Рішення

від 10.01.2024 по справі 320/26984/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 року № 320/26984/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» (далі позивач, Порт) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідача) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1800 від 03.02.2023 та №12377 від 15.06.2023;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями про відповідність Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» критеріям ризиковості платника податку. Вказує, що рішення не містять належних підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та прийняті виключно на підставі податкової інформації відносно контрагента позивача, незважаючи на те, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій контролюючому органу було надано пакет документів. З урахуванням наведеного, позивач вважає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що позивача включено до переліку ризикових платників податків в зв`язку із тим, що за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності позивача встановлено взаємодію із контрагентом з ознаками ризиковості. Крім того, вказав, що позивачем не надано в повному обсязі документів, які необхідні для розгляду питання щодо виключення позивача, як платника податків, з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Тому, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та вважає оскаржувані рішення правомірними та таким, що прийняті відповідно до норм чинного податкового законодавства України.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки позивачем надані документи, які відображають взаєморозрахунки з його контрагентом. Крім того, позивач зазначив, що аргументи відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень є абсурдними, оскільки позивач у своїй позовній заяві посилається на спростування фіктивності його господарських операцій з контрагентом.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125755, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, каб. 1405) зареєстровано 27.11.1991, як суб`єкт господарської діяльності, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису: 19.05.2005 та номер запису: 12741200000002223, є платником податку та перебуває на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Основним видом економічної діяльності за кодом КВЕД є 52.22 допоміжне обслуговування водного транспорту.

03.02.2023 через електронний кабінет платника податків (розділ "Вхідні документи ДПС") позивач отримав рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.02.2023 №1800. Відповідачем зазначено, що комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної-розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання з 01.10.2022 по 31.12.2022, платник податків, задіяний в ризиковій операції - 35129287.

Відповідно до абз. 8 п. 6 Порядку №1165 позивач надав відповідачу пояснення від 05.06.2023 №150/ВС з додаванням копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

У подальшому, за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2023 №12377, у якому вказано, що комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку №1165 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 06.06.2023 №1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання з 01.10.2022 по 31.12.2022, платник податків, задіяний в ризиковій операції - 35129287.

Також, у зазначеному рішенні відповідач вказав документи, які не надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: договір з додатками до нього, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), паспорт якості, не в повному обсязі надано документи, передбачені договорами від 21.02.2022 № 20-17/22/65, від 24.02.2021 № 20-17/21/44, банківська виписка з особових рахунків.

Надалі, відповідно до ст. 56.1. Податкового кодексу України, позивачем подано скаргу від 28.06.2023 №189/ВС до Державної податкової служби України разом з відповідними документами на рішення відповідача про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2023 №12377. Проте, за результатом розгляду скарги позивача Державна податкова служба України рішенням від 06.07.2023 № 18139/6/9380-18-04-02-06 залишила скаргу без задоволення.

Позивач вважаючи рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1800 від 03.02.2023 та №12377 від 15.06.2023 протиправними та таким, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Порядок №1165 набрав чинності з 01.02.2020.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.26 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

За змістом пункту 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Пунктом 43 Порядку №1165 встановлено, що матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

За приписами п.44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у графі «Податкова інформація» розшифровується, яка саме податкова інформація.

При цьому, у Додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 та від 19.11.2021 у справі №140/17441/20.

При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку №1165, виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Відповідачем не доведено, що рішення №1800 від 03.02.2023 та №12377 від 15.06.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийняті відповідачем за результатами складення та/або подання позивачем для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування.

Отже, розгляд комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість, Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт», критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч, передбаченій Порядком № 1165, процедурі.

Поряд з вказаним варто зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, яким затверджена форма рішення, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 затверджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі Довідник кодів).

Так, в оскаржуваних рішеннях зазначені коди податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для прийняття рішень №1800 від 03.02.2023 та №12377 від 15.06.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.

Так, судом встановлено, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, які триває і на даний час.

Маріупольська міська територіальна громада включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Таким чином, у зв`язку з тимчасовою окупацією території Маріупольської територіальної громади, підприємства, відсутністю безперешкодного доступу на ці території, через зруйноване майно (адміністративні будівлі, техніка та механізми, сервера), втрату (знищення) усіх адміністративно-розпорядчих, фінансово-розрахункових (у тому числі регістрів бухгалтерського та податкового обліку, бухгалтерського програмного забезпечення), постачальницько-збутових та інших документів за період по 25.02.2022, а тому позивач не мав змоги продовжувати вчасно виконувати відповідні свої зобов`язання.

Портом було подано заяву до Служби безпеки України стосовно незаконного заволодіння, пошкодження та/або знищення документації, рухомого та нерухомого майна, за результатами якої зареєстроване кримінальне провадження від 01.11.2022 №22022050000006282, яке Постановою Донецької обласної прокуратури об`єднане в одне кримінальне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022052640000023 від 24.02.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень па території Маріупольського району Донецької області військовослужбовцями російської федерації та представниками «ДНР», передбачене ч. 1 ст. 438. ч. 2 ст. 438 КК України.

Судом встановлено, що 30.09.2022 позивачем до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надано заяву б/д № б/н (вх ДПС від 30.09.2022 № 6644/6 з додатковими документами (вх. від 04.11.2022 №7602/6) щодо неможливості своєчасного виконання свого податкового обов`язку. а саме подати податкову та фінансову звітність за 2021 рік (річну), за І-ІІІ квартали 2022 року та у подальшому поки не буде відновлено первинні документи бухгалтерського обліку.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийняте Рішення від 21.11.2022 №23/31-00-04-02-02-37 щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку в частині подання декларації з податку на прибуток підприємств та фінансової звітності за 2021 рік (річна) та за І - III квартали 2022 року.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН прийнято рішення від 03.02.2023 № 1800 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від І 1.12.2019 № 1165. Дане рішення прийнято у зв`язку із взаємовідносинами позивача з платником податку ТОВ «БІКОМ «Приазовье» (ЄДРПОУ 35129287), задіяного в ризиковій операції за період з 01.10.2022 по 31.12.2022.

Судом встановлено, що між Державним підприємством «Маріупольський морський торговельний порт» та ТОВ «БІКОМ «Приазовье» (ЄДРПОУ 35129287) було укладено договір на виконання робіт від 24.02.2021 №20-17/21/44 та договір підряду від 21.02.2022 №20-17/22/65. Згідно з умовами останніх, ТОВ «БІКОМ «Приазовье», як підрядник, зобов`язувався виконувати передбачені відповідним договором роботи, а Порт, як замовник, зобов`язувався прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість. Зазначені договори були чинними на момент повномасштабного вторгнення рф на територію України. Так, у лютому 2022 року підрядник продовжував виконувати взяті на себе зобов`язання з виконання робіт за зазначеними вище договорами з відображенням їх у відповідних актах. Проте, усі документи, в тому числі, що підтверджували виконання робіт за договорами від 24.02.2021 №20-17/21/44 та від 21.02.2022 №20-17/22/65, включаючи період лютий 2022, були знищені в результаті бойових дій на території Порту та міста Маріуполь.

У зв`язку з викладеним, з метою виконання взятих зобов`язань, позивачем проведена робота по відновленню втрачених документів. Так, у жовтні 2022 були підписані дублікати актів виконаних ще до 28.02.2022 робіт. На підставі дублікатів актів виконаних робіт згідно виставлених рахунків позивачем проведено оплату за виконані роботи. що підтверджується платіжними дорученнями проведеними банком та довідкою про здійснення платежів (дані документи наявні у матеріалах справи).

Крім того, до складу податкового кредиту позивачем не віднесено суму ПДВ по податкових накладних зареєстрованих ТОВ «БІКОМ «Приазовье» у ЄРПН з жовтня по грудень 2022 року, оскільки після окупації міста Маріуполь діяльність з виконання робіт між підприємствами не проводиться.

Також, на запит від 22.11.2022 №8006/6/31-00-04-02-02-06 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «БІКОМ «Приазовье» у жовтні 2022 року, позивачем наданні пояснення та документи по взаємовідносинам між підприємствами.

Позивач 06.06.2023 направив відповідачеві Повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості. До Повідомлення були додані пояснення з додаванням необхідних документів, визначених позивачем самостійно, а саме: договори, рахунки, акти, платіжні інструкції, що не заперечується відповідачем, оскільки відповідачем у рішенні №1800 від 03.02.2023 не зазначено, які саме документи слід надати позивачу для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, не зважаючи на те, що формою рішення передбачено таку графу.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платникам» податків прийнято рішення №12377 від 15.06.2023. згідно якого позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із взаємовідносинами з платником податку ТОВ «БІКОМ «Приазовье» (ЄДРПОУ 35129287) та ненаданням копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості:

- договір з додатками до нього:

- акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг);

- паспорт якості;

- не в повному обсязі надані документи, передбачені договорами від 24.02.2021 №20-17/21/44 та від 21.02.2022 №20-17/22/65;

- банківська виписка з особових рахунків.

Аналізуючи вищевказане, судом встановлено, що з рішенням від 03.02.2023 №1800, що оскаржується, взагалі не зазначено про відсутність будь-яких документів. Графа «ненадання платником податків копій документів» не відзначена відповідачем. Крім того, рішення від 03.02.2023 №1800 взагалі приймалось не за результатами розгляду відповідних податкових накладних, що подавались за вище зазначеними договорами. Це свідчить про порушення відповідачем норм чинного законодавства, оскільки рішення приймалось Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних, однак не за результатами розгляду самих податкових накладних, а фактично - безпідставно, оскільки податкові накладні за вище зазначеними договорами були прийняті відповідачем задовго до прийняття спірних рішень.

Щодо рішення №12377 від 15.06.2023, то в останньому зазначено про ненадання: договору з додатками до нього; акту приймання-передачі товарів (робіт, послуг); паспорту якості; не в повному обсязі надано документи, передбачені договорами від 21.02.2022 №20-17/22/65. від 24.02.2021 № 20-17/21/44, банківська виписка з особових рахунків. Враховуючи поясненнями, які додані до позовної заяви, судом встановлено, що позивачем надавались відповідні документи. Так, надано відповідні договори, також надано акти приймання виконаних будівельних робіт за спірний період та платіжні інструкції, що не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що контрагент позивача є суб`єктом господарювання, який здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагента.

Проте, оспорювані рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

При цьому, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової - інформації ані під час виникнення даних правовідносин, ані під час розгляду судом даної справи, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, податковим органом надано не було.

Щодо вказаного у спірних рішеннях коду 13, суд вважає протиправним використання даної підстави для віднесення позивача до групи ризикових враховуючи наявний в чинному податковому законодавстві принцип індивідуальної відповідальності платника, за яким останній не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань.

Вказаний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, зокрема, у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 р. (заява № 38812/97), де суд дійшов висновку про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд оцінює критично.

З урахуванням вказаного, відповідач не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Суд також вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що спірне рішення про визнання позивча таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків, оскільки згідно з приписами Порядку №1165 наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прямо визначено у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), згідно з якою "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків, як і не надав суду доказів подання на реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а відтак, рішення комісії про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податків №1800 від 03.02.2023 та №12377 від 15.06.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку встановленому Порядком №1165.

Суд звертає увагу на те, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, наслідком чого є зупинення реєстрації в Реєстрі будь-якої складеної цією особою податкової накладної.

У пункті 6 Порядку № 1165 зазначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що прямо передбачено положеннями п.6 Порядку №1165.

Суд також зауважує, що згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5368,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжною інструкцією №214 від 31.07.2023.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1800 від 03.02.2023 та №12377 від 15.06.2023.

3. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків виключити Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Державного підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125755) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) сплачений судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.