Постанова

від 10.01.2024 по справі 874/2/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 874/2/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" - Войцехівського О.В.,

ПП «ВКО «МААНС» - Корень О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023

у справі №874/2/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття"

про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 20.03.2023 у справі №1/08-2022 р.

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об`єднання МААНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття"

про стягнення 1 215 682,75 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття"

до Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об`єднання МААНС"

про стягнення 330 538,96 грн інфляційних втрат та трьох процентів річних.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-конструкторське об`єднання «МААНС» (далі - ПП «ВКО «МААНС», Підприємство, позивач) звернулось до Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" (далі - ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1215 682,75 грн, з яких 1 121 818,47 грн - основний борг, 56 019,22 грн - пеня, 9251,16 грн - відсотки річних, 28 593,90 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 06-М-210610/7 в частині оплати за поставлений товар.

ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" подало зустрічну позовну заяву, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути з ПП «ВКО «МААНС» 330 538,96 грн, з яких 293 443,39 грн - інфляційні втрати, 37095,57 грн - 3% річних, нарахованих на суму збитків, та штрафних санкцій, які стягнуті рішенням Третейського суду при Рівненський Торгово-промисловій палаті від 02.09.2022 у справі № 1/04-2021 р. за позовом ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" до ПП "ВКО "МААНС".

Рішенням Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 20.03.2023 у справі № 1/08-2022 р. первісний позов ПП «ВКО «МААНС» до ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» на користь ПП «ВКО «МААНС» заборгованість за поставлений товар в сумі 1 121 818,47 грн, пеню в сумі 56019,22 грн, 28 593,90 грн інфляційних втрат, 15 803,88 грн витрат по третейському збору та 80 000,00 грн витрат на правову допомогу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з заявою про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 20.03.2023 у справі № 1/08-2022 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник посилався невідповідність складу Третейського суду вимогам закону, оскільки обставини, за яких призначено суддею у справі Ковалевича С.П. є такими, що порушують норми Закону України "Про третейські суди" та Регламент Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті, оскільки правові підстави для його призначення відсутні.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у задоволенні заяви ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" про скасування рішення Третейського суду при Рівненській Торгово-Промисловій палаті від 20.03.2023 у справі № 1/08-2022 р. відмовлено. Рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 20.03.2023 у справі № 1/08-2022 р. залишено без змін.

Ухвала мотивована тим, що не знайшли свого підтвердження доводи ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" про невідповідність складу Третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі №1/08-2022 р. вимогам закону, як підстава для скасування рішення третейського суду, передбачена пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України.

Суд зауважив, що задоволення необґрунтованого відводу, на що посилається скаржник, само по собі не може свідчити про порушення порядку визначення всіх суддів для подальшого розгляду справи та неповноважність наступного складу суду, якщо при його визначенні були дотримані норми статті 32 ГПК України.

За висновком апеляційного суду, прийняття головою Третейського суду Ковалевичем С.П. справи до свого провадження після постановлення ухвали 19.07.2022 про задоволення заяви про відвід третейського судді Бодрягова В.С., не суперечить приписам статті 5 Регламенту Третейського суду, відповідно до якої кількісний та персональний склад третейського суду для вирішення спору визначається головою Третейського суду із затвердженого списку третейських суддів.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення доводів скаржника

ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 20.03.2023 у справі №1/08-2022 р.

Обґрунтовуючи підстав скасування ухвали апеляційного суду скаржник зазначає про невідповідність вимогам закону складу Третейського суду, яким прийнято рішення, оскільки обставини за яких призначено суддею у справі Ковалевича С.П. є такими, що грубо порушують норми Закону України «Про третейські суди» та Регламенту Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті, правові підстави для його призначення є відсутніми.

Відповідач стверджує, що дійшовши висновку про необґрунтованість заяви про відвід третейського судді Бодрягова В.С., голова Третейського суду вийшов за межі власних повноважень, передбачених Регламентом Третейського суду та Законом України «Про третейські суди», задовольнив заяву про відвід, тобто самовільно усунув від розгляду справи третейського суддю Бодрягова В. С. і прийняв справу до власного провадження.

Вказане на думку скаржника, суперечить статті 20 Закону України «Про третейські суди», відповідно до якої, обов`язковою умовою для відводу судді є наявність підстав, визначених у статті 19 цього Закону. Відповідно головою Третейського суду порушено порядок, визначений статтями 18, 19 та 20 Регламенту Третейського суду.

В апеляційний скарзі скаржник навів попередній орієнтовний розрахунок витрат, пов`язаних з правничою допомогою у даній справі та проінформував суд про подання доказів на їх підтвердження в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Підприємство подало відзив на апеляційну скаргу, в якому (з урахуванням доповнення) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач заперечує проти доводів відповідача про невідповідність вимогам закону складу Третейського суду, вважає, що голова Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті Ковалевич С.П. діяв в межах своїх повноважень, а саме, розглянув заяву про відвід третейського судді Бодрягова В.С. та правомірно, на підставі статті 5 Регламенту Третейського суду визначив склад суду для подальшого розгляду справи.

Підприємство вважає, що ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» не доведено, що склад Третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі № 1/08-2022 р., не відповідав вимогам закону або ж вимогам Регламенту.

У доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу Підприємство звертає увагу Верховного Суду на правову позицію, викладену у пунктах 104, 105, 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №910/15551/20. Крім того зазначає, що у випадку відмови в задоволенні апеляційної скарги ПП «ВКО «МААНС» буде подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, розмір якої становить 35 000,00 грн.

ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подало клопотання, в якому просить залишити без розгляду подане представником ПП «ВКО «МААНС» доповнення до відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 874/2/23 та не враховувати його зміст при розгляді апеляційної скарги, посилаючись на те, що доповнення до відзиву на апеляційну скаргу по суті є зміною відзиву, що ГПК України не допускається.

Верховний Суд відмовляє ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» у задоволенні вказаного клопотання, оскільки чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону на подання учасниками справи доповнень, зокрема, й до відзиву на апеляційну скаргу. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи.

РОЗГЛЯД АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Оцінивши наведені в апеляційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Північним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

За змістом частини першої статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".

Виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статті 350 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №876/32/20.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.

Відповідно до частини першої статті 5, частини першої, другої, дев`ятої статті 12 Закону України "Про третейські суди", спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.1 договору поставки № 06-М-210610/7 від 10.06.2021, укладеним між ПП «ВКО «МААНС" та ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», сторони погодили третейське застереження, відповідно до якого, усі спори, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли з цього договору або у зв`язку з ним, в тому числі, але не виключно, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення підлягають остаточному розгляду в Третейському суді при Рівненській торгово-промисловій палаті, місцезнаходження якого за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 19 (далі - Третейський суд) відповідно до Регламенту зазначеного суду.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2023 у справі №909/88/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023, у позові ПП "Виробничо-конструкторське об`єднання МААНС" до ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття" про визнання недійсним пункту 7.1 договору поставки №06-М-210610/7 від 10.06.2021 відмовлено.

Отже, сторони у цій справі уклали третейську угоду у формі третейського застереження в договорі поставки та погодили передачу будь-якого спору, що виникне на підставі вказаного договору на розгляд Третейському суду при Рівненській торгово-промисловій палаті у відповідності до Регламенту зазначеного суду.

Відтак, оскаржуване рішення прийнято Третейським судом при Рівненській торгово-промисловій палаті у спорі, передбаченому третейською угодою між сторонами, та ним не вирішено питань, що виходять за межі третейської угоди.

ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» звернувшись до суду з заявою про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 20.03.2023 у справі №1/08-2022 р. вказувало на той факт, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону, що є підставою для скасування такого рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та пункту 4 частини другої статті 350 ГПК України.

З матеріалів третейської справи вбачається, що ухвалою Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 21.02.2022 визначено склад Третейського суду у справі № 1/08-2022 р., позовну заяву ПП «ВКО «МААНС» до ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» передано на розгляд судді Третейського суду Бодрягову Віктору Сергійовичу.

Позивачем ПП «ВКО «МААНС» подано заяву про відвід судді Бодрягова В.С. від розгляду справи №1/08-2022 р.

Заява обґрунтована тим, що ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", відповідач по справі за первісним позовом, по якій заявляється даний відвід, є афілійованим підприємством групи компаній Ukrlandfarming PLC.

Заявник зазначав, що суддя (він же адвокат) Бодрягов В.С. є представником відповідача ТОВ "НОРМАЛІС" у справі № 918/485/21 Господарського суду Рівненської області, позивачем у якій є ФГ "П`ятигірське", бенефіціарним власником якого є бенефіціарний власник ПП "ВКО "МААНС".

Заявник вважав, що якщо третейський суддя при розгляді справ № 1/04-2021р., №1/05-2021 р., №1/06-2021 р., №1/07-2021 р. за позовами юридичних осіб, які є афілійованими особами групи компаній Ukrlandfarming PLC, зайняв сторону позивача шляхом підготовки проекту рішення по справах, то така сама ситуація виникне і у справі № 1/08-2022 р. за позовом ПП "ВКО "МААНС" до ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття", де відповідач теж афілійована особа групи компаній Ukrlandfarming PLC.

Наведене, на думку заявника, дає підстави поставити під сумнів об`єктивність третейського судді Бодрягова В.С. у справі №1/08-2022 р., оскільки він перебуває в особливих стосунках зі стороною, що в сукупності дає підстави вважати про упередженість та необ`єктивність третейського судді Бодрягова В.С. до даної справи.

Додатково позивач вказував, що після реєстрації кримінального провадження про зловживання третейським суддею Бодряговим В.С. своїми повноваженнями під час розгляду вищевказаних справ у третейському суді, він зобов`язаний був заявити про самовідвід у цій справі №1/08-2022 р., щоб сторони могли пересвідчитися у його особистій неупередженості під час розгляду справи.

За результатом розгляду заяви ВВ «ВКО «МААНС» про відвід третейського судді Бодрягова Віктора Сергійовича, ухвалою голови Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті Ковалевича Станіслава Павловича від 19.07.2022 у справі №1/08-2022 р. вирішено заяву про відвід третейського судді Бодрягова Віктора Сергійовича задовольнити; припинити повноваження третейського судді Бодрягова В.С. у справі № 1/08- 2022 р. за позовом ПП "ВКО "МААНС" до ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" про стягнення 1 121 818,47 грн; справу прийнято до свого провадження.

При цьому, голова Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті Ковалевич С.П. в ухвалі дійшов висновку, що хоча викладені доводи, мотиви та підстави для відводу третейського судді у справі Бодрягова В.С. не передбачені стаття 19, 20 Закону України "Про третейські суди" та статтями 18, 19 Регламенту Третейського суду, проте, з метою недопущення сумнівів сторони у справі в неупередженості або необ`єктивності ставлення третейського судді до справі, виключення сумнівів в тому, що Бодрягов В.С. особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи, виключення сумнівів у тому, що він перебуває зі стороною по справі в особливих стосунках, прийшов до висновку про задоволення вказаної заяви.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до положень частини першої статті 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів

Згідно з наданим у статті 1 Закону України "Про третейські суди" визначенням склад третейського суду - персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу. Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (частини перша, друга статті 16 Закону України "Про третейські суди").

В постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина третя статті 16, частина перша статті 17 Закону України "Про третейські суди").

У зв`язку з наведеним, вирішуючи питання, пов`язані зі складом постійно діючого третейського суду, яким прийнято рішення, господарському суду слід з урахуванням наведених законодавчих приписів ретельно досліджувати відповідні положення регламенту названого третейського суду у їх співвідношенні з умовами третейської угоди. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.12.2018 у справі № 978/1764/18, від 18.11.2021 у справі № 875/2579/21, від 09.03.2023 у справі № 874/12/22, від 226.01.2023 у справі № 874/9/23.

