Постанова

від 17.04.2024 по справі 480/252/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 р.Справа № 480/252/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

представника позивача: Пономарьова І. О.

представників відповідача:

Ємця П. М., Іващенка О. М., Жукової Н. Д., Вареник А. О., Стєклєньова С. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2024, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 13.01.24 року у справі № 480/252/24

за заявою Головного управління ДПС у Сумській області

до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"

про визнання обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі також заявник, ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із заявою до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" (далі також платник податків, ПАТ "Сумський завод продтоварів"), в якій просило: визнати обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів, код ЄДРПОУ: 00375160, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами: Сумська область, Сумський район, село Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 3, відповідно до рішення в. о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Артема Снєжка від 10.01.2024 за № 85/18-28-07-01.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13 січня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки у судовому рішенні від 15 січня 2024 року, заяву Головного управління ДПС у Сумській області до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про визнання обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна задоволено.

Підтверджено обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів, код ЄДРПОУ: 00375160, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами: Сумська область, Сумський район, село Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 3, відповідно до рішення в. о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Артема Снєжка від 10.01.2024 за № 85/18-28-07-01.

Рішення звернуто до негайного виконання.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ "Сумський завод продтоварів" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги платник податків наводить обставини справи, зазначає про неврахування їх під час розгляду справи судом першої інстанції. Наголошує, що беззаперечною є наявність спору про право до початку відкриття провадження у цій справі і провадження у справі не мало бути відкрито, а відкрите підлягало закриттю, оскільки в день початку перевірки, а саме: 10.01.2024, ПАТ "Сумський завод продтоварів" подало до Сумського окружного адміністративного суду позовну заяву до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1927-кп від 28 грудня 2023 року і за цим позовом відкрито провадження у справі № 480/237/24. Крім того, просить урахувати, що суд першої інстанції надав оцінку своєчасності вручення наказу на проведення перевірки і в той же час не надав оцінки безпідставності ненадання Головним управлінням ДПС у Сумській області строку для відновлення знищених документів через окупацію, що не давало підстав для проведення перевірки з 10.01.2024. Зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення про права, інтереси та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі (АТ "ОТП БАНК"; АТ "ПОЛТАВА-БАНК"), оскільки арешт застосовано до майна, що перебуває в іпотеці у зазначених банківських установ. Звертає увагу, що арешт майна призводить до значних збитків ПАТ "Сумський завод продтоварів" через неможливість своєчасного виконання поставок готової продукції, порушення технологічних ланцюгів виробництва, а отже перешкоджає законній господарській діяльності та суперечить положенням Конституції України щодо забезпечення Державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (ст. 13 Конституції України).

За результатами апеляційного розгляду платник податків просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ГУ ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Від Головного управління ДПС у Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Головне управління ДПС у Сумській області вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Разом з апеляційною скаргою ПАТ "Сумський завод продтоварів" подана заява про виклик свідка, в обґрунтування якої платник податків посилається на те, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою встановлення всіх фактичних даних є необхідним виклик в якості свідка заступника начальника управління - начальника відділу управління податкового аудиту ГУ ДПС в Сумській області Морозова Михайла Михайловича.

У судовому засіданні представник апелянта відмовився від розгляду цього клопотання.

Також у судовому засіданні представники ПАТ "Сумський завод продтоварів" вимоги апеляційної скарги підтримали, представник ГУ ДПС у Сумській області наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28.12.2023 Головним управлінням ДПС у Сумській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1, п.п. 77.4 ст. 77 та п.п. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ прийнято Наказ № 1927-кп про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів з 10 січня 2024, тривалістю 20 робочих днів. Перевірку визначено провести за період діяльності з 01.01.2018 по 30.09.2023 з метою дотримання податкового, валютного, іншого законодавства та за період з 01.01.2014 по 30.09.2023 дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 10).

28 грудня 2023 року ГУ ДПС у Сумській області складено повідомлення № 146/4/18-28-07-05-05 про проведення перевірки (а.с. 11).

Також Головним управлінням ДПС у Сумській області видані направлення на перевірку від 08.01.2024 за № 65/18-28-07-01, № 66/18-28-07-02 та № 68/18-28-07-01 (а. с. 14 - 16).

10.01.2024 представники ГУ ДПС у Сумській області прибули для проведення перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів.

10.01.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області складено Акт про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів № 29/18-28-07-01-08/00375160 (а. с. 17, 18).

10.01.2024 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято рішення № 85/18-28-07-01 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів, код ЄДРПОУ: 00375160, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами: Сумська область, Сумський район, село Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 3 (а.с. 22).

З огляду на зазначене, посилаючись на наявність підстав для визнання обґрунтованим застосування адміністративного арешту майна платника податків, ГУ ДПС у Сумській області звернулося до суду із відповідною заявою у цій справі.

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявником обґрунтовані та доведені вимоги, які викладені у поданій ними заяві.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини, що склалися у справі, є Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (п.п. 16.1.9); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (п.п. 16.1.13).

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п. 20.1.4);

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (п.п. 20.1.13).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Нормами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня. Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, така обставина: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21 зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

Судом установлено, що 10.01.2024 посадовими особами податкового органу пред`явлено представнику платника податків (ПАТ Сумський завод продтоварів), передбачені пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України документи - наказ на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, службові посвідчення.

Зазначені обставини не заперечуються представниками платника податків.

Проте матеріали справи та пояснення представників сторін свідчать, що платник податків фактично відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки за умов дотримання процедурних вимог заявником, що не спростовано ПАТ Сумський завод продтоварів.

Так, колегія суддів не бере до уваги доводи представників платника податків про порушення строків отримання повідомлення про початок проведення перевірки, виходячи з такого.

Відповідно до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Аналізуючи зміст наведеної норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу є обов`язок направити або вручити копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За матеріалами справи 28.12.2023 ГУ ДПС у Сумській області направлено на адресу ПАТ Сумський завод продтоварів копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки, що підтверджується зведеним реєстром поштових відправлень (а.с. 12).

Отже податковим органом виконано вимоги Податкового кодексу України щодо своєчасного повідомлення платника податків про заплановану перевірку.

Посилання платника податків в апеляційній скарзі на те, що з наданого реєстру поштових відправлень не вбачається направлення копії наказу про проведення документальної планової перевірки та відповідного письмового повідомлення ПАТ Сумський завод продтоварів, належними доказами не обґрунтовано та під час розгляду справи не доведено, що контролюючим органом направлялися будь-які інші документи.

Крім того, аналізуючи зміст відзиву на заяву, додаткові пояснення, апеляційну скаргу платника податків, судом установлено, що фактично представники платника податків зазначають не про протиправність призначення документальної перевірки, а посилаються саме на порушення податковим органом порядку розгляду звернення підприємства від 04.01.2024 за № 3 про надання часу на відновлення документів та відсутність частини документів.

Водночас суд зазначає, що в даному випадку до предмета розгляду справи не відноситься правовідносини щодо розгляду податковим органом звернення підприємства від 04.01.2024 за № 3, а тому суд не бере їх до уваги.

Разом з цим колегія суддів ураховує, що наведене звернення складено ПАТ Сумський завод продтоварів вже після складення податковим органом наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Щодо посилання платника податків на те, що судом першої інстанції не надано оцінку факту відсутності підстав для проведення перевірки, то колегія суддів зазначає, що оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності призначення/проведення перевірки має надавати суд у межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, зокрема шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України.

Так, безпосередній факт відмови у допуску посадових осіб до перевірки вже свідчить про те, що платник податків з нею не погоджується або (1) з мотивів відсутності підстав для її проведення (незаконність наказу), або (2) з мотивів неналежного оформлення відповідного наказу чи невчиненням посадовими особами обов`язкових дій перед початком проведення перевірки (невручення відповідного наказу, непред`явленням службових посвідчень, неналежне їх оформлення тощо), або (3) з інших причин.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання представника платника податків на перебування майна платника податку в іпотеці, як на підставу відмови у задоволенні заяви, оскільки чинним Податковим кодексом України не передбачено заборони у накладанні адміністративного арешту на майно, що перебуває в іпотеці.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна. Водночас у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.

Посилання платника податків на складення акта про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки без зазначення дати та часу відмови колегія суддів відхиляє, оскільки з копії відповідного акта від 10.01.2024 за № 29/18-28-07-01-08/00375160 вбачається, що такий містить і дату складення 10.01.2024, і час його складення о 13 год 00 хв (а.с. 17, 18).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рішення № 85/18-28-07-01 від 10.01.2024 про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийняте Головним управлінням ДПС у Сумській області без дотримання нормативно визначеної форми, колегія суддів зазначає, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури складення акта про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, які б могли вплинути на його дійсність.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції ухвалою від 12.01.2024 вирішено клопотання Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про відмову у відкритті провадження у справі та закриття провадження у справі № 480/252/24 та у його задоволенні відмовлено.

Висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21, застосованою судом з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, щодо того, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи та пояснень представника контролюючого органу у судовому засіданні з`ясовано, що позивач звернувся із заявою саме про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку ст. 283 КАС України (а.с. 1, 4).

Разом з тим суд першої інстанції підтвердив обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків (абз. 2 резолютивної частини рішення, а.с. 131 зворот. бік).

У резолютивній частині суд чітко зазначив: "Підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна платника податків Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів, код ЄДРПОУ: 43995469, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами: Сумська область, Сумський район, село Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 1; Харківська область, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 142/Б, корпус 3, відповідно до Рішення в. о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області Артема Снєжка від 10.01.2024 року № 85/18-28-07-01.

Отже доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання платника податків на те, що строк на звернення до суду заявником у цій справі пропущений (апелянт уважає моментом обліку часу - з 10.00 год. 11.01.2024 р.), оскільки з урахуванням приписів ч. 2 ст. 283 КАС України заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

ГУ ДПС в Сумській області звернулося до суду 11.01.2024 об 11 год 38 хв, тобто протягом 24 годин з моменту складення як акта про відмову від допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ Сумський завод продтоварів № 29/18-28-07-01-08/00375160 від 10.01.2024 о 13 год 00 хв, так і рішення про застосуванння адміністративного арешту майна платника податків, датованого 11.01.2024 о 14:30 год.

Отже, ГУ ДПС у Сумський області звернулося до суду в межах, установленого законом строку.

Суд апеляційної інстанції враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд апеляційної інстанції також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Зважаючи на зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи апелянта, оскільки судом досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З урахуванням положень статті 139 КАС України питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2024 у справі № 480/252/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова