Постанова

від 14.12.2023 по справі 380/3/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3/23 пров. № А/857/11388/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання :Ханащак С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства Львівавтодор на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Мричко Н.І., час ухвалення рішення 15 год 17 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 15 травня 2023 року) у справі за адміністративним позовом Львівського комунального підприємства Львівавтодор до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю ГІГАКЛАУД) про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року Львівське комунальне підприємство Львівавтодор (далі - ЛКП Львівавтодор, Підприємство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (далі - Управління Держаудитслужби, Управління, контролюючий орган, відповідач) (за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю ГІГАКЛАУД (далі - ТзОВ ГІГАКЛАУД, третя особа)), в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Управління про результати моніторингу закупівлі UA-2022-05-11-004543-а від 14.12.2022 (далі - Висновок).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ЛКП Львівавтодор подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги Підприємства.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відсутність в Законі та/або іншому нормативно-правовому акті чіткої норми, яка регулює зміст обґрунтування та визначає назви документів, що підтверджують його, а також факт оприлюднення Підприємством у повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі та експертного висновку, спростовують висновки суду першої інстанції про те, що ЛКП Львівавтодор, як замовник послуг, не виконав свого обов`язку та не надав документальне підтвердження відсутності конкуренції з технічних причин. Позиція суду першої інстанції з приводу існування конкуренції є помилковою з огляду на те, що суду не надано повноваження надавати експертні висновки. Також вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що Підприємство повинне було застосувати основну процедуру закупівлі у вигляді відкритих торгів, а не виняткову переговорну процедуру. З огляду на положення ЦК України щодо чинності договорів, вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що внаслідок порушення проведення процедури закупівлі, укладений за її результатом договір, підлягає розірванню.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління Держаудитслужби зазначає, що ринок надання послуг з використання хмарних технологій та обчислень в Україні є конкурентним. При цьому, в експертному висновку, який передував застосуванню переговорної процедури, взагалі не проводилося дослідження стосовно існування інших компаній, що використовують необхідні замовнику технології чи рішення, які дають можливість надати йому необхідні послуги з підтримки окремого індивідуального хмарного середовища обробки даних. Скаржник в апеляційній скарзі не спростував той факт, що ринок з надання цих послуг забезпечує виключно ТзОВ ГІГІКЛАУД. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Третя особа не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Представник третьої особи не з`явився в судове засідання, хоча ТзОВ ГІГІКЛАУД було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Баркар Г.В., який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача Мартинович С.Б., який заперечив проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 11.05.2022 уповноваженою особою позивача на веб-сайті Уповноваженого органу (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель), згідно Закону України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон №922), яким встановлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-05-11-004543-а було опубліковано оголошення про проведення за переговорною процедурою закупівлі Послуги із зберігання та обробки даних у хмарних центрах обробки даних у ТзОВ ГІГАКЛАУД на підставі абз.4 п.2 ч.2 ст.40 цього Закону разом з відповідним обґрунтуванням застосування переговорної процедури.

27.05.2022 за результатами проведеної процедури закупівлі між позивачем та ТзОВ ГІГАКЛАУД було укладено договір про надання послуг за №110.

Управління Держаудитслужби на підставі наказу №50-з від 25.11.2022 Про початок моніторингу закупівель здійснило моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID : UA-2022-05-11-004543-а Послуги із зберігання та обробки даних у хмарних центрах обробки даних, ДК 021:2015:72310000-1 - Послуги з обробки даних, очікувана вартість 6909029,76 гривень. Підставою для прийняття відповідачем рішення про початок моніторингу стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за №UA-2022-05-11-004543-а відповідач сформував висновок про результати моніторингу закупівлі №306 від 14.12.2022 (далі оспорюваний висновок), яким у пункті 2 розділу II Констатуюча частина за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо наявності умов для застосування переговорної процедури встановлено порушення вимог абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону №922.

З огляду на виявлені порушення, відповідач у пункті 3 розділу II Констатуюча частина оспорюваного висновку зобов`язав позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору №110 від 27.05.2022 з дотриманням положень Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та протягом п`яти робочих днів з дня його оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач подав до відповідача заперечення №2853 від 20.12.2022 на висновок за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за №UA-2022-05-11-004543-а.

Вважаючи протиправним оспорюваний висновок, ЛКП Львівавтодор звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як замовник послуг, не виконав свого обов`язку та не надав документального підтвердження відсутності на ринку інших суб`єктів господарювання, які можуть надавати послуги зі зберігання та обробки даних у хмарних центрах обробки даних. Суд також не взяв до уваги експертний висновок ПрАТ Діпрозв`язок від 25.04.2022, оскільки вважав, що такий зводиться до оцінки технічних складнощів зміни ТзОВ ГІГАКЛАУД на іншого хмарного провайдера та містить інформацію про можливість, у разі зміни хмарного провайдера, втрати постійного доступу до всієї системи АСОП на невизначений час та суттєвих додаткових витрат бюджетних коштів. Більше того, на думку суду, саме лише заявлення позивачем про складність зміни надавача послуг вже свідчить про визнання ним наявності інших суб`єктів, тобто про існування конкуренції. Суд також взяв до уваги доводи відповідача про існування на ринку надавачів послуг хмарного середовища інших суб`єктів хмарного середовища, зокрема, ТзОВ Торгові Системи, ТзОВ Де Ново, ТзОВ Антемедіам, які беруть участь в публічних закупівлях. При цьому, наявність на ринку надавачів послуг хмарного середовища крім ТзОВ ГІГАКЛАУД інших суб`єктів господарювання (у тому числі вищеописаних) позивач не спростував, а відтак критично оцінив доводи позивача про відсутність на цьому ринку конкуренції з технічних причин. Саме про наявність вказаного порушення вказується в оспорюваному висновку. Стосовно вимоги позивача про незаконність висновку відповідача щодо розірвання договору, суд дійшов висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому безпідставне застосування переговорної процедури замість проведення відкритих торгів та, як наслідок, укладення договору є підставою для його розірвання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні №2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон №2939), відповідно до статті 1 якого, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно ч.2 ст.2 Закону №2939, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939 визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом №922, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Згідно ст.10 Закону №2939, право державного фінансового контролю органу пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно ч.2 ст.15 Закону №2939, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №922, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною шостою статті 8 Закону №922 визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

З матеріалів справи видно, що відповідачем за результатами моніторингу процедури закупівлі складено оспорюваний висновок (оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до ст.8 Закону №922), яким встановлено порушення Замовником вимог абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону №922.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №922, закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур : відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Частиною другою статті 13 Закону №922 визначено, як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону те, що замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Згідно ч.1 ст.40 Закону №922, переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Відповідно до абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону №922, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.

За змістом ч.4, 5 ст.40 Закону №922, за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов`язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення.

Стаття 1 Закону України Про захист економічної конкуренції №2210-ІІІ від 11.01.2001 містить визначення поняття економічної конкуренції (конкуренції), відповідно до якого - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Аналіз приведених вище норм дає підстави дійти висновку, що застосування замовником переговорної процедури закупівлі є виключним випадком, який застосовується за відсутності альтернативних постачальників закупівлі, коли проведення відкритих торгів є недоцільним. При цьому, обов`язок обґрунтувати існування таких виключних умов покладається на замовника.

Разом з цим, як слушно зауважив суд першої інстанції, законодавством не встановлено конкретного переліку документів, які б слугували підтвердженням відсутності конкуренції з технічних причин. Зі змісту повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, в обґрунтування умов застосування переговорної процедури закупівлі позивач вказав, що відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №304 від 23.04.2021 Про визначення уповноваженої особи автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді, ЛКГІ Львівавтодор є підприємством, уповноваженим на впровадження та забезпечення функціонування автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді.

З технічної точки зору автоматизована система оплати проїзду являє собою складну багатофункційну систему, яка повинна відповідати сучасним вимогам щодо безпеки та цілісності даних, а також відповідати міжнародним стандартам у сфері захисту даних ISO 27001:2013

Тому між ЛКП Львівавтодор та ТзОВ ГІГАКЛАУД був укладений Договір про надання послуг №12/08/2021 від 12.08.2021 щодо надання послуг для ЛКП Львівавтодор із зберігання та обробки даних у хмарних центрах обробки даних.

Згідно цього Договору, Автоматизована система оплати проїзду впроваджується на базі IT-середовища хмарного провайдера ТзОВ ГІГАКЛАУД. Для забезпечення безперебійної роботи всіх послуг, які стосуються проекту АСОП, надання послуг та сервісної підтримки ТзОВ ГІГАКЛАУД здійснюється у цілодобовому режимі.

Позивач вказав, що основними компонентами послуги, яка надається ТзОВ ГІГАКЛАУД за вищевказаним Договором є : ХЦОД, які складаються з процесорної потужності (vCPU), оперативної пам`яті (vRAM), дискового сховища (vHDD) та внутрішньої мережі. ХЦОД надають необхідні ресурси для функціонування віртуальних машин. Система керування Horizon, яка дозволяє отримувати інформацію про поточний стан замовлених ресурсів ХЦОД та керувати ними. На поточній стадії впровадження проекту АСОП відбувається розміщення даних на потужностях хмарного провайдера ТзОВ Гігаклауд на базі трьох датацентрів (у м. Київ (ХЦОД №1), у м. Львів (ХЦОД №2) та в датацентрі Atman на території республіки Польша (ХЦОД №3). На даний час відбувається тестування такого розміщення. Тривають постійні оновлення та вдосконалення поточної інфраструктури.

Для забезпечення повної доступності та відмовостійкості системи необхідне повне її резервування в режимі реального часу, з цією метою використовується ХЦОД №2, який працює в режимі очікування та може без втрат перейняти на себе роботу ХЦОД №1. Саме тому основною вимогою технічного завдання до проекту є географічна розмежованість ХЦОД №1 та ХЦОД №2 та наявність ХЦОД №3, метою якого є постійний моніторинг доступності ХЦОД №1 та ХЦОД №2 та автоматизація відновлення роботи без втрати даних. ХЦОД №3 є невеликим за розміром та складається з п`яти віртуальних машин, у ньому не зберігаються дані, що є на ХЦОД №1 та ХЦОД №2.

Серед основних переваг ТзОВ ГІГАКЛАУД як хмарного провайдера можна виділити наступні : ЛКП Львівавтодор для реалізації проекту АСОГІ надано три ХЦОД, в географічно - рознесених датацентрах. Згідно відкритої інформації, з веб-сайту ТзОВ ГІГАКЛАУД, всі вони відповідають рівню надійності Tier III; Наявний сертифікат ISO 27001:2013: міжнародний стандарт управління інформаційною безпекою, який забезпечує комплексну систему захисту інформації; Безпечне зберігання баз даних в гнучкому і швидко масштабованому хмарному середовищі; Резервне зберігання даних проекту АСОП в хмарній інфраструктурі з можливістю їхнього швидкого відновлення.

Також позивач вказав, що інформаційно-телекомунікаційна система ТзОВ ГІГАКЛАУД, на якій надаються хмарні сервіси, відповідно до вимог Законів України Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, має чинний атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. При цьому, зміна хмарного провайдера може призвести до тривалих за часом затримок в роботі автоматизованої системи оплати проїзду та фінансових втрат, а також несе ризик порушення вже створеної інфраструктури та втрати частини даних.

Враховуючи вже створену архітектуру проекту, зміна хмарного провайдера призведе до заміни технологічного майданчика розташування ресурсів АСОП, що, у свою чергу, призведе до необхідності проведення робіт з міграції та побудови нової інфраструктури ХЦОД. Внаслідок цього, з високим ступенем вірогідності, можуть виникнути наступні проблеми технічного характер. Також проти зміни надавала послуг хмарного середовища у своїх листах виступили незалежний консультант від ЄБРР та підрядні організації України та Чеської республіки. Отже, зміна хмарного провайдера може призвести до втрати постійного доступу до всієї системи АСОП на невизначений час та суттєвих додаткових витрат бюджетних коштів. Таким чином, наявну ситуацію можна охарактеризувати як відсутність конкуренції з технічних причин, що дозволяє ЛКП Львівавтодор провести переговорну процедуру з ТзОВ ГІГАКЛАУД.

Документальним підтвердженням вищезазначеного позивач зазначив Експертний висновок ПАТ Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури Діпрозв`язок від 25.04.2022.

Тобто, з наведеного видно, що позивач описує переваги ТзОВ ГІГАКЛАУД як хмарного провайдера, а також негативні наслідки його зміни на іншого хмарного провайдера, як-от: можливість тривалих затримок в роботі автоматизованої системи оплати проїзду та фінансових втрат, ризик порушення вже створеної інфраструктури та втрати частини даних.

Разом з тим, завданням позивача у разі застосування переговорної процедури на підставі абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону №922 було доведення/обґрунтування відсутності конкуренції з технічних причин.

Таким чином, позивач, як замовник послуг, не виконав свого обов`язку та не надав документального підтвердження відсутності на ринку інших суб`єктів господарювання, які можуть надавати послуги із зберігання та обробки даних у хмарних центрах обробки даних.

Стосовно поданого позивачем для підтвердження застосування переговорної процедури експертного висновку ПрАТ Діпрозв`язок від 25.04.2022, суд першої інстанції слушно зауважив, що такий зводиться до оцінки технічних складнощів зміни ТзОВ ГІГАКЛАУД на іншого хмарного провайдера та містить інформацію про можливість, у разі зміни хмарного провайдера, втрати постійного доступу до всієї системи АСОП на невизначений час та суттєвих додаткових витрат бюджетних коштів.

На думку колегії суддів, саме лише заявлення позивачем про складність зміни надавача послуг вже свідчить про визнання ним наявності інших суб`єктів, тобто про існування конкуренції.

Суд першої інстанції вірно вказав, що система менеджменту інформаційної безпеки ТзОВ Торгові Системи відповідає вимогам міжнародного стандарту ІЕС27001: 2013 і на підтвердження високого рівня безпеки зберігання та обробки даних у хмарній інфраструктурі ТзОВ Торгові Системи отримало відповідний сертифікат реєстраційний, має досвід побудови комплексної системи захисту інформації інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується Атестатом відповідності Державної служби спеціального зв`язку та захисту України №23343 від 06.09.2021. Крім того, на сегменті ринку надання послуг з використання хмарних технологій та обчислень в Україні є ще ТзОВ Де Ново, ТзОВ Антемедіам, які беруть участь в публічних закупівлях.

Колегія суддів наголошує, що саме позивач на стадії процедури моніторингу закупівлі зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право обрання виняткової переговорної процедури публічної закупівлі.

Колегія суддів вважає, що Держаудитслужба навела достатнє обґрунтування причин, за наявності яких прийнято оспорюваний висновок.

Щодо доводів скаржника про неправомірність зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель у наведений відповідачем спосіб, то колегія суддів вважає за необхідне вказати, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

В оспорюваному висновку орган державного фінансового контролю вказав на порушення позивачем як підконтрольною установою наведених вище положень Закону №922 та зобов`язав його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором №110 від 27.05.2022 з дотриманням положень ГК України та ЦК України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №922, договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятоюстатті 203 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому неправомірне укладення договору, є підставою для його розірвання.

Відповідач конкретизував у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність.

Тобто, зазначені в оспорюваному висновку вимоги підлягали виконанню.

Можливість усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оспорюваному висновку спосіб узгоджується з висновками Верховного Суду, вкладеними у постановах від 26.10.2022 по справі №420/693/21, від 10.11.2022 по справі №200/10092/20-а.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.308,310, 315,316,321,322, 325,328,329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства Львівавтодор залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року по справі №380/3/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук У зв`язку із перебуванням судді Шевчук С.М. з 19.12.2023 по 20.12.2023, з 25.12.2023 по 11.01.2024 включно у відпустці та судді Носа С.П. з 25.12.2023 по 05.01.2024 включно у відпустці, повний текст постанови складений та підписаний повним складом суду 12.01.2024.