Постанова

від 15.01.2024 по справі 520/9552/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 р. Справа № 520/9552/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., по справі № 520/9552/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово торгівельна компанія Моноліт"

до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово торгівельна компанія Моноліт" (далі також - позивач, ТОВ "Оптово торгівельна компанія Моноліт", TOB "ОТК Моноліт") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач 1, ГУ ДПС в Харківській області), Державної податкової служби України (далі також - відповідач 2, ДПС України), в якому просило суд:

- визнати протиправним рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 22.03.2022 № 7518772/39277205 від 27.10.2022;

- визнати протиправним рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.04.2022 № 7532954/39277205 від 31.10.2022;

- визнати протиправним рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2022 №7532955/39277205 від 31.10.2022;

- визнати протиправним рішення Комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.05.2022 № 7532956/39277205 від 31.10.2022;

- зобов`язати зареєструвати ДПС України податкові накладні ТОВ "Оптово торгівельна компанія Моноліт" датою їх фактичного подання, а саме: податкову накладну №3 від 01.05.2022; податкову накладну №4 від 01.05.2022; податкову накладну №5 від 01.05.2022; податкову накладну №1 від 18.05.2022;

- визнати незаконним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.02.2023 №5487;

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ "Оптово торгівельна компанія Моноліт" з переліку ризикових платників податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки позивачем надано необхідні та достатні документи для реєстрації податкових накладних.

08.06.2023 від ГУ ДПС в Харківській області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача на ГУ ДПС в Рівненській області у зв`язку з тим, що рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних приймалися саме ГУ ДПС в Рівненській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 клопотання задоволено частково, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне Управління ДПС у Рівненській області (далі також - відповідач 3, ГУ ДПС в Рівненській області).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 позов задоволено.

Визнано протиправними рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2022, №7532955/39277205 від 31.10.2022, про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.04.2022, №7532954/39277205 від 31.10.2022, про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 22.03.2022, №7518772/39277205 від 27.10.2022, про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.05.2022, №7532956/39277205 від 31.10.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ "Оптово торгівельна компанія Моноліт" №3 від 01.05.2022, №4 від 01.05.2022, №5 від 01.05.2022, №1 від 18.05.2022 датою їх фактичного подання.

Визнано незаконним та скасовано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.02.2023 №5487.

Зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ "Оптово торгівельна компанія Моноліт" з переліку ризикових платників податку.

Стягнуто на користь ТОВ "Оптово торгівельна компанія Моноліт" сплачену суму судового збору в розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495), 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ ВП 44070166) та 5368,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393).

ГУ ДПС в Харківській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначило, що рішення Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 21.02.2023 № 5487 про відповідність TOB "ОТК Моноліт" критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості прийнято правомірно. Підставою його прийняття слугувала податкова інформація, згідно якої ТОВ "ОТК Моноліт" мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки ризиковості. Отже, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності ТОВ "ОТК Моноліт", аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які при здійсненні фінансово-господарських операцій здійснюють підміну позицій товарних груп та задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки.

Щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, зазначило, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Суд не може своїм рішенням підміняти рішення суб`єкта владних повноважень. Вказав, що у разі встановлення судом протиправності рішення про включення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості документи повинні бути розглянуті Комісією повторно.

ГУ ДПС у Рівненській області також подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначило, що справа розглянута за відсутності ГУ ДПС у Рівненській області, без належного повідомлення його про день та час розгляду справи, без направлення на його адресу ухвали суду про залучення його співвідповідачем, а також позовної заяви. Спірне рішення відповідач отримав через систему ЄСІТС "Електронний суд". Вказані обставини позбавили відповідача надати свої заперечення на позов та довести правомірність прийнятих рішень.

Зазначив на законність та обґрунтованість підстав зупинення реєстрації спірних податкових накладних, оскільки платник податку відповідає п. 8 критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідність критеріям ризиковості може бути спростована платником шляхом надання переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, проте позивачем не надано повного пакету документів, передбачених п.6 Порядку №1165 та п. 5 Порядку №520, що слугувало підставою для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Крім того зазначив, що суд не врахував, що в оскаржуваних рішеннях чітко вказано, яких саме документів позивачем не надано до повідомлення.

Зазначив, що тільки подані платником податків до податкового органу документи підлягають врахуванню при дослідженні правомірності оскаржуваних рішень. Просив врахувати правову позицію викладену у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 460/9385/20, №460/525/21, №380/2365/21, що прийняті в аналогічній категорії справ.

Зазначило, що позовні вимоги про зобов`язання вчинити конкретні дії, такі як зареєструвати податкові накладні мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання всіх умов, визначених законом для прийняття рішення. Згідно пункту 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого ПКМУ від 29.12.2010 № 1246, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних, яке набрало законної сили, такі податкові накладні реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку або їх реєстрація скасовується. Тобто висновок про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасним, а належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.05.2013 у справі №21-87а13 вказав, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач та ДПС України не надали відзиви на апеляційні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційних скарг, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Рівненській області підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ГУ ДПС в Харківській області не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ "Оптово торгівельна компанія Моноліт" (код ЄДРПОУ 39277205) зареєстровано юридичною особою, має основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягом з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 23-24) та перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області.

У березні-травні 2022 на підставі договорів поставки укладених між АТ Українська Залізниця Регіональна філія Придніпровська залізниця Структурний підрозділ Служба організації закупівель (покупець) з однієї сторони та ТОВ "Оптово-торгівельна компанія "Моноліт" (постачальник) з іншої сторони за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується сплатити та прийняти товар Баббіт Б-16 згідно зі специфікаціями.

Внаслідок вчинення господарських операцій ТОВ "ОТК Моноліт" складені податкові накладні:

№1 від 22.03.2022 на загальну суму 1 200 000 грн, в тому числі сума ПДВ 240 000 грн;

№1 від 18.04.2022 на загальну суму 1 260 000 грн, в тому числі сума ПДВ 252 000 грн;

№1 від 04.05.2022 на загальну суму 1 125 000 грн, в тому числі сума ПДВ 225 000 грн;

№2 від 25.05.2022 на загальну суму 1 125 000 грн, в тому числі сума ПДВ 225 000 грн (а.с. 32- 33).

Підставою для їх складання слугувала поставка ТОВ "ОТК Моноліт" партії товару покупцю у межах виконання укладених договорів поставки, в підтвердження чого надано видаткові накладні №1 від 22.03.2022, №2 від 18.04.2022, №3 від 04.05.2022, №4 від 25.05.2022 (а.с. 76, 100, 114, 129), акти приймання-передачі №1 від 22.03.2022, №2 від 18.04.2022, №3 від 04.05.2022, №4 від 25.05.2022, (а.с. 77, 101, 114, 130), платіжні доручення № 46329916 від 31.03.2022, №5272 від 20.06.2022, №4726998 від 16.05.2022, №4685191 від 27.04.2022 (а.с. 78, 102, 116, 131).

15.06.2022, 04.07.2022, 06.07.2022 податковим органом складено квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 22.03.2022 ; №1 від 18.04.2022, №1 від 04.05.2022, № 2 від 25.05.2022 . Вказано, що платник відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН (а.с. 37-38).

Комісія ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення:

- №7518772/39277205 від 27.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 22.03.2022;

- №7532955/39277205 від 31.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2022;

- №7532954/39277205 від 31.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.04.2022;

- №7532956/39277205 від 31.10.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.05.2022 (а.с. 35-36).

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних слугувало не надання платником податку копій документів.

В якості додаткової інформації у рішеннях №7532955/39277205, №7532954/39277205, №7532956/39277205 зазначено, що відсутні платіжні доручення, акти звірки, сертифікати, паспорти якості, оборотно-сальдові відомості по 281 рах. "Товари", 361 рах. "Розрахунки з покупцями" 361 рах. "Розрахунки з постачальниками", у рішенні №7518772/39277205 - відсутні фінансово-господарські документи, щодо придбання Баббіт -16, а саме: ТТН, платіжні документи, банківські виписки. Не надано договір на перевезення з ФОП Штефан, не надано документів щодо реалізації Баббіт Б-16, а саме: платіжних документів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 28, 361, 632, актів звірок.

У зв`язку з прийняттям податковим органом 14.01.2022 року рішення про відповідність ТОВ "ОТК Моноліт" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку позивачем 16.02.2023 подано до контролюючого органу звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника, в якому надано пояснення щодо особливостей господарської діяльності, трудових відносин, основних показників діяльності підприємства, до якого додано копії 22 документів (а.с. 39-41).

За результатами розгляду звернення 21.02.2023 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 16.02.2023 року прийнято рішення № 5487 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних та про відповідність платника критеріям ризиковості позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем під час реєстрації ПН подані необхідні документи в підтвердження здійснення господарської операції, по якій вони складені, а відповідачами не наведено мотивів неврахування поданих підприємством документів.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість до ризикових не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача ТОВ "ОТК Моноліт" до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент зупинення реєстрації податкових накладних).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, 14.01.2022 року Комісією ГУ ДПС в Харківській області прийнято рішення № 1819 про відповідність ТОВ "ОТК Моноліт" критерію ризиковості платника податку, визначеному пунктом 8 Критеріїв на підставі податкової інформації про те, що підприємство та/або контрагент задіяний у проведенні ризикових операцій.

