Рішення

від 08.11.2023 по справі 480/3805/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року Суми Справа № 480/3805/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сидорука А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко І.І.,

розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом Управління охорони здоров`я Сумської міської ради до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог.

За участю представників сторін:

від позивача - Луніка О.В.;

від відповідача - не прибув.

1. Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

1.1. Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги відповідача, викладені у листі № 201820-11/692-2023 від 24.03.2023 ''Щодо усунення виявлених перевіркою закупівель порушень законодавства'' (а.с.1-79, том 1).

1.2. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відсутні підстави стверджувати, що відбулось неефективне використання коштів, оскільки договір виконаний, товар за договором поставлений та знаходиться в отримувача, жодних порушень при виконанні договору під час перевірки встановлено не було. Лист є вимогою і є обов`язковим до виконання позивачем. Позивач має право оскаржити таку вимогу. В той же час, не було підстави для перевірки. Програма перевірки суперечить вимогам п. 8 Порядку проведення перевірок закупівель. Відповідач провів інспектування закупівлі, а не перевірку процедури закупівлі, чим вийшов за межі законодавства, яке регулює дані відносини. Відповідачем не дотримано строків закупівлі. Інформація, яка відображена в спірному листі, не є порушенням, оскільки відповідач зазначив, що наведена інформація останнім не трактується як порушення вимог законодавства. Відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем принципів економії, ефективності чи результативності. Крім того, позивачем зазначені й інші обставини, про які судом буде вказано в мотивувальній частині рішення по даній справі.

1.3. Ухвалою суду від 10.05.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

1.4. Відповідач 15.05.2023 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує (а.с.90-239, том 1).

1.5. Відзив обгрунтовано тим, що пункти вимоги не порушують прав позивача та не створюють для нього наслідків. Підстави для проведення перевірки були наявні. Перевірка була проведена в межах теми перевірки. Факти, які встановлені у перевірці, були підтверджені. Тому оскаржуване рішення є правомірним. Крім того, відповідачем вказані й інші обставини, про які судом буде зазначено в мотивувальній частині рішення по даній справі.

1.6. Позивач 08.06.2023 надав до суду заяву про зміну підстав позову. Суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду (а.с.114-135, том 1).

1.7. Відповідач 08.06.2023 надав письмові пояснення по справі. Також, 19.06.2023 відповідач надав до суду письмові пояснення (а.с.21-28, том 2). Суд залучив пояснення до матеріалів справи.

1.8. Позивач 20.07.2023 надав до суду письмові пояснення по справі (а.с.36-47, том 2). Суд залучив пояснення до матеріалів справи.

1.9. Ухвалою суду від 15.08.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1.10.Відповідач 07.09.2023 надав до суду докази по справі (а.с.72-74, том 2). Позивач надав до суду докази по справі (а.с.79-89, том 2). Суд залучив вказані докази до матеріалів справи, оскільки про подання вказаних доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, зазначав суд, а також вказане сприятиме встановленню істини по справі.

1.11. Відповідач 20.09.2023 надав до суду письмові пояснення по справі. Суд залучив пояснення до матеріалів справи (а.с.90-105, том 2).

1.12. Позивач 04.10.2023 надав до суду письмові пояснення по справі. Суд залучив пояснення до матеріалів справи (а.с. 106-108, том 2).

1.13. Також, 12.10.2023 відповідач надав до суду письмові пояснення по справі. У вказаних поясненнях містяться відповіді на запитання, які поставлені сторонам в ухвалі суду від 05.10.2023. Такі відповіді надав і позивач у поясненнях, які надані ним до суду 17.10.2023. Суд залучив до матеріалів справи вказані пояснення сторін.

1.14. Крім того, 06.11.2023, на виконання вимог ухвали суду від 05.10.2023, позивачем була надана копія Акту від 03.11.2022 введення в експлуатацію медичного обладнання за Договором № 50 від 12.12.2022. Акт залучений до матеріалів справи. Суд звертає увагу, що судом, з урахуванням конституційного принципу верховенства права та принципу офіційого з`ясування всіх обставин справи, неодноразово ініціювалось питання надання доказів фактичного введення в експлуатацію обладнання, яке було придбано для дитячої лікарні.

1.15. Також, 07.11.2023 відповідач надав до суду заяву про надання доказів. Суд залучив докази до матеріалів справи.

1.16. Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог. Представник відповідача усно зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує.

1.17. В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина рішення по справі.

1.18. Суд звертає увагу, що розгляд справи та підготовка повного тексту рішення суду відбувалась з урахуванням введення в Україні воєнного стану, ситуації, яка склалась в Сумській області та м. Суми, зокрема частих повітряних тривог, навантаження судді та інших обставин, що не залежать від волі судді.

1.19. Також, суд зазначає, що численним аргументам сторін, які містяться в зазначених заявах сторін по суті, буде надана судом у мотивувальній частині рішення. В той же час, суд наголошує, що не зобов`язаний надавати пояснення на кожний аргумент.

2. Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

2.1. Обставини, що передували зверненню до суду.

2.2. Відповідачем проведено перевірку публічної закупівлі позивача UA-2022-11-21-005172-a, результати якої відображено в Акті перевірки від 16.03.2023 (а.с.12-56, том 1).

2.3. Позивачем було направлено заперечення від 20.03.2023 до акту перевірки.

2.4. Листом від 24.03.2023 відповідач повідомив позивача, що розглянув заперечення та направлено висновок за результатами їх розгляду. Згідно вказаного висновку заперечення позивача відхилені.

2.5. В подальшому листом від 24.03.2023 відповідач повідомив позивача про надання інформації про вжиті заходи.

2.6. Відповідно до листа відповідача від 24.03.2023 №201820-11/692-2023 (спірний лист) за результатами перевірки закупівель встановлено наступні порушення та недоліки:

1) в порушення вимог пункту 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII замовником звіт про виконання договору про закупівлю не оприлюднено протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами. Звіт оприлюднено 08.03.2023, тобто на 48 робочий день з дати закінчення терміну дії договору (31.12.2022);

2) зіставленням цін при закупівлі окремих товарів по договору від 12.12.2022 № 50 встановлено придбання товарів за цінами, що перевищували ціни на аналогічні товари в електронній системі закупівель, внаслідок чого недотримано принципу та результативності бюджетної системи України та принципу максимальної економії;

3) внаслідок неприйняття рішення позивачем щодо фінансування діючого договору від 17.12.2021 № 229 між лікарнею та ТОВ «Медрехаб» на поставку обладнання, не забезпечено дотримання принципу ефективності та результативності бюджетної системи України;

4) внаслідок недотримання позивачем пункту 6 частини першої статті 7 БК України в результаті прийняття рішення про здійснення закупівлі обладнання та подальшого укладання договору про закупівлю за відсутності приміщення для його монтажу і введення в експлуатацію, то допущено неефективне витрачання коштів.

2.7. На підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ, відповідач вимагає:

1) розглянути результати проведеної перевірки закупівель та розглянути питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників позивача, винних у допущених порушеннях;

2) забезпечити в подальшому дотримання законодавства про закупівлі;

3) забезпечити в подальшому дотримання бюджетного законодавства та вжиття заходів щодо недопущення порушень, виявлених перевіркою закупівель;

4) забезпечити як головним розпорядником коштів та уповноваженим органом, через який здійснюється управління Комунальним некомерційним підприємством «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради, введення лікарнею придбаного за результатами закупівлі обладнання в експлуатацію.

2.8. Також, відповідач вимагав вичерпну інформацію про вжиті заходи надати йому в термін до 24.04.2023.

2.9. У той же час, позивач не погодився з висновком акту перевірки та прийнятими на його підставі вимогами про усунення виявлених порушень, а тому звернувся до суду з даним позовом.

2.10. Вказані обставини сторонами не оспорюються, а тому є такими, що встановлені судом, відповідно до ст. 78 КАС України.

2.11. На переконання суду, незважаючи на численні доводи сторін, є основні питання, які визначають правомірність чи неправомірність спірного рішення відповідача, а саме:

1. Чи є лист (вимога) рішенням, яке позивач може оскаржити?

2. Чи були взагалі підстави та повноваження для перевірки?

3. Чи не вийшов відповідач за межі перевірки?

4. Чи встановив відповідач певні факти та дійшов правильних висновків при встановлені вимог до позивача?

Саме на них судом і будуть надані відповіді. На перші два питання суд відповідає, що так, а на трете і четверте питання - ні, виходячи з наступного.

2.12. Щодо суті оскаржуваного листа та способу захисту порушеного права.

2.13. Як зазначає позивач, він просить визнати протиправною та скасувати вимоги відповідача, зазначені у спірному листі.

2.14. Суд погоджуєтьсчя з позивачем, що у спірному листі відповідачем встановлено конкретні вимоги до позивача.

2.15. При цьому, у спірному листі зазначено: «Наголошуємо, що відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-ХІІ, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються».

2.16. Також, слід зазначити, що відповідач у своїх поясненнях зазначає, що направлений спірний лист є листом-вимогою.

2.17. У зв`язку з цим, безпідставним є твердження відповідача, що направлений лист-вимога не породжує будь-яких наслідків для позивача.

2.18. На переконання суду, спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

2.19. Спірний лист за своїм змістом є вимогою, яка є обов`язковою для виконання позивачем, тобто лист породжує для позивача обов`язки, а тому він може бути оскаржений у порядку адміністративного судочинства.

2.20. Спірні вимоги і лист є індивідуально-правовим актом та в силу закону є обов`язковими до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована.

2.21. Правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

2.22. Отже, спосіб захисту позивачем обраний правильно.

2.23. Крім того, суд неодноразово звертав увагу позивача на суперечливе твердження відповідача про те, що вказана вимога не мала для позивача жодних наслідків.

2.24. Вказане є нелогічним, оскільке орган, який здійснює контроль, повинен вчиняти певні дії для усунення порушень, звертатися до правоохоронних органів, тощо, а не приймати певні рішення, які не мають реальної легітимної мети.

2.25. Суд ще звертає увагу на те, що факти встановлені суб`єктом владних повноважень, а тим більше зафіксовані у рішенні суду, можуть впливати на права та обов`язки позивача.

2.26. Також, факт часткового виконання позивачем вимог жодним чином не впливає на правомірність спірного рішення, через визнання певних порушень.

2.27. Крім того, є обгрунтованим твердження відповідача, що у разі доведення певних порушень, відповідач має право ставити вимоги позивачу, в тому числі, які спрямовані на майбутне (дотримуватись вимог законодавства, тощо).

2.28. Однак питання в тому і полягає, що для застосування вимог повинні бути доведені порушення, а такі порушення позивачем категорично заперечуються.

2.29. Щодо правомірності призначення перевірки.

2.30. Позивач зазначає, що Управління Північно-східного офісу Держаудит служби у Сумській області не є міжрегіональним територіальни органом Держаудитслужби, а є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби. Підставою проведення перевірки є письмове рішення керівника органу державного фінансового контролю (Північно-східного офісу Держаудитслужби) або його заступника, яке відсутнє відносно вказаної перевірки та про яке не згадувалось в жодному документі, що складений відповідачем. Отже, оскільки рішення саме керівника не має, то відповідач взагалі не мав правових підстав для проведення перевірки.

2.31. Відповідно до п. 4 Порядку проведення перевірок закупівель перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника.

2.32. Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що перевірка закупівель була проведена на підставі наказу відповідача від 23.01.2023 №8-3, який було підписано начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області.

2.33. Також, з метою проведення перевірки відповідачем була складена програма перевірки та видані направлення.

2.34. Відповідач обгрунтовує право про прийняття наказу про призначення перевірки закупівель, посиланням на Положення про управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, затверджене наказом Північно-східного офісу від 25.08.2016 №2.

2.35. Суд звертає увагу, що в даному випадку рішення про законність призначення перевірки не є предметом спору по даній справі. Також, позивачем не надано доказів оскарження такого рішення. Встановлення вказаних фактів виходить за межі предмету дослідження по даній справі.

2.36. В той же час, більш переконливими і логічними є твердження відповідача стосовно того, що підстави для проведення перевірки були, з огляду на таке.

2.37. Відповідно до пунктів 1 та 3 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25 серпня 2016 року № 2 (зі змінами) Управління є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби. Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях.

2.38. Водночас, відповідно до пункту 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

2.39. Таким чином, управління, як структурний підрозділ Північно-східного офісу Держаудитслужби, реалізує свої повноваження у вигляді здійснення державного фінансового контролю на території Сумської області.

2.40. Отже, відповідачем видано наказ «Про призначення перевірки закупівель» від 23.01.2023 № 8-3, наказ не скасовано. Тому відповідаяем не спростовано доводів позивача про правомірність призначення перевірки.

2.41. Щодо строку перевірки.

2.42. Пунктом 11 Порядку передбачено, що строк проведення перевірки - у межах 20 робочих днів. Крім того, у разі наявності підстав перевірка може бути зупинена (пункт 20 Порядку). У такому разі загальна тривалість перевірки не може бути більше 40 днів з дня початку.

2.43. Відповідач повідомив позивача про зупинення перевірки закупівель, а саме листом від 10.02.2023 за № 201820-11/390-2023. Тобто, доводи позивача про порушення строків є необгрунтованими.

2.44. Щодо виходу за межі перевірки.

2.45. Згідно з Програмою перевірки закупівель в Управлінні охорони здоров`я Сумської міської ради від 23.01.2023 темою перевірки є дослідження питання дотримання вимог законодавства під час виконання умов договору, укладеного за результатами проведення закупівлі. Підставою перевірки є абзац третій підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірки закупівель №631. Метою перевірки є перевірка дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та інших нормативно-правових актів.

2.46. Таким чином, темою, яка визначена програмою перевірки є дослідження питань дотримання вимог законодавства під час виконання умов договору, а питаннями програми перевірки є дослідження питань дотримання порядку проведення відкритих торгів за предметом закупівлі, що по змісту є різними заходами.

2.47. Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірки закупівель №631 перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності такої підстави: виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку.

2.48. Сторонами не спростовується, що відповідач не приймав рішення про проведення моніторингу закупівлі UA-2022-11-21-005172-a, а моніторинг не проводився.

2.49. Суд звертає увагу, що питання чому моніторинг не проводився не є предметом дослідження по даній справі.

2.50. Отже, відповідач повинен був здійснити перевірку стану виконання умов договору поставки товару № 50 від 12.12.2022.

2.51. При цьому, фактично відповідач здійснив перевірку усього періоду проведення вказаної закупівлі: планування закупівлі, укладення договору про закупівлю та його виконання.

2.52. Суд погоджується з позивачем, що відповідачем фактично було здійснено і моніторинг вказаної процедури закупівлі і перевірку закупівлі.

2.53. У зв`язку з цим є підстави стверджувати, що відповідач вийшов за межі перевірки, визначені Порядком проведення перевірки закупівель та фактично частково здійснив інспектування закупівлі, згідно з Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550.

2.54. Щодо того, чи встановив відповідач певні факти та дійшов правильних висновків при встановлені вимог до позивача.

2.55. Суд вважає за необхідне надати оцінку вказаним питанням, саме виходячи з вимог, які виставлені відповідачем до позивача.

2.56. Щодо вимоги (перша та друга) розглянути результати перевірки та притягнути винних, а також дотримуватись надалі законодавства про закупівлі. Крім того, стосовно неефективного витрачання бюджетних коштів.

2.57. Як вже зазначалось, для того, щоб встановлювати обов`язок, то необхідно мотивувати конкретне порушення, яке допущене позивачем. Суд ще раз звертає увагу, що навіть притягнення винних стосовно вказаної ситуації, ще не свідчить про те, що лист-вимога є правомірною.

2.58. На думку суду, вказана вимога не є конкретизованою та є незрозумілим з встановлених порушень та недоліків, за які конкретно порушення слід застосувати вимогу. З одного боку відповідач в листі стверджує, що встановлено придбання товарів, що перевищували ціни на аналогічні товари, а з іншого зазначає, що питання нецільового використання коштів не встановлено у відповідному порядку, питання стягнення збитків не ініціювалось. Вказані питання не є предметом дослідження у даному спорі. Вказані порушення повинні були бути встановлені саме на стадії моніторингу закупівлі. Питання неефективного витрачання бюджетних коштів в конкретній сумі не є предметом дослідження у даному спорі.

2.59. Тому зазначена вимога також є суперечливою, необгрунтованою, хоча сторонами і не спростовується право позивача застосовувати таку вимогу, у разі її обгрунтованості.

2.60. Взагалі відповідач не обгрунтував та не зазначив посилання на конкретну норму стосовно "неефективного використання бюджетних коштів".

2.61. Суд погоджується з доводами позивача, що питання перевищення ціни жодним чином не стосується перевірки виконання договору і не досліджується при такій перевірці.

2.62. До того ж, слушною є думка позивача, що у Акті перевірки зазначено: 6) перевіркою дотримання вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. Про ефективне використання державних коштів (зі змінами) порушень не встановлено. Окрім цього, у Акті перевірки зазначено: 15) дослідженням умов договору, укладеного за результатами відкритих торгів, порушень вимог законодавства у сфері закупівель не встановлено.

2.63. Відповідач не спростував твердження позивача, що згідно вимог законодавства під час перевірки стану виконання договору не досліджується питання про перевищення/не перевищення цін. При цьому, порушень постанови Про ефективне використання державних коштів встановлено не було, як і не було встановлено порушень в умовах укладеного договору, що відображено у Акті перевірки.

2.64. Крім того, сторонами не спростовується, що договір поставки товару №50 від 12.12.2022, в якому позивач є стороною, виконаний.

2.65. Крім того, що чинне законодавство не розкриває зміст поняття неефективне використання бюджетних коштів, його ознаки, хто наділений правом робити такі висновки та у якому порядку. В Акті перевірки закупівель відповідач робить висновки лише виходячи з власного (суб`єктивного) трактування норм закону, а саме без посилання на норми чинного законодавства, що кваліфікують дії або бездіяльність позивача, як порушення Бюджетного кодексу України та/або Закону України Про публічні закупівлі". У зв`язку з цим, твердження відповідача про неефективне використання коштів є необґрунтованим.

2.66. Щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю.

2.67. Згідно п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України Про публічні закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання. Сам позивач зазначає, що оприлюднення результатів виконання договору здійснюється у відповідності до ст. 19 Закону та є завершальним етапом саме публічної закупівлі, після чого проведення моніторингу процедури закупівлі є неможливим. В звязку з оприлюдненням звіту відповідач не мав можливлсті дослідити питання дотримання законодавства про закупівлі в рамках моніторингу та прийняв рішення про проведення перевірки. Протокол по ст.234-1 КУпАП не складався.

2.68. Отже, питання оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю може досліджувати під час моніторингу процедури закупівлі або під час ревізії. Тому в даному випадку відповідач діяв неправомірно.

2.69. Крім того, навіть саме по собі порушення оприлюднення звіту, ще не робить правомірними і обгрунтованими всі вимоги відповідача, які зазначені у спірному листі, без доведення всіх фактів, порушень і обгрунтованості та чіткості вимог.

2.70. Щодо вимоги (третьої) про забезпечення в майбутньому дотримання вимог бюджетного законодавства.

2.71. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.

2.72. Рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства (наприклад, нецільове використання бюджетних коштів) відсутне. До відповідальності нікого не притягували.

2.73. Відповідач зазначав, що недотримання не є порушенням. Та в даному випадку було саме недотримання бюджетного законодавства.

2.74. Так, у ч. 1 ст. 119 БК України передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів - це їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, що встановлені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

2.75. У своїх поясненнях відповідач зазначає, що позивачем не дотримано п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України у результаті прийняття рішення про здійснення закупівлі обладнання та подальшого укладення договору про закупівлю за відсутності приміщення для його монтажу та введення в експлуатацію, допущено неефективне витрачання коштів.

2.76. Пункт 6 ч. 1 ст. 7 БК України передбачає, що бюджетна система Україниґрунтується на принципі ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

2.77. Є слушною думка позивача, що п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України не передбачає, що позивач не має право здійснювати придбання обладнання, у приміщенні для встановлення якого проводиться капітальний ремонт. Крім того, аналогічних обмежень не містить і Закон України Про публічні закупівлі. Тому придбання обладнання, для встановлення якого необхідно провести капітальний ремонт приміщення, не кваліфікується чинним законодавством як порушення Бюджетного кодексу України та/або Закону України "Про публічні закупівлі". Також, чинне законодавство не встановлює будь-яких часових обмежень щодо строків вводу в експлуатацію придбаного позивачем обладнання.

2.78. Тому твердження відповідача про порушення позивачем принципів ефективності і результативності, визначених п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, є необгрунтованим.

2.79. Частиною 1 ст. 116 БК України визначено, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання. Також вказаною частиною визначено види порушень бюджетного законодавства.

2.80. Серед переліку видів порушень бюджетного законодавства відсутне порушення принципів бюджетної системи України, зокрема принципу ефективності та результативності. Таким чином, Бюджетним кодексом України не передбачено такого порушення як недотримання принципу. Отже, відповідачем безпідставоно кваліфіковано дії позивача як порушення.

2.81. Крім того, суд звертає увагу, що саме по собі порушення принципів, без зазначення конкретної норми, в тому числі процесуальної, не може бути підставною для встановлення певних вимог не порушувати бюджетне законодавство.

2.82. Суд звертає увагу, що обов`язок не порушувати законодавство, а дотримуватись законів, прямо передбачено для позивача Конституцією України, а для виявлення таких порушень і притягнення винних до відповідальності діють відповідні правоохоронні органи. Тому, в даному випадку необхідно було зазначити конкретне порушення, що відповідачем зроблено не було.

2.83. Тому така вимога в даному випадку є необгрунтованою.

2.84. Щодо вимоги (четвертої) забезпечити введення в експлуатацію обладнання.

2.85. Позивач в заяві про зміну підстав позову зазначив, що на даний час придбане обладнання не введено в експлуатацію, оскільки в приміщенні, в якому заплановано встановити придбане обладнання, повинен бути здійснений капітальний ремонт.

2.86. Кошти на капітальний ремонт приміщення КНП "Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди" СМР для встановлення обладнання були заплановані: в 2022 році рішенням Сумської міської ради від 26.01.2022 року № 2704-МР "Про бюджет Сумської міської територіальної громади на 2022 рік" та в 2023 році рішенням Сумської міської ради від 14.12.2022 № 3309-МР "Про бюджет Сумської міської теріторіальної громади на 2023 рік".

2.87. Позивач стверджував, що після проведення капітального ремонту, придбане обладнання буде введено в експлуатацію.

2.88. Суд погоджується з відповідачем, що вказане питання є надважливим для територіальної громади, проте звертає увагу, що для того, щоб встановлювати вимогу позивачу, то необхідно мотивувати конкретне порушення, яке допущене позивачем, в тому числі порушення строків.

2.89. Суд неоднорозово зобов`язував позивача надати докази введення в експлуатацію, з`ясовував перелік відповідальних осіб та чи є постійні звернення позивачем до осіб, які відповідають за введення в експлуатацію.

2.90. На виконання вимог ухвали суду від 05.10.2023, позивачем 06.11.2023 була надана копія Акту від 03.11.2022 введення в експлуатацію медичного обладнання за Договором № 50 від 12.12.2022. Акт залучений до матеріалів справи.

2.91. В той же час, спірний лист у розділі про встановлені порушення не містить фактів та посилань на норми і пункти, які саме порушив позивач. Суд ще раз звертає увагу, що порушень стосовно виконання умов договору не було встановлено. Вказані порушення не є предметом даного спору.

2.92. Тому вимога забезпечити введення в експлуатацію, незважаючи на легітимну мету, є необгрунтованою.

2.93. Висновки суду.

2.94. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2.95. Крім того, суд критично оцінює будь-які посилання відповідача та пояснення представників відповідача, що якщо щось не заборонено, то це є правомірним. Така позиція суперечить ст. 19 Конституції України.

2.96. Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

2.97. Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

2.98. По-перше, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити.

2.99. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

2.100. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

2.101. На думку суду, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

2.102. По-друге, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії (наприклад, проведення певної процедури, у разі неможливості провести процедуру, яка їй передувала, що була викликана власною бездіяльністю). Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

2.103. Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності є підставою для задоволення позову. Також, вимоги відповідача, які викладені в листі, є неконкретизованим, не містять чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених порушень, що суперечить необхідності чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), які слід вжити уповноваженій особі для усунення порушень.

2.104. Вказане свідчить про нечіткість і невизначеність, в той час, як від вказаного залежить ефективна можливість усунути порушення. Вказане може навпаки призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Роз`яснення можливості усунення порушень вже під час судового розгляду не робить законним і обгрунтованим спірний лист. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення порушень свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язку способу його усунення.

2.105. Крім того, вимоги 1,2,3 не містять конкретних вказівок щодо порядку усунення виявлених, на думку відповідача, порушень чинного законодавства. Міститься лише загальні посилання, які мають абстрактний характер, у вимогах не зазначено поетапного механізму дій, вчинення яких вимагається від позивача.

2.106. Крім того, у випадку визначення у прийнятих за результатами переврки актах індивідуальної дії нецільового або неефективного використання коштів (збитків), вимоги про притягнення винних осіб до відповідальності та зобов`язання вчинити інші діїє передчасними без підтвердження правомірності визначення осіб винними у діях, заподіянні збитків та сум розміру таких збитків у судовому порядку. В даному спорі сам відповідач стверджує, що питання про збитки не ставиться.

2.107. Отже, щоб стверджувати, що вимоги 1,2,3,4 є правомірними, то кожна з них повинна бути обгрунтована. Позивач дійсно мав право призначити перевірку, проте вийшов за межі такої перевірки при її проведенні. В даному випадку, виявлені порушення, які містяться в акті і зафіксовані в листі, не є чітко взаємопов`язаними з вимогами. Тому для того, щоб говорити про законність вимоги, то необхідно підтвердити законність всієї процедури і встановлення всіх фактів. Це покладається на відповідача. В той же час, порушена і процедура та є інші обставини, збитки не встановлені, моніторинг вчасно не проведено, до адміністративної відповідальності не притягнуто винних, порушення умов договору не встановлено, до правоохоронних органів відповідач не звертався, а тому вимоги 1,2,3,4 є необгрунтованими, про що зазначено вище.

2.108. Таким чином, з урахуванням сукупності порушень, які не є формальними і впливають на правомірність спірного рішення, то вимога позивача є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2КАС України, зокрема обгрунтованості, добросовісності.

2.109. Аргументи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовані позивачем та не відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені судом.

3. Судові витрати.

3.1. У зв`язку із задоволенням позовних вимог витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн (за одну немайнову вимогу) покладаються на відповідача та стягуються на користь позивача (в даному випадку діє не як СВП), відповідно до ст. 139 КАС України.

3.2. Також, суд роз`яснює право позивача на повернення помилково сплачено судового збору в сумі 2684 грн, шляхом подання відповідної заяви.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Управління охорони здоров`я Сумської міської ради до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправними та скасування вимог - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати вимоги Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області (Покровська площа, 11, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40478572), викладені у листі від 24.03.2023 № 201820-11/692-2023 ''Щодо усунення виявлених перевіркою закупівель порушень законодавства'', який адресований Управлінню охорони здоров`я Сумської міської ради (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 26, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 02013165).

3. Стягнути на користь Управління охорони здоров`я Сумської міської ради (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 26, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 02013165) з Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області (Покровська площа, 11, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40478572), за рахунок бюджетних асигнувань, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн витрат по сплаті судового збору.

4. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а повний текст рішення буде складено протягом 10-ти днів.

Рішення складено та підписано 12.01.2024.

Суддя А.І. Сидорук