Рішення

від 10.01.2024 по справі 335/11160/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/11160/23 2/335/490/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЦЕНТР» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року позивач звернувся з позовом до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЦЕНТР» (далі ТОВ «ВІТАЦЕНТР») про відшкодування моральної шкоди.

В своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з ТОВ «ВІТАЦЕНТР» на свою користь грошову компенсацію за моральну шкоду у розмірі 1000000 грн., мотивуючи їх тим, що він 04.08.2023 року звернувся до ТОВ «ВІТАЦЕНТР» з метою проходження оперативного лікування-вертебропластика тіла Th9 хребця в нейрохірургічному відділенні. Його розмітили у палати до очікування операції. Приблизно об 11:30 год. у палаті з`явилися дві працівниці відповідача з каталкою для перевезення хворих, сказали йому роздягатись та лягати на каталку, що він і зробив. Після цього, його зі слів жінок повезли ліфтом до операційної. В операційній до нього підійшла ще одна жінка і сказала, що вона лікар-анестезіолог. Каталку, на якій він лежав, встановили в притул до операційного столу, і лікар-анестезіолог сказала, що зараз вона йому зробить наркоз. Після введення наркозу, через деякий час до нього підійшли працівниці відповідача, які привезли його, а лікар-анестезіолог, запитавши на його самопочуття, сказала, що зараз його будуть перекладати на операційний стіл. Коли його почали перекладати на операційний стіл, каталка відкотилася це сталося через те, що працівниці не зафіксували її колеса він впав на підлогу між каталкою та операційним столом. Як раз в цей момент до операційної зайшов хірург ОСОБА_3 , який мав його оперувати. Самостійно піднятися він вже не міг, і вони усі гуртом підняли його та поклали на операційний стіл. Лікарі обстежили шляхом обмацування його ребра та праве коліно, після чого він втратив свідомість.

Позивач наголошує, що його привезли до палати, та лікар ОСОБА_3 сказав йому, що операція пройшла добре, а за цей випадок, що трапився в операційній, коли його упустили на підлогу, йому прикро.

Приблизно через годину (об 14:00 год.), коди почав відходити наркоз, ОСОБА_1 відчув біль у правому колінному суглобі та грудній клітині. На правому колінному суглобі вже був набряк та гематома. Він звернувся до медичної сестри на посту з проханням покликати лікаря, щоб його обстежили та надали допомогу. На це вона відповіла, що хірург ОСОБА_3 вже поїхав додому, а з приводу отриманих травм він має звернутися до травматолога за попереднім записом, оплативши його послуги з власних коштів. В той же день позивача виписали з лікарні.

Через два дні, коли позивач вже міг вільно пересуватися після операції, тобто 07.08.2023 року він звернувся до Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Возз`єднання України, 32, з заявою про отримання тілесних ушкоджень перед операцією, які спричинили на його думку халатні дії медперсоналу. Заява була прийнята та зареєстрована працівником поліції.

14.08.2023 року Відділом поліції № 1 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області надано відповідь № 12406/46/02/02-2023 про те, що його заяву, щодо отримання тілесних ушкоджень, розглянуто. Проведеною перевіркою, фактів які б вказували на присутність в даному випадку складу та ознак кримінального правопорушення встановлено не було, у зв`язку з чим, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також, 07.08.2023 року позивач звернувся до травмпункту Лікарні № 5 за адресою: АДРЕСА_1 , де йому зробили обстеження та оглянув лікар-терапевт, та лікар-хірург, які видали заключення про його стан здоров`я та рекомендації, як знеболити отримані травми.

На правій гомілці від коліна до стопи крім набряку з`явилась підшкірна гематома (синець), також синці з`явились на животі, ребрах та грудній клітині. ОСОБА_1 звернувся до лікаря-травматолога, він йому призначив обстеження, а після довготривале лікування, яке ще триває і до сьогодні.

Частину коштів на лікування було відшкодовано страховою компанією, в якій він має страховий поліс. Страхових коштів не вистачило, тому він змушений витрачати власні кошти.

Але, це не найбільша проблема позивача ОСОБА_1 . Він зазначає, що працює в ПрАТ «Київстар». В компанії дуже великий та різносторонній колектив. Йому довелося пояснювати звідки в нього синці. Крім того, він працює з клієнтами, і його зовнішній вигляд через травми, отримані, які він вважає внаслідок халатності працівників, відштовхує потенційних клієнтів, що шкодить інтересам компанії. До того ж має сім`ю дружину та дочку 11 років. Вони та позивач, в результаті всього, стали дратівливими, у них зіпсувалися стосунки та порушилося нормальне сімейне життя.

До того ж, його захворювання дуже небезпечне. Будь яке падіння чи струс міг привести до перелому хребця, і він міг би на все життя залишитися особою з інвалідністю. Працівники відповідача, не закріпивши колеса каталки, як він вважає, піддали його ризику практично перед самою операцією якби хребець тріснув, то він на все життя залишився б інвалідом.

Таке халатне ставлення працівників ОСОБА_4 призвело до порушення прав ОСОБА_1 на якісне медичне лікування, гарантоване Конституцією України, призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Йому постійно доводиться прикладати зусилля для організації необхідних юридичних заходів, направлених на захист його порушених прав. Все це відволікає його від основних занять, що в свою чергу викликає почуття внутрішньої напруги та переживання.

Позивач вказує, що звичайний життєвий устрій і колишній спосіб життя сильно погіршився. Йому довелося докласти величезних зусиль для впорядкування свого життя.

Для того щоб відновити свій звичайний спосіб життя та ліквідувати негативні наслідки морального характеру, які були викликані халатними діями відповідача, а саме у нанесенні морального характеру, які були викликані халатними діями відповідача, а саме у нанесенні йому тілесних ушкоджень, наслідком яких стало зменшення його ділової репутації, моральні страждання його та його родини, шкода його здоров`ю та ризик залишитися особою з інвалідністю, вважає, що має право на грошову компенсацію, яку оцінює у розмірі одного мільйона гривень.

З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позов.

13.11.2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Макарову В.О.

14.11.2023 року судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримано відповідь № 320459 від 14.11.2023 року щодо ТОВ «ВІТАЦЕНТР», ідентифікаційний код юридичної особи: 351183119.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України.

17.11.2023 року на адресу суд від позивача ОСОБА_1 на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2023 року, подано позовну заяву з усуненими недоліками.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 року, було відкрито провадження по справі та справу призначено за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

06.12.2023 року представником відповідача ТОВ «ВІТАЦЕНТР» до суду подано відзив на позовну заяву. В своєму відзиві ТОВ «ВІТАЦЕНТР» просить повністю відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 грн., оскільки вважає доводи позивача безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню на підставі нижче викладеного.

По-перше, позивач у своєму позові не вказує на деякі подробиці, які можуть вплинути на розгляд даної справи по суті.

Так, у позові не згадується про те, що до проведення операції у відповідача вертербропластики тіла Th9 хребця ОСОБА_1 вже стикався із проблемою зі здоров`ям у колінному суглобі, а саме: переніс операцію на правому колінному суглобі, про що сам пацієнт розповів медичному персоналу ТОВ «ВІТАЦЕНТР».

У операційній ТОВ «ВІТАЦЕНТР» перед проведенням операції, оскільки позивач був у свідомості, йому запропонували перелягти на операційний стіл та під час цього пацієнт не втримався. ОСОБА_1 допомогли піднятися та оглянули його, після того як лікар переконався, що пацієнту нічого не загрожує та стан пацієнта задовольний, йому проведено операцію.

Відповідач зазначає, що за медичними показниками та відповідними медичними протоколами операція, яка проводилася у ТОВ «ВІТАЦЕНТР», передбачала можливість виписки пацієнта в той же день. Лікар, який займався лікуванням позивача, через деякий час після проведеної операції оглянув пацієнта та після розмови з ним, з врахуванням його стану здоров`я, домовився виписати позивача 04.08.2023 року, а документ про виписку видати на наступний робочий день. Після спілкування з ОСОБА_1 та з огляду на закінчення своєї робочої зміни лікуючий лікар залишив ТОВ «ВІТАЦЕНТР».

Пізніше, коли ОСОБА_1 повідомив медперсонал ТОВ «ВІТАЦЕНТР» про біль у правому колінному суглобі та грудній клітині, його в той же день 04.08.2023 року направлено заступником медичного директора з лікувальної роботи ТОВ «ВІТАЦЕНТР» на обстеження на рентгенографію та до лікаря-травматолога. При цьому, обстеження та консультація лікаря проведені за рахунок ТОВ «ВІТАЦЕНТР» і позивач за це не сплачував.

Після огляду ОСОБА_1 04.08.2023 року, враховуючи результати рентгенографії, за якими виявлено застарілий перелом правого колінного суглобу, скарги позивача та наявність раніше проблем із здоров`ям у правому колінному суглобі, лікарем-травматологом рекомендовано пацієнту місцеве лікування, про що повідомлено позивача.

Відповідач зазначає, що одразу після висловлених скарг позивача на болі у правому колінному суглобі та грудній клітині, лікуючого лікаря викликали на роботу. Однак, ОСОБА_1 відмовився чекати лікаря і покинув ТОВ «ВІТАЦЕНТР».

05.08.2023 року позивач прийшов до ТОВ «ВІТАЦЕНТР» за випискою з медичної карти стаціонарного хворого, не висловивши лікуючому лікарю жодних скарг на стан здоров`я.

Отже, перед проведенням операції на хребті у ТОВ «ВІТАЦЕНТР» позивач мав травму на правому колінному суглобі (з його слів переніс операцію на нозі), в операційній медичним персоналом відповідача позивачу надана необхідна медична допомога, після операції на хребті та відповідного огляду позивача виписано.

По-друге, після виписки з ТОВ «ВІТАЦЕНТР» ОСОБА_1 не звертався до їхнього закладу та будь-яких скарг від нього не надходило. Хоча як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач через два дні після виписки з ТОВ «ВІТАЦЕНТР», звернувся до КНП «міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР до лікаря ортопеда-травматолога та лікаря-хірурга, якими 07.08.2023 року після огляду ОСОБА_1 встановлено, що переконливих даних за свіжі пошкодження кісткових структур опорно-рухомого апарату на момент огляду не виявлено, даних травматичних ушкоджень не виявлено, встановлено забій м`яких тканин верхньої правої гомілки та грудної клітини, призначено місцеве лікування у домашніх умовах.

Тобто, через два дні після виписки з ТОВ «ВІТАЦЕНТР» лікарями, які жодним чином не пов`язані із відповідачем, встановлено про наявність у позивача забію м`яких тканин (синців), а не переломів та пошкоджень.

Пізніше позивач звернувся до іншого лікаря ортопеда-травматолога, яким теж призначено місцеве лікування.

З доданих до позову документів не вбачається, що випадок у операційній ТОВ «ВІТАЦЕНТР» вплинув на погіршення стану здоров`я позивача таким чином, що останній зазнав моральних страждань, що оцінюються ОСОБА_1 на суму, яка є предметом позову. У зв`язку з тим, що позивач не висловлював безпосередньо відповідачу своїх претензій та скарг після виписки, ТОВ «ВІТАЦЕНТР» об`єктивно не міг знати та вжити певних дій для зменшення страждань позивача, про які він вказує у своєму позові.

Крім того, позивач стверджує, що внаслідок подій у операційній ТОВ «ВІТАЦЕНТР» він був принижений як людина та працівник, вказуючи на те, що синці на тілі негативно вплинули на його роботу, а саме: на відносини у трудовому колективі та на клієнтів компанії, де працює ОСОБА_1 , оскільки зовнішній вигляд позивача викликав питання у співробітників та відштовхував потенційних клієнтів компанії. В той же час, за медичною документацією, доданої до позову, синці були на грудній клітині та верхній правій гомілці позивача (вбачається з довідок КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР від 07.08.2023). Зазвичай ці частини тіла прикрити одягом, навіть у літню пору року. За телефонним номером 466 (довідка Київстару) оператор підтвердив, що працівники Київстару, де працює ОСОБА_1 зобов`язані носити будь-який одяг, який прикриває тіло сорочка/футболка, штани/джинси та атрибут (наприклад, бедж), що підтверджує належність до компанії.

Тобто, твердження позивача про те, що синці на тілі, які з`явилися внаслідок інциденту у операційній відповідача, бачили співробітники та клієнти, і це його принижувало, є перебільшеним, оскільки враховуючи медичну документацію та відомості, що викладені у позові, синці були на тих частинах тіла, які покриваються одягом відповідно до загальноприйнятих правил поведінки у громадських місцях, виняток може бути у випадку якщо позивач сам демонстрував синці оточуючим.

Також, позивач визначає, що внаслідок дій відповідача зіпсувалися стосунки у його сім`ї, родина зазнала страждань. Однак, враховуючи інформацію позивача та доданих до позову документів, складно встановити зв`язок між випадком, що стався з позивачем та станом здоров`я його дружини і погіршенням відносин у його сім`ї.

На жаль, м. Запоріжжя, де проживає ОСОБА_1 разом зі своєю родиною (згідно відомостей у позові), є прифронтовим містом, яке нерідко обстрілюється та бувають «прильоти», внаслідок яких гинуть люди та руйнується інфраструктура, що явно вкрай негативно впливає на стан здоров`я людей, які залишаються у місті. Згідно з офіційними даними, крім майже щоденних нічних обстрілів м. Запоріжжя, на початку серпня 2023 року, після виписки позивача з ТОВ «ВІТАЦЕНТР», були значні прильоти з людськими жертвами та руйнуваннями 09 серпня у Шевченківському районі м. Запоріжжя та 10 серпня у Вознесенівському районі м. Запоріжжя, також гучні прильоти були 18 серпня, 08 вересня 2023 року та далі, не враховуючи звуки вибухів, що часто долунають із Запорізького району.

Відповідач вважає, що такі обстріли та повномасштабні військові дії, які тривають майже 2 роки, викликають постійний стрес, що могло вплинути на стан здоров`я дружини позивача.

ОСОБА_1 не надано жодних документів, які б підтверджували, що його дружина має проблеми зі здоров`ям саме у зв`язку з його травмою. Крім того, позивач не вказує у чому саме полягають моральні страждання його родини.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує ст. 23 Цивільного кодексу України, вказуючи на те, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Позивач зазначає, що порушено його право на якісне медичне лікування, гарантоване Конституцією України, що призвело до моральних страждань.

Але, ТОВ «ВІТАЦЕНТР» надано позивачу медичну допомогу та йому не відмовлено у її наданні, а тому вважає, що право позивача на медичну допомогу, встановленого Конституцією України, не порушено.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся із заявою про вчинене кримінальне правопорушення на дії працівників ТОВ «ВІТАЦЕНТР» до Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області, яким внаслідок перевірки не виявлено ознак будь-якого адміністративного чи кримінального правопорушення та ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження, що свідчить про відсутність неправомірних дій відповідача по відношенню до ОСОБА_1 .

Позивач просить суд стягнути 1000000 грн. у зв`язку з халатним ставленням працівників відповідача, при цьому позивач не визначає чому саме така сума.

ОСОБА_1 у своєму позові лише загальними словами зазначає про його моральні страждання та страждання його родини, однак, детально в чому саме полягали ці страждання позивач не вказує, крім того, що на роботі помічали його синці, які як зазначалося вище, були на грудній клітині та правій гомілці, що зазвичай покривається одягом під час знаходження людини на робочому місці.

Не доведення умов для стягнення моральної шкоди, зокрема, не надання належних доказів на підтвердження існування причинного зв`язку між завданою шкодою і протиправними діяннями заподіювачів (відповідачів) та їх вини у її заподіянні, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року у справі № 757/6752/20-ц, якою підтримано рішення першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

Посилаючись на ч. 3 ст. 23 ЦК України, постанову Великої Палати верховного Суду від 29.06.2022 року у справі № 477/874/19, та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року в справі № 487/6970/20, відповідач наголошує, що позивач не навів жодного обґрунтування заявленого розміру відшкодування моральної шкоди. За постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі № 800/416/17 не обґрунтування моральної шкоди та не обґрунтування заявленого розміру відшкодування моральної шкоди є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вищенаведене та те, що до проведеної операції у відповідача позивач раніше вже мав проблеми зі здоров`ям у правому колінному суглобі, після інциденту в операційній ТОВ «ВІТАЦЕНТР» йому надана необхідна медична допомога та після виписки позивач не звертався до відповідача з проблемами, які на думку позивача, виникли через інцидент в операційній, оскільки ОСОБА_1 не конкретизовано ані самі моральні страждання, ані розмір компенсації за моральну шкоду, відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано позовні вимоги, а тому вимоги позовної заяви є такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2023 року, закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВІТАЦЕНТР» про відшкодування моральної шкоди та призначено справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 10.01.2024 року.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, з підстав, що викладені в ньому.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «ВІТАЦЕНТР» Бессонова С.М., яка діє на підставі довіреності № 31 від 04.12.2023 року, проти позову заперечувала, просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю, з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, заслухавши позивача та представника відповідача ОСОБА_2 , суд дійшов наступного висновку.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокузастосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи у продовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно достатті 3 Конституції України,людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 49 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Згідно з пунктами «а», «д», «ї» частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України).

Судом встановлено та підтверджується Консультативним висновком лікаря ОСОБА_3 від 05.07.2023 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: Ураження поперекових і інших міжхребетних дисків з радикулопатією М51.1. Агресивна гемангіома тіла Th9 хребця з больовим синдромом. Рекомендовано: оперативне лікування-вертебропластика тіла Th9 хребця в нейрохірургічному відділенні.

03.08.2023 року між ТОВ «ВІТАЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання платних медичних послуг в умовах перебування на стаціонарному лікуванні.

Як вбачається із Виписки з медичної картки стаціонарного хворого відділення нейрохірургії та нейрореабілітац 1926, у період з 03.08.2023 року (дата госпіталі її) по 04.08.2023 року ОСОБА_1 проведено операцію: вертебропластику тіла Th9 хребця.

Крім того, згідно Рентгенологічного дослідження: Рентгенографія правого колінного суглобу в 2-х проекціях, ОСОБА_1 04.08.2023 року обстежено. На Р-грамі визначається уламковий поперечний перелом надколінника правого колінного суглобу з расходженням кісткових уламків на 4,5см. Поверхні уламків склерозовані. Також крайовий перелом бугристості великогомілкової кістки зі зміщенням кісткового уламку вверх на 1,0см. Поверхні уламків склерозовані. Субхондральний склероз суглобої поверхні великогомілкової кістки, загострення міжкондилярних піднесень, невеликі крайові кісткові розростання по краяс стегнової, в/гомілкової кісток та надколінника. Заключення: Застарілий уламковий поперечний перелом надколінника правого колінного суглобу. Застарілий крайовий перелом бугристості великогомілкової кістки правої гомілки. ДОА правого колінного суглобу 2ст.

Відповідно до виписки КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 07.08.2023 року ОСОБА_1 оглянуто лікарем Відділення травматології з ліжками політравми. Діагноз: забій м/т прав. Гол.

Відповідно до виписки КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР по вул. Перемоги, 80, ОСОБА_1 07.08.2023 року було оглянуто лікарем. Згідно виписки, зі слів пацієнта: впав з висоти приблизно 1 метр 04.08.2023 року. Заключення: забій м`яких тканин грудної клітини. Рекомендовано лікування.

Відповідно до Консультативного висновку ТОВ «Оксфорд медикал Запоріжжя» від 19.08.2023 року, до лікаря ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_1 із скаргою: на болі, набряк та підвищення місцевої температури в ділянці правого колінного суглобу та правої гомілки. Анамнез хвороби: Травма 04.08.2023 року о 11-00, упав з каталки при перекладанні на операційний стіл в клініці Вітацентр. Больовий синдром зберігається. Діагноз попередній: забій правого колінного суглобу та правої гомілки в в/з. З/перелом голівки малогомілкової кістки правої гомілки. Післятравматичний набряк та підшкірна гематома правих колінного суглобу, гомілки та стопи. Больовий синдром. Призначене лікування.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1ст. 1172 ЦК Українипередбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У відповідності із ст.ст.23,1167 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральноїшкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із змісту зазначених положеньЦКвипливає, що підставою цивільно-правової відповідальності є сукупність таких складових, як неправомірність поведінки особи (дія або бездіяльність), наявність самої шкоди (майнової чи моральної), причинний зв`язок між неправомірною поведінкою та заподіяною шкодою, а також вина особи, яка заподіяла шкоду.

Судом досліджувалися матеріали перевірки (ЄО № 19612 від 07.08.2023 року) Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, у яких знаходяться: протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.08.2023 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 07.08.2023 року, опитування особи: завідувача відділення ТОВ «ВІТАЦЕНТР» ОСОБА_6 від 10.08.2023 року, доповідна записка, лист.

Як зазначається у доповідний записці старшого ДОП СП відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГКНП в Запорізькій області капітана поліції Глаз`єва Олексія від 10.08.2023 року, 07.08.2023 року о 14.36 год. надійшла заява до РУ, про те, що 04.08.2023 року о 11.00 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3, під час хірургічної операції у лікарні «ВІТАЦЕНТР» впав на підлогу в операційній, отримавши численні забиття та синці.

В ході перевірки інформації, співробітниками поліції було здійснено виїзд за вказаною адрсеою, та встановлено, що 04.08.2023 року о 10.50 год. в лікарні доставлено гр. ОСОБА_1 для проведення операції, якому раніше було зроблено наркоз. Біля хірургічного столу, не дочекавшись медичного персоналу, щоб перекласти гр. ОСОБА_1 на операційний стіл, почав намагатися самостійно переміститися з каталки на операційний стіл, в цей час каталка почала рухатися, гр. ОСОБА_1 , втративши рівновагу, впав на підлогу між каталкою та операційним столом. Вказана ситуація виникла з власної необережності гр. ОСОБА_1 . Крім цього, гр. ОСОБА_1 не було надано висновку СМЕ щодо отриманих тілесних ушкоджень під час проведення операції. В ході перевірки матеріалу слідчим підрозділом Відділу поліції № 1, складу та ознак кримінального правопорушення в даному випадку встановлено не було, у зв`язку з чим, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, в заяві відсутні ознаки будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення у зв`язку з чим, на підставі норм Закону України «Про звернення громадян», положення наказу МВС України від 15.11.2017 року № 930 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах Національної поліції України, перевірку за повідомлення ЄО № 19612 припинено. Матеріали долучено до справи та за результатами перевірки надано відповідь зацікавленій особі.

Відповідно до листа т.в.о начальника Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області від 14.08.2023 року № 12406/46/02/02-2023, адресованого гр. ОСОБА_1 , судом встановлено, що заяву ЄО № 19612 від 07.08.2023 року щодо отриманих тілесних ушкоджень, розглянуто Відділом поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. Проведеною перевіркою, фактів, які б вказували на присутність в даному випадку складу та ознак кримінального правопорушення встановлено не було, у зв`язку з чим немає підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У зв`язку із цим суд вважає, що у діях ТОВ «ВІТАЦЕНТР» або його працівників не вбачається протиправної поведінки та вини, як складових підстави цивільної відповідальності.

В ході судового розгляду не доведено факт отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 перед операцією, внаслідок протиправної поведінки працівників відповідача, відсутні неправомірні протиправні дії працівників відповідача, причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправним діями відповідача, а отже підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

Як встановлено судом та підтверджується поясненнями сторін, 03.08.2023 року між ТОВ «ВІТАЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання платних медичних послуг в умовах перебування на стаціонарному лікуванні.

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого відділення нейрохірургії та нейрореабілітації 1926, у період з 03.08.2023 року (дата госпіталі її) по 04.08.2023 року ОСОБА_1 проведено операцію: вертебропластику тіла Th9 хребця.

Як пояснив суду позивач, йому запропонували перелягти на операційний стіл, він вже знаходився під наркозом. Раніше мав травму коліна у 2020 році, 1000000 грн. йому повністю вистачити на відновлення морального стану. При цьому, вказаний інцидент вважає халатним відношення персоналу ТОВ «ВІТАЦЕНТР».

Згідно вимог цивільного права підставою цивільно-правової відповідальності є склад правопорушення, який складається з наступних елементів: 1) протиправне діяння; 2) шкода; 3) причинний зв`язок між діянням і шкодою; 4) вина правопорушника.

Згідно з пунктом 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»«відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством».

При цьому, суд звертає увагу на те, що належних доказів, які б свідчили про протиправність поведінки працівників ТОВ «ВІТАЦЕНТР» по відношенню до позивача 04.08.2023 року, позивачем суду не надано. В контексті зазначеного суд звертає особливу увагу на те, що позивач самостійно визнав той факт, що 04.08.2023 року він реалізуючи своє право на медичні послуги, знаходячись у ТОВ «ВІТАЦЕНТР», працівники як стверджує позивач, допустили до нього халатне відношення.

Інцидент, як стверджує позивач, який мав місце у ТОВ «ВІТАЦЕНТР», відбувався 04.08.2023 року. При цьому, наданий Консультативний висновок ТОВ «Оксфорд медикал Запоріжжя» від 19.08.2023 року лікаря ОСОБА_5 який свідчить про те, що звернувся ОСОБА_1 із скаргою: на болі, набряк та підвищення місцевої температури в ділянці правого колінного суглобу та правої гомілки. Анамнез хвороби: Травма 04.08.2023 року о 11-00, упав з каталки при перекладанні на операційний стіл в клініці Вітацентр та було встановлено діагноз попередній: забій правого колінного суглобу та правої гомілки в в/з. З/перелом голівки малогомілкової кістки правої гомілки. Післятравматичний набряк та підшкірна гематома правих колінного суглобу, гомілки та стопи. Больовий синдром. Призначене лікування, не свідчать про наявність причинного зв`язку між діями працівників ТОВ «ВІТАЦЕНТР» і травмами позивача і надані ним Рентгенологічне дослідження, виписка КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 07.08.2023 року, виписка КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР по вул. Перемоги, 80, не підтверджують пояснення позивача у повному обсязі а саме нанесення йому тілесних ушкоджень халатними діями відповідача.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться докази на підтвердження того, що коли 04.08.2023 року ОСОБА_1 повідомив медперсонал про біль у правому колінному суглобі та грудній клітині, його у теж же день направлено заступником медичного директора з лікувальної роботи ТОВ «ВІТАЦЕНТР» на обстеження на рентгенографію та до лікаря-травмотолога.

Після огляду ОСОБА_1 04.08.2023 року, здійсненого за рахунок відповідача, за результатами рентгенографії було виявлено у позивача застарілий перелом правого колінного суглобу.

Згідно письмових пояснень заступника медичного директора з лікувальної роботи ОСОБА_7 вбачається, що 04.08.2023 року близько о 14.30 год. звернувся зі скаргою пацієнт ОСОБА_1 , який перебував на лікуванні у нейрохірургічному відділенні ТОВ «ВІТАЦЕНТР». Зі слів хворого: під час перекладання на операційний стіл, його нібито упустили з каталки. Він впав та вдарився коліном, яке було недавно прооперовано з приводу травми. Пацієнт був спрямований на рентгенографію колінного суглоба (безоплатно). Проведено обстеження, пошкоджень не виявлено. Організована безоплатна консультація травматолога. Хворий оглянутий, дані рекомендації, у вигляді місцевого лікування з НПВС, та письмове заключення огляду. В цей час визваний з дому лікуючий лікар ОСОБА_3 . Пацієнт не став чекати лікаря та поїхав додому, акцентувавши увагу на тому, що подасть скаргу потім.

Згідно письмової пояснювальної записки лікаря ортопеда-травматолога травматологічного кабінету ОСОБА_8 , 04.08.2023 року до нього на консультацію звернувся пацієнт ОСОБА_1 зі скаргами на болісність у правому колінному суглобі, при огляді правий колінний суглоб був деформований, на питання що було раніше з суглобом пацієнт відповів, що раніше в анамнезі була травма. Після огляду пацієнта та представлених рентгенограм, даних за свіжу кісткову патологію виявлено не було (на рентгенограмах застарілий перелом горбистості великогомілкової кістки правої гомілки зі зміщенням). Було виставлено діагноз: забій правого колінного суглобу та надані рекомендації та подальше лікування. Після чого пацієнт вільно пішов з кабінету.

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що забій м`яких тканин (синці), наявні у нього, є наслідком дій працівників ТОВ «ВІТАЦЕНТР», а не його необережні дії, тобто не доведено причинного зв`язку між шкодою та діями відповідача.

В судовому засіданні судом було роз`яснено сторонам право на заявлення клопотань про призначення експертизи в даній справі, допит свідків, зокрема і працівників ТОВ «ВІТАЦЕНТР», однак відповідні клопотань по даній цивільній справі позивач не заявляв.

Враховуючи вищезазначене, системно проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що в даній цивільній справі позивачем не доведено факту вчинення щодо нього працівниками ТОВ «ВІТАЦЕНТР», протиправних дій, як і не доведено причинного зв`язку між такими діями працівників ТОВ «ВІТАЦЕНТР» та травмою, яку зазнав (забій правого колінного суглобу), не надано доказів завдання позивачу моральної шкоди, а, відтак, не доведено існування юридичних підстав для притягнення відповідача до відповідальності.

Також, позивачем не наведені належні обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не вказано з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди. Позивачем не доведено вини працівників ТОВ «ВІТАЦЕНТР» в заподіянні йому моральних страждань будь-якого роду, не встановлено будь-якого причинно-наслідкового зв`язку із заподіянням шкоди.

Відповідно вимог ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Іншого позивач, як то передбаченост. 81 ЦПК України, перед судом не довів, належних доказів на підтвердження своїх вимог не надав.

Доводи позивача суд вважає необґрунтованими, оскільки ним не надано суду достовірних та достатніх доказів з приводу порушення його прав саме визначеним ним відповідачем.

Згідно даних суду пояснень учасників судового розгляду, наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «ВІТАЦЕНТР» про відшкодування моральної шкоди в зв`язку з тим, що не встановлено халатних дій саме відповідачем по справі відносно позивача. Позивач не надав суду жодних належних доказів наявності вини відповідача у спричинені йому шкоди. Наявність факту тілесних ушкоджень у позивача, його звернення до органів міліції щодо спричинення йому тілесних ушкоджень неправомірними діями відповідача, не можуть бути достатніми доказами наявності вини відповідача у спричиненні шкоди.

Таким чином, позивачем не доведено умови та підстави покладення цивільної відповідальності, а саме, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між цими діями та спричиненою шкодою, чим не виконано вимогист. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ізст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно положень п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач має пільги по сплаті судового збору, тому відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави. Учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 76-81,89,141,263-265,268,274-279,354ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЦЕНТР» про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАЦЕНТР», МФО 300528, ЄДРПОУ 351893119, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 3.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/gromadyanam/csz/.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10.01.2024 року.

Повний текст рішення складено 15.01.2024 року.

Суддя В.О. Макаров