Рішення

від 10.01.2024 по справі 912/2324/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 рокуСправа № 912/2324/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурня О.О. розглянув у відкритому підготовчому засіданні справу № 912/2324/233

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро", пров. Кіндрата Рожнова, 25, м. Олександрія. Кіровоградська область, 28000

до відповідач: Фермерського господарства "Пузь Миколи Миколайовича", вул. Радгоспна, 47, смт. Онуфріївка, Кіровоградська область, 28100

про стягнення 1 058 256,01 грн

Представники сторін участі в засіданні суду не брали.

В засіданні суду підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро" (далі - ТОВ "Квадро Агро", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фермерського господарства "Пузь Миколи Миколайовича" (далі - ФГ "Пузь Миколи Миколайовича", відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 1 058 256,01 грн, з яких: 403 100,00 грн основного боргу за договором № 18/05П від 18.05.2020, 128 000,78 грн основного боргу за видатковою накладною № 403 від 29.06.2022, 247 912,01 грн пені за договором, 86 261,98 грн пені за видатковою накладною, 131 973,83 грн 25 % річних за договором, 5 481,00 грн 3% річних за видатковою накладною, 40 212,57 грн інфляційних за договором, 15 313,84 грн інфляційних за видатковою накладною, з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про невиконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості поставленого товару .

Ухвалою господарського суду від 13.12.2023 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/2324/23 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання на 10.01.2024, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи, від позивача витребувано додаткові докази.

05.01.2024 від позивача надійшли витребувані судом докази.

10.01.2024 представники сторін в засідання суду не з`явились.

Натомість, позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Відповідач подав заяву про визнання позовних вимог повністю. Заява відповідача про визнання позову підписана головою ФГ "Пузь Миколи Миколайовича" та містить печатку вказаного господарства.

Частинами 3, 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 191 вказаного кодексу, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі наведених норм та у зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд ухвалює рішення суду по суті в підготовчому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши в засіданні суду докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування.

18.05.2020 між ТОВ "Квадро Агро" (Постачальник) та ФГ "Пузь Миколи Миколайовича" (Покупець) укладено договір поставки № 18/05П на умовах 100% відстрочення платежу (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов`язується передати в строки, визначені Договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених Договором (а.с. 10).

Відповідно до Договору, найменування Товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість Товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю, а також інші умови, визначені в Договорі та в специфікаціях (додатках) до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.2.).

Договором передбачено відповідальність Покупця за затримку в оплаті отриманого Товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення (пункт 5.2.).

Крім того, за пунктом 5.3. Договору у разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості Товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми.

Згідно з пунктом 6.4. Договору, якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не повідомила письмово іншу сторону про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

14.02.2022 до Договору між сторонами підписано специфікацію, в якій передбачено найменування, кількість та ціну Товару, що підлягає поставці і строк розрахунку, а саме: Товар на загальну суму 443 100,00 грн з ПДВ з його оплатою: 40 000,00 грн - 25.03.2022; 403 100,00 грн - 15.08.2022 (а.с. 11).

25.03.2022 між сторонами оформлено видаткову накладну № 66, відповідно до якої ТОВ "Квадро Агро" поставлено, а ФГ "Пузь Миколи Миколайовича" отримано Товар за Договором на загальну суму 443 100,00 грн з ПДВ (а.с. 13).

25.03.2022 ФГ "Пузь Миколи Миколайовича" сплачено 40 000,00 грн за Договором (а.с. 14-15).

Згідно доказів позивача, остаточний розрахунок за Договором не проведено, з підстав чого нараховано пеню, 25% річних та інфляційні втрати.

Окрім того, 29.06.2022 ФГ "Пузь Миколи Миколайовича" отримано від ТОВ "Квадро Агро" товар за видатковою накладною № 403 на сум 128 000,78 грн (а.с. 12).

Вказана видаткова накладна містить посилання на договір № 05/08 від 05.08.2015, з підстав чого суд витребував у позивача такий договір.

Згідно наданого до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу № 05/08П від 05.08.2015 (далі - Договір № 2), ТОВ "Квадро Агро", як Продавець, зобов`язалось передати у власність ФГ "Пузь Миколи Миколайовича", як Покупця, товар на протязі трьох діб на умовах відстроченого платежу, а Покупець зобов`язався прийняти та сплатити вартість товару на вище вказаних умовах. Під товаром слід розуміти: мінеральні добрива, мікроелементи, хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, насіння і т.ін. (а.с. 34-35).

Конкретний асортимент Товару, кількість, ціна, загальна вартість, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях (пункт 1.2. Договору № 2).

Договором № 2 передбачено відповідальність Покупця за порушення строку оплати повної вартості товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки, починаючи від дня прострочення до дня фактичної оплати (пункт 7.5. Договору №2).

Згідно пункту 8.11. Договору № 2, якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не повідомила письмово іншу сторону про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

04.05.2022 до Договору № 2 між сторонами підписано специфікацію, в якій погоджено поставку товару на суму 128 000,78 грн з ПДВ зі строком оплати 29.12.2022 (а.с. 36).

Як повідомляє позивач, щодо вказаної поставки відповідач не провів будь-якого розрахунку, з підстав чого також застосовано пеню та нарахування згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

У гарантійному листі від 13.06.2023 ФГ "Пузь Миколи Миколайовича" гарантувало позивачу здійснити остаточний розрахунок вартості отриманого товару по вказаним видатковим накладним протягом 2023 року (а.с. 16).

Однак, зазначена оплата не проведена, що стало підставою звернення ТОВ "Квадро Агро" до суду з позовом у даній справі.

Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про договір купівлі-продажу.

В силу приписів ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець, згідно ч. 1 ст. 691, ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України, зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Із наведених норм слідує, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Як встановлено матеріалами справи, ФГ "Пузь Миколи Миколайовича" отримано товар:

- за Договором № 18/05П від 18.05.2020 згідно видаткової накладної № 66 від 25.03.2022 на суму 443 100,00 грн з кінцевим строком розрахунку 15.08.2022 та по якому сплачено 40 000,00 грн, залишок заборгованості 403 100,00 грн;

- за Договором № 05/08П від 05.08.2015 згідно видаткової накладної № 403 від 29.06.2022 на суму 128 000,78 грн з кінцевим строком розрахунку 29.12.2022, оплата по якому відсутня взагалі.

Під час розгляду справи в суді ФГ "Пузь Миколи Миколайовича" фактичне отримання товару у зазначених сумах та відсутність розрахунку не заперечив. Натомість, подав заяву про визнання позову, в якій підтвердив наявність заборгованості з основного зобов`язання в загальній сумі 531 100,78 грн.

З підстав викладеного, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу (вартість поставленого товару) в загальному розмірі 531 100,78 грн є підтвердженими, належним чином обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 ГК України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, які підлягають сплаті за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено матеріалами справи, пунктом 5.2. Договору № 18/05П від 18.05.2020 та пунктом 7.5. Договору № 05/08П від 05.08.2015 передбачено відповідальність відповідача за порушення строку розрахунку за товар у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З підстав викладеного є правомірним нарахування позивачем пені за порушення розрахунку:

за Договором № 18/05 П від 18.05.2020 на суму простроченого зобов`язання 403 100,00 грн за період з 16.08.2022 по 06.12.2023, що становить 247 912,01 грн пені;

за Договором № 05/08 П від 05.08.2015 на суму простроченого зобов`язання 128 000,78 грн, однак за період з 30.12.2022 по 07.12.2023, що становить 54 987,73 грн пені.

Позивач безпідставно визначив початок нарахування пені розпочинаючи з 04.07.2022, оскільки як встановлено, видаткова накладна № 403 від 29.06.2022 містить посилання на Договір №05/08 П від 05.08.2015. Такий Договір є фактично укладеним між сторонами та до якого 04.05.2022 між сторонами підписано специфікацію, в якій зазначений асортимент, кількість і ціна товару відповідає фактично поставленому товару за видатковою накладною № 403 від 29.06.2022. Вказане надає підстави для висновку, що товар за видатковою накладною поставлено в рамках виконання Договору № 05/08 П від 05.08.2015.

