Постанова

від 15.01.2024 по справі 340/5408/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5408/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року (суддя Черниш О.А.)

у справі № 340/5408/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Михайло»

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Селянське (фермерське) господарство «Михайло», в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 341493-2406-1128 від 04.08.2022, № 341494-2406-1128 від 04.08.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення №341493-2406-1128 від 04.08.2022, №341494-2406-1128 від 04.08.2022 прийняті контролюючим органом без урахування усіх обставин, що мають значення прийняття зазначеного рішення. Позивач зазначає, що розпорядженням Петрівської районної державної адміністрації №361-р від 18.09.2002 надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 35 га ріллі із земель запасу на території Новостародубської сільської ради в оренду терміном на 20 років для ведення селянського (фермерського) господарства. Позивач створив селянське (фермерське) господарство «Михайло», яке зареєстроване як юридична особа 17.03.2003. Головою цього фермерського господарства став сам ОСОБА_1 Петрівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) з ОСОБА_1 (орендарем) 03.04.2003 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 20 років, який посвідчений нотаріально та зареєстрований у земельному відділі Петрівської районної державної адміністрації за №35 від 07.04.2003. Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування земельна ділянка складалася з двох ділянок площею 12,71 га та 22,32 га. 19.10.2012 до договору оренди земельної ділянки № 35 від 07.04.2003 укладено додаткову угоду щодо зміни розміру орендної плати, яка зареєстрована 24.12.2012. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.07.2015 проведена державна реєстрація права державної власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 3524983700:02:000:9300, 3524983700:02:000:9301 з одночасною реєстрацією речового права на нерухоме майно, похідного від права власності (права оренди), за ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі №35 від 07.04.2003. За твердженням позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями протиправно визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік за земельні ділянки, які з 2003 року перебувають в оренді очолюваного ним СФГ «Михайло». Позивач стверджує, що саме СФГ «Михайло» є землекористувачем цих земельних ділянок, які були надані засновнику для утворення та ведення фермерського господарства. СФГ «Михайло» у січні - жовтні 2022 року сплачувало орендну плату за ці земельні ділянки, а нарахування орендної плати за них ще й позивачу вказує на подвійне оподаткування, що є неприпустимим.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд встановив, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про СФГ «Михайло» як про орендаря земельних ділянок за договором оренди землі №35 від 07.04.2003 внесені відомості лише 14.12.2022 на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2022 у справі №912/1419/22, яким задоволено позов СФГ «Михайло» до Петрівської селищної ради та визнано за ним право оренди земельними ділянками з кадастровими номерами 3524983700:02:000:9300 та 3524983700:02:000:9301. Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем СФГ «Михайло» не змінює статусу позивача як орендаря земельних ділянок та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату. Попри те, що земельні ділянки у 2022 році перебували у фактичному користуванні СФГ «Михайло», позивач на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не оформив належним чином передачу земельних ділянок цьому фермерському господарству та як засновник та голова СФГ «Михайло» не ініціював проведення державної реєстрації права оренди землі за цим фермерським господарством як за землекористувачем.

За висновком суду, позивач як орендар зазначених земельних ділянок на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень був платником орендної плати за землю у розумінні статей 269, 288 ПК України та згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України зобов`язаний сплатити орендну плату за 2022 рік. З 14.12.2022 у позивача такий обов`язок відсутній, оскільки з цього моменту право оренди щодо цих земельних ділянок зареєстровано за СФГ «Михайло».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Позивач наполягає на протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, зазначає, що земельні ділянки 2003 року перебувають в оренді очолюваного ним СФГ «Михайло». Позивач стверджує, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.07.2015 проведена державна реєстрація права державної власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 3524983700:02:000:9300, 3524983700:02:000:9301 з одночасною реєстрацією речового права на нерухоме майно, похідного від права власності (права оренди), за позивачем на підставі договору оренди землі №35 від 07.04.2003. У 2021 році ці земельні ділянки сільськогосподарського призначення передані з державної власності у комунальну власність Петрівської селищної ради, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.03.2021 внесені відповідні відомості, і з цього моменту розпорядження земельними ділянками здійснює Петрівська селищна рада. СФГ «Михайло» як платник єдиного податку четвертої групи 21.02.2022 подав до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкову декларацію за 2022 рік разом з відомостями про наявність земельних ділянок, у яких вказав земельні ділянки за кадастровими номерами 3524983700:02:000:9300, 3524983700:02:000:9301 загальною площею 35,0335 га, обчислив річну суму єдиного податку за них за ставкою, передбаченою пп. 293.9.1 п.293.9 ст.293 ПК України, та сплачував його у строки, установлені пп. 295.9.2 п.295.9 ст.295 ПК України. Проте, спірними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано позивачу податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік, а саме: №341493-2406-1128 від 04.08.2022 на суму 10 645,36 грн. за земельну ділянку з кадастровим номером 3524983700:02:000:9300 та №341494-2406-1128 від 04.08.2022 на суму 21 718,01 грн. за земельну ділянку з кадастровим номером 3524983700:02:000:9301. Позивач стверджує, що саме СФГ «Михайло» є землекористувачем цих земельних ділянок, які були надані засновнику для утворення та ведення фермерського господарства. СФГ «Михайло» у січні-жовтні 2022 року сплачувало орендну плату за ці земельні ділянки, а нарахування орендної плати за них ще й позивачу вказує на подвійне оподаткування, що є неприпустимим.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу із запереченнями, мотивованими тим, що позивач як орендар земельних ділянок комунальної власності за кадастровими номерами 3524983700:02:000:9300, 3524983700:02:000:9301 повинен сплачувати до місцевого бюджету орендну плату у розмірі, що встановлений договором оренди №35 від 07.04.2003, а саме 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Визначені контролюючим органом податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2022 рік у розмірі 10 645,36 грн. та 21 718,01 грн., і як наслідок прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф» №341494-2406-1128 від 04.08.2022, №341493-2406-1128 від 04.08.2022 є обґрунтованими та законними.

СФГ «Михайло» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. Третя особа підтверджує, що земельні ділянки, надані засновнику ОСОБА_1 для утворення та ведення фермерського господарства, з 2003 року використовуються саме СФГ «Михайло» для ведення підприємницької діяльності. Права та обов`язки орендаря земельної ділянки за договором оренди землі перейшли від громадянина ОСОБА_1 до створеного ним СФГ «Михайло» і такий перехід не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод про зміну землекористувача. СФГ «Михайло» з 2003 року щорічно сплачує орендну плату за ці земельні ділянки, тому нарахування орендної плати позивачу вважає незаконним.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, розпорядженням Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської область №361-р від 18.09.2002 надано згоду гр. ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 35 га ріллі із земель запасу на території Новостародубської сільської ради в оренду терміном на 20 років для ведення селянського (фермерського) господарства.

17.03.2003 Петрівською районною державною адміністрацією зареєстроване селянське (фермерське) господарство «Михайло», код ЄДРПОУ 32255934, засновником і головою якого є ОСОБА_1 .

Між Петрівською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та громадянином ОСОБА_1 , який є головою фермерського господарства «Михайло», (орендарем) укладений договір оренди земельної ділянки строком на 20 років, посвідчений нотаріально 02.04.2003 та зареєстрований у земельному відділі Петрівської районної державної адміністрації за №35 від 07.04.2003 (а.с.41-45).

19.10.2012 до договору оренди земельної ділянки №35 від 07.04.2003 Петрівською районною державною адміністрацією та СФГ «Михайло» укладено додаткову угоду щодо зміни розміру орендної плати, яка зареєстрована 24.12.2012 у відділі Держкомзему у Петрівському районі.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої Кіровоградською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру», вказана земельна ділянка 13.05.2015 зареєстрована у Державному земельному кадастрі за двома кадастровими номерами: 3524983700:02:000:9300 (площею 12,7103 га) 3524983700:02:000:9301 (площею 22,3232 га), з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

06.07.2015 проведена державна реєстрація права державної власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 3524983700:02:000:9300, 3524983700:02:000:9301 з одночасною реєстрацією іншого речового права на нерухоме майно, похідного від права власності (право оренди земельної ділянки ), за гр. ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі №35 від 07.04.2003. Орендар ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.12.2020 № 46-ОТГ Петрівській селищній раді Петрівського району Кіровоградської області передані у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані, в тому числі, на території Новостародубської сільської ради Петрівського району.

11.03.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості по цих земельних ділянок про реєстрацію переходу права власності, внаслідок чого власником земельних ділянок є Петрівська селищна рада.

Відповідно до інформації про державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки 11.03.2021 проведено реєстрацію змін до іншого речового права, 18.03.2021 внесені до Реєстру відомості про суб`єкта іншого речового права опис змін: додано Орендодавець: Петрівська селищна рада Кіровоградської області. Видалено: Орендодавець: Петрівська районна державна адміністрація.

07.10.2022 проведено реєстрацію змін до іншого речового права додаткова угода по договору оренди землі від 06.10.2022: орендодавець Петрівська селищна рада Кіровоградської області, орендар ОСОБА_1 .

