Постанова

від 11.01.2024 по справі 440/9844/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 р.Справа № 440/9844/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

представників сторін: представника позивача - Котенко О.О.,

представника відповідача - Полушіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, м. Полтава, повний текст складено 15.05.23 року по справі № 440/9844/22

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації

про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (далі по тексту позивач, Управління Фонду соцстрахування) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації (далі по тексту відповідач, Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи), у якому просила суд стягнути з Полтавського обласного центру, код ЄДРПОУ 26553989, на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у розмірі 5134494,14 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно із даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - Полтавський обласний центр медико-соціальної експертиз з 18.09.2017 року перебуває в стані припинення на підставі рішення засновників (учасників юридичної особи або уповноваженого ними органу) щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, при цьому, відомості про правонаступників відсутні. Враховуючи, що Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи ліквідовується як юридична особа без правонаступника, Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Полтавській області, яким ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), як потерпілій 07.11.2007 внаслідок нещасного випадку на виробництві та особі, що має зареєстрований страховий випадок - нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, який стався під час роботи в Обласній медико-соціальній експертній комісії № 1, що підтверджується актом № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, призначено та виплачуються страхові виплати за рахунок коштів Фонду, на виконання п. 3 Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986, проведено капіталізацію платежів для продовження страхових виплат.

22 серпня 2022 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області направлено голові ліквідаційної комісії Полушину О. кредиторську вимогу № 1440-10 від 22.08.2022 про першочергове задоволення зобов`язань у сумі 5 134 494,14 грн, яка відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, виплату поштового відправлення, отримана відповідачем 25.08.2022, однак станом на момент подачі позову не розглянута, не оскаржена (жодних заперечень розрахунку заборгованості не заявлялося) та не задоволена (станом на час подачі позовної заяви до суду відповідачем не сплачено заборгованість капіталізованих платежів в сумі 5 134 494,14 грн). Вищенаведене зумовило звернення до суду з цим позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 по справі № 440/9844/22 позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 41319427) до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Миколи Дмитрієва, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 26553989) про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів задоволено.

Стягнуто з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, код ЄДРПОУ 26553989, на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 5134494,14 грн (п`ять мільйонів сто тридцять чотири тисячі чотириста дев`яносто чотири гривні 14 копійок).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 по справі № 440/9844/22 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про заміну стягувача у виконавчому листі - задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому листі по справі № 440/9844/22, виданому 03.07.2023 з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій заперечуючи проти задоволення позову у повному обсязі, просив рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 по справі № 440/9844/22 скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невизнання обставин, які наведені позивачем, оскільки вимога Управління Фонду соцстрахування фактично ґрунтується на встановленні ОСОБА_1 другої групи інвалідності та ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 70%, які здійснено у ДЗ "Центральна МСЕК МОЗ України" з порушенням вимог законодавства, про що повідомлено Подільську окружну прокуратуру м.Києва. Зважаючи на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202210207000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, наполягав на неможливості здійснення капіталізації платежів для задоволення вимог ОСОБА_1 до завершення такого розслідування.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення, в яких відображено детальний розрахунок, пояснення та докази щодо нарахованої суми у розмірі 5134494,14 грн. Також повідомлено, що Полтавським міським відділенням управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області неодноразово направлялися листи, у т.ч. і до голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, щодо отримання інформації про заробітну плату ОСОБА_1 , проте відповіді не отримано, а тому в розрахунку щомісячної страхової виплати заробітна плата працівника бралася на підставі даних форми ОК-5 Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу, що формується на підставі звітності страхувальника за певний період.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні просила суд апеляційної інстанції скаргу Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки скарга містить лише суб`єктивні твердження щодо необґрунтованості висновків суду, що не відповідає дійсності, та спростовуються дослідженими у справі доказами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Полтавського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавської області від 15.08.2022 № 53001/10031121/1/2 «Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати» потерпілій ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату у розмірі 24810,00 грн; виплата проводиться з 24.05.2022 безстроково.

22.08.2022 на адресу Голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи направлено вимогу з проханням визнати вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області в сумі 5134494,14 грн, які підлягають здійсненню до першої черги реєстру вимог кредиторів та з проханням задовольнити вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області у першу чергу, сплативши належні ОСОБА_1 , як потерпілій від нещасного випадку на виробництві, капіталізовані платежі в сумі 5134494,14 грн, за наступними реквізитами: одержувач - Полтавське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, код ЄДРПОУ - 41425757, р/р UA068999980000355499000116002 в Держказначейській службі України, призначення платежу - погашення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів.

Зазначену вимогу отримано Полтавським обласним центром медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації 25.08.2022.

Вказана претензія про сплату капіталізованих платежів залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що зумовило звернення Управління Фонду соцстрахування до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки капіталізовані платежі відповідачем сплачені не були, а тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку. При цьому, судом зауважено, що відповідач не надав до суду належних доказів на підтвердження того, що проведення первинного огляду ОСОБА_1 у ДЗ "Центральна МСЕК МОЗ України" здійснено з порушенням вимог законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №685/1346/15-а та від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, Управління Фонду соцстрахування - звернулось до до суду з цим позовом про стягнення з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи капіталізованих платежів на суму 5134494,14 грн., покликаючись на те, що відповідно до статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999р. №1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, є одним із джерел формування коштів Фонду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 цього Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (ст.3 Закону № 1105-XIV).

В силу вимог пункту 1 частини 2 статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом частин першої та другої статті 4 Закону №1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідним актом Кабінету Міністрів України, чинним як на час виникнення спірних відносин, так і нині, є Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986.

Аналіз положень Закону № 1105-XIV, які визначають правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема й компетенцію Фонду та його робочих органів, дає підстави для висновку, що у відносинах, пов`язаних із виплатою страхувальником у передбачених законодавством випадках капіталізованих відповідно до Порядку платежів, ці органи не виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин, а здійснюють владні управлінські функції, спрямовані на забезпечення державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 17 Закону №1105-XIV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії Фонду. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників.

Тому Фонд не позбавлений права звернутися до адміністративного суду, як суб`єкт владних повноважень для виконання покладених на нього Законом № 1105-XIV функцій за вирішенням спору щодо обов`язку страхувальника виплатити капіталізовані платежі на задоволення вимог, що виникли із зобов`язань відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, застрахованих у Фонді.

Враховуючи викладене, даний спір, пов`язаний зі стягненням виконавчими дирекціями Фонду із суб`єкта господарювання, який ліквідується, страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, з метою їх подальшої виплати потерпілим особам, а тому підлягає розгляду відповідно до правил КАС - судами адміністративної юрисдикції, як такий, що є публічно-правовим за своєю правовою природою.

Аналогічна правова позиція щодо юрисдикції спорів, пов`язаних зі стягненням відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань із суб`єкта господарювання, який ліквідується згідно рішення його засновників, капіталізованих платежів, висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 30.05.2018 у справі №822/1472/17, від 17.10.2018 у справі №822/1544/16 та від 27.05.2020 у справі № 820/315/17.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За визначенням, наведеним у пунктах 3, 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до роботодавців віднесено підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, страхувальником у розумінні Закону № 1105-XIV є всі види юридичних осіб, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які, зокрема, використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах та мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2464-VI соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Страхуванню від нещасного випадку, у відповідності до частини 1 статті 35 Закону № 1105-XIV, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров`я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частини 1, 3 статті 36 Закону № 1105-XIV).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є: страхові внески страхувальників та застрахованих осіб (пункт 1); капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 5).

В свою чергу, в силу пункту 1 частини 2 вказаної статті кошти Фонду використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 95 Деякі питання капіталізації платежів у випадках ліквідації страхувальників установлено, що капіталізація платежів у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованих осіб, здійснюється до Пенсійного фонду України у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі Порядок № 986).

Як вбачається зі змісту пункту 2 положень Порядку № 986, термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Терміни "застрахована особа" та "страхувальники" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (пункт 2 Порядку № 986).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: 1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності (пункт 7 Порядку № 986).

Таким чином, наведеними нормами передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві, протягом їхнього життя.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07 листопада 2007 в Обласній медико-соціальній експертній комісії № 1, наразі Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, з працівником ОСОБА_1 стався нещасний випадок. Потерпіла ОСОБА_1 має зареєстрований страховий випадок - нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що стався під час роботи в Обласній медико-соціальній експертній комісії № 1 та підтверджується актом № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.

Згідно з випискою із акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 22 червня 2022 року, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 70% та другу групу інвалідності, безстроково.

На підставі Закону № 1105-XIV Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Полтавській області позивачу, як особі, яка взята на облік в якості потерпілої на виробництві, призначено щомісячну страхову виплату призначено та проводяться страхові виплати у розмірі 24810,00 грн за рахунок коштів Фонду з 24.05.2022 безстроково.

У відповідності до пункту 8 Порядку № 986 у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, капіталізація платежів здійснюється у разі ліквідації страхувальника без правонаступника.

Колегією суддів встановлено, що згідно з оприлюдненим на сайті Полтавської обласної ради рішенням пленарного засідання сімнадцятої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 14 липня 2017 року № 521 «Про ліквідацію Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи» керуючись пунктом 20 частини 1 статті 43, статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 104, 111, 112 Цивільного кодексу України, статтею 59 Господарського кодексу України, статтями 14, 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров`я» та з метою ефективного використання матеріальних ресурсів, що є об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, Обласна рада вирішила:

1. Припинити юридичну особу Полтавський обласний центр медикосоціальної експертизи (місцезнаходження: вул. Миколи Дмітрієва, 7, м. Полтава, Україна, 36011, ІК юридичної особи - 26553989) шляхом його ліквідації.

2. Утворити ліквідаційну комісію з припинення юридичної особи Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи (місцезнаходження: вул. Миколи Дмітрієва, 7, м. Полтава, Україна, 36011) у такому складі: Новіков Євгеній Сергійович - юрисконсульт Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, голова комісії, ІК 3086419659; Крамаренко Інна Олександрівна - бухгалтер Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи член комісії, ІК 3003719929; ОСОБА_2 - сестра-господарка Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи член комісії, ІК 1549609285.

3. Голові ліквідаційної комісії Новікову Є.С. у триденний термін повідомити державного реєстратора про рішення щодо ліквідації Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи у порядку визначеному законодавством України.

4. Встановити строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, що припиняється, два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо ліквідації Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи.

5. Встановити порядок заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи згідно зі ст. 112 ЦК України.

6. Ліквідаційній комісії: відповідно до чинного законодавства України здійснити заходи, пов`язані з припиненням юридичної особи; після закінчення строку пред`явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс і подати його на затвердження обласної ради; після завершення розрахунків з кредиторами, скласти ліквідаційний баланс та подати його обласній раді на затвердження.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа, орган державної влади - Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи (код 26553989), дата реєстрації: 30.06.2004, перебуває в стані припинення з 18.07.2017 за рішенням засновників щодо припинення юридичної особи.

Колегією суддів встановлено, що будь-яких відомостей щодо наявності правонаступника Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи ані Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ані рішення Полтавської обласної ради не містять.

Відповідачем ані у відзиві на позов, ані в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу щодо наявності правонаступника у Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи.

Колегія суддів зауважує, що встановлення у вищенаведеному рішенні Полтавської обласної ради строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, що припиняється, додатково підтверджує відсутність правонаступника.

З урахуванням встановлених вище обставин, з огляду на ліквідацію страхувальника - Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи слід дійти висновку про наявність права у позивача - Управління Фонду соцстрахування на формування та направлення кредиторської вимоги щодо відшкодування сум капіталізованих платежів.

Відповідно п. 1.6 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11, середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 статті 42 Закону та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами, далі - Постанова № 1266).

Згідно із п.14 постанова № 1266 у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, за формулою:

З = З(н) х С: М,

де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;

З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;

С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 +...);

К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:

К = З(в): З(с),

де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.

У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв`язку з:

поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;

причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.

Розрахунок потреби в капіталізації коштів по ОСОБА_1 було зроблено Полтавським міським відділенням управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області (далі - відділення) станом на 15.08.2022.

В розрахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 . З(н) середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата, згідно даних Держстату за 2021 рік склала 14014,24 грн, С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду- 32,4254.

Колегія суддів враховує, що постанова відділення від 15.08.2022 № 53001/10031121/1/2, відповідно до якої потерпілій ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 24 810,00 грн відповідачем оскаржена не була, є діючою та такою, що підлягає виконанню.

Матеріалами справи підтверджено, що Полтавським міським відділенням управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області неодноразово направлялися листи, у т.ч. і до голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, щодо отримання інформації про заробітну плату ОСОБА_1 , однак відповіді не отримано, у зв`язку з чим в розрахунку щомісячної страхової виплати заробітна плата працівника бралася на підставі даних форми ОК-5 Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу, що формується на підставі звітності страхувальника за певний період.

Відповідачем не заперечується, що вимога Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 22.08.2022 № 1440-10 з проханням віднести її до першої черги реєстру вимог кредиторів та задовольнити вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області у першу чергу, сплативши належні ОСОБА_1 , як потерпілій від нещасного випадку на виробництві, капіталізовані платежі в сумі 5134494,14 грн, яка отримана Полтавським обласним центром медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації 25.08.2022, залишена без відповіді та задоволення, проте не оскаржена в судовому порядку. Зворотного відповідачем не доведено.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до тверджень про здійснення проведення первинного огляду ОСОБА_1 у ДЗ "Центральна МСЕК МОЗ України" з порушенням вимог законодавства. Разом з цим, відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження таких обставин, та не оскаржено у судовому порядку ані постанова відділення від 15.08.2022 № 53001/10031121/1/2, ані вимога від 22.08.2022 № 1440-10.

Згідно з наявних у матеріалах справи розрахунку платежів, загальна сума капіталізованих платежів складає 5134494,14 грн.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені відповідачем не були, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення з Полтавського обласного центру, код ЄДРПОУ 26553989, на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області заборгованості зі сплати капіталізованих платежів у розмірі 5134494,14 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 по справі № 440/9844/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова О.А. Спаскін Повний текст постанови складено та підписано 15.01.2024 року