Рішення

від 08.12.2023 по справі 754/2438/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2023Справа №754/2438/20

За заявоюАвтогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь"проухвалення додаткового рішенняу справі№754/2438/20за позовомОСОБА_1 доДеснянської районної у місті Києві державної адміністраціїза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь"провизнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників справи:позивач:Макуха В.В.від відповідача:не з`явився;від третьої особи:Ківало М.М., Янушевич О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №754/2438/20 за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь", про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 провадження у справі в частині зобов`язання Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати реєстраційну дію №10661070015001150 від 04.11.2014 закрито; роз`яснено учасникам справи, що спір в частині цієї вимоги відноситься до юрисдикції адміністративних судів; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено; судові витрати на оплату судового збору, який підлягав сплаті за розгляд господарським судом вимог, в задоволенні яких було відмовлено, покладено на ОСОБА_1 .

27.11.2023 через систему "Електронний суд" від Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат третьої особи на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 розгляд заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" про ухвалення додаткового рішення призначено у судовому засіданні на 08.12.2023; запропоновано ОСОБА_1 та Деснянській районній у місті Києві державній адміністрації - до початку судового засідання, призначеного на 08.12.2023, надати суду письмові пояснення щодо заяви Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання 08.12.2023 з`явився позивач та представники третьої особи, позивач заперечував проти покладення на нього витрат третьої особи на професійну правничу допомогу, а третя особа просила задовольнити її заяву та покласти на позивача її витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 08.12.2023 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з пошукової системи Акціонерного товариства "Укрпошта" в мережі Інтернет, відповідно до якої поштове відправлення №0600236025206 було отримано Деснянською районною у місті Києві державної адміністрації 04.12.2023.

За змістом частин 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, з огляду на приписи ч. 3 ст. 221, ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неявка представника відповідача не є перешкодою для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №754/2438/20 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Автогаражним кооперативом по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Під час розгляду справи третя особа заперечувала проти задоволення позову.

Отже, за результатами розгляду справи Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" просить покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 32 000,00 грн.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, третьою особою не було подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат разом із першою заявою по суті спору, однак судом враховано, що в даній справі позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, яка була прийнята судом, і після цього третьою особою було подано додаткові пояснення, в яких викладено такий розрахунок.

Таким чином, в даному випадку не заявлення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не може буди підставою для відмови у розподілі таких витрат, зокрема з огляду на прийняття заяви позивача про зміну предмету позову

У змісті додаткових пояснень, які надійшли до суду 26.09.2023, Автогаражним кооперативом по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 30 000,00 грн.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу третьою особою було долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення Договір про надання правової допомоги №20/02/2023 від 20.02.2023 (надалі - Договір про надання правової допомоги), який укладено між Адвокатським об`єднанням "Президіум" та Автогаражним кооперативом по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь", як клієнтом.

Пунктом 1.1 Договору про надання правової допомоги визначено, що на умовах, передбачених даним Договором, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження виконання зобов`язань за Договором про надання правової допомоги третьою особою надано копію Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) №09/11/2023 від 09.11.2023.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) №09/11/2023 від 09.11.2023 адвокатом надано Автогаражному кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" послуги загальною вартістю 32 000,00 грн, а саме:

- підготовка Додаткових пояснень відповідно до ст. 168 ГПК України у справі №754/2438/20 (вартістю 5000,00 грн за 5 год.);

- підготовка клопотання про закриття провадження у справі №754/2438/20 відповідно до ст. 231 ГПК України (вартістю 1 000,00 грн за 1 год.);

- участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 25.07.2023 об 11 год. у справі №754/2438/20 за позовом ОСОБА_1 (вартістю 3 000,00 грн за 1 год.);

- участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 29.08.2023 об 11 год. у справі №754/2438/20 за позовом ОСОБА_1 (вартістю 3 000,00 грн за 1 год.);

- участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 14.09.2023 об 14 год. 30 хв. у справі №754/2438/20 за позовом ОСОБА_1 (вартістю 3 000,00 грн за 1 год.);

- участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 03.10.2023 об 11 год. 30 хв. у справі №754/2438/20 за позовом ОСОБА_1 (вартістю 3 000,00 грн за 1 год.);

- підготовка додаткових пояснень відповідно до ст. 168 ГПК України у справі №754/2438/20 (вартістю 4 000,00 грн за 4 години);

- участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 19.10.2023 об 16 год. у справі №754/2438/20 за позовом ОСОБА_1 (вартістю 3 000,00 грн за 1 год.);

- підготовка додаткових пояснень відповідно до ст. 168 ГПК України у справі №754/2438/20 (вартістю 4 000,00 грн за 4 години);

- участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва 07.11.2023 об 11 год. 40 хв у справі №754/2438/20 за позовом ОСОБА_1 (вартістю 3 000,00 грн за 1 год.).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд частково погоджується з доводами позивача та приходить до висновку про необґрунтованість заявлених відповідачем-2 витрат на послуги адвоката з огляду на наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).

В судовому засіданні 08.12.2023 представником третьої особи, зокрема було повідомлено, що він також представляв інтереси Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" в суді апеляційної інстанції в межах справи №910/5066/20 за позовом ОСОБА_2 до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним рішення загальних зборів, однак в межах вказаної справи адвокатом не заявлялось відшкодування судових витрат.

Тобто, в межах справи за позовом іншого члена кооператива до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" відшкодування судових витрат на правову допомогу не заявлялось, а в даній справі вирішено заявити відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, що може свідчити про заявлення відшкодування судових витрат з метою покарання ОСОБА_1 за ініціацію даного спору.

В той же час, відшкодування витрат учасника справи на правову допомогу не є інститутом покарання чи вжиття будь-яких заходів впливу на учасника прави, оскільки дійсною метою відшкодування судових витрат є компенсація витрат, понесених у зв`язку з розглядом певної справи, які в свою чергу мають відповідати таким критеріям визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов`язань.

Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного.

Більш того, заяви по суті спору та інші процесуальні клопотання бути подані, як попереднім представником Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь", який представляв інтереси третьої особи до укладення нею Договору про надання правової допомоги №20/02/2023 від 20.02.2023, так і адвокатом, який діяв на підставі вказаного договору, до заявлення Автогаражним кооперативом по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, а отже у третьої особи не було наміру заявляти відшкодування витрат на правничу допомогу, що також свідчить, що їх відшкодування заявлено виключно з метою покарання позивача за ініціацію даного позову.

Таким чином, в частині позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, суд приходить до висновку, що заявлені до відшкодування третьої особи витрати на правову допомогу в цій частині не відповідають критеріям реальності (дійсності) та необхідності, у зв`язку з чим відмовляє Автогаражному кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" в покладенні таких витрат на ОСОБА_1 .

Судом враховано, що в частині позовної вимоги про зобов`язання Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати реєстраційну дію №10661070015001150 від 04.11.2014, яка сформована позивачем в заяві про зміну предмету позову та провадження в частині якої було закрито, третя особа могла претендувати на відшкодування судових витрат, однак в цій частині судові витрати також не підлягають покладенню на позивача з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 13 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З аналізу вказаних норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що третя особа може звернутись із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу в частині вимог, провадження в яких було закрито, в разі якщо розгляд таких вимог пов`язаний необґрунтованими діями позивача.

Позовна вимога про зобов`язання Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати реєстраційну дію №10661070015001150 від 04.11.2014 була сформована позивачем в заяві про зміну предмету позову, яка була прийнято судом до розгляду.

При цьому, приймаючи заяву про зміну предмету позову, суд міг відмовити у прийнятті такої заяви, з підстав її непідсудності господарському суду. В той же час, маючи сумніви в підсудності такої вимоги господарським судам, суд вирішив прийняти таку заяву до розгляду, оскільки Господарський процесуальний кодекс передбачає можливість суду закрити провадження під час розгляду справи по суті у разі не підсудності спору господарським судам.

Крім того, вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну предмету позову, суд виходив з того, що краще таку заяву прийняти до розгляду та в подальшому в разі наявності підстав закрити провадження у справі в частині цієї вимоги, ніж відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету спору чим зумовити порушення права особи на доступ до правосуддя.

Так, в подальшому під час розгляду справи по суті суд дійшов висновку, що розгляд позовної вимоги про зобов`язання Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати реєстраційну дію №10661070015001150 від 04.11.2014 відноситься до юрисдикції адміністративних судів, у зв`язку з чим судом було закрито провадження у справі в цій частині.

Описаний перебіг ситуації із прийняттям заяви про зміну предмету позову виключає можливість для висновку про необґрунтованість дій позивача, а отже витрати третьої особи в цій частині не підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити Автогаражному кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

2. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового рішення складено 12.01.2024.

Суддя Р.В. Бойко