Позивач, у зв`язку з прийняттям податковим органом вказаного рішення подав 16.02.2023 року звернення до відповідача з копіями документів (кількість документів 22).

За результатом розгляду звернення, з урахуванням отриманих документів 21.02.2023 року прийнято рішення № 5487 про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до згаданого Порядку) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 , від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Разом з тим, зі змісту спірного рішення вбачається, що воно прийняте не за наслідками подання ТОВ "ОТК «Моноліт" податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а за наявності податкової інформації про те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Таким чином, рішення Комісії №5487 від 21.02.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «ОТК «Моноліт» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Колегія суддів зазначає, що фактично оскаржуване рішення №5487 від 21.02.2023 прийнято відповідачем на підставі інформації щодо задіяння позивача в схемах ухилення від оподаткування та взаємодію з контрагентами, віднесеними до переліку ризикових платників податків, проте матеріали справи не містять доказів наявності податкової інформації, на підставі якої прийняте рішення Комісії про включення позивача до переліку ризикових платників податків, також її відповідачем не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Вказані недоліки свідчать про невідповідність рішення Комісії вимога законодавства, отже є не правомірним.

При вирішенні справи суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені в постановах від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20, від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20.

Відтак, з врахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що рішення Комісії №5487 від 21.02.2023 прийняте без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, колегія суддів вважає, що Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.02.2023 №5487, як індивідуальний акт, підлягає скасуванню.

Колегія суддів зазначає що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ «ОТК «Моноліт» з переліку ризикових платників податку.

Водночас, факт віднесення платника податків згідно рішення контролюючого органу до переліку ризикових платників податків автоматично не є підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, якщо в кожному конкретному випадку на вимогу контролюючого органу такий платник надасть первинні документи, які підтверджують операції, за наслідками якої складено податкові накладні по факту першої події, що мали місце, для їх реєстрації в ЄРПН.

Судом встановлено, що контролюючим органом зупинено реєстрацію податкових накладних з огляду на відповідність платника податку - TOB "ОТК Моноліт" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, про що свідчать квитанції від 15.06.2022, 04.07.2022, 06.07.2022.

Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачу до контролюючого органу для їх реєстрації, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача3 ризиків.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18, від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22.

Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законними.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з оскаржуваних рішень підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугувало не надання платником податку копій документів, а саме: платіжних доручень, актів звірки, сертифікатів, паспортів якості, оборотно-сальдової відомості по 281 рах. "Товари", 361 рах. "Розрахунки з покупцями" 361 рах. "Розрахунки з постачальниками", фінансово-господарських документів, щодо придбання Баббіт Б-16, а саме: ТТН, платіжні документи, банківські виписки. Не надано договір на перевезення з ФОП ОСОБА_1 та документів щодо реалізації Баббіт Б-16.

Проте позивачем надано первинні документи щодо вчинених господарських операцій, зокрема, акти приймання-передачі товару, видаткові накладні, договори поставки із специфікаціями, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, сертифікати якості, товарно-транспортні накладні.

При цьому, контролюючим органом не зазначено підстав неврахування вказаних документів та неможливості зареєструвати податкові накладні.

Посилання податкового органу у рішенні як на підставу відмови у реєстрації податкових накладних - відсутність актів звірки, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам 281 "Товари", 361 "Розрахунки з покупцями", 631 "Розрахунки з постачальниками", колегія судів відхиляє з огляду на наступне.

На підтвердження здійснення господарських операцій за договором поставки позивач надав, зокрема, акти приймання-передачі №1 від 22.03.2022, №2 від 18.04.2022, №3 від 04.05.2022, №4 від 25.05.2022, видаткові накладні №1 від 22.03.2022, №2 від 18.04.2022, №3 від 04.05.2022, №4 від 25.05.2022, платіжні доручення № 46329916 від 31.03.2022, №5272 від 20.06.2022, №4726998 від 16.05.2022, №4685191 від 27.04.202, що містяться в матеріалах справи (а.с. 76-78, 100-102, 114, 116, 129-131).

Отже доводи про відсутність акту звірки з покупцем спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи, на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На цьому рахунку учасник промислово-фінансової групи веде облік розрахунків за одержані від учасників ПФГ товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).

Таким чином, не надання позивачем до контролюючого органу оборотно-сальдових відомостей не може бути підставою для відмови у реєстрації податкових накладних з урахуванням наданих позивачем доказів на підтвердження здійснення господарської операції.

Доводи відповідача 3 про безпідставне врахування судом документів, які не надавалися до контролюючого органу , колегія суддів відхиляє, оскільки суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16 лютого 2021 року по справі № 820/7105/16.

Суд не може не прийняти до уваги окремі докази лише з тих підстав, що контролюючий орган заперечує щодо факту пред`явлення їх до перевірки.

При цьому, колегія суддів зауважує, що доводи апелянта фактично зводяться до тверджень щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентом. Проте, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд також не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність у податкового органу правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку, а тому оскаржувані рішення відповідачів підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Щодо доводів відповідача 3 про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної, колегія суддів вказує наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, тому посилання відповідача 3 про те, що висновок про зобов`язання зареєструвати податкові накладні є передчасним, а належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної є помилковими.

Щодо посилань відповідача 3 про врахування правових позицій викладених у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 460/9385/20, №460/525/21, №380/2365/21, колегія суддів вказує, що вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права мають враховуватись виключно висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів апеляційної скарги ГУ ДПС України в Рівненській області про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд судом справи за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час розгляду справи та суть спору, не отримання ним копії позовної заяви та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 про залучення його в якості співвідповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), зокрема підсистем Електронний кабінет, Електронний суд та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі Електронний кабінет (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

Згідно з абзацами першим-другим пункту 37 наведеного Положення підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (абзац четвертий пункту 37 Положення).

У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа (пункт 41 Положення).

Підпункт 2.25 пункту 2 Інструкції Електронний суд також передбачає, що в разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Підпунктом 13.12 пункту 13 Взаємодія ЕС та комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду Інструкції Електронний суд унормовано питання друку довідки про доставку документа в Кабінет користувача ЕС.

З аналізу наведених вище норм слідує, що документи, створені судом, надсилаються особам, які зареєстрували Електронний кабінет, в автоматичному режимі. Так само підсистема Електронний суд забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача. Саме зазначена у такій довідці дата (час, число, місяць і рік) і є тією датою, з якою пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України пов`язує день вручення особі судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем пред`явлено позов до ГУ ДПС в Харківській області, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 залучено як співвідповідача ГУ ДПС у Рівненській області до участі у розгляді адміністративної справи , вирішено направити до ГУ ДПС у Рівненській області копію адміністративного позову та встановити строк для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, надіславши позивачу, іншим відповідачам копію відзиву та доданих до нього документів (а.с. 167-169).

Відповідно до ст. 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Положеннями ч.5 ст. 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Частиною 11 ст. 251 КАС України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Проте, матеріали справи не містять довідки про направлення електронного листа до електронного кабінету ГУ ДПС у Рівненській області або рекомендованого листа із повідомленням про вручення ухвали суду від 27.06.2023 з додатками .

Отже, слід дійти висновку, що відповідач не був обізнаний про залучення його до участі в справі, на час прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції достовірно не пересвідчився в обізнаності відповідача 3 про розгляд даної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що ГУ ДПС у Рівненській області фактично було позбавлено можливості подавати заяви по суті справи, зокрема, відзив на позовну заяву, та обґрунтувати власні дії та прийняті рішення.

Таким чином, судом першої інстанції не дотримано вимоги ст. 251 КАС України в частині визначення порядку направлення поштової кореспонденції, у зв`язку з чим справу розглянуто за відсутності відповідача, який не повідомлений належним чином про такий розгляд.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09.04.2021 в справі № 500/90/19, від 29.04.2021 № 460/3873/20.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Рівненській області підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду першої інстанції 13 420,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.05.2023 року № 503. (а.с.145)

Враховуючи, що за наслідками судового розгляду позов задоволено, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 13420,00 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 по справі № 520/9552/23 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-торгівельна компанія "Моноліт" - задовольнити.

Визнати протиправними рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області:

- від 27.10.2022 №7518772/39277205 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 22.03.2022;

- від 31.10.2022:

№7532955/39277205 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2022;

№7532954/39277205 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 18.04.2022;

№7532956/39277205 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 25.05.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «ОТК «Моноліт»» №1 від 22.03.2022, №1 від 18.04.2022, №1 від 04.05.2022, №2 від 25.05.2022 датою їх фактичного подання.

Визнати незаконним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.02.2023 №5487.

Зобов`язати Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово-торгівельна компанія «Моноліт» з переліку ризикових платників податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-торгівельна компанія «Моноліт» (ЄДРПОУ 39277205) сплачену суму судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-торгівельна компанія «Моноліт» (ЄДРПОУ 39277205) сплачену суму судового збору в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ ВП 44070166).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-торгівельна компанія «Моноліт» (ЄДРПОУ 39277205) сплачену суму судового збору в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова