Рішення

від 02.01.2024 по справі 914/1893/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.01.2024 Справа № 914/1893/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс", с.Воля-Бартатівська Городоцького району Львівської області

до відповідача: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", м.Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Львівській області, м.Львів

про: стягнення 246100,00 грн

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: Р.А. Дудяк - представник

Від відповідача: Р.С. Кравчук - представник

Від третьої особи: Н.М.Хомин - представник

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, справу №914/1893/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 26.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 07.09.2023.

Ухвалами від 07.09.2023 підготовче провадження відкладено на 28.09.2023.

Ухвалою від 28.09.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2023.

У судовому засіданні 24.10.2023 оголошено перерву до 14.11.2023.

Ухвалою від 14.11.2023 витребувано в Державної податкової служби України письмові пояснення з повною інформацією щодо рахунку НОМЕР_1 (всі відомості про відкриття та закриття) за період з 29.01.2021 до 17.04.2021, з підтверджуючими належними документами. Відкладено судове засідання на 30.11.2023.

У судових засіданнях від 30.11.2023 та від 14.12.2023 оголошено перерву.

04.12.2023 від ДПС України до суду надійшов лист на виконання узвали від 14.11.2023.

27.12.2023 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

28.12.2023 від позивача до суду надійшли заперечення проти додаткових пояснень.

01.01.2024 від відповідача до суду надійшли заперечення щодо доводів позивача від 28.12.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 02.01.2024 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи. Також представник позивача зазначив, що заявлена сума до стягнення є боргом.

У судовому засіданні 02.01.2024 представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи в судовому засіданні 02.01.2024 надав пояснення по суті спору.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

29 січня 2021 року між сторонами підписано Заяву - Договір банківського поточного рахунку №117676/29.01.2021, відповідно до п. 1.1. якого позивач просив банк відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 на умовах, погоджених з Банком.

У період з 25 березня 2021 року до 15 квітня 2021 року позивач сплатив на рахунок у системі електронного адміністрування 246100грн податку на додану вартість через поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ АКБ «Львів». На підтвердження позивач долучив платіжні доручення: №273 від 25 березня 2021 року в сумі 10 000,00 грн; №290 від 29 березня 2021 року в сумі 50000,00 грн; №305 від 30 березня 2021 року в сумі а 52000,00 грн; №375 від 12 квітня 2021 року в сумі 82000,00 грн; №394 від 13 квітня 2021 року в сумі 28100,00 грн; №396 від 15 квітня 2021 року в сумі 8000,00 грн.; №399 від 15 квітня 2021 року в сумі 8000,00 грн; №418 від 15 квітня 2021 року в сумі 8000,00 грн.

Також позивач долучив банківські виписки за рахунками за 25.03.2021; за 29.03.2021; за 30.03.2021; за період з 12.04.2021 по 15.04.2021.

Як зазначив позивач всі вищенаведені платежі здійснювалися з поточного рахунку, відкритого в АТ АКБ «Львів» НОМЕР_1 на рахунок UA598999980385179000000029981 в Казначействі України.

Проте, незважаючи на штампи і підписи відповідальної особи банку про проведення згаданих платежів, на електронному рахунку позивача вказані грошові кошти не відобразилися, тобто не збільшилася загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку п. 3 Витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.04.2021 позивач направив відповідачу запит № 21/21 з проханням роз`яснити причину незарахування коштів.

Листом № 1981/0-17/1 від 27.05.2021 відповідач повідомив, що всі перераховані ТзОВ «Аверс» платежі вийшли з Банку вчасно.

31.05.2021 позивач направив лист вих. №40/21 в Казначейство України з проханням повернути кошти, які були помилково сплачені на рахунок Казначейства України (е/рахунок) UA598999980385179000000029981.

Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області листом вих. №05.1-14-06/5633 від 16.06.2021 повідомило ТзОВ «Аверс», що згідно з пунктом 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569, інформацію про стан свого електронного рахунка (щодо сум поповнення, списання, залишку на рахунку тощо) платник податку отримує від контролюючого органу - Державної податкової служби України.

Позивач звернувся в Державну податкову службу України (ДПС) та ГУ ДПС у Львівській області з запитом вих. № 112/21 від 11.11.2021 з проханням надати інформацію про причини незарахування коштів для збільшення ліміту е/рахунку UA598999980385179000000029981, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в системі електронного адміністрування ПДВ, які були сплачені в період з 25.03.2021 по 15.04.2021 з рахунку НОМЕР_1 АТ АКБ «Львів».

Державна податкова служба України (ДПС) листом вих. № 2174/6/99-00-18-03-01-06 від 03.02.2022 повідомила, що згідно з базами даних ДПС ТОВ «Аверс» з 25.03.2021 по 15.04.2021 було перераховано 246100грн на електронний рахунок з рахунку НОМЕР_1 , який відкрито в АТ АКБ «Львів» та взято на облік в ДПС 16.04.2021.

Довідкою від 29.11.2022 вих. № 3243-18/09 АТ АКБ «Львів» проінформував ТзОВ «Аверс», що датою відкриття рахунку НОМЕР_1 є 29.01.2021.

Щодо звернення позивача про повернення помилково перерахованих коштів у листі №11-06-06/662 від 11.01.2023 Державна казначейська служба України» повідомила, зокрема, що питання перерахування помилково сплачених коштів з рахунку № UA598999980385179000000029981 ТзОВ «Аверс» в загальній сумі 246100,00грн лежить в площині вирішення Державної податкової служби України.

Позивач, вважаючи, що 246100,00 грн безповоротно зникли, повторно звернувся до АТ АКБ «Львів» з листом вих. №5/23 від 16.01.2023 з проханням надати роз`яснення щодо розбіжностей в датах відкриття рахунку та повідомлення про це Державної податкової служби, а також надати копію електронного файла-відповіді щодо взяття на облік/закриття рахунку Платника податків у контролюючому органі. Одночасно позивач повторно звернувся в ГУ ДПС у Львівській області з листом вих. №14/23 від 20 лютого 2023 року з проханням підтвердити розбіжність між сумою поповнення електронного рахунку ПДВ згідно даних із Електронного кабінету платника - СЕА ПДВ - Реєстр транзакцій - Загальна сума поповнення рахунку та сумою згідно р.3 «загальна сума поповнення ел. рахунка з поточного рахунка платника податку» Витягу щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні/PK в ЄДРПН, яка виникла в період з 25.03.2021 по 16.04.2021 на суму 246100 грн та була сплачена з відкритого в АТ АКБ «Львів» р/р НОМЕР_1 .

АТ АКБ «Львів» листом №177БТ/1-25 від 23.02.2023 повідомив, що датою відкриття і взяття на облік у контролюючому органі рахунку НОМЕР_1 є 29.01.2021.

ГУ ДПС у Львівській області листом вих. № 9494/6/13-01-04-10 від 28.03.2023 повідомило, що згідно з базами даних ДПС, ТОВ «Аверс» за період з 25.03.2021 по 15.04.2021 було перераховано 246100 грн на електронний рахунок з рахунку НОМЕР_1 , який відкрито в АТ АКБ «Львів» та взято на облік в ДПС 16.04.2021.

24 травня 2023 року ТзОВ «Аверс» звернулося до Головного управління ДПС у Львівській області, Городоцька державна податкова інспекція (Городоцький район) з запитом про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах з 29.01.2021 по 17.04.2021. У відповідь Городоцька державна податкова інспекція направило позивачу витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах, згідно з яким датою відкриття рахунку № НОМЕР_1 в АТ АКБ «Львів» є 16 квітня 2021 року, а не 29 січня 2021 року.

Як зазначено в позові оскільки ТОВ «Аверс» не дотримано вимог п. 200-1.4 статті 200-1 розділу V ПКУ, сплачені кошти за період з 25.03.2021 по 15.04.2021 не збільшили суму, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на ситуацію, що склалася позивач змушений був повторно сплатити 246100 грн для зарахування на електронний рахунок позивача UА598999980385179000000029981 в Казначействі України.

Відтак, позивач стверджує, що в результаті неналежного виконання банком покладених на нього договірних обов`язків, на даний момент ТОВ «Аверс» не може повернути первісно сплачені кошти в сумі 246100,00грн за період з 25.03.2021 по 15.04.2021 з Державного бюджету України чи зарахувати їх на електронний рахунок UА 598999980385179000000029981 в Казначействі України.

На думку позивача дії банку призвели до безповоротної втрати позивачем 246100,00 грн.

Разом з тим позивач звернув увагу, що не уповноважував (не доручав банку) відповідача на повторне направлення 16.04.2021 до контролюючого органу Файла «F006». АТ АКБ «Львів» було достовірно відомо, що саме працівником Банку помилково закрито, а не відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 , однак відповідач сподівався і розраховував на те, що зі спливом часу позивач не зможе отримати переконливі докази невиконання банком Договору банківського поточного рахунку №117676/29.01.2021 від 29.01.2021.

У ТзОВ «Аверс» немає жодного спору з контролюючим органом по спірному питанню, так як дії Головного управління ДПС у Львівській області з взяття на облік поточного рахунку НОМЕР_1 відповідали чинному законодавству станом на час виникнення спірних правовідносин.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач у протиправний спосіб позбавив його права власності на 246100,00грн, відтак ТОВ «Аверс» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з АТ АКБ «Львів» 246100,00грн.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши таке.

Днем відкриття Рахунку є дата - 29.01.2021.

В цей же день (29.01.2021), Банк у порядку та відповідно до вимог чинного законодавства, шляхом формування файлу функціонального підтипу F, за допомогою відповідного програмного забезпечення надіслав до Городоцької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомлення про відкриття позивачу Рахунку. У цей же день (29.01.2021) до банку надійшов файл - відповідь функціонального підтипу R про взяття на облік у контролюючому органі відкритого позивачу Рахунку.

Також 29.01.2021 Банком було сформовано Файл «F004» із двома інформаційними рядками про:

1.закриття 29.01.2021р. ТзОВ «АВЕРС» рахунку НОМЕР_1 ;

2.відкриття 29.01.2021р. ТзОВ «АВЕРС» рахунку НОМЕР_3 .

У цей же день (29.01.2021) до Банку надійшли файли - відповіді функціонального підтипу «R» на Файли «F003» і «F004» із інформацією:

За твердженням відповідача, оскільки відмови контролюючого органу у взятті Рахунку на облік та/або повідомлення контролюючого органу про невзяття Рахунку на облік у контролюючому органі, до АТ АКБ «Львів» не надходило, датою взяття Рахунку на облік у контролюючому органі та датою початку видаткових операцій за Рахунком є дата - 29.01.2021. Саме із зазначеної дати позивач розпочав здійснювати з Рахунку видаткові операції. Зокрема, в період з 25.03.2021 по 15.04.2021 позивач ініціював платіжні операцій по перерахуванню коштів на Рахунок в Казначействі, шляхом подання до банку восьми платіжних доручень на загальну суму 246100, 00 грн

Як повідомив відповідач рахунок № НОМЕР_1 функціонує з часу його відкриття по теперішній час.

Разом з тим, відповідач зазначив, що інформацію про закриття Рахунку включено до Файлів «F003» і «F004» випадково, із невідомих причин, оскільки Сторони не вчиняли дій, спрямованих на закриття Рахунка. Водночас, незважаючи на те, що інформацію про закриття Рахунка було випадково включено до Файлів «F003» і «F004», ця інформація була залишена без реагування зі сторони контролюючого органу, про що свідчить відсутність у файлах - відповідях на Файли «F003» і «F004» інформації про те, що Рахунок знято з обліку у контролюючому органі або про відмову у взятті його на облік. Також до Банку, від контролюючого органу не надходило будь-яких інших повідомлень, у будь-який інший спосіб, про те, що інформація про закриття Рахунка прийнята до уваги і цей Рахунок знято з обліку у контролюючому органі.

Згідно з поясненнями відповідача 29.01.2021 банк отримав від контролюючого органу файл - відповідь підтипу «R» про взяття Рахунку на облік у контролюючому органі й у АТ АКБ «Львів» не було підстав вважати Рахунок закритим або таким, що не взятий на облік у контролюючому органі. Однак, після того, як позивач почав звертатися до банку з тим, що у нього виникли проблеми із зарахуванням коштів на його рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та з проханням допомогти у вирішенні цієї проблеми, АТ АКБ «Львів», маючи намір допомогти позивачу, повторно 16.04.2021 направив до контролюючого органу Файл «F006». При цьому, на думку банку, контролюючий орган, в силу положень підпунктів 3), 4) або 7) п.1 розд. ІІІ Порядку подання повідомлень, правомірно відмовить у взятті Рахунку на облік, з наданням відповідного повідомлення-відповіді, із зазначенням причини відмови (п.8 розд. V Порядку подання повідомлень). Однак, як зазначив відповідач рахунок НОМЕР_1 , який відкривався/закривався у період з 29.01.2021 по 17.04.2021 є одним і тим же рахунком. Натомість контролюючий орган не відмовив у взятті Рахунку на облік, не обґрунтував причин відмовив, а надіслав до Банку Файл «R006» про взяття Рахунку на облік 16.04.2021.

Щодо спірних платежів відповідач зазначив, що: платіжні доручення позивачем не відкликались; Казначейство України не направляло до АТ АКБ «Львів» запитів щодо уточнення номера рахунку та/або коду (номера) отримувача; Казначейство України не повертало відповідачу спірні платежі; ДПС України листом № 2174/6/99-00-18-03-01-06 від 03.02.2022 підтвердила перерахування спірних платежів на рахунок в Казначействі; ГУ ДПС України у Львівській області листом № 9494/6/13-01-04-10 від 28.03.2023 також підтвердило перерахування спірних платежів.

Відповідач звернув увагу, що позивач не подав жодних належних і допустимих доказів того, що ним повторно сплачено 246100,00 грн для зарахування їх на рахунок в Казначействі.

Разом з тим, відповідач зазначив, що: не визначено правової природи та правових підстав стягнення заявленої суми позову (чи таке стягнення є відшкодуванням збитків; чи застосуванням штрафних, оперативно-господарських або адміністративно- господарських санкцій; чи відшкодуванням шкоди); не наведено доказів і доводів того, що обраний спосіб захисту відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах; відсутнє належне обґрунтування необхідності застосування обраного способу захисту прав; позивачем не доведено, нібито, безповоротну втрату ним коштів у сумі 246100,00грн. Також відповідач зазначив, що жодне з положень договору від 29.01.2021 не містить зобов`язань банку по сплаті на користь позивача будь-яких коштів чи платежів.

Крім того, на думку відповідача, у цьому випадку наявний спір між позивачем і органом Державної податкової служби України, на який не поширюється юрисдикція господарських судів.

Третя особа в поданих поясненнях зазначила, що згідно з базами даних ДПС за період з 25.03.2021 по 15.04.2021 було перераховано 245100,00грн на електронний рахунок з рахунку НОМЕР_1 , який відкрито в АТ АКБ «Львів» та взято на облік в ДПС 16.04.2021.

Оскільки ТОВ «Аверс» не дотримано вимоги п.200-1.4 ст.200-1 розділу V Податкового кодексу України, сплачені кошти за період з 25.03.2021 по 15.04.2021 не збільшили суму, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 246100,00грн, які безповоротно втрачені.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Заяву - Договір банківського поточного рахунку №117676/29.01.2021 від 29.01.2021, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Відповідно до п. 1.1. вказаної заяви-договору позивач просив банк відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4 розділу ІІ Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 721 від 18.08.2015 (надалі - Порядок), контролюючий орган не пізніше ніж на наступний робочий день із дня отримання Повідомлення в електронній формі зобов`язаний надіслати до фінансової установи з використанням електронних комунікаційних мереж електронне Повідомлення-відповідь щодо взяття рахунку на облік у контролюючому органі, структура якого визначається згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі відмови у взятті рахунку на облік Повідомлення-відповідь має містити підставу для відмови.

Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків (крім банку) у фінансовій установі є дата однієї з подій, що відбулася першою: отримання фінансовою установою Повідомлення-відповіді з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі або реєстрації отримання фінансовою установою корінця повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік у контролюючому органі, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з пунктом 4 цієї глави (п. 6 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п. 1 розділу VI Порядку, контролюючі органи мають перевіряти інформацію про відкриття/закриття рахунків платників податків, отриману від фінансових установ, на відповідність наявній інформації в Єдиному державному реєстрі, Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та базах даних контролюючих органів.

Відомості про всі отримані або відправлені повідомлення відповідні підрозділи контролюючого органу заносять до журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою N П3 згідно з додатком 9 до цього Порядку. Корінці повідомлень зберігаються в реєстраційній частині облікової справи платника податків (п. 3 розділу VI Порядку).

Відповідно до листа ДПС України №15102/5/99-00-12-01-02-05 від 28.11.2023, рахунок НОМЕР_1 відкритий 29.01.2021 ТЗОВ «Аверс» в АТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів» взято контролюючим органом на облік 29.01.2021 на підставі повідомлення про його відкриття, надісланого банком (файл @F013325268098015461Т001.ХМL). Повідомлення-відповідь про взяття на облік у контролюючому органі рахунку платника податків направлено до банку 29.01.2021 (файл @ R11013325268098015461Т001.ХМL). 29.01.2021 до контролюючого органу надійшло два повідомлення банку про закриття рахунку НОМЕР_1 (файли @F013325268098015461Т003.ХМL та @F013325268098015461Т004.ХМL). 16.04.2021 на підставі повідомлення банку про відкриття рахунку НОМЕР_1 (файл @F013325268098015464С006.ХМL) рахунок взято на облік в контролюючому органі 16.04.2021. Повідомлення-відповідь про взяття на облік у контролюючому органі рахунку платника податків (файл @R133252680980154640006.ХМL) направлено банку 16.04.2021. У період з 29.01.2021 по 16.04.2021 інші, ніж зазначені, повідомлення банку стосовно рахунку НОМЕР_1 , до контролюючих органів не надходили. На запит ТОВ «АВЕРС» щодо відкритих/закритих рахунків в період з 29.01.2021 по 17.04.2021 засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС сформовано витяг 24.05.2023 з інформацією щодо, зокрема, рахунку НОМЕР_1 із датою відкриття 16.04.2021. Зважаючи, що рахунок НОМЕР_1 , який відкривався/закривався у період з 29.01.2021 по 17.04.2021 має одні і ті самі реквізити (номер, валюта (в грн.), МФО банку), то в ІКС ДПС на дату формування витягу він ідентифікується як один рахунок із актуальним станом на дату формування.

Відповідач не надав суду обґрунтованих пояснень про підстави надіслання двічі 29.01.2021 до контролюючого органу повідомлення банку про закриття рахунку НОМЕР_1 . Натомість банк зазначив, що інформацію про закриття рахунку включено до файлів випадково із невідомих причин. В подальшому, після звернень позивача, 16.04.2021 банк направив до контролюючого органу повідомлення відкриття рахунку, розраховуючи на те, що контролюючий орган відмовить у взятті Рахунку на облік з наданням відповідного повідомлення-відповіді із зазначенням причини відмови, в силу положень підпунктів 3), 4) або 7) п.1 розд. ІІІ Порядку подання повідомлень.

Відповідно до п. 3 розділу VI Порядку, банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника податків до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку.

З огляду на наведене суд погоджується із доводами позивача, що 29.01.2021 відповідач самодіяльно надіслав повідомлення про закриття рахунку платника податків до контролюючого органу без належних підстав.

Під час розгляду цієї справи господарський суд враховує принципи "естопель" та "заборони суперечливої поведінки".

Доктрина "естопель" бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

Доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Суд зауважує, що поведінка відповідача (спочатку твердження, що повідомлення про відкриття рахунку направлено 29.01.2021 та заперечення про направлення повідомлення про закриття рахунку 29.01.2021; потім підтвердження про направлення повідомлення про відкриття рахунку 16.04.2021 та надання пояснень, що направлення закриття рахунку 29.01.2021 відбулося випадково з невідомих причин) не відповідають принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). У судовій практиці принцип добросовісності охоплює естопель та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права без розгляду питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковим поведінкою. Принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява № 41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини», заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41344/98), він підлягає застосуванню і українськими судами.

Також, розглянувши позовну заяву та матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини третьої статті 162 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Аналіз наведеного свідчить про те, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади є законодавчо визначеними, то суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, а з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює їх правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Пред`являючи позов про стягнення 246100,00 грн, ТОВ «Аверс» не наводить жодного нормативно-правового обґрунтування заявлених вимог. В позовній заяві позивач зазначає, що в цій справі не підлягає спосіб захисту, передбачений ст. 1212 ЦК України.

Разом з тим слід зазначити, що зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору.

Необхідність дотримання принципу підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), в якій зазначено, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту, якщо позивач обґрунтовувала цим свої позовні вимоги, проте помилково послався на певні норми права.

Як встановлено судом умов відповідальності за ситуацію, яка склалася за обставинами цієї справи, в заяві-договорі банківського поточного рахунку №117676/29.01.2021 від 29.01.2021 та Правилах комплексного банківського обслуговування суб`єктів господарювання АТ АКБ «Львів» (в редакції від 11.01.2021) не передбачено.

Крім того, навіть якщо керуватися положеннями ст. 22 ЦК України «Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди» суд звертає увагу, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Натомість такі дані для перевірки та надання висновків щодо оцінки доказів на предмет їх повноти, послідовності та об`єктивності понесених збитків в матеріалах справи відсутні.

При цьому, позивач не подав доказів повторної сплати платежів в сумі 246100,00 грн на казначейський рахунок після 16.04.2021

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, натомість висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Крім цього, суд зазначає, що листом №11-06-06/662 від 11.01.2023 Державна казначейська служба Україна повідомляла позивачу, що питання перерахування помилково сплачених коштів з рахунку UА598999980385179000000029981 в загальній сумі 246100,00 грн лежить в площині вирішення ДПСУ.

Доказів звернення позивача до Державної податкової служби України з проханням повернути кошти сумі 246100,00 грн суду не надано.

Отже, покликання позивача, що дії банку призвели до безповоротної втрати 246100,00 грн не підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас, суд зазначає, що заявлена сума до стягнення не є боргом відповідача.

Таким чином, за висновком суду за заявою позивача був відкритий банком рахунок НОМЕР_1, однак відомості про такий рахунок для електронного адміністрування податку на додану вартість в Державній податковій службі України та Державній казначейській службі Україна були відсутні. Відтак, сплачені кошти в сумі 246100,00 грн як ПДВ не поповнили електронний рахунок ТзОВ «Аверс» та вважаються як помилково сплачені. Також сплачені суми ПДВ за період з 29.01.2021 по 15.04.2021 не збільшили суму, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Здійснюючи юридичну оцінку обставинам цієї справи, суд доходить висновку, що позивачем не наведено правових підстав з належними доказами для стягнення заявленої суми та в межах цієї справи в суду відсутня можливість без відповідних доказів застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. При цьому, суд звертає увагу позивача на право звернення з іншим позовом до суду про стягнення 246100,00 грн із зазначенням іншої нормативно-правової кваліфікації обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, долучивши належні докази.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 12.01.2024.

Суддя Ділай У.І.