Ухвала

від 15.01.2024 по справі 280/344/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

15 січня 2024 року Справа № 280/344/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 150; код ЄДРПОУ 42468550) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2023 №00036480709, від 29.03.2023 №00002440709, від 16.03.2023 №00001840709.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.

1. Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Проте, вказані вимоги КАС України позивачем не виконано. Матеріали позовної заяви не містять копії оскаржуваних рішень від 21.08.2023 №00036480709, від 29.03.2023 №00002440709, від 16.03.2023 №00001840709.

2. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

В свою чергу, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, в силу приписів п.56.19 ст.56 ПК України позивач має звернутися із позовом протягом одного місяця від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зазначив, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п.56.18, п.56.19 ст.56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд вказав, що п.56.19 ст.56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 ПК України. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

З огляду на викладене, строк оскарження податкових повідомлень-рішень у разі застосування процедури адміністративного оскарження становить один місяць з дня отримання рішення про результати розгляду скарги.

З позовної заяви слідує, що ТОВ «ПРОСТОР ДС» оскаржило в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення від 29.03.2023 №00002440709, від 16.03.2023 №00001840709 до ДПС України, рішеннями якої від 29.06.2023 №17334/6/99-00-06-03-02-06 та від 03.08.2023 №21306/6/99-00-06-03-02-06, скарги залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

В той же час, позивачем не зазначено коли саме отримано ним рішення про результати розгляду скарг та докази їх отримання. Встановлення дати отримання рішень про результати розгляду скарги має значення для перевірки дотримання позивачем місячного строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2023 №00002440709, від 16.03.2023 №00001840709, оскільки ТОВ «ПРОСТОР ДС» звернулося з позовною заявою до суду 31.12.2023 (засобами поштового зв`язку), а рішення про результати розгляду скарги №17334/6/99-00-06-03-02-06 та №21306/6/99-00-06-03-02-06 датовано 29.06.2023 та 03.08.2023 (відповідно).

Таким чином, ненадання позивачем доказів отримання рішень за результатами розгляду скарг унеможливлює вирішення питання про дотримання строків звернення до суду в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТОР ДС» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання: належним чином завіреної копії податкових повідомлень-рішень від 21.08.2023 №00036480709, від 29.03.2023 №00002440709, від 16.03.2023 №00001840709; доказів отримання рішень ДПС України про результати розгляду скарги від 29.06.2023 №17334/6/99-00-06-03-02-06 та від 03.08.2023 №21306/6/99-00-06-03-02-06 (дати отримання). Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяЮ.В.Калашник