Вирок

від 12.01.2024 по справі 461/3281/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

461/3281/21

1-кп/461/83/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2024 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5

ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12020140050002353 від 18 грудня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, працюючого у НУ «Львівська політехніка», зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 361-1 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, 06.12.2020 о 16:14 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , будучи доцентом кафедри автоматизованих систем управління Інституту комп`ютерних наук технологій та інформаційних НУ «Львівська політехніка», володіючи знаннями про принципи дії шкідливих програмних засобів, діючи умисно, використовуючи ноутбук марки НР 530 серійний номер CND74816X9 створив, з метою подальшого використання у роботі із студентами, програмне забезпечення «Exam_DM.exe», яке, згідно висновку експерта №СЕ-19/114-21/3094-КТ від 01.03.2021, за даними антивірусних баз визначається як шкідливе програмне забезпечення, та в подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за власною ініціативою, без згоди роботодавця або уповноважених ним осіб, розповсюдив її за місцем праці на комп`ютерах, що використовуються у навчальному процесі у НУ «Львівська Політехніка», що по вул.С. Бандери, 28а у м. Львові.

Наведені вище дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення відображені в обвинувальному акті та кваліфіковані за ч.1 ст. 361-1 Кримінального Кодексу України як створення з метою використання, розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем та комп`ютерних мереж.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав та повідомив, що працює викладачем понад 30 років, займає посаду доцента кафедри «АСУ» Національного університету «Львівська політехніка». В його обов*язки входить підготовка та проведення навчальних лекцій, практичних та лабораторних занять із студентами, написання наукових статей, розробка начально-методичних матеріалів у різних формах, в тому числі і у формі комп*ютерних програм. Розроблена ним навчальна комп*стерна програма використовувалася для підсумкової перевірки знань студентів у формі самостійної контрольної роботи у кінці курсу.

Зазначив, що для унеможливлення списування, програма під час роботи блокує доступ студентів до сторонніх програм та доступ до мережі Інтернет. Вказує, що саме ця властивість програми містить ознаки шкідливості програмного забезпечення, однак шкідливою, не зважаючи на це, не є. Повідомив, що в його діях немає ознак розповсюдження, оскільки використовував її виключно для перевірки знань студентів. Додатково вказав, що останні були ознайомлені із обмеженнями, які викликає зазначена комп`ютерна програма, однак вони не заперечували щодо складання іспитів з її використанням. При цьому, студенти мали можливість скласти іспит і у іншій формі. Жодних скарг від студентів на роботу цієї комп`ютерної програми він не отримував.

Суд зазначає, що завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (стаття 2 КПК України).

У відповідності до положеньст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, згідно з вимогами ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

При оцінці доказів суд виходить із визначення предмета доказування у кримінальному провадженні - це сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які необхідно встановити у кожному кримінальному провадженні і які мають правове значення для правильного його вирішення по суті.

Так, відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно дост.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаче-нихстаттею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.

Безпосередній об`єкт злочину, передбаченого ст. 361-1 КК, складають суспільні відносини власності на комп`ютерну інформацію та відносини надання й отримання послуг електрозв`язку. Специфіка механізму заподіяння шкоди даним суспільним відносинам в результаті вчинення означеного злочину полягає у тому, що через створення, розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів створюється реальна загроза порушення суспільних відносин власності на інформацію або відносин надання послуг електрозв`язку.

Предметом злочину за ч.1 ст.361-1 КК України є шкідливі програмні та технічні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку.

Програмні засоби (комп`ютерні програми) - це певний набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів, виражених у формі, придатній для зчитування комп`ютером, який приводить цю програму у дію для досягнення певної мети.

Як предмет злочину комп`ютерні програми (програмні засоби) повинні бути шкідливими, тобто здатними забезпечити несанкціонований доступ до інформації, а також змінити, знищити, пошкодити, заблокувати комп`ютерну інформацію чи ту, яка передається мережами електрозв`язку. Різновидом шкідливих комп`ютерних програм є комп`ютерні віруси. Програма-вірус - це спеціально створена програма, яка здатна приєднуватись до інших програм (тобто «заражати» їх) і при запуску спричиняти різні негативні наслідки: псування файлів і каталогів, перекручування інформації, у тому числі результатів обчислення, засмічення чи спотворення пам`яті ЕОМ та створювати інші перешкоди у роботі ЕОМ чи АС.

Обов`язковою ознакою предмету даного злочину є те, що своїм призначенням вони мають несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (ком-п`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку і можуть виступати у разі їх використання в подальшому як засоби вчинення злочину. Відсутність цієї ознаки виключає можливість визнати вказані програмні чи технічні засоби предметом злочину, передбаченого ст. 361-1КК.

Об`єктивна сторона злочину характеризується наступними альтернативними діями: а) створення шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку; б) розповсюдження таких програмних чи технічних засобів; в) збут вказаних програмних чи технічних засобів.

Створення вказаних програмних і технічних засобів - це виготовлення програмних чи технічних засобів, внаслідок чого виникають нові шкідливі предмети (яких раніше не існувало), здатні до несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку. До створення даних предметів слід віднести і модифікацію (перероблення) програмних чи технічних засобів, які звичайно використовуються в роботі ЕОМ, АС, комп`ютерних мережах чи мережах електрозв`язку, а внаслідок перероблення набувають якості шкідливих і здатних до несанкціонованого втручання в ЕОМ, АС, комп`ютерні мережі чи мережі електрозв`язку.

Розповсюдження шкідливих програмних чи технічних засобів - це оплатна чи безоплатна передача у будь-який спосіб зазначених засобів відносно широкому і невизначеному колу осіб (фізичних чи юридичних), навіть через систему Інтернет. Збут шкідливих програмних чи технічних засобів полягає в оплатній (як правило) чи безоплатній (наприклад, подарунок) передачі вказаних засобів певній особі.

Суб`єктивна сторона злочину, інкримінованого ОСОБА_4 за ч. 1ст. 361-1 КК України, характеризується прямим умислом. При створенні шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп ютерів), автоматизованих систем чи комп`ютерних мереж необхідно встановити як обов язкову ознаку, вказану у диспозиції ст. 361 1 спеціальну мету - використання, розповсюдження або збут цих шкідливих програмних чи технічних засобів. Використання шкідливих програмних чи технічних засобів як мета злочину означає, що при створенні зазначених засобів особа має на меті застосовувати ці предмети за їх призначенням - тобто для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення письмові документи, висновки експертиз, показання свідків, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, не доведена належними та допустимими доказами.

З протоколу огляду від 25.02.2021 року(т.1 а.с.107-109) вбачається, USB-флеш-накопичувач в корпусі з чорного та жовтого пластику, без зазначення марки виробника, при підключенні до комп`ютера, розпізнався як диск з файловою системою «FAT», загальним об`ємом 1,92 Гб. На носії інформації були виявлені певні файли і папки. При перевірці файлів

за допомогою інтернет - pеcyрсу «Virus Total» (https://www.virustotal.com) - служби, що перевіряє підозрілі файли та полегшує швидке виявлення вірусів, хробаків, троянів і всіх видів шкідливих програм, що визначаються антивірусами, було встановлено, що у файлі «Exam_DM.72» розміром 2.97 Мб (3045 Кб) виявлено 12 елементів, що визначаються як шкідливі; у файлі «Еxam_DM.EXE» (вміст архіву « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») розміром 7.34 Мб 7520 Кб) виявлено 26 елементів, що визначаються як шкідливі.

За даними протоколу (з відеозаписом) від 13.03.2021 року під час обшуку у обвинуваченого ОСОБА_4 було виявлено та вилучено ноутбук марки «НР» сірого кольору з потертостями на корпусі з підставкою рожевого кольору та із зарядним пристроєм(т.1 а.с.121-125).

Згідно протоколу огляду від 19 березня 2021 року (т.1 а.с.128-135) серед встановленого програмного забезпечення на ноутбуці НР530 s/n CND74816X9 p/n KD080AA#ACB y корпусі з чорного та сірого пластику та підставкою-вентилятором рожевого кольору (рисунок 1-3) без встановленого паролю входу в обліковий запис «1 Адміністратор». На ноутбук встановлено програмне забезпечення, зображене на рисунку 7. Серед встановленого програмного забезпечення містяться програми «Dev- С++» та «ST Visual Programmer» (рисунок 8), які є середовищами розробки програмного забезпечення, зокрема, для такого програмного забезпечення як Exam DM.exe». У папці «D:/Exam/5555» виявлено файл з назвою «Exam DM.exe», який створено 06 грудня 2020 року та має унікальну MD5 хеш суму «12366df5f154baa09daf9a31d9bd627c». Вміст папки «D:/Exam/5555 налічує 74 файли. Серед файлів присутнє програмне забезпечення: TLINK32.EXE, TASM32.EXE, SetFileAttrbutesA.EXE, TEST_INTERNET_DATЕ.ЕХЕ які призначені для створення програми «Exam_DM.EXE», та вихідні коди програми Exam_DM.exe», яка згідно публічних онлайн баз даних зразків шкідливого програмного забезпечення «Virustotal.com» є шкідливим програмним забезпеченням.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу від 20.04.2021 року на системному блоці з позначкою ТБ у кабінеті 804В було виявлено файл Exam_DM.exe, який знаходився у папці «Morgan/Dm/» та який в подальшому скопійовано на usb- носій інформації «Transcend 4Gb»(т.1 а.с.140-143).

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/114-21/3094КТ від 01.03.2021 року, наданим стороною обвинувачення, за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи, файли «Exam_DM.7z» та «Exam_DM.EXE», які знаходяться на наданому на дослідження флеш накопичувачі в корпусі з чорного та жовтого пластику, без зазначення марки виробника, об`ємом пам`яті 2 Gb, визначаються за даними антивірусних баз як шкідливе програмне забезпечення, а саме: Exam DM.7z (на момент дослідження коефіцієнт визначення 12/60); Exam_DM.EXE (на момент дослідження коефіцієнт визначення 26/71).

На спростування тверджень прокурора про винуватість ОСОБА_4 , стороною захисту був наданий висновок експерта № 1643 від 26.05.2021 року за результатами проведення комп`ютерно - технічної експертизи, відповідно до якого надана на дослідження програма з назвою «Exam DМ» (файл «Exam_DM.exe») призначена для оцінки знань методом тестування з функцією зняття психологічного напруження під час тестування способом переключення уваги, а саме відображенням графічних зображень, які може вибирати користувач самостійно. Програма з назвою «Exam DM» (файл «Exam_DM.exe») відповідає наданій інструкції з використання і не містить шкідливого програмного забезпечення.

При цьому, експерт ОСОБА_7 , який проводив вказане експертне дослідження під час його допиту в судовому засіданні, повідомив, що опис досліджуваного програмного забезпечення йому надали разом із таким програмним забезпеченням. Зазначив, що експертизу проводив на ізольованому комп*ютері, на чистому програмному забезпеченні. Наданий йому примірник програмного забезпечення не виконував невластивих комп`ютерній програмі функцій. При цьому, деякі з антивірусних програм вказували, що досліджуване програмне забезпечення можливо містить комп`ютерні віруси. Водночас, для визнання програмного забезпечення шкідливим, є недостатнім зафіксувати наявність у ньому вірусів. Обов`язково повинні бути шкідливі наслідки від діяльності такої програми. Ним було перевірено чи вказана програма перешкоджає роботі комп*ютера; чи збирає конфіденційну інформацію; чи отримує доступ до комп*ютерних систем. Пояснив, що вказана програма в оригіналі не існує, так як вона протестувала знання студента у конкретний день і перестала існувати. Вона не є комерційною програмою, а створена для приватного користування. На його думку, цілком логічно, що програма під час тестування відключала інші, наприклад «ZOOM», щоб студент не міг отримати підказки від друзів. Розбіжності у висновку з експертизою сторони обвинувачення пояснив тим, що перевірка здійснювалася не у сукупності - як програмного продукту і як файлу. Вказаний висновок експертизи вказує, що код співпадає з кодом вірусу, однак це не свідчить що це є вірусом і що програма є шкідливою. Навіть наявність вірусу не підтверджує шкідливість програми(наприклад, спливаюче вікно вже буде містити код вірусу).

Додатково вказав, що під час запуску наданої на дослідження програми закрились дві інші комп`ютерні програми, які були ввімкнені паралельно. При цьому, така властивість програми не може визнаватись шкідливою, оскільки вона спрямована на перешкоджання списуванню студентами під час проведення тестування.

З метою усунення суперечностей між наданими стороною обвинувачення та стороною захисту висновками експерта, за клопотанням прокурора судом було призначено повторну судово - комп`ютерну експертизу, за результатами проведення якої було складено висновок експерта № 2223-Е від 18.10.2023 року (т.2 а.с.59-67), згідно якого:

1)Досліджувані примірники файлу «Exam_DM.exe» позначаються деякими антивірусними базами Інтернет-сервісу «VirusTotal» як malicious («шкідливий»). Відомості про мітки загроз для досліджуваних примірників файлу «Exam_DM.exe» наведено у таблицях Б.1 та Б.2 додатку Б до висновку експерта.

2)Результати розрахунку хеш-суми CRC32, MD5 та SHA-1 для наданих на дослідження примірників файлу «Exam_DM.exe» наведено у таблицях А.6 та А.7 додатку А до висновку експерта.

Усі надані на дослідження файли «Exam_DM.exе» не містять шкідливого програмного забезпечення, яке призначене для несанкціонованого втручання в роботу електро-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж зв`язку.

Наведені у таблиці А.8 додатку А до висновку експерта результати дослідження часових атрибутів файлів свідчать про те, що часові атрибути файлу «Exam_DM.exe» на флеш-носію, який був об`єктом дослідження комп`ютерно- технічної експертизи № СЕ-19/114-21/3094-КТ від 01.03.2021 року, часовий атрибут часу створення файлу «Exam_DM.7Z», який є архівом файлу «Exam_DM.exe», та часовий атрибут останньої зміни (модифікації) файлу «Exam DM.exe» у цьому архіві, не відповідають відповідним часовим атрибутам файлу «Exam_DM.exe», що знаходиться у каталозі «MORGAN\DM» логічного диску сер. № 987342СА жорсткого диску наданого на дослідження системного блоку.

У даномувисновку чіткозазначено,що згідноінструкції звикористання програмиExam_DM(арк.71т.1) вказана програма призначена для об`єктивного визначення рівня знань студентів (тестування) з дисципліни «Дискретна математика», а також для зняття психологічного напруження під час тестування способом переключення уваги.

В кінці контрольної роботи програма зберігає у поточній папці звітний текстовий файл про задані питання, отриману оцінку, умовний ідентифікатор комп`ютера користувача та контрольну суму документа.

Відповідно до положень чинної Методики судових комп*ютерно-технічних експертиз з дослідження шкідливого програмного забезпечення під шкідливим програмним забезпеченням (ШПЗ) розуміються файли, що приводять до порушення роботи інших програм, псування інформації, неможливість прочитати файли, уповільнення або нестабільність роботи комп`ютера, збір інформації і її передачу стороннім особам, її руйнування або зловмисну модифікацію, порушення працездатності комп`ютера, використання ресурсів комп`ютера в незаконних цілях та ін. прикладів несанкціонованого втручання в роботу електро-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж зв`язку.

З метою перевірки меток загроз, наведених у таблицях, чи відповідають вони саме несанкціонованому втручанню в роботу електро-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж зв`язку, досліджувані примірники файлу «Exam_DM.exe» було проаналізовано за допомогою Інтернет-системи «HybridAnalysis» ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), рекомендованою для відповідних досліджень вищезазначеною методикою. Результати дослідження наведено у таблицях В.1 - В.4 додатку В до висновку експерта. Аналіз вмісту таблиць В.1 - В.4 показує, що зазначені дії програми насправді не є шкідливими та обумовлені особливостями реалізації певних функцій програми відповідно до інструкції з її використання, а саме: проведення тестування з фіксацією результатів іспиту у текстовий файл (для примірників з таблиці Б.1 фіксація результатів іспиту у текстовий файл це досягається за допомогою програми «notepad.exe», яка є стандартною для операційної системи Windows; для примірників з таблиці Б.2 - засобами програми «Exam_DM.exe»). Вказані дії не приводять до порушення роботи інших програм, псування інформації, неможливості прочитати файли, уповільнення або нестабільності роботи комп`ютера, збору інформації і її передачі стороннім особам, її руйнування або зловмисної модифікацію, порушення працездатності комп`ютера тощо.

Наведене дозволило зробити висновок експерту про те, що усі надані на дослідження файли «Exam_DM.exe» не містять шкідливого програмного забезпечення, яке призначене для несанкціонованого втручання в роботу електро-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж зв`язку.

Оскільки вказаний висновок експертизи складено атестованим судовим експертом Львівського НДІ судових експертиз, попередженим про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, він узгоджуються з іншими доказами у справі, то суд має достатні підстави вважати саме зазначений висновок об`єктивним та таким, який спростовує обвинувачення ОСОБА_4 .

Отже, вказаний висновок експертизи, у сукупності з висновком № 1643 від 26.05.2021 року, підтверджує покази обвинуваченого ОСОБА_4 про його невинуватість.

Окрім того, відповідно до приписів КПК України в судовому засіданні були допитані свідки сторони обвинувачення.

Так, свідок ОСОБА_8 у наданих показаннях вказав, що є студентом НУ «ЛП» та восени 2020 року він разом з іншими студентами мали складати екзамен по предмету, який веде викладач ОСОБА_4 . Для складання екзамену йому та іншим студентам було надіслано інтернет-посилання на комп`ютерну програму. Свідок зазначив, що завантажив цю програму та перевірив її за допомогою інтернет ресурсу «VirusTotal» на наявність вірусів. За результатами перевірки, зазначений ресурс не рекомендував відкривати цю програму, оскільки така є небезпечною. Тому, він видалив цю програму та вирішив спитати у викладача чи дійсно така програма є небезпечною. В подальшому з*ясувалося, що до ОСОБА_4 з цим питанням підійшов однокурсник, на що викладач відповів, що виправить недоліки і скине студентам нове посилання. Свідок зазначив, що згодом, викладач дійсно надіслав нове посилання, а він запустив цю програму та склав іспит. По суті це були тести, після відповіді на які визналася оцінка, зберігалися дані та надсилалися викладачу. Додатково повідомив, що жодних скарг від інших студентів на роботу програми не чув.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказали, що є студентами та складали іспит, який приймав викладач ОСОБА_4 . Для складання іспиту, останній просив студентів принести свої ноутбуки до університету, а він вставляв свою флешку та запускав програму для тестування, яку згідно його пояснень розробив сам. Вказали, що жодних шкідливих наслідків та жодних слідів від запуску програми на їхніх ноутбуках не було. Додатково повідомили, що на їхніх ноутбуках встановлені антивіруси, тому якби програма ОСОБА_4 була б шкідливою, їм б стало про це відомо.

Аналізуючи вищевказані показання свідків сторони обвинувачення, суд приходить до переконання, що такі не містять фактичних даних, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, а навпаки підтверджують його невинуватість.

\

Наданий стороною обвинувачення висновок робочої групи, яка була створена відповідно до наказу №667-1-10 від 11 грудня 2020 року (т.1 а.с.87-89) свідчить лише про дотримання обвинуваченим ОСОБА_4 принципів академічної доброчесності відповідно до Закону України «Про освіту». Також, робочою групою встановлена необхідність систематичного розгляду та погодження методичних матеріалів на засіданнях-навчально-методичних комісій спеціальності, засіданнях кафедри. Вказані відомості не підтверджують жодним чином вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Протокол допиту свідка ОСОБА_4 під час досудового розслідування (т.1 а.с.101-104) визнається судом неналежним та не допустимим доказом, оскільки покази обвинуваченого ОСОБА_4 , були отримані безпосередньо у судовому засіданні, та проаналізовані у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, як сторони обвинувачення так і сторони захисту.

Свідки, заявлені стороною захисту, допитані відповідно до вимог КПК України повідомили суду наступне.

Так, свідок ОСОБА_11 вказав, що він є заступником завідувача кафедри по науковій роботі в НУ ЛП «Львівська політехніка» та працює в одному кабінеті з ОСОБА_4 . Пояснив, що обвинувачений створив та використовував програму під час семестрового контролю знань. Внаслідок використання цієї програми ОСОБА_4 ні комп`ютерна мережа, ні жоден комп`ютер університету не були пошкоджені. Ні інженери, які працюють в університеті, ні студенти зі скаргами на шкідливість такого програмного забезпечення не звертались. Додатково повідомив, що на його думку, створена обвинуваченим комп`ютерна програма не є шкідливою. Вона дійсно не давала доступу студентам під час тестування до інших сайтів. загальнодоступний інтернет - pеcyрс «Virus Total» здійснює перевірку файлів та може позначити останні як небезпечні, а може і не позначити. При цьому, небезпечні файли можуть вважатися шкідливими, на його думку. коли про це свідчать цілеспрямовані дії користувача. Жодних обов*язкових програм для перевірки файлів Міністерством освіти не визначалось. Антивірусні бази є доступними в мережі Інтернет для всіх.

Свідок ОСОБА_12 , показав, що є завідувачем кафедри АСУ НУ «Львівська політехніка» та те, що у обвинуваченого в кабінеті був свій робочий комп`ютер, до якого пароль знав тільки він. Збоїв в роботі ні в комп`ютері обвинуваченого, ні у решти комп`ютерів на кафедрі не було. Додатково вказав, що якби створена обвинуваченим комп`ютерна програма була б шкідливою, це б обов`язково відобразилось на роботі інших комп`ютерів, оскільки в університеті існує і функціонує внутрішня мережа. Обов*язку у обвинуваченого погоджувати, затверджувати програму для тестування студентів не було. Припустив, що помилки в роботі програми можуть бути, однак це не свідчить про шкідливість програми.

Отже, як свідки сторони обвинувачення, так і свідки сторони захисту, які були допитані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, дали чіткі, логічні, послідовні пояснення про нешкідливість програмного забезпечення, розробленого обвинуваченим саме для навчання студентів, що узгоджується з висновками експертиз № 2223-Е від 18.10.2023 року та № 1643 від 26.05.2021 та показами самого обвинуваченого, а також про відсутність фактів його розповсюдження.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі висновку повторної судово-комп`ютерної експертизи, письмових доказів, показань свідків як сторони обвинувачення так і сторони захисту стверджувати, поза розумним сумнівом, про створення обвинуваченим ОСОБА_4 з метою використання, розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем та комп`ютерних мереж, - неможливо.

Жодним належним та допустимим доказом не підтверджено ні наявність умислу у обвинуваченого ОСОБА_4 на вчинення протиправного діяння, а саме, що обвинувачений чітко усвідомлював, що створювані та розповсюджувані засоби спеціально призначені для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем та комп`ютерних мереж, ні шкідливість програмного забезпечення, ні сам факт розповсюдження.

Судовим розглядом було достовірно встановлено, що належними і допустимими доказами не доведено, що навчальна програма, яку розробив та використав обвинувачений ОСОБА_4 , призвела до порушення роботи інших програм, псування інформації, неможливість прочитати файли, уповільнення або нестабільність роботи комп`ютера, збір інформації і її передачу стороннім особам, її руйнування або зловмисну модифікацію, порушення працездатності комп`ютера, використання ресурсів комп`ютера в незаконних цілях та ін. прикладів несанкціонованого втручання в роботу електро-обчислювальних машин (комп`ютерів), автоматизованих систем, комп`ютерних мереж чи мереж зв`язку. Шкода інформаційним відносинам не була заподіяна.

Суд вважає за необхідне зазначити, що стандарт доведення поза розумним сумнівом, передбачає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані злочини були учинені і обвинувачені є винними у вчиненні цього злочину(правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 13 березня 2019 року у справі № 545/1642/15-к (провадження № 51-7041км18), від 21 лютого 2018 року у справі № 701/613/16-к (провадження № 51-6003 км 18). Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для встановлення правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (постанова Верховного Суду 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання про недоведеність наявності в діяннях обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язкових ознак, які вказують на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361-1 КК України та необхідність його виправдання.

Долю речових доказів та документів необхідно вирішити згідно з вимогами ч. 9 ст. 100 КПК України.

У зв`язку з винесенням судом виправдувального вироку не підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 124 КПК України процесуальні витрати. В той же час, клопотання сторони захисту про стягнення на користь обвинуваченого витрат за проведену ним експертизу, яка була предметом дослідження у судовому засіданні, суд відхиляє, оскільки норми ст.124 КПК України передбачають розподіл процесуальних витрат у разі постановлення обвинувального вироку суду.

Суд вважає за необхідне роз*яснити ОСОБА_4 , що у разі набрання даним вироком законної сили, останній має право на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» звернутися за стягнення матеріальної та моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.361-1 Кримінального Кодексу України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення.

Витрати, пов`язані з залученням експерта у розмірі 14829.15 гривень - віднести на рахунок держави.

Речові докази:

Після набрання вироком законної сили речові докази:

-DVD-R диск, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-ноутбук марки «НP530» s'n CND74816X9 p\n KD080AA#ACB у корпусі чорного та сірого пластику та підставкою-вентилятором рожевого кольору, флеш-накопичувач в корпусі з чорного та жовтого пластику без зазначення марки виробника повернути ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного судушляхом подачі апеляції через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1