Постанова

від 08.05.2024 по справі 300/8273/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8273/23 пров. № А/857/2296/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання:Слободян І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вестхім» на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року (суддя Микитюк Р.В., ухвалена в м.Івано-Франківськ) у справі № 300/8273/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Вестхім» до Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2023 року Приватне підприємство «Вестхім» звернулося в суд з позовом до Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Вестхім» до Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій закрито. Судом також роз`яснено позивачеві, що даний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Не погоджуючись з даною ухвалою, її оскаржив позивач Приватне підприємство «Вестхім» подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року про закриття провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що в процесі процедури банкрутства арбітражний керуючий Дерябкін О.Е. вчинив ряд протиправних дій, в зв`язку з чим його дії та дії державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Юлії Василівни були оскаржені до Міністерства юстиції як до суб`єкта владних повноважень, який наділений повноваженнями проводити перевірки, та по результатам перевірки видавати накази, в тому числі в частині скасування реєстраційних дій реєстратора щодо створення реєстраційних справ, вчинення реєстрації новостворених юридичних осіб та вчиняти інші дії. Незважаючи на те, що план санації можливо допрацювати, змінити та розробити за участі інвестора, який має можливість вивести підприємство з банкрутства та погасити всі борги, арбітражний керуючий Дерябкін О.Е. самостійно створив ТОВ «Пресмаш-ІФ 2021» рішення №1/23 від 25.04.2023р. з метою передачі всіх активів ВАТ «Пресмаш» по заниженій в 10 раз вартості з грубим порушенням діючого законодавства. Тобто, виходячи з змісту даної ухвали, корпоративні відносини між учасниками, засновниками, акціонерами почнуть повноцінно існувати з моменту закриття справи про банкрутство, а саме після 22.02.2024 року. Вважає, що суд повинен вирішити спір, виходячи із заявлених позовних вимог до суб`єкта владних повноважень, а також до реєстратора, дії якого оскаржуються в зв`язку з нереагуванням на заяву про скасування реєстраційних дій.

Відповідач Міністерство юстиції України у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необгрунтованими, просить оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Сторони будучи повідомленими про час та місце розгляду справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач просить суд визнати дії Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., пов`язані із реєстрацією ТОВ «Пресмаш 2021», дії Міністерства юстиції України пов`язані із виданням наказу про відмову у задоволенні скарги протиправними, наказ Міністерства юстиції України від 30.10.2023, яким відмовлено в задоволенні заяви позивача від 01.08.2023 у зв`язку з тим, що реєстраційна дія, проведена Державним реєстратором Загвіздянської сільської ради ОСОБА_1 щодо ТОВ «Пресмаш 2021», відповідає законодавству у сфері державної реєстрації на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 11.09.2023 за результатами розгляду скарги позивача від 01.08.2023 №261/08, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.08.2023 за №СК-3099-23 скасувати, а також реєстраційну дію Державна реєстрація створення юридичної особи, від 03.05.2023 14:35:46, №1001191020000018841, яка вчинена Державним реєстратором Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В. скасувати.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Таким чином до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Разом з тим, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і для яких законом не встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо одної не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.

Однак не є спором між учасниками публічно-правових відносин, спір, у якому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення (дію чи бездіяльність) не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, а прийняте відповідачем рішення (дія чи бездіяльність), стосувалось прав іншої особи, а не позивача.

Слід зазначити, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуваним наказом відмовлено у задоволенні скарги ПП «Вестхім» у зв`язку з тим, що реєстраційна дія в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.05.2023 №1001191020000018841 "Державна реєстрація створення юридичної особи", проведена державним реєстратором щодо ТОВ «Пресмаш-ІФ 2021» відповідає законодавству у сфері державної реєстрації. Тобто позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності створення юридичної особи ТОВ «Пресмаш-ІФ 2021» і впливають на майнові права та інтереси третіх осіб, а саме ТОВ «Пресмаш-ІФ 2021» та його засновника ВАТ «Пресмаш».

Відтак, оскаржуване рішення про відмову у задоволенні скарги (наказ від 30.10.2023) та реєстраційна дія в ЄДР від 03.05.2023 щодо створення юридичної особи стосується третіх осіб, а спірні правовідносини стосуються майнових (корпоративних) прав.

Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 15.04.2020 у справі №804/14471/15, від 03.11.2020 у справі №922/88/20 зазначив, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК.

Справи, предмет спору в яких, як і у даній справі, пов`язаний із оскарженням наказів Мін`юсту щодо скасування рішень суб`єктів державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, неодноразово розглядались Верховним Судом у постановах від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 12.02.2020 у справі №1840/3241/18, яким висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питань, що можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статей 4, 5 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Також згідно пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що даний спір не є публічно-правовим, а стосується захисту майнових (корпоративних) прав позивача та має розглядатися за правилами ГПК України.

Відтак судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції що спір у даній справі за позовом ПП «Вестхім» до Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., пов`язані із реєстрацією ТОВ «Пресмаш 2021», дій Міністерства юстиції України пов`язаних із виданням наказу про відмову у задоволенні скарги протиправними, наказ Міністерства юстиції України від 30.10.2023, яким відмовлено в задоволенні заяви позивача від 01.08.2023 у зв`язку з тим, що реєстраційна дія, проведена Державним реєстратором Загвіздянської сільської ради ОСОБА_1 щодо ТОВ «Пресмаш 2021», відповідає законодавству у сфері державної реєстрації на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 11.09.2023 за результатами розгляду скарги ПП «Вестхім» від 01.08.2023 №261/08, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.08.2023 за №СК-3099-23 скасування, а також скасувати реєстраційну дію Державна реєстрація створення юридичної особи, від 03.05.2023 14:35:46, №1001191020000018841, яка вчинена Державним реєстратором Загвіздянської сільської ради ОСОБА_1 , не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки носить приватно-правовий характер, а Державний реєстратор Загвіздянської сільської ради Цалин Ю.В., вчиняючи реєстраційну дію, не мав публічно-правових відносин саме з ПП «Вестхім».

Відтак, спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, правомірно дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити та правильно роз`яснив позивачеві про віднесення даної справи до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вестхім» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року про закриття провадження у справі № 300/8273/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 20.05.24