Зокрема, розмежовуючи поняття постійно діючих третейських судів та третейських судів для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), Закон України "Про третейські суди" у статті 20 встановлює особливості порядку відводу третейського судді залежно від виду третейського суду: у постійно діючому третейському суді процедура відводу визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону (частина 4); а в третейському суді для вирішення конкретного спору заявлення відводу судді є безумовною підставою для неучасті цього судді у розгляду справи (частина 9).

Якщо в третейській угоді або в регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то має бути застосований порядок, передбачений частинами п`ятою - восьмою статті 20 Закону України "Про третейські суди".

Оскільки Третейський суд є постійно діючим третейським судом, то при розгляді заяви не повинні застосовуватися норми Закону України "Про третейські суди", які стосуються розгляду спорів третейським судом для вирішення конкретного спору (ad hoc).

У статті 18 Регламенту закріплений перелік підстав для відводу чи самовідводу третейського судді аналогічний до переліку підстав, передбачених статтею 19 Закону України "Про третейські суди".

Перелік підстав для відводу чи самовідводу третейського судді, закріплений у статті 19 Закону України "Про третейські суди", згідно з яким третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов`язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов`язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

Порядок відводу третейського судді визначений у статті 19 Регламенту, згідно з якою письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді. Заява сторони про відвід подається голові Третейського суду. У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується головою Третейського суду залежно від причин пропуску строку. Якщо інша, сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними у справі, протягом п`яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов`язковим для сторін.

Відповідно до статті 19 Регламенту третейського суду, заява сторони про відвід подається голові Третейського суду.

З огляду на положення вимог статей 19, 20 Закону України "Про третейські суди" та статей 18, 19 Регламенту Третейського суду при Рівненській ТПП, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що доводи, мотиви та підстави для відводу третейського судді у справі Бодрягова В.С., викладені в заяві про відвід, не охоплюються переліком підстав, закріплених у 19 Закону України «Про третейські суди».

Водночас, зважаючи на наведені у заяві про відвід обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки Третейського суду та апеляційного господарського суду щодо задоволення вказаної заяви, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді Бодрягова В.С. при розгляді справи, недопущення у сторін будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до вказаного суду.

Суд також вважає, що прийняття головою Третейського суду Ковалевичем С.П. справи до свого провадження, після постановлення 19.07.2022 ухвали про задоволення заяви про відвід третейського судді Бодрягова В.С., не суперечить приписам статті 5 Регламенту Третейського суду при Рівненській торгово- промисловій палаті, в якій закріплено, що кількісний та персональний склад третейського суду для вирішення спору визначається головою Третейського суду із затвердженого списку третейських суддів.

Як вбачається із списку суддів Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті Ковалевич С.П. є суддею цього Третейського суду.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність перешкод для визначення третейського судді Ковалевича С.П. для розгляду даної справи.

Таким чином, при визначенні складу Третейського суду для подальшого розгляду справи Голова Третейського суду Ковалевич С.П. діяв в межах своїх повноважень на підставі статті 5 Регламенту Третейського суду.

Окрім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що з матеріалів третейської справи № 1/08-2022 р. вбачається, що ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" було обізнане про розгляд справи Третейським судом у складі третейського судді Ковалевича С.П., призначеної до розгляду ухвалою від 19.07.2022 на 19.08.2022. Вказане підтверджується наявним в матеріалах третейської справи клопотанням представника Товариства про відкладення розгляду третейської справи на іншу дату.

Ухвалою Третейського Суду від 19.08.2022 у справі № 1/08-2022 р. розгляд Третейської справи відкладено на 30.09.2022.

30.09.2022 у судовому засіданні представником ПП «ВКО «МААНС» було подано заяву про відвід судді Третейського суду Ковалевича С.В.

Ухвалою Третейського суду від 30.09.2022 розгляд справи відкладено на 21.10.2022 у зв`язку з необхідністю часу ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" для подачі заперечень щодо заявлено відводу чи погодження з ним.

ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" подало заперечення (вих. № 03/10-02 від 03.10.2022) на заяву ПП «ВКО «МААНС» про відвід третейського судді Ковалевича С.П., стверджуючи про сумність тверджень заявника ПП «ВКО «МААНС», які є виключно його припущеннями та не відображають об`єктивної дійсності.

Ухвалою від 04.10.2022 у справі № 1/08-2022р. у задоволенні заяви ПП «ВКО «МААНС» про відвід третейського судді Ковалевича С.П. у розгляді справи відмовлено.

В подальшому, звертаючись до Північно-західного апеляційного господарського суду з заявою про скасування рішення Третейського суду від 20.03.2023 у справі №1/08-2022 р. та з апеляційною скаргою на ухвалу Північного-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023, якою рішення Третейського суду залишено без змін, ТОВ «Агрокомпаня Прикарпаття» стверджує про невідповідність складу Третейського суду в особі третейського судді Ковалевича С.П., яким прийнято рішення у третейській справі № 1/08-2022 р., вимогам закону.

Як свідчать матеріали третейської справи, під час розгляду даної справи ТОВ «Агрокомпаня Прикарпаття» не заявляло ні недовіри третейському судді Ковалевичу С.П. у формі заяви про відвід, а також не повідомляло про відсутність у третейського судді компетенції для розгляду третейської справи, а навпаки, заперечувало проти заявленого ПП «ВКО «МААНС» відводу судді Ковалевичу С.П.

Відтак, доводи ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" про невідповідність складу Третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі № 1/08-2022 р., вимогам закону, як передбачена пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України підстава для скасування рішення третейського суду, не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд зауважує, що недоліки ухвали про задоволення заяви про відвід не можуть бути підставою для того, щоб вважати, що склад Третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі №1/08-2022 р., не відповідав вимогам закону або ж вимогам Регламенту.

В даному випадку суд звертається до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.04.2023 у справі № 910/15551/20, в якій зазначено, що задоволення необґрунтованого відводу, на що посилається скаржник, само по собі не може свідчити про порушення порядку визначення всіх наступних суддів для розгляду справи та неповноважність наступного складу суду, якщо при його визначенні були дотримані норми статті 32 ГПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта» зазначав, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява №11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою та є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути щонайменші сумніви одного з учасників справи. І в даному випадку, Третейський суд мав також зважити чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді.

Тому задовольняючи відвід третейського судді Бодрягова С.В. за об`єктивним критерієм з огляду на наведені в заяві обставини, голова Третейського суду Ковалевич С.П. не вийшов за межі своїх повноважень. Прийняття головою третейського суду Ковалевичем С.П. справи до свого провадження після постановлення ухвали 19.07.2022 про задоволення заяви про відвід третейського судді Бодрягова В.С., не суперечить приписам статті 5 Регламенту, відповідно до якої кількісний та персональний склад третейського суду для вирішення спору визначається головою Третейського суду із затвердженого списку третейських суддів.

З огляду на викладене не знайшли свого підтвердження доводи ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" про невідповідність складу Третейського суду, який прийняв рішення, вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди" як передбачена пунктом 4 частини другої статті 350 ГПК України підстава для скасування рішення Третейського суду.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дослідивши матеріали третейської справи, встановив відповідність визначення третейського судді Ковалевича С.П. для розгляду справи №1/08-2022 р. на підставі статті 5 Регламенту, які не спростовані скаржником під час апеляційного перегляду справи, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 20.03.2023 у справі №1/08-2022 р.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник не спростував висновки суду першої інстанції та не довів неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 275, статтею 276 ГПК України, апеляційна скарга ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» підлягає залишенню без задоволення, а постановлена у справі ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 253, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія Прикарпаття" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі № 874/2/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.