Повістка

від 15.01.2024 по справі 440/15159/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 15 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15159/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛЬНІ ІНДУСТРІАЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛГІЇ" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛЬНІ ІНДУСТРІАЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛГІЇ" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 5309/0406 від 13 червня 2023 року; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛЬНІ ІНДУСТРІАЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛГІЇ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області.

03 січня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року питання про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив такі обставини.

За правилами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами частин першої, другої та третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі; на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем залучено до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги; копію ордера, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію акта наданих послуг до договору, корпію рахунка-фактури, а також копію доказів зарахування коштів на рахунок адвоката.

Слід зауважити, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у матеріалах справи відсутній.

Отже, доказів на підтвердження визначення розміру витрат на правничу допомогу суду не надано, а тому останні розподілу не підлягають.

Частиною п`ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким у задоволенні заяви представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Ухвалити у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛЬНІ ІНДУСТРІАЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛГІЇ" до Головного управління ДПС в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення додаткове рішення, яким у задоволенні заяви про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.О. Чеснокова