Рішення

від 13.01.2024 по справі 480/252/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2024 року Справа № 480/252/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Верещаки Я.В.,

представника позивача - Семерня І.Ю.

представників відповідача - Іващенко О.М., Ємець П.М., Стєклєньов С.О., Буряченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/252/24

за заявою Головного управління ДПС у Сумській області

до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"

про визнання обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду із заявою до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" , в якій просить:

1. Визнати обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів, код СДРПОУ: 43995469, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами: Сумська область, Сумський район, село Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 3, відповідно до Рішення в. о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Артема Снєжка від 10.01.2024 року № 85/18-28-07-01.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області № 1927-кп від 28.12.2023 року та відповідно до направлень Головного управління ДПС у Сумській області від 08.01.2024 року №65/18-28-07-01, № 66/18-28-07-02 та № 68/18-28-07-01 податковим органом 10.01.2024 року здійснено прибуття за адресою: 42350, Сумська область, Сумський район, с. Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1, для проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів з питань дотримання податкового, валютного, іншого законодавства за період діяльності підприємства з 01.01.2018 року по 30.09.2023 рік та за період з 01.01.2014 року по 30.09.2023 рік з питань дотримання законодавства з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач зауважив, що документальна планова виїзна перевірка ПАТ Сумський завод продтоварів передбачена у плані - графіку проведення планових документальних перевірок на 2024 рік.

Проте, 10.01.2024 представник ПАТ Сумський завод продтоварів відмовився від допуску до проведення документальної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, о 13 год. 00 хв. 10.01.2024 року, у зв`язку з недопуском до перевірки посадових осіб ГУ ДПС у Сумській області, позивачем складено Акт про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів № 29/18-28-07-01-08/00375160.

У зв`язку з відмовою посадових осіб ПАТ Сумський завод продтоварів від допуску до проведення перевірки, Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято Рішення від 10.01.2024 року № 85/18-28-07-01 про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів.

Ухвалою суду від 11.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами ст. 283 КАС України та призначено судове засідання на 12.01.2024.

12.01.2024 ухвалою суду в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про відмову у відкритті провадження по справі та закриття провадження по справі № 480/252/24 - відмовлено.

12.01.2024 ухвалою суду клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про залишення заяви без руху задоволено. Заяву Головного управління ДПС у Сумській області до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про визнання обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна - залишено без руху.

13.01.2024 ухвалою суду продовжено розгляд адміністративної справи № 480/252/24 за заявою Головного управління ДПС у Сумській області до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про визнання обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна в порядку спрощеного позовного провадження за правилами ст. 283 КАС України .

Представниками відповідачів надано відзив на заяву та додаткові пояснення, в яких зазначено про не своєчасність отримання повідомлення про початок проведення перевірки, оскільки повідомлення від 28 грудня 2023 року №146/4/18-28-07-05-05 від Головного управління ДПС в Сумській області, останній отримав 03 січня 2024 року.

Також, представники відповідача зазначили, що загальновідомим є факт, що на території України триває широкомасштабна збройна агресія російської федерації, яка почалася 24 лютого 2022 року.

У зв`язку із наведеним 25.02.2022 посадовими особами підприємства прийнято наказ № 06 про знищення документів з питань основної діяльності підприємства та особових справ працівників.

Акт безпосереднього знищення документів підтверджується актом про вилучення та знищення документів.

На сьогоднішній день документи відновлено частково у зв`язку з їхнім значним обсягом та постійним ведення обстрілів прикордонних територій Сумської області зі сторони російської федерації.

Враховуючи вищевикладене вважають, що провести повну та обґрунтовану документальну планову виїзну перевірку відповідача за період діяльності з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2023 року неможливо у зв`язку із частковою відсутністю документів, на підставі яких така перевірка проводиться.

Про факт дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ та на підставі яких повинна бути проведена перевірка, передбачена Наказом ДПС, відповідач повідомив позивача після отримання інформації про заплановану перевірку, а саме листом-повідомленням вих.№3 від 04 грудня 2024 року. До цього повідомлення відповідач надав оформлені відповідно до законодавства документи, які підтверджують настання події, що призвела до дострокового знищення документів.

Наведений лист-повідомлення вручено нарочно уповноваженому представнику позивача 05 січня 2024 року.

Відповідач зауважив, що листом-повідомленням вих.№3 від 04 грудня 2024 року він жодним чином не намагався ухилитися від проведення документальної планової виїзної перевірки, а лише попереджав позивача про обґрунтовану та очевидну неможливість її проведення та просив перенести передбачений Наказом ДПС строк її проведення до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5. ПКУ строків, а саме не більше ніж 120 днів.

Проте, незважаючи на наявність об`єктивних та документально підтверджених підстав для перенесення строків проведення документальної планової виїзної перевірки, передбачених Наказом ДПС, позивач не надав відповіді на отримане повідомлення та прибув за місцезнаходженням відповідача для проведення такої перевірки.

