття 234 частина 1 МК України).

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 150 євро, оподатковуються митом відповідно до цього Кодексу та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України (стаття 234 частина 2 МК України).

Відповідно до статті 236 частини 5 МК України товари, що переміщуються (пересилаються) для одного одержувача - громадянина в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, декларуються оператором поштового зв`язку шляхом подання: реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових відправлень з урахуванням відомостей та документів, передбачених актами Всесвітнього поштового союзу; або документів, встановлених актами Всесвітнього поштового союзу В свою чергу, умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності врегульований розділом XII МК України, згідно із статті 367 частиною 1 якого громадяни мають право пересилати товари через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у порядку, встановленому главою 36 цього Кодексу, крім товарів, заборонених до такого пересилання.

Статтею 368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів. У разі переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових відправленнях для цілей оподаткування додатково може застосовуватися фактурна вартість цих товарів, зазначена у товаросупровідних документах, складених відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу. При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу шляхом прийняття письмового рішення за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В той же час процедуру справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України в ручній поклажі, супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, міжнародних поштових та експрес-відправленнях і належать громадянам, урегульовано Порядком справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2012 року №581 (далі по тексту - Порядок № 581).

Згідно із пунктами 1.3 - 1.4 Порядку № 581 митне оформлення товарів, що переміщуються громадянами в ручній поклажі, супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у вантажних, міжнародних, експрес- та поштових відправленнях та підлягають оподаткуванню, може бути завершено в повному обсязі лише після сплати митних платежів. Митні платежі нараховуються за ставками, що діють на день подання митної декларації, та сплачуються громадянами у валюті України. При визначенні суми митних платежів, які нараховуються за фіксованими ставками, застосовується офіційний курс валюти, визначений відповідно до статті 3-1 МК України.

Відповідно до пункту 1.8 Порядку № 581 справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються громадянами, зокрема, у міжнародних поштових відправленнях, здійснюється з використанням оглядового розпису М 15 за формою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, або МД.

За змістом пункту 2.3 Порядку №581 при митному оформленні товарів (крім підакцизних), що надходять на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у МПВ, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у МЕВ, несупроводжуваному багажі: а) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 150 євро, митні платежі не нараховуються; б) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро, за оглядовим розписом М 15, митною декларацією М 16, квитанцією МД-1 відповідно нараховується ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків сумарної фактурної вартості товарів та податок на додану вартість. При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

Відповідно до статті 29 частини 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" міжнародні поштові відправлення під час переміщення через митний кордон України пред`являються оператором поштового зв`язку для митного контролю у місцях міжнародного поштового обміну (надалі - ММПО).

Відповідно до пункту 98 Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 міжнародні поштові відправлення, на вкладення яких нараховані митні платежі, вручаються адресату (одержувачу) лише після сплати ним таких платежів і плати за їх пересилання. Адресат (одержувач) може звернутися до митного органу із заявою про коригування сум нарахованих митних платежів відповідно до законодавства. У такому разі міжнародне поштове відправлення зберігається об`єктом поштового зв`язку протягом строку, встановленого оператором поштового зв`язку з урахуванням вимог Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 7.2 Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень нарахування платежів при митному оформленні здійснюється посадовою особою підрозділу митниці (надалі - ПМ) на бланку оглядового розпису форми М 15.

Згідно із пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, відправлення "EMS" є міжнародним реєстрованим поштовим відправленням з вкладенням документів та/або товарів, що приймається, перевозиться і доставляється найшвидшим способом.

Відповідно до приписів пункту 6 підпункту 2 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, товари, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, декларуються шляхом подання митному органу - у випадках, не зазначених у підпункті 1 цього пункту, - уніфікованих міжнародних документів, форми яких установлені актами Всесвітнього поштового союзу, а саме: митної декларації CN 23, використання якої обов`язкове під час пересилання посилок, міжнародних згрупованих поштових відправлень з позначкою "Консигнація" і відправлень "EMS" та можливе у разі пересилання відправлень з оголошеною цінністю; або митної декларації CN 22, використання якої обов`язкове під час пересилання дрібних пакетів, мішків "М" і відправлень "EMS" з вкладенням письмової кореспонденції та можливе у разі пересилання бандеролей.

З аналізу наведеного вбачається, що обов`язковим додатком до відправлення "EMS" є декларація, зокрема, за формою CN 23 в незалежності від тієї обставини чи перевищує фактурна вартість вкладення у відправлення суму в 150 євро.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Суд зазначає, що статтею 51 частиною 2 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Водночас, згідно із статтею 52 частиною 1 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно із статтею 52 частиною 4, 8 МК України, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Таким чином, вартість товарів зазначена декларантом в митній декларації (в даному випадку CN 23), є заявленою митною вартістю. Також, з аналізу приписів статті 368 МК України слід дійти висновку, що за виключенням випадків, коли товари переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні до вартості самих товарів не враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Тобто, в даному конкретному випадку, митна вартість придбаного позивачем товару дорівнює його фактурній вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 04.01.2023 № 6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 січня 2023 р. за № 46/39102, "Про оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень і затвердження Змін до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа" із змінами і доповненнями (далі по тексту Порядок) затверджено: Порядок та умови здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях; Порядок заповнення реєстрів (тимчасового та додаткового) міжнародних поштових та експрес-відправлень і внесення змін до таких реєстрів.

Відповідно до пункту 6 Порядку та умов здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях за результатами митного огляду та аналізу виявлених індикаторів ризику з переліку індикаторів ризику посадові особи митного органу виконують такі митні формальності: перевірку правильності класифікації товарів; перевірку дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення товарів; необхідність надання відповідних документів або відомостей про відмітки у товаросупровідних документах); перевірку вартості товарів.

Під час проведення огляду підлягає з`ясуванню достовірність відомостей, заявлених під час декларування товарів, зокрема щодо фактурної вартості товарів. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів, встановлених у результаті проведення митного огляду, посадова особа зазначає встановлені відомості та джерела їх отримання в Акті огляду.

За наявності ознак доказів недостовірності заявленої фактурної вартості митний орган письмово повідомляє оператора, декларанта чи уповноважену ним особу про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження заявленої фактурної вартості товарів, у тому числі з використанням інформаційних технологій.

За результатами аналізу наданих додаткових документів чи відомостей посадова особа митного органу підтверджує заявлену фактурну вартість товарів або приймає письмове рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів за формою, встановленою Мінфіном.

Для цілей цих Порядку та умов ознаками доказів недостовірності заявленої фактурної вартості можуть вважатися: наявність у документах, що містять відомості про вартість товарів, виправлень, підчищень, затертостей, видимих змін; наявність у документах, що містять відомості про вартість товарів, арифметичних (орфографічних) помилок при зазначенні сумарної фактурної вартості, при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах, при здійсненні розрахунків (наприклад, знижок тощо); наявність у документах, що містять відомості про вартість товарів, необґрунтованих знижок та/або зниження ціни товару; наявність на товарах, що переміщуються (пересилаються), ярликів з ціною товарів, що відрізняється від заявленої фактурної вартості; наявність касових або товарних чеків, банківських виписок, електронних повідомлень інтернет-магазинів, інших документів, які містять відомості про вартість таких товарів, зокрема інформації з особистого кабінету у разі придбання через інтернет- аукціони, інтернет-сайти тощо (у тому числі серед документів, що супроводжують відправлення або переміщуються у відправленні), з ціною товарів, що відрізняється від заявленої фактурної вартості; наявність відомостей про рівень вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що відрізняється від заявленої фактурної вартості; наявність публічної оферти (пропозиції продажу) ідентичного або подібного (аналогічного) товару, розміщеної на офіційних сайтах підприємств-виробників і посередників у мережі «Інтернет» (за торговельною маркою, виробником/ дистриб`ютором та іншими даними, що містяться у товаросупровідних документах) у системі роздрібної торгівлі країни експорту, за ціною, що відрізняється від заявленої фактурної вартості.

Під час здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації: електронні інформаційні ресурси митних органів; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від Держмитслужби, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або Держмитслужби; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі "Інтернет".

Таким чином, вищевказаним порядком передбачено, що у випадку, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, посадова особа митного органу приймає письмове рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, що не було зроблено відповідачем під час здійснення митного оформлення МПВ CV948295853US.

У відзиві на позов, відповідач вказав, що вартість товару у розмірі 1500 USD, яка отримана з мережі Інтернет безпосередньо з офіційного інтернет аукціону eBay була перевірена та прийнята м/п "Львів-поштовий" Львівської митниці, відтак, ні додаткових документів на підтвердження фактурної вартості товару посадовою особою митниці у оператора не витребовувалось, ні рішення про визначення митної вартості не приймалось.

В свою чергу, оглядовий розпис М 15 від 10 листопада 2023 року є документом, за яким здійснюється справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються громадянами, зокрема, у міжнародних поштових відправленнях, а не рішенням суб`єкту владних повноважень про визначення митної вартості (а.с. 38).

Згідно із статтею 54 частиною 1 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Поряд з цим, згідно приписів статті 54 частини 5 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як вбачається з пояснень відповідача, підставою для сумніву під час визначення митної вартості товару стала розбіжність проаналізованої цінової інформації на подібні товари в мережі Інтернет, зокрема, на сайті інтернет аукціону eBay щодо вартості оцінюваних товарів.

Суд критично оцінює дії відповідача щодо використання зазначеного Інтернет-ресурсу аукціону eBay для перевірки зазначеної декларантом митної вартості в силу того, що згідно митної декларації, відправником є приватна особа, яка встановлює ціну на власний розсуд.

Суд зазначає, що відповідачем не наведено конкретних, обґрунтованих доводів, з яких вказана у митній декларації вартість товару не може бути прийнята. Також, відповідачем не надано жодного доказу звернення до позивача з пропозицією надати документи для обґрунтування заявленої митної вартості.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, а також прийняти письмове рішення про визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України.

Спростовуючи доводи митниці щодо не підтвердження митної вартості товарів суд зазначає, що вартість товару була занижена та складала 349 доларів США, на підтвердження чого було надано відповідні розрахункові документи, при цьому в документах наданих митницею на підтвердження вартості імпортованих позивачем товарів зі Сполучених Штатів Америки відсутня інформація з урахуванням знижок у зв`язку і наявність іншої вартості не свідчить про не можливість зниження продавцем вартості товарів до 349 доларів США.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про визнання протиправними дій Львівської митниці щодо визначення фактурної вартості товару під час митного оформлення митної декларації № CV948295853US.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з Львівської митниці Держмитслужби 13464,83 грн, зайво сплачених сум митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 301 частини 3 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844, передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених статтею 301 частиною 5 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Вимогами пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку № 643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Таким чином, законодавством детально визначено механізм повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних платежів.

При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб`єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених чинним законодавством. При цьому, такий порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов`язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов`язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Позовних вимог про визнання протиправними будь-яких рішень, дій чи бездіяльності відповідача стосовно вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів у сумі 13464,83 грн, позивачем не заявлено, та вказаного судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача надміру сплачені кошти в сумі 13464,83 грн, не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Костюшка Тадеуша, будинок 1, код ЄДРПОУ 43971343), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" (79035, м. Львів, вул. Зелена 147, код ЄДРПОУ 14369134) про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Львівської митниці щодо визначення фактурної вартості товару під час митного оформлення митної декларації № CV948295853US.

У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко