Ухвала

від 09.01.2024 по справі 758/106/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/106/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Зазначав,що упровадженні СВПодільського УПГУ НПу м.Києві перебуваєкримінальне провадження№ 42023102070000312від 12.11.2023за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.369-2КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 є членом Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» (ЄДРПОУ 44844240), який займається поставками гуманітарної допомоги для Збройних Сил України та цивільного населення України з території країн Євросоюзу та України, а саме: перевезенням гуманітарної допомоги медичних зразків (біологічні зразки крові, кісткового мозку) з метою дослідження, проведення аналізу в медичних закладах країн Євросоюзу для подальшого використання в медичних цілях.

З цією метою ОСОБА_6 , на початку червня 2023 року звернувся за консультацією до довідкової служби Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з приводу внесення членів вказаного Фонду до системи «Шлях» з метою ввезення на територію України гуманітарної допомоги.

У червні 2023 року, перебуваючи у місті Києві, більш точного часу та місця не встановлено, у ОСОБА_7 , спільно з невстановленими особами, виник злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, а саме за вирішення питання, щодо включення десяти водіїв Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» до системи «Шлях».

З цією метою для реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_7 , на початку жовтня 2023 року поблизу закладу громадського харчування «Черноморка», що за адресою: м. Київ, вул. Ярославська 5/2 зустрілась з ОСОБА_6 , та повідомила, що за розгляд документів та включення членів Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» до системи «Шлях» необхідно надати службовим особам Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України неправомірної вигоди в розмірі 9500 євро.

ОСОБА_6 , після вказаної вимоги звернувся до правоохоронних органів, оскільки зрозумів, що ОСОБА_7 , вимагає з нього неправомірну вигоду. В подальшому відповідно до вимог законодавства ОСОБА_6 , залучено до конфіденційного співробітництва в межах кримінального провадження.

31.10.2023 приблизно о 15 год. 13 хв., ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, зателефонувала ОСОБА_6 , та повідомила, що можна готувати документи для подачі в Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, про включення представників Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» до системи «Шлях».

У подальшому, на виконання вимог ОСОБА_7 , 03.11.2023, приблизно о 15 год. 00 хв., в приміщенні закладу харчування «Ketchup Room» за адресою: м. Київ, вул. Пітерська, 14, ОСОБА_6 , передав частину неправомірної вигоди в розмірі 5000 євро (згідно курсу НБУ на 03.11.2023 складає 193 300 тис. грн) та написав розписку про зобов`язання в подальшому передати ще 4000 євро після отримання наказу.

01.01.2024 ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди в переписці з ОСОБА_6 , домовилась про зустріч 02.01.2024 о 16 год. 00 хв., для отримання іншої частини неправомірної вигоди в розмірі 4300 євро.

Так, 02.01.2024 приблизно о 16 год., 00 хв., в приміщенні закладу харчування «Гараж» за адресою: м. Київ, вул. Межигірська 82, ОСОБА_6 , передав іншу частину неправомірної вигоди в розмірі 4300 євро (згідно курсу НБУ на 02.01.2024 складає 180 625 грн).

Враховуючи викладене, ОСОБА_7 , виконала всі необхідні дії спрямовані на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди в розмірі 9300 євро (згідно курсу НБУ на 02.01.2024 складає 390 654 грн. 87 коп.).

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.01.2024 на підставі постанови слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який постановою слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві від 03.01.2024 визнано речовим доказом.

З метою збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із викладених у ньому підстав. Також надав суду копію ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 04.01.2024 у справі № 758/103/24 якою надано слідчому Подільського УП ГУНП у м. Києві дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучення мобільного телефону iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами SOQVHM27PM, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 .

Представник власника майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засідання заперечував щодо задоволення клопотання.

Вказав, що обшук за місцем проживання ОСОБА_4 є незаконним, оскільки його проведення відбулося в порушення ст. 30 Конституції України, а постанова слідчого про проведення невідкладної слідчої дії від 02.01.2024 є необґрунтованою, невмотивованою та формальною. Зазначив, що підстав для проникнення до житла, визначених ст. 233 КПК України, не існувало.

Також адвокат наголошував, що ОСОБА_4 добровільно надав слідчому свій мобільний телефон, а тому у слідчого були відсутні підстави, визначені ст. 168 КПК України, вилучати мобільний телефон, який не відповідає критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України та не може бути використаний як доказ.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, заслухавши прокурора та адвоката, приходжу до наступного висновку.

Установлено,що упровадженні СВПодільського УПГУ НПу м.Києві перебуваєкримінальне провадження№ 42023102070000312від 12.11.2023за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.369-2КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

02.01.2024 на підставі постанови слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який постановою слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві від 03.01.2024 визнано речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 04.01.2024 у справі № 758/103/24 надано слідчому Подільського УП ГУНП у м. Києві дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучення мобільного телефону iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 .

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, прокурор посилався на те, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів оскільки вилучений мобільний телефон є речовим доказом в силу норм ст. 98 КПК України.

Також, у клопотанні вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України вилучення мобільного телефону зумовлене його майбутнім додатковим дослідженням.

Заперечуючи проти задоволення клопотання, захисник у письмових запереченнях вказав на те, що мобільний телефон не має жодного зв`язку з обставинами, що розслідуються у кримінальному провадженні, не може бути речовим доказом оскільки ОСОБА_4 не обмежував до нього доступ, а тому відсутні будь-які законні підстави для його вилучення та накладення арешту.

Посилаючись на зазначені обставини, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, зокрема, протокол обшуку від 02.01.2024, постанову про визнання речовим доказом від 03.01.2024, приходжу до висновку про недоведеність прокурором відповідності вказаного майна, а саме мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема не вказано чи було воно знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як установлено під час розгляду клопотання, питання про необхідність проведення експертного дослідження мобільного телефону органом досудового розслідування не ставилося, постанова про призначення експертизи в межах кримінального провадження до матеріалів клопотання не долучена.

Крім того, власник майна ОСОБА_4 під час проведення обшуку не обмежував слідчому доступ до телефону, надав пароль для його розблокування, у зв`язку з чим ними візуально оглянуто його вміст, однак відповідного протоколу огляду не надано.

Оскільки прокурором не доведено обставини, зазначені в клопотанні щодо накладення арешту на мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , правові підстави для задоволення клопотання відсутні.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1