Рішення

від 10.01.2024 по справі 461/4447/21

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/4447/21

Провадження № 2/444/73/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З.

з участю:

представника позивача (відеоконференція) Задорожний А.Г.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідачів (відеоконференція) Заставний Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В СТ АН ОВ ИВ :

АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачів прострочену заборгованість по кредиту - 17 400 доларів США, звернути стягнення на об`єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Жовківський район, с. Гряда, площею 0,2243 га, кадастровий номер 4622782500:01:003:0013, шляхом продажу предмету іпотеки на електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» в розмірі 17 400 доларів США.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що між ВАТ "Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 16.04.2008 року було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL3424 на загальну суму 210 000 доларів США з терміном повернення кредиту до 30.08.2027 року і сплатою 11,5 % річних. В подальшому між банком та позичальником було укладено додаткові угоди до Кредитного договору № ВL3424 від 16.04.2008 року, якими змінювався розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами. Позивач зазначає, що станом на 10.11.2020 року заборгованість боржника становить - 163 543 доларів США, з яких прострочена заборгованість - 18 506,47 доларів США. Окрім того, позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором між ВАТ "Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 01.10.2012 року, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язується перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов`язань, що виникли за Кредитним договором № BL3424 від 16.04.2008 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Окрім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки (нерухомого майна) від 22.10.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., зареєстрований в реєстрі за № 2023, відповідно до п.1.1. якого відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, що є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Львівський ( колись Жовківський) район, с.Гряда, площа земельної ділянки становить 0,2243 га, кадастровий номер: 4622782500:01:003:0013 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЖ 798350, виданим 12 березня 2009 року Управлінням Держкомзему у Жовківському районі Львівської області, на підставі договору купівлі-продажу.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов`язань і не погашають заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.

27.02.2023р. на адресу Жовківського районного суду Львівської області з Апеляційного суду Львівської області надійшла дана справа за підсудністю.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 01.03.2023 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.03.2023 року представник Відповідачів - адвокат Заставний Р.А. подав заяву про застосування строку позовної давності. В обґрунтування заяви покликається на те, що у зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором банк надіслав вимогу боржнику від 23.12.2014 року про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів. Таким чином, надіславши вимогу боржнику позивач змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому повинен був пред`явити позов до відповідачів протягом трьох років, починаючи від 23.12.2014 року.

Крім цього, зазначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження внесення ОСОБА_2 платежів від 30.03.2015 р. та 05.02.2019 р. на погашення кредитної заборгованості. Однак, навіть у випадку здійснення платежу ОСОБА_2 30.03.2015р., то перебіг позовної давності перервався, його відлік почався заново, та відповідно трирічний строк позовної давності закінчився 30.03.2018р. А відтак, платежі від 05.02.2019р. були вчинені поза межами позовної давності не переривали її, так як позовна давність спливла 30.03.2018р., а переривання позовної давності поза її межами не відбувається.

Оскільки, банк звернувся до суду лише в 2021 році, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, просить у задоволенні позову відмовити.

30.03.2023 року представник АТ «Універсал Банк» М.Кривенда надіслав письмові пояснення на заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Заставного Р.А. про застосування строків позовної давності, у якій зазначив, що після отримання вимоги від 23.12.2014 року ОСОБА_2 було сплачено платежі за кредитним договором № ВL3424/ВL3424-К, а саме: 30.03.2015 року - 245 доларів США; 05.02.2019 року - 975,88 доларів США; 05.02.2019 року - 7024,12 доларів США. Зазначає, що вимога від 23.12.2014 року втратила чинність у зв`язку з визнанням відповідачами боргу, відтак позовна давність у даній справі не сплила. Просить позов задоволити у повному обсязі.

Представник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів - адвокат Заставний Р.А. в судовому засіданні заперечив з приводу поданого позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просили застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 16.04.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL3424 на загальну суму 210 000,00 доларів США з терміном повернення кредиту до 30.08.2027 року і сплатою 11,5% річних /а.с.36-42/.

В подальшому між банком та позичальником було укладено додаткові угоди до Кредитного договору № ВL3424 від 16.04.2008 року, якими змінювався розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ПАТ "Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки (нерухомого майна) від 22.10.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Чемерис Г.Я., зареєстрований в реєстрі за № 2023 /а.с.21-25/.

Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору іпотеки ОСОБА_1 передав ПАТ "Універсал Банк» в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, що є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості, що знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Гряда, площа земельної ділянки становить 0,2243 га, кадастровий номер: 4622782500:01:003:0013 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЖ798350, виданим 12 березня 2009 року Управлінням Держкомзему у Жовківському районі Львівської області, на підставі договору купівлі-продажу.

Окрім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за Договором між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки від 01.10.2012 року, за умовами якого, ОСОБА_1 зобов`язується перед ВАТ "Універсал Банк" відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов`язань, що виникли за Кредитним договором № BL3424 від 16.04.2008 року в повному обсязі як існуючих, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому /а.с.108-111/.

Взятих на себе зобов`язань ОСОБА_2 не виконувала, у зв`язку з чим, станом на 10.11.2020 року заборгованість склала 163 543 доларів США, з них: заборгованість по кредиту - 85 949,66 доларів США; в тому числі прострочена заборгованість - 18 506,47 доларів США; відсотки - 74 182,84 доларів США; підвищені відсотки - 3 410,50 доларів США, що підтверджується розрахунком /а.с.7-13/.

23.12.2014 року ПАТ «Універсал Банк» на адресу відповідача ОСОБА_2 скеровано вимогу про негайну сплату простроченої заборгованості за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами та штрафні санкції за порушення виконання зобов`язань. Додатково повідомлено ОСОБА_2 про те, що у випадку невиконання цієї вимоги термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково, на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги та Банк буде вимушений стягнути всю суму кредиту в примусовому порядку /а.с.169/.

Таким чином, станом на дату подання позову, заборгованість за кредитним договором залишається непогашеною, а вимога банку не виконаною.

В той же час вимогою про дострокове повернення боргу Позивач змінив кінцевий строк повернення кредиту, а відтак і змінився час відліку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257-258 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а щодо окремих видів вимог, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у Постановах від 19.03.2014 р. у справі № 6-20цс14, від 18.06.2014 р. у справі № 6-61цс14, від 03.06.2015 р. у справі № 6-31цс15.

Відповідно до Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104 цс16, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що положеннями кредитного договору було встановлено кінцевий строк повернення кредиту - 01.10.2028р., який в подальшому було змінено вимогою банку від 23.12.2014р.

30.03.2015 р. відповідач ОСОБА_2 внесла платіж на погашення кредитної заборгованості, тобто вчинила дії, які свідчать про визнання свого боргу за кредитним договором, а відтак строк позовної давності було перервано і відлік позовної давності почався заново. Трирічний строк позовної давності закінчився 30.03.2018р.

Згідно розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_2 05.02.2019р. та 05.02.2019р. вносила платежі, однак такі не переривали позовну давність, оскільки були внесені поза межами позовної давності, яка спливла 30.03.2018р., а перериванння позовної давності поза її межами не відбувається.

Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Така ж позиція викладена у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до якого, установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Доводи позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» про те, що ним не пропущено строк позовної давності, так як Відповідач ОСОБА_2 своїми діями, а саме внесенням платежів засвідчила про визнання свого боргу за кредитним договором та такими діями було перервано строк позовної давності не знайшли свого підтвердження.

Так, внесенням платежу на погашення боргу за кредитним договором 30.03.2015р., перебіг позовної давності було перервано, його відлік почався заново, однак трирічний строк позовної давності закінчився 30.03.2018р.

З даним позовом банк звернувся до суду в 2021 році, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, що відповідно до статті 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

А відтак, платежі від 05.02.2019 р. були вчинені вже поза межами позовної давності, а переривання позовної давності поза її межами не відбувається.

Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 по справі № 569/8314/14-ц, зазначив: «позовна давність переривається лише щодо тих платежів, за якими не спливла позовна давність, оскільки переривання позовної давності поза її межами не відбувається».

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк»

В зв`язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку, що вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, а тому суд вважає, що у задоволенні таких вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки останньому в позові відмовлено.

Керуючись статтею 23, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10.01.2024 року.

Суддя: Мікула В. Є.