Зазначені обставини розрахунку, у тому числі щодо періоду, застосовуються і до нарахувань згідно ст. 625 ЦК України, а саме:

за Договором № 18/05 П від 18.05.2020 на суму простроченого зобов`язання 403 100,00 грн за період з 16.08.2022 по 06.12.2023 в розмірі 131 973,83 грн 25% річних та за період вересень 2022 - листопад 2023 в розмірі 40 212,57 грн інфляційних;

за Договором № 05/08 П від 05.08.2015 на суму простроченого зобов`язання 128 000,78 грн за період з 30.12.2022 по 07.12.2023 в розмірі 3 608,57 грн 3% річних, за період січень-листопад 2023 в розмірі 5 572,30 грн інфляційних.

Таким чином, загальний розмір пені і нарахувань згідно ст. 625 ЦК України становить: 302 899,74 грн пені, 135 582,40 грн процентів річних та 45 784,87 грн інфляційних.

Як вже зазначено, відповідачем позовні вимоги визнано повністю у заявленій позивачем сумі. Поряд з цим, за ч. 4 ст. 191 ГПК України передбачено ухвалення рішення суду про задоволення позову повністю у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав.

Оскільки суд не встановив законних підстав для стягнення пені і нарахувань згідно ст. 625 ЦК України у заявленому позивачем розмірі, у зв`язку з помилками в розрахунку через неправильно визначений початок періоду розрахунку, то позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню частково.

У відповідності до викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі: 531 100,78 грн суми основного боргу по двом поставкам згідно видаткової накладної № 66 від 25.03.2022 за Договором № 18/05 П від 18.05.2020 та згідно видаткової накладної № 403 від 29.06.2022 за Договором № 05/08 П від 05.08.2015; по вказаним двом поставкам 302 899,74 грн пені, 135 582,40 грн процентів річних та 45 784,87 грн інфляційних втрат.

У задоволені позову в іншій частині суд відмовляє у зв`язку з неправильним розрахунком щодо визначеного періоду прострочення оплати.

Судові витрати.

Частиною 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду покладати на відповідача судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

На підставі наведеної норми та враховуючи, що спір виник внаслідок порушення відповідачем зобов`язань та не виконання своїх гарантій згідно листа від 13.06.2023, що спонукало позивача звернутися до суду з позовом у даній справі, суд покладає на відповідача судові витрати позивача повністю.

При цьому, частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

На підставі наведеної норми та оскільки позовна заява подана позивачем через електронний суд, до визначеного розміру судового збору підлягає застосуванню ставка 0,8. Отже, правильним розміром судового збору 12 699,07 грн.

У відповідності до викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача 6 349,54 грн судового збору. Інша частина судового збору, у тому числі переплачена, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, для чого позивачу необхідно подати до суду відповідне клопотання.

Згідно позовних матеріалів позивач також повідомляє про понесення витрат на професійну (правничу) допомогу в попередньо визначеному розмірі 13 400,00 грн та подає заяву від 07.12.2023 про розгляд питань про розподіл судових витрат після ухвалення рішення суду.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За вказаних обставин, суд призначає судове засідання для вирішення питання судових витрат позивача на професійну (правничу) допомогу та встановлює строк для подання доказів на підтвердження таких витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 130, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Пузь Миколи Миколайовича" (код ЄДРПОУ 23097120, вул. Радгоспна, 47, смт. Онуфріївка, Кіровоградська область, 28100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро" (код ЄДРПОУ 37921970, пров. Кіндрата Рожнова, 25, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000) 531 100,78 грн суми основного боргу, 302 899,74 грн пені, 135 582,40 грн процентів річних та 45 784,87 грн інфляційних втрат, а також 6 349,54 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на 25.01.2024 об 11:00 год.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру, понесених судових витрат, не пізніше 5 календарних днів після ухвалення рішення суду.

Згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро"та Фермерському господарству "Пузь Миколи Миколайовича" до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повне рішення складено 15.01.2024.

Суддя В.В.Тимошевська