Ухвала

від 12.01.2024 по справі 300/8273/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

"12" січня 2024 р.справа № 300/8273/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вестхім" до Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Вестхім", 01.12.2023 звернулося до суду з позовом до Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

11.12.2023 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, яке буде проводитися без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.01.2024 від відповідача Міністерства юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі. Клопотання мотивоване тим, що спір у даній справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки носить приватно-правовий характер, а Державний реєстратор Загвіздянської сільської ради, вчиняючи реєстраційну дію, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Отже, спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши дане клопотання, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати дії Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., пов`язані із реєстрацією ТОВ "Пресмаш 2021", дії Міністерства юстиції України пов`язані із виданням наказу про відмову у задоволенні скарги протиправними, наказ Міністерства юстиції України від 30.10.2023, яким відмовлено в задоволенні заяви позивача від 01.08.2023 у зв`язку з тим, що реєстраційна дія, проведена Державним реєстратором Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В. щодо ТОВ "Пресмаш 2021", відповідає законодавству у сфері державної реєстрації на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 11.09.2023 за результатами розгляду скарги позивача від 01.08.2023 №261/08, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.08.2023 за №СК-3099-23 скасувати, а також реєстраційну дію Державна реєстрація створення юридичної особи, від 03.05.2023 14:35:46, №1001191020000018841, яка вчинена Державним реєстратором Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В. скасувати.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Водночас, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і для яких законом не встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо одної не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відноосинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.

При цьому, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, спір, у якому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення (дію чи бездіяльність) не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, а прийняте відповідачем рішення (дія чи бездіяльність), стосувалось прав іншої особи, а не позивача.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

Як встановлено матеріалами справи, оскаржуваним наказом відмовлено у задоволенні скарги ПП "Вестхім" у зв`язку з тим, що реєстраційна дія в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.05.2023 №1001191020000018841 "Державна реєстрація створення юридичної особи", проведена державним реєстратором щодо ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021" відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.

Тобто, позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності створення юридичної особи ТОВ "Пресмаш-ІФ 2021" і впливають на майнові права та інтереси третіх осіб, а саме ТОВ Пресмаш-ІФ 2021" та його засновника ВАТ "Пресмаш".

Таким чином, оскаржуване рішення про відмову у задоволенні скарги (наказ від 30.10.2023) та реєстраційна дія в ЄДР від 03.05.2023 щодо створення юридичної особи стосується третіх осіб, а спірні правовідносини стосуються майнових (корпоративних) прав.

У постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 15.04.2020 у справі №804/14471/15, від 03.11.2020 у справі №922/88/20 звернено увагу, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК.

Також суд зауважує, що справи, предмет спору в яких, як і у даній справі, пов`язаний із оскарженням наказів Мін`юсту щодо скасування рішень суб`єктів державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, неодноразово розглядались Верховним Судом у постановах від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 12.02.2020 у справі №1840/3241/18, яким висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питань, що можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до статей 4, 5 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №821/1504/17, від 14.08.2019 у справі №826/15468/17, від 06.02.2020 у справі №640/20032/18, від 21.12.2020 у справі №640/12435/19, а також у постановах від 10.06.2020 у справі №910/11688/19 та від 14.01.2021 у справі №910/838/20.

Таким чином, спір, що розглядається, не є публічно-правовим, а стосується захисту майнових (корпоративних) прав позивача та має розглядатися за правилами ГПК України.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, проаналізувавши зміст позовної заяви та характер спірних правовідносин, суд зазначає, що спір у даній справі за позовом ПП "Вестхім" до Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., пов`язані із реєстрацією ТОВ "Пресмаш 2021", дій Міністерства юстиції України пов`язаних із виданням наказу про відмову у задоволенні скарги протиправними, наказ Міністерства юстиції України від 30.10.2023, яким відмовлено в задоволенні заяви позивача від 01.08.2023 у зв`язку з тим, що реєстраційна дія, проведена Державним реєстратором Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В. щодо ТОВ "Пресмаш 2021", відповідає законодавству у сфері державної реєстрації на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 11.09.2023 за результатами розгляду скарги ПП "Вестхім" від 01.08.2023 №261/08, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.08.2023 за №СК-3099-23 скасування, а також скасувати реєстраційну дію Державна реєстрація створення юридичної особи, від 03.05.2023 14:35:46, №1001191020000018841, яка вчинена Державним реєстратором Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки носить приватно-правовий характер, а Державний реєстратор Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., вчиняючи реєстраційну дію, не мав публічно-правових відносин саме з ПП "Вестхім".

Таким чином, спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити.

Згідно з ч.1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Оскільки суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Водночас, згідно вимог ч.1 ст.239 КАС України, суд роз`яснює позивачеві про віднесення даної справи до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи наведене, керуючись п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

клопотання відповідача - Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі - задовольнити.

провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Вестхім" до Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій - закрити.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.

Суддя/підпис/Микитюк Р.В.