Рішення

від 12.01.2024 по справі 400/5913/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 р. справа № 400/5913/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомСлужби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, вул. Галини Петрової, 2А, м. Миколаїв, 54029,

до відповідачаДержавної аудиторської служби Україна, вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ 70, 04070,

провизнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, опублікований 07.12.2022 року

В С Т А Н О В И В:

Служба автомобільних доріг у Миколаївській області (далі позивач) звернулась з позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби про результати моніторингу закупівлі UА-2021-06-264-003084-а з предметом закупівлі «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-55 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг на ділянці км 179+656, Миколаївська область, опублікований 07.12.22 р.».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним Висновком порушено його законні права та інтереси, адже він прийнятий всупереч чинного законодавства. Так, позивач вважає, що в нього не було підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія», так як вона відповідала вимогам тендерної пропозиції та виявилась економічно вигідною. Також, позивач вважає, що відповідачем не конкретизовано яких саме заходів має вжити позивач, вимоги відповідача є неконкретизованими. Відтак, оскаржуваний висновок необґрунтований і протиправний, в зв`язку з чим, просить суд скасувати.

Ухвалою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача відзив не надходив, ухвала про відкриття провадження отримана ним через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 28.12.22 р.

Ухвалою суд змінив найменування Служби автомобільних доріг у Миколаївській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області.

Вирішуючи справу, суд враховує наступне.

Служба автомобільних доріг у Миколаївській області (з 31.03.23 р. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області) є державною організацією, яка зареєстрована юридичною особою 09.04.02 р., заснованою на державній власності, з метою забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування.

Основним предметом діяльності є виконання функцій замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг.

24.06.21 р. Службою автомобільних доріг у Миколаївській області (з 31.03.23 р. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області) оприлюднено у системі PROZORRO оголошення про проведення відкритих торгів UА-2021-06-24-003084-а з предметом закупівлі «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-55 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг на ділянці км 179+656, Миколаївська область».

До участі у закупівлі подали документи три учасники: ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія», ТОВ «Ростдорстрой» та ПП «Південьдортех».

За результатами перевірки поданих учасниками тендерних пропозицій на відповідність їх умовам тендерній документації до участі у аукціоні допущено два учасника -ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія», ТОВ «Ростдорстрой».

Через те, що ТОВ «Європейська дорожньобудівельна компанія» відповідала тендерній документації та його пропозиція виявилась найнижчою та відповідно економічно-вигідною, позивачем визнано ТОВ «Європейська дорожньобудівельна компанія» переможцем закупівлі та 18.08.21 р. укладено з ним договір № 48-Б.

Державною аудиторською службою України видано наказ від? 14.01.22 р. № 265 Про початок моніторингу закупівель, яким вирішено почати моніторинг процедур закупівель, зокрема, процедури UА-2021-06-24-003084-а, яка проведена позивачем.

За результатами проведення процедури відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від? 07.12.22 р., відповідно до якого встановлено порушення, а саме:

- невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Європейська дорожньобудівельна компанія», а саме відсутній атестат виробництва на завод вказаний у довідці від 27.07.21 № 27/07/21-5, який атестований на виготовлення бетонних/цементнобетонних сумішей відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-96-2000 (недотримано вимоги п. 1.3 Додатку 1 тендерної документації);

- в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Ростдорстрой» відсутні документи, зазначені в п.п. 7.2 п. 7 розділу III тендерної документації.

Відповідач зазначив, що на порушення вимог абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» та ТОВ «Ростдорстрой», як такі, що не відповідають встановленим абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вимогам до учасника відповідно до законодавства та уклав договір з ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія».

Вказаним висновком зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з Висновком відповідача про результати моніторингу закупівлі UА-2021-06-264-003084-а, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.93 р. № 2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ) та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.16 р. № 43 (далі Положення № 43).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.15 р. № 922 -VIII (далі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Так, відповідачем оприлюднено 07.12.22 р. висновок про результати моніторингу закупівлі про результати моніторингу закупівлі UА-2021-06-264-003084-а з предметом закупівлі «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-55 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг на ділянці км 179+656, Миколаївська область, опублікований 07.12.2022».

Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII, а саме невідхилення замовником тендерної пропозиції учасника ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» як такої, що не відповідає встановленим абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України № 922VIII вимогам до учасника відповідно до законодавства та укладення договору з ним.

Відповідач у висновку зазначив, що у ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» відсутній атестат виробництва на завод вказаний у довідці від 27.07.21 р. № 27/07/21-5, який атестований на виготовлення бетонних/цементнобетонних сумішей відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-96-2000.

Однак відповідачем безпідставно не враховано, що ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» надало довідку про наявність бетонного заводу від 27.07.21 р. № 27.07.21-5 та атестат виробництва на цементобетонний завод SIMEM MMX 5000, виданий ТОВ «Дорстрой», який містить інформацію щодо відповідності виробництва вимогам ДСТУ Б.В.2.7-43:96 та ДСТУ Б.В.2.7-176:2008, який в свою чергу є документом паралельної дії з ДСТУ Б.В2.7-96-2000, та містить значно ширший перелік показників контролю якості виробництва бетонних сумішей та бетонів ніж ДСТУ Б.В2.7-96-2000.

Таким чином, позивач не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія», так як вона відповідала вимогам тендерної документації, в тому числі наявністю атестата виробництва на цементобетонний завод, який має ще кращі показники контролю якості (технічні умови) виробництва бетонних сумішей ніж ті, що були зазначені в закупівлі і які включають їх, а також пропозиція від цього учасника була економічно вигіднішою 1 661 642 258 грн. проти пропозиції від ТОВ «Ростдорстрой» - 1 671 240 000 грн.

Безпідставним також є твердження відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 992-VIII через невідхилення пропозиції ТОВ «Ростдорстрой», оскільки зазначеним учасником на вимогу п.п. 7.2 п.7 розділу III Тендерної документації надавався сертифікат на систему менеджменту охорони здоров`я та безпеки праці про відповідність ISO 45001:2018, дійсний до 14.03.24 р., а також звіт аудиту, затверджений 15.03.21 р. Відтак, твердження відповідача про відсутність в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Ростдорстрой» документів, зазначених в п.п. 7.2 п. 7 розділу III тендерної документації не відповідає дійсності.

Таким чином, позивач не вчиняв порушень, зазначених у спірному висновку, адже в ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у складі тендерних пропозицій учасників ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» та ТОВ «Ростдорстрой» були наявні всі документи, що вимагались тендерною документацією.

У висновку відповідач зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору .

Як встановлено судом, зміст спірних висновків, які є індивідуально-правовими актами та породжують права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб усунути виявлені порушення, встановлені відповідачем, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою ст. 2 КАС України.

Зазначивши у висновках про необхідність усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення порушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.05.23 р. № 160/10652/19, від 10.12.19 р. у справі № 160/9513/18, від 05.03.20 р. у справі № 640/467/19.

Таким чином, спірний висновок не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що маються підстави для задоволення позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 481 грн. судового збору, сплаченого під час подання позовної заяви, 3 721,50 грн. за подання апеляційного скарги, 4 962 грн. за подання касаційної скарги та 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 р. у справі № 240/3888/19, від 31 березня 2020 р. у справі № 726/549/19, від 11 грудня 2019 р. у справі № 2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.21 р. у справі № 640/194/98/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що відсутні докази понесення цих витрат або розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність підстав для стягнення судових витрат у виді судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу судових витрат у виді судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Судовий збір розподіляється відповідно ст. 139 ч. 1 КАС України та підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2 481 грн.

Щодо стягнення судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги, то суд не здійснює зазначений розподіл судових витрат через передчасність і недоведеність його сплати, адже справа ще не переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанціями.?

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вулиця Галини Петрової, будинок 2-А, м. Миколаїв, 54029, ЄДРПОУ 25878206) до Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 40479560) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби про результати моніторингу закупівлі UА-2021-06-264-003084-а з предметом закупівлі «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-55 Одеса-Вознесенськ-Новий Буг на ділянці км 179+656, Миколаївська область, опублікований 07.12.2022».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 40479560) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вулиця Галини Петрової, будинок 2-А, м. Миколаїв, 54029, ЄДРПОУ 25878206) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз