Рішення

від 15.01.2024 по справі 320/32228/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року м. Київ № 320/32228/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ЗАХІД-РЕЗЕРВ»

до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма С) від 02.05.2023 № 00302130708, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТДВ «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» з питань дотримання установлених НБУ строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по експортному контракту № 22-Т00114/SO від 01.07.2022 року за період з 01.07.2022 року по 16.03.2023 року. За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт, яким встановлено порушення вимог ч.3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року № 2473-VIII, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту 22-Т00114/SO від 01.07.2022, укладеного із нерезидентом «TANEDA TRADE AG» (Швейцарія).На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке на думку позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 01.07.2022 № 22-T00114/SO встановлено, що у періоді, який перевірявся на виконання умов даного контракту ТДВ «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» перераховано кошти компанії «TANEDA TRADE AG» (Швейцарія) у загальному розмірі 2 650 000,00 євро (еквів. 78 6497 95,00 грн.), а саме:

- 01.07.2022 у розмірі 950 000,00 євро (еквів. 28 881 615,00 грн.). Граничний строк надходження товару - 27.12.2022;

- 15.07.2022 у розмірі 1 700 000,00 євро (еквів. 49 768 180,00 грн.). Граничний строк надходження товару - 10.01.2023.

Товар від компанії «TANEDA TRADE AG» (Швейцарія) не надійшов на територію України.

Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 01.07.2022 № 22-T00114/SO, до перевірки не надано.

Таким чином, відповідач підсумував, що за результатами перевірки виконання умов зовнішньоекономічного контракту від від 01.07.2022 № 22-T00114/SO з нерезидентом «TANEDA TRADE AG» (Швейцарія) встановлено порушення част. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII від 21.06.2018, а саме - ненадходження товару на суму 950 000,00 євро (еквів. 28 881 615,00 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у кількості 10 днів (07.03.2023 по 16.03.2023).

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 14.03.2023 року № 3651/26-15-07-08-03, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» (скорочена назва ТДВ «ЗАХІД-РЕЗЕРВ») з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 01.07.2022 № 22- T00114/SO, у зв`язку з повідомленнями ДПС України від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 01.02.2023 № 1163/8) за період з 01.07.2022 по 16.02.2023 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною).

Перевірку проведено з відома директора ТДВ «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» Топузлієвої Ірини Миколаївни та в присутності представника ТДВ «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» за довіреністю Цибулевського Андрія Володимировича, тел. НОМЕР_1 .

За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт перевірки від 23.03.2023 № 20415/Ж5/26-15-07-08-03/13647967, у висновках якого відображено порушення платником податків част. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», зі змінами та доповненнями, а саме - надходження товару на суму 950 000,00 євро (еквів. 28 881 615,00 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків (граничний термін отримання товару 06.03.2023) у кількості 10 днів (07.03.2023 по 16.03.2023) за контрактом від 01.07.2022 № 22-T00114/SO з нерезидентом «TANEDA TRADE AG» (Швейцарія).

Не погодившись із висновками акта перевірки позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві заперечення до акта перевірки.

За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено податкове-повідомлення рішення від 02.05.2023 № 00302130708, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та п.5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафі) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства і сумі 1 109 009,10 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішення, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, за результатами розгляду скарги від 06.07.2023 № 17990/6/99-00-06-01-02-06 - скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 02.05.2023 № 00302130708 залишено без змін.

Не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Закон України «Про валюту та валютні операції» № 2473-VІІІ від 21.06.2018 (далі по тексту - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої - восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України «Про Національний банк України», статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України «Про валюту і валютні операції», Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року, затвердило «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» (далі - Положення № 5).

Це Положення відповідно до пункту 1 визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

З матеріалів справи вбачається, що між Компанією TANEDA TRADE AG (Продавець) та ТДВ «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» (Покупець) 01 липня 2022 був укладений Контракт № 22-Т00114/SO на поставку металобрухту (далі- Контракт), у відповідності до якого Продавець зобов`язаний здійснити поставку, а саме: сталевого брухту у кількості 28500 МТ (+/-5%) на умовах CIF FO (вартість, страхування і фрахт, відвантаження за рахунок фрахтувальника), Ренійський морський торговельний порт (м. Рені, Одеська область, України) на борт судна в порту завантаження Клайпеда, Литва; укласти договір страхування товару із страховою компанією, що користується доброю репутацією; зафрахтувати судно.

У відповідності до умов Контракту (з урахуванням укладених додаткових угод) строк поставки встановлений сторонами - до 31.10.2022р., умови оплати - часткова передоплата, яка сплачується покупцем до 15.10.2022 у сумі 2 650 000,00 Євро.

01.07.2022 на виконання умов Контракту позивач перерахував TANEDA TRADE AG 950 000,00 Євро.

15.07.2022 на виконання умов Контракту позивач перерахував TANEDA TRADE AG 1 700 000,00 Євро.

Відповідно до розділу 12 Контракту, у разі виникнення непередбачуваних обставин сторона, яка не в змозі виконати положення цього договору повинна підтвердити наявність таких обставин за допомогою сертифіката, виданого державним органом або місцевою торговельною палатою чи іншим таким відомством. В такому випадку термін виконання договірних зобов`язань продовжується на період, упродовж якого триватимуть такі обставини.

Компанія TANEDA TRADE AG листом повідомила ТДВ «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» про виникнення непередбачуваних та неконтрольованих (форс-мажорних) обставин, внаслідок яких компанія TANEDA TRADE AG позбавлена можливості вчасно виконати умови Контракту від 01.07.2022 № 22-T00114/SO в частині поставки сталевого брухту у кількості 28500МТ (Товар) до 31.10.2022р. на умовах CIF FO (вартість, страхування і фрахт, відвантаження за рахунок фрахтувальника), Ренійський морський торговельний порт (м. Рені, Одеська область, Україна Інкотермс 2010).

Листом від 14.12.2022 Компанія TANEDA TRADE AG з урахуванням положень розділу 12 Контракту від 01.07.2022 № 22-TOOH4/SO надало Товариству з додатковою відповідальністю «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 6500-22-1741 від 13.12.2022, виданий Херсонською торгово-промисловою палатою (далі Сертифікат).

Відповідно до відомостей зазначеного Сертифіката Херсонська Торгово-промислова палата на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): воєнний стан в Україні, військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для відмови страхових компаній страхувати вантажі, які прямують до України та відмови перевізників доставляти вантаж в Україну через ускладнення проходу через Босфор в напрямку України.

Зазначений Сертифікат виданий Компанії TANEDA TRADE AG щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: Продавець зобов`язаний здійснити поставку, а саме: сталевого брухту у кількості 28500 МТ (+/-5%) на умовах CIF FO (вартість, страхування і фрахт, відвантаження за рахунок фрахтувальника), Ренійський морський торговельний порт (м. Рені, Одеська область, України) на борт судна в порту завантаження Клайпеда, Литва; укласти договір страхування товару із страховою компанією, що користується доброю репутацією; зафрахтувати судно у термін до 31.10.2022 за контрактом № 22-Т00114/SO від 01.07.2022 укладеним з Товариством з додатковою відповідальністю «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ/ІПН 13647967).

У відповідності до Сертифікату, період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 06.10.2022 року; дата закінчення: тривають на 13.12.2022 року.

З огляду на наявність Сертифікату Херсонської торгово-промислової палати від 13.12.2022 № 27.01-01/12-65 суд вважає обґрунтованими доводами позивача щодо наявності законних підстав звільнення від відповідальності на підставі частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» з огляду на дію форс-мажорних обставин.

Так, у відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

При цьому, як обумовлено, умовами Контракту, зокрема розділ 12, продавець та покупець не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання договірних зобов`язань, викликане непередбаченими та неконтрольованими обставинами, які виникли після набрання договором чинності, наприклад, пожежі, повені, землетруси, страйки, локаути, війни, військові операції, внесення змін до законодавства , включаючи заборону або регулювання експорту, указ уряду або будь-які інші правові акти, постання, ембарго чи будь-які інші катастрофи подібного характеру або стихійні лиха.

У разі виникнення таких непередбачених обставин, сторона, яка не в змозі виконати положення цього договору, повинна невідкладно повідомити про це телексом іншу сторону та підтвердити наявність таких обставин упродовж наступних 7 днів за допомогою сертифіката, виданого державним органом або місцевою торговельною палатою чи іншим таким відомством. В такому випадку термін виконання договірних зобов`язань продовжується на період продовжується на період, упродовж якого триватимуть такі обставини. Якщо форс-мажорні обставини триватимуть більше шістдесяти днів, будь-яка зі сторін матиме право скасувати свої зобов`язання за цим договором. Цей пункт не застосовується до будь-яких платіжних зобов`язань будь-якої зі сторін.

Суд зазначає, що у зв`язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Отже, на дату виконання постачальником зобов`язань та оформлення Херсонською торгово-промисловою палатою Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в Україні діяв воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII.

Як було обумовлено раніше, за вимогами Закону № 2473-VIII підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, суд підсумовує, що Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

З огляду на ту обставину, що Компанія TANEDA TRADE AG надала Товариству з додатковою відповідальністю «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 6500-22-1741 від 13.12.2022, виданий Херсонською торгово-промисловою палатою, який підтверджені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: Продавець зобов`язаний здійснити поставку, а саме: сталевого брухту у кількості 28500 МТ (+/-5%) на умовах CIF FO (вартість, страхування і фрахт, відвантаження за рахунок фрахтувальника), Ренійський морський торговельний порт (м. Рені, Одеська область, України) на борт судна в порту завантаження Клайпеда, Литва; укласти договір страхування товару із страховою компанією, що користується доброю репутацією; зафрахтувати судно у термін до 31.10.2022 за контрактом № 22-Т00114/SO від 01.07.2022 укладеним з Товариством з додатковою відповідальністю «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ/ІПН 13647967), суд зауважує, що зазначений документ є тим документом, який в силу статті 13 Закону № 2473-VIII має підтвердити форс-мажор.

Зазначений Сертифікат було надано контролюючому органу до перевірки.

На час проведення перевірки, а також на дату складення акта перевірки, обставини непереборної сили, наявність яких засвідчено Сертифікатом, тривали (та тривають на даний момент), відповідно, термін виконання Компанією TANEDA TRADE AG договірного зобов`язання по поставці товару за Контрактом є продовженим на період дії форс-мажорних обставин ( відповідно до ст. 12 Контракту), строки розрахунків передбачені ч.1 ст. 13 Закону № 2473, нарахування пені передбаченої ч.5 ст. 13 Закону №2473 є зупиненими (на підставі ч.6 ст. 13 Закону 2473).

Відтак, суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо відсутності підстав для нарахування контролюючим органом пені на підставі ч.5 статті 13 Закону №2473 є абсолютно неправомірним.

Згідно з викладеними висновками, судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги наведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідком розгляду цієї справи по суті суд дійшов висновків про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи квитанцією від 25.07.2023 № 0.03117056955.1 підтверджено, що позивач під час звернення до суду із цим позовом сплатив судовий збір у розмірі 16635,14 грн. У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у вказаній сумі коштів.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма С) від 02.05.2023 № 00302130708, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ЗАХІД-РЕЗЕРВ» (код ЄДРПОУ 13647967, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 18/7) документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 16635,14 грн. (шістнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 14 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.