Ухвала

від 11.01.2024 по справі 705/6753/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/6753/23

2/705/946/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11.01.2024 м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ земельної ділянки в натурі,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ земельної ділянки в натурі, у якій просить:

- виділити в натурі ОСОБА_1 5/6 часток земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Колодистенської сільської ради Уманського району Черкаської області, площа якої складає 3,6245 га кадастровий номер 7124383700:04:000:0011, згідно схеми розподілу ділянка № НОМЕР_1 , площа якої становить 3.0204 га;

- виділити в натурі ОСОБА_1 частку земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Колодистенської сільської ради Уманського району Черкаської області, площа якої складає 3,5081 га кадастровий номер 7124383700:04:000:1401, згідно схеми розподілу ділянка № 2, площа якої становить 1.7540 га.

Суддя,перевіривши позовнузаяву,вважає,що останнюслід залишитибез руху,оскільки вонаневідповідаєвимогам ст. 177 ЦПК України, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивач у своїй заяві вказує позов немайнового характеру та додає квитанцію про сплату судового збору в сумі 2147 грн 20 коп., з огляду на те, що заявлено дві позовні вимоги.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі№ 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.

Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі№ 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру передбачена ставка судового збору, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.

При цьому позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову, а також до позовної заяви не долучено документів на підтвердження дійсної вартості майна, про яке ставиться питання в позові, на момент звернення до суду.

З огляду на вищевказане, дослідивши матеріали позову, суддя доходить висновку, що зі змісту позовної заяви та долучених до неї додатків неможливо визначити ціну позову, та відповідно правильність сплаченої суми судового збору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.185ЦПКУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ земельної ділянки в натурі підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим та повернутий позивачу.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви та її копій відповідно до кількості учасників у новій редакції із зазначенням ціни позову, поданні до суду документів, з яких можливо було б установити ціну позову та розмір судового збору. У разі необхідності, з урахуванням визначеної ціни позову, має бути доплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ земельної ділянки в натурі залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Відповідно до положень ч. 2ст. 261 ЦПК Україниухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Єщенко