Рішення

від 15.01.2024 по справі 200/7257/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року Справа№200/7257/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровського апеляційного суду (далі відповідач, ДАС) за змістом якого просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ДАС щодо не нарахування та не виплати відрядженому судді ОСОБА_1 добових за період з 01.01.2023 по останній день роботи 12 вересня 2023 року, до звільнення у відставку;

зобов`язати ДАС нарахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_1 добові за час перебування у відрядженні з 01 січня 2023 року по 12 вересня 2023 року, включно, в порядку і розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

В обґрунтування позову зазначено таке.

У спірний період позивачка працювала на посаді судді ДАС. Починаючи з 07.10.2022 позивачкою, як особою, яка перебуває у відрядженні щомісячно подавались до бухгалтерії ДАС звіти для виплати добових в розмірі 300,00 грн.

Добові за період з 07.10.2022 по 31.12.2022 сплачено відповідачем у грудні. Однак, починаючи з 01.01.2023 виплата добових відповідачем припинена.

Рішенням ВРП від 07.09.2023 № 879/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді ДАС у зв`язку із поданням заяви про відставку. Згідно із наказом голови ДАС від 12.09.2023 № 224/к у зв`язку із поданням заяви про відставку ОСОБА_1 відраховано зі штату ДАС. З вказаним наказом позивачка ознайомлена 13.09.2023. З цієї дати позивачці стало відомо, що відповідачем не нараховано добові за період з 01.01.2023 по день відрахування, а тому, відповідно, виплачувати їх відповідач не буде.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 15.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений ст. 258 КАС України.

ДАС надано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у позові відмовити, з огляду на таке.

17 січня 2023 року ДСА України затверджено Кошторис для ДАС на 2023 рік у якому не передбачено код 2250 витрати на відшкодування видатків на відрядження. Тому відповідач не мав можливості виплачувати позивачці добові за відрядження за період з 01.01.2023 по день її відрахування зі штату ДАС.

Також відповідач звертає увагу, що позивачкою до бухгалтерії ДАС надавались звіти про використання коштів на відрядження або під звіт, заповнені не належним чином, а саме не містять всіх необхідних реквізитів, зокрема, дати складання та реєстраційних даних.

Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване проживання: АДРЕСА_1 .

Рішенням Верховного Суду від 29.09.2022 № 455/0/149-22 «Про відрядження судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду» вирішено відрядити суддю Донецького апеляційного суду ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду для здійснення правосуддя з 30.09.2022. Судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_1 в термін до 07.10.2022 приступити до здійснення правосуддя в Дніпровському апеляційному судді.

Наказом ДАС від 12.09.2023 № 224/к «Про відрахування судді ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , яка рішенням ВРП від 07.09.2023 звільнена з посади судді Донецького апеляційного суду (відряджена до ДАС для здійснення правосуддя), у зв`язку із поданням заяви про відставку відрахувати з 13.09.2023 зі складу суддів ДАС.

Вказаним наказом передбачено виплатити позивачці вихідну допомогу, компенсацію за невикористані дні додаткової та щорічної оплачуваної відпустки.

З наказом від 12.09.2023 № 224/к позивачка ознайомлена 13.09.2023, про що свідчить її підпис на останньому.

Аналогічні відомості щодо видів нарахувань містяться у розрахунковому листі ОСОБА_1 за вересень 2023 року.

Відповідачем до матеріалів справи надано Кошторис ДАС на 2023 рік.

Звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт судді ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 06.08.2023.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402)

Стаття 55.

1. У період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді - до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.

(Частину першу статті 55 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2461-IX від 27.07.2022)

5. Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Пункт 56. Розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення».

Тимчасово встановити, що в період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, здійснює такі повноваження:

2) приймає рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді. У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такі рішення приймаються без подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Положення абзацу другого частини другої статті 55 цього Закону щодо граничного строку відрядження судді не застосовуються;

(Розділ ХІІ доповнено пунктом 56 згідно із Законом № 2128-IX від 15.03.2022)

Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII (далі Закон № 1798, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Стаття 1.

1. Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Рішенням ВРП від 24.01.2017 № 54/0/15-17 затверджено Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), далі рішення № 54/0/15-17, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин))

Розділ VI.

Пункт 1. Суддям, які направляються у відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, виплачується суддівська винагорода та відшкодовуються витрати в порядку і розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Пункт 3. Зазначені виплати здійснюються судом, до якого відряджений суддя.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі Постанова № 98, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Додатком 1 до вказаної постанови передбачено, що сума добових витрат на відрядження в межах України складає 300,00 грн.

Висновки суду.

Рішенням ВРП № 54/0/15-17 встановлено, що судді, якого направлено у відрядження для здійснення правосуддя нараховуються та виплачуються добові витрати розмір яких, у межах України, складає 300,00 грн.

Відповідачем вказаний обов`язок не спростовується, натомість зазначається про відсутність відповідних бюджетних асигнувань для нарахування та виплати добових.

Суд вказані посилання відхиляє, з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-ІV установлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так у рішенні в справі «Кечко проти України» (заява N 63134/00) від 08.11.2005 ЄСПЛ зауважив п. 23: «… що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.».

Водночас у п. 26 вказаного рішення зазначено: «Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань див. mutatis mutandis, рішення у справі "Бурдов проти Росії" ( 980_045 ), N 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-III).».

Щодо посилань відповідача на неналежність оформлення позивачкою звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, зокрема відсутність у таких звітах дати їх складання та реєстраційних даних.

Суд оглянув вказані звіти та звертає увагу відповідача, що останні містять графу «звіт перевірено» та «звіт затверджено в сумі». Вказане свідчить, що кожен з поданих позивачкою звітів мав перевірятись відповідачем та за наявності недоліків повертатись заявниці або остання принаймні мала бути повідомлена про виявлені недоліки.

Жодних посилань про попереднє повідомлення ОСОБА_1 про виявлені у звітах недоліку у відзиві відповідачем не наводиться.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 (набуло статусу остаточного 20.01.2012) п. 71: «Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).».

Ураховуючи викладене, посилання ДАС на недоліки у «звітах про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» суд відхиляє.

Також суд звертає увагу, що у матеріалах справи наявні відповідні звіти за період з 01 січня по 06 серпня 2023 року, тоді як позивачкою заявлено період з січня по 12 вересня 2023 року.

У цій ситуації суд застосовує пункт 1 розділ VI Рішення ВРП № 54/0/15-17, де передбачено, що добові виплачуються за весь період перебування у відрядженні. Обставин, які б спростовували право на отримання добових за період з 07.08.2023 ані позивачем, ані відповідачем не наведено.

Тому суд достаменно не може встановити причини відсутності звітів з 07.08.2023, однак керуючись презумпцією винуватості відповідача, виходить з того, що весь період фактичного перебування у відрядженні з метою здійснення правосуддя є підставою для нарахування добових.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Сплачений позивачкою судовий збір стягується на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Про інші судові витрати суду не заявлено.

Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Дніпровського апеляційного суду (вул. Харківська, 13, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49030, код ЄДРПОУ 42270629) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Зобов`язати Дніпровський апеляційний суд нарахувати та виплатити судді у відставці ОСОБА_1 добові за весь час фактичного перебування у відрядженні з 01 січня 2023 року по 12 вересня 2023 року в порядку і розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського апеляційного суду (вул. Харківська, 13, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49030, код ЄДРПОУ 42270629) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , адреса листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) грн.60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 15.01.2024.

Суддя І.В. Буряк