Відповідач вважає наказ Головного управління ДПС в Сумській області про проведення документальної планової виїзної перевірки від 28 грудня 2023 року №1927-КП таким, що суперечить вимогам чинного законодавства в частині наявності підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПКУ та на які посилається позивач. У зв`язку з цим відповідачем 10 січня 2024 року подано до Сумського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління ДПС в Сумській області про проведення документальної планової виїзної перевірки від 28 грудня 2023 року №1927-КП та про визнання бездіяльності Головного управління ДПС в Сумській області протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Справі присвоєно номер 480/237/24.

Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні заяви .

Представник заявника в судовому засіданні підтримала подану заяву з підстав, викладених у неї.

Представники відповідача заперечували проти задоволення заяви, вважають рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків необґрунтованим.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 28.12.2023 Головним управлінням ДПС у Сумській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.77.1, п.п.77.4 ст.77 та п.п.69.35 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ прийнято наказ № 1927-кп про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів з 10 січня 2024 тривалістю 20 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2018 по 30.09.2023 з метою дотримання податкового, валютного, іншого законодавства та за період з 01.01.2014 по 30.09.2023 дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.10).

28 грудня 2023 р. ГУ ДПС у Сумській області складено повідомлення № 146/4/18-28-07-05-05 про проведення перевірки (а.с.11).

Також, Головним управлінням ДПС у Сумській області видані направлення на перевірку від 08.01.2024 року №65/18-28-07-01, № 66/18-28-07-02 та № 68/18-28-07-01 (а. с. 14, 15, 16).

10.01.2024 року представники ГУ ДПС у Сумській області прибули для проведення перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів.

10.01.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області складено Акт про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів № 29/18-28-07-01-08/00375160 (а. с. 17-18).

10.01.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято Рішення № 85/18-28-07-01 про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів, код ЄДРПОУ: 43995469, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами: Сумська область, Сумський район, село Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 3 (а.с. 22).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини, що склалися у справі, є Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (п.п.16.1.9); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (п.п.16.1.13).

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п.20.1.4);

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п.п.20.1.13).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Нормами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, така обставина: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 року у справі №640/17091/21 зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Верховний Суд у вищевказаній постанові зазачив:

«У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.

Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

Більш того, з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що «публічно-правовий спір» є тотожним до терміну «спір про право». Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатись як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України».

На виконання вимог частини другої статті 356 КАС України Верховним Судом у вищевказаній постанові сформульовано такий правовий висновок:

"За змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як "спір про право".

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним».

Так, судом встановлено, що 10.01.2024 року посадовими особами податкового органу було пред`явлено представнику платника податків (відповідачу), передбачені пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України документи - наказ на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, службові посвідчення.

Зазначені обставини не заперечували представники відповідача у судовому засіданні.

Проте матеріали справи свідчать, що відповідач відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Вказані обставини також не спростовуються відповідачем.

Згідно положень статті 81 ПК України при проведенні перевірки контролюючий орган має надати платнику податків копію наказу на проведення перевірки, а також пред`явити для ознайомлення службові посвідчення та направлення на перевірку.

Судом встановлено, що вказані процедурні вимоги були дотримані заявником, однак незважаючи на це платник податків не допустив працівників контролюючого органу до перевірки.

Отже, суд дійшов висновку, що причина відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки не була обґрунтованою.

Так, суд не приймає до уваги доводи представників відповідача про порушення строків отримання повідомлення про початок проведення перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Аналізуючи зміст наведеної норми суд приходить висновку, що у податкового органу є обов`язок направити або вручити копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що 28.12.2023 ГУ ДПС у Сумській області направлено на адресу підприємства копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, що підтверджується зведеним реєстром поштових відправлень (а.с.12).

Отже, податковим органом виконано вимоги Податкового кодексу України щодо своєчасного повідомлення платника податків про заплановану перевірку.

Крім того, аналізуючи зміст відзиву на заяву та додаткові пояснення представників відповідача судом встановлено, що фактично представники відповідача зазначають не про протиправність призначення документальної перевірки, а посилаються саме на порушення податковим органом порядку розгляду звернення підприємства від 04.01.2024 №3 про надання часу на відновлення документів та відсутність частини документів.

Разом, з тим, суд зазначає, що в даному випадку до предмета розгляду справи не відноситься правовідносини щодо розгляду податковим органом звернення підприємства від 04.01.2024 №3, а тому суд не приймає їх до уваги.

Крім того, наведене звернення було складено підприємством вже після складення податковим органом наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Також, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на перебування майна платника податку в іпотеці, як на підставу відмови у задоволенні заяви, оскільки чинним Податковим кодексом України не передбачено заборони у накладанні адміністративного арешту на майно, що перебуває в іпотеці.

Суд зазначає, що надані представником відповідача рішення Верховного суду прийняті за інших правовідносин, та не визначають заборону саме податковому органу примати рішення про застосування адміністративного арешту під час перебування майна в іпотеці.

Враховуючи додані до заяви докази та вищенаведені приписи Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України обставини, яка є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків, а саме, відмови Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявником обґрунтовані та доведені вимоги, які викладені у поданій ними заяві.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 6-10, 90, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Головного управління ДПС у Сумській області до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про визнання обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів, код ЄДРПОУ: 43995469, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами:

Сумська область, Сумський район, село Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1;

Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 1;

Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 3, відповідно до Рішення в. о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Артема Снєжка від 10.01.2024 року № 85/18-28-07-01.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук