Ухвала

від 20.02.2024 по справі 758/106/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №758/106/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1531/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями прокурорау кримінальному провадженні №42023102070000312 - прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 січня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 січня 2024 року відмовлено у задоволенніклопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на мобільний телефон, а саме: iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами SOQVHM27PM, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт вказує на те, що 12.01.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення, може бути причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

02.01.2024 на підставі постанови слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві, було проведено невідкладний обшук, на який в подальшому надано дозвіл Подільським районним судом м. Києва, за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено наступне майно, а саме мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який постановою слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві від 03.01.2024 визнано речовим доказом.

05.01.2024 слідчим проведено огляд мобільного телефону, який належить ОСОБА_8 та 18.01.2024 проведено огляд мобільного телефону, який належить ОСОБА_10 згідно яких встановлено, що в них міститься переписка з ОСОБА_9 щодо обговорення пить пов`язаних з включенням членів Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» до системи «Шлях».

Проте слідчим суддею, при вирішення питання щодо наявності підстав для арешту майна, належним чином не враховано той факт, що у вилучених в ході обшуку речах та документах, а саме в мобільному телефоні, можуть міститися відомості, які мають значення для кримінального провадження, зокрема інформація щодо переписки між учасниками злочинної схеми.

16.01.2024 Подільським районним судом винесено ухвалу про надання тимчасового доступу до речі, а саме мобільного телефону iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами SOQVHM27PM, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 та на даний час органом досудового розслідування вирішується питання про проведення огляду вказаного телефону з залученням спеціаліста та призначення комп`ютерно технічної експертизи.

Метою накладення арешту є збереження речових доказів по справі. В ході проведення досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі та документи під час обшуку повністю відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

19.02.2023 представник власника майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просить у задоволенні апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.01.2024 у справі №758/106/24 про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, вилученого 03.01.2024 у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою; АДРЕСА_1 - відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, з доповненнями та просив її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку представника власника майна, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги прокурора та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, вивчивши доводи представника власника майна, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що у провадженні СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023102070000312 від 12.11.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 є членом Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» (ЄДРПОУ 44844240), який займається поставками гуманітарної допомоги для Збройних Сил України та цивільного населення України з території країн Євросоюзу та України, а саме: перевезенням гуманітарної допомоги медичних зразків (біологічні зразки крові, кісткового мозку) з метою дослідження, проведення аналізу в медичних закладах країн Євросоюзу для подальшого використання в медичних цілях.

З цією метою ОСОБА_11 , на початку червня 2023 року звернувся за консультацією до довідкової служби Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з приводу внесення членів вказаного Фонду до системи «Шлях» з метою ввезення на територію України гуманітарної допомоги.

У червні 2023 року, перебуваючи у місті Києві, більш точного часу та місця не встановлено, у ОСОБА_10 , спільно з невстановленими особами, виник злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, а саме за вирішення питання, щодо включення десяти водіїв Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» до системи «Шлях».

З цією метою для реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_10 , на початку жовтня 2023 року поблизу закладу громадського харчування «Черноморка», що за адресою: м. Київ, вул. Ярославська 5/2 зустрілась з ОСОБА_11 , та повідомила, що за розгляд документів та включення членів Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» до системи «Шлях» необхідно надати службовим особам Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України неправомірної вигоди в розмірі 9500 євро.

ОСОБА_11 , після вказаної вимоги звернувся до правоохоронних органів, оскільки зрозумів, що ОСОБА_10 , вимагає з нього неправомірну вигоду. В подальшому відповідно до вимог законодавства ОСОБА_11 , залучено до конфіденційного співробітництва в межах кримінального провадження.

31.10.2023 приблизно о 15 год. 13 хв., ОСОБА_10 , на виконання спільного злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, зателефонувала ОСОБА_11 , та повідомила, що можна готувати документи для подачі в Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, про включення представників Благодійної організації «Міжнародний Благодійний Фонд «Соборне козацтво» до системи «Шлях».

У подальшому, на виконання вимог ОСОБА_10 , 03.11.2023, приблизно о 15 год. 00 хв., в приміщенні закладу харчування «Ketchup Room» за адресою: м. Київ, вул. Пітерська, 14, ОСОБА_11 , передав частину неправомірної вигоди в розмірі 5000 євро (згідно курсу НБУ на 03.11.2023 складає 193 300 тис. грн) та написав розписку про зобов`язання в подальшому передати ще 4000 євро після отримання наказу.

01.01.2024 ОСОБА_10 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди в переписці з ОСОБА_11 , домовилась про зустріч 02.01.2024 о 16 год. 00 хв., для отримання іншої частини неправомірної вигоди в розмірі 4300 євро.

Так, 02.01.2024 приблизно о 16 год., 00 хв., в приміщенні закладу харчування «Гараж» за адресою: м. Київ, вул. Межигірська 82, ОСОБА_11 , передав іншу частину неправомірної вигоди в розмірі 4300 євро (згідно курсу НБУ на 02.01.2024 складає 180 625 грн).

Враховуючи викладене, ОСОБА_10 , виконала всі необхідні дії спрямовані на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди в розмірі 9300 євро (згідно курсу НБУ на 02.01.2024 складає 390 654 грн. 87 коп.).

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.01.2024 на підставі постанови слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який постановою слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві від 03.01.2024 визнано речовим доказом.

04.01.2024 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, вилучене 03.01.2024 у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою; АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .

В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказав, що підставою у зв`язку з якою потрібно здійснити арешт майна є те, що є достатні підстави вважати, що вони пристосовані та використанні як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, оскільки можуть являтись речами на яких збереглась інформація щодо протиправної діяльності ОСОБА_9 та інших на даний час невстановлених осіб. Вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, та крім цього, підлягає додатковому дослідженню, огляду, що без накладення арешту реалізувати не можливо.

09.01.2024 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна, вилученого 03.01.2024 у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою; АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .

Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що прокурором не доведено відповідності вказаного майна, а саме мобільного телефону iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема не вказано чи було воно знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, слідчий суддя вказав, що питання про необхідність проведення експертного дослідження мобільного телефону органом досудового розслідування не ставилося, постанова про призначення експертизи в межах кримінального провадження до матеріалів клопотання не долучена.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачав правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку, що прокурором не доведено достатніх підстав, щодо доцільності застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на приписи ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, колегією суддів встановлено підстави для його задоволення, оскільки прокурором доведено та матеріалами клопотання достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також, що постановою слідчого від 03.01.2024 вищевказаний вилучений мобільний телефон, визнано речовими доказами згідно ст. 98 КПК України /а.с. 59/, зокрема враховуючи те, що вказане майно може являтись речами на яких збереглась інформація щодо протиправної діяльності ОСОБА_9 та інших осіб.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно є речовими доказами у межах кримінального провадження № 42023102070000312 від 12.11.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речових доказів, з метою збереження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майном.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 січня 2024 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000312 від 12.11.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучене 02.01.2024 в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон iphone 14 pro max, фіолетового кольору з серійними номерами НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4