Ухвала

від 07.08.2024 по справі 440/15159/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа №440/15159/23

адміністративне провадження № К/990/29071/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛЬНІ ІНДУСТРІАЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛГІЇ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОБІЛЬНІ ІНДУСТРІАЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛГІЇ" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якому просило суд визнати незаконним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області № 5309/0406 від 13.06.2023 на суму 38 791,25 грн; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБІЛЬНІ ІНДУСТРІАЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛГІЇ" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Ухвалено додаткову постанову.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга на вказану вище додаткову постанову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги та зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).

У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у цій справі, вирішальним є питання можливості касаційного оскарження рішення по суті спору.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2024 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України .

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у цій справі з моменту її ухвалення стала невід`ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 252, 328, 333, КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 440/15159/23.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

М.М. Яковенко