14.12.2022 до Державного реєстру речових прав внесені зміни: додано рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2022 у справі № 912/1419/22, видалено: орендар ОСОБА_1 , додано: орендар Селянське (фермерське) господарство «Михайло».

Також наявні у справі докази свідчать, що СФГ «Михайло» (код ЄДРПОУ 32255934) перебуває на обліку в Петрівській ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області. СФГ «Михайло» на 2022 рік включено до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

СФГ «Михайло» як платник єдиного податку четвертої групи 21.02.2022 подав до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкову декларацію за 2022 рік разом з відомостями про наявність земельних ділянок, у яких вказав земельні ділянки за кадастровими номерами 3524983700:02:000:9300, 3524983700:02:000:9301 загальною площею 35,0335 га, обчислив річну суму єдиного податку за них за ставкою, передбаченою пп. 293.9.1 п.293.9 ст.293 ПК України, та сплачував його у строки, установлені пп. 295.9.2 п.295.9 ст.295 ПК України.

ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України склало податкові повідомлення-рішення форми «Ф», якими нарахувало ОСОБА_1 податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік, а саме:

- №341493-2406-1128 від 04.08.2022 на суму 10 645,36 грн. за земельну ділянку з кадастровим номером 3524983700:02:000:9300;

- №341494-2406-1128 від 04.08.2022 на суму 21 718,01 грн. за земельну ділянку з кадастровим номером 3524983700:02:000:9301.

Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.

Спірним у цій справі є питання правомірності визначення позивачу грошових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки, які передані йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки (орендар - гр. ОСОБА_1 , який є головою фермерського господарства «Михайло»).

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка за визначенням в пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі, на умовах оренди.

Підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України встановлено, що платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до пп.270.1.2 п.270.1 ст.270 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

За правилами п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з пунктом 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітнім) періодом для плати за землю (земельного податку) є календарний рік.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗК України).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ст.5 Закону України «Про оренду землі).

Згідно з ч.2 ст.16 цього Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

В спірному випадку встановлені у справі обставини свідчать, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до 14.12.2022 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є орендарем:

земельної ділянки, кадастровий номер 3524983700:02:000:9300, площа 12,703 га, на умовах строкового платного користування для ведення фермерського господарства, договір оренди від 07.04.2003, орендодавець Петрівська селищна рада;

земельної ділянки, кадастровий номер 3524983700:02:000:9301, площа 22,3232 га, на умовах строкового платного користування для ведення фермерського господарства, договір оренди від 07.04.2003, орендодавець Петрівська селищна рада.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про СФГ «Михайло» як орендаря земельних ділянок за договором оренди землі №35 від 07.04.2003 внесені лише 14.12.2022 на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2022 у справі №912/1419/22, яким задоволено позов СФГ «Михайло» до Петрівської селищної ради та визнано за ним права оренди земельними ділянками з кадастровими номерами 3524983700:02:000:9300 та 3524983700:02:000:9301.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначає Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-IV.

Згідно із ч.1 ст. 5 Закону 973-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (ч.1 ст.7 Закону №973-IV).

Відповідно до статті 8 Закону №973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Відповідно до статті 12 цього Закону землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Встановлюючи, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, Закон №973-IV при цьому не встановлює будь-яких виключень щодо правового регулювання оренди земельної ділянки. Не встановлює цей Закон і такі наслідки, як набуття фермерським господарством права оренди земельної ділянки, яка була надана громадянину для створення фермерського господарства, в силу факту державної реєстрації фермерського господарства.

Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним врахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду в постанові від 18.06.2021 у справі № 400/1730/19, згідно якої у правовідносинах з орендної плати за землі державної та комунальної власності, які були надані фізичній особі для створення фермерського господарства: податковий обов`язок щодо сплати орендної плати у таких правовідносинах лежить на орендарі земельної ділянки, який визначений в договорі оренди земельної ділянки і право користування земельною ділянкою якого зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Податковий обов`язок щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності виникає у фермерського господарства, для створення якого фізичній особі була надана земельна ділянка, після переходу до нього прав орендаря в установленому законом порядку.

Суд першої інстанції правильно встановив, що з моменту створення СФГ «Михайло» вказані вище земельні ділянки перебували у фактичному користуванні цього фермерського господарства, проте позивач не оформив належним чином передачу земельних ділянок фермерському господарству як землекористувачу.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач як орендар зазначених земельних ділянок на той момент був платником орендної плати за землю у розумінні статей 269, 