Рішення

від 15.01.2024 по справі 580/12641/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року справа № 580/12641/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Паламаря П.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельникової О.М.,

представника позивача Савенко Ю.Н. (за ордером),

представника відповідача Ковдій І.І. (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Азот до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось ПрАТ Азот (18028, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.12.2023 №56922080 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно стягується виконавчий збір, оскільки виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим документом, однак виконавчий документ повернуто стягувачу без фактичного виконання. При цьому, з урахуванням ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі №925/965/16 про затвердження мирової угоди в межах виконавчого провадження №56922080, сума залишку боргу зменшилась та не відповідає дійсній сумі вказаній у спірній постанові. Крім того, 29.11.2023 приватним виконавцем Недоступом Д.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73471184, в рамках якого винесена постанова про стягнення з ПрАТ «АЗОТ» основної винагороди приватного виконавця в сумі 101271443,48 грн. З урахуванням зазначеного, оскаржувану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в судовому засіданні.

Відповідачем подано до суду відзив, у якому проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на те, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься незалежно від суми фактично стягнутого боргу та становить 10% від суми, що підлягає стягненню.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

03.08.2018 відкрито виконавче провадження №56922080 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області №925/965/16 від 30.07.2018 щодо стягнення з ПАТ Азот - 1091346413,08 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію; 126659691,64 грн. інфляційних втрат; 18113773,23грн. 3% річних; 24854321,29грн. пені; 204237,59 грн. судового збору.

28.11.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі письмової заяви від ПАТ «Черкасиобленерго» (вх. 167912-33-23 від 31.10.2023) про повернення виконавчого документу.

У постанові від 28.11.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу зазначено, що ПАТ «Азот» добровільно було сплачено до моменту відкриття ВП 45278675,98грн., а в примусовому порядку стягнуто 5104143,76 грн. та 510473,25грн. виконавчого збору.

19.12.2023 у ВП №56922080 старшим державним виконавцем винесена спірна постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 117149894,88грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями щодо стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду.

Судом також встановлено, що згідно постанови від 29.11.2023приватним виконавцем Недоступом Д.М. відкрито виконавче провадження №73471184 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.07.2018 №925/965/16 про стягнення з ПрАТ «АЗОТ» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» - 1091346 413,08 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію; 126659691,64 грн. інфляційних втрат; 18113773,23грн. 3% річних; 24854321,29 грн. пені; 204237,59 грн. судового збору. Згідно заяви стягувача, у вказаній постанові зазначено, до стягнення підлягає залишок основного боргу - 893265230.82 грн. та залишок пені, 3% річних, інфляційних втрат - 119449204.01грн., а всього 1012714434,83 грн.

Також, 29.11.2023 приватним виконавцем Недоступом Д.М. в рамках виконавчого провадження №73471184 винесена постанова про стягнення з ПрАТ «АЗОТ» основної винагороди приватного виконавця в сумі 101271 443,48 грн. за примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.07.2018 №925/965/16.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року (станом на час відкриття виконавчого провадження), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За приписами п. 1 - 6 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Приписами ст. 40, 42 Закону №1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Частиною 3 ст. 40 Закону №1404-VІІІ встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Отже, аналіз вищенаведених норм Закону №1404-VІІІ у редакції, що діяла до 28 серпня 2018 року, свідчить, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Однак, Законом України від 3 липня 2018 року № 2475-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, внесені зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

З урахуванням наведених змін, за змістом статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Тобто, з урахуванням редакцій Закону №1404-VIII, які були чинними у період відкриття/повернення виконавчого документа, база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме: в період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28 серпня 2018 року - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, положення статті 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції, яка була чинна до 28 серпня 2018 року, фактично зменшували відповідальність позивача, як боржника, у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції, чинній після 28 серпня 2018 року, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 420/769/19, від 29 липня 2020 року у справі № 1340/5050/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 400/878/20.

Як свідчать матеріали справи, виконавче провадження №56922080 відкрито 03.08.2018 (до 28.08.2018).

28.11.2023 державним виконавцем повернено виконавчий документ стягувачу підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження.

Таким чином, з урахуванням того, що внесені Законом України від 3 липня 2018 року № 2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ погіршили становище боржника приватного акціонерного товариства Азот, а також того, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника всіх коштів за виконавчим документом, а за фактично стягнуті кошти компенсовано виконавчий збір, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору.

Крім того, судом враховано положення п. 5 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VІІІ, яка регламентує, що виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.

З огляду на відкриття 29.11.2023 приватним виконавцем Недоступом Д.М. виконавчого провадження №73471184 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.07.2018 №925/965/16, є підстави для скасування оскарженої постанови від 19.12.2023 у ВП №56922080 про стягнення виконавчого збору, оскільки утворилися умови для подвійної сплати виконавчого збору/винагороди приватного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 12, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255, 271, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Р.С. від 19.12.2023 у ВП №56922080 про стягнення виконавчого збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) на користь приватного акціонерного товариства Азот (код ЄДРПОУ 00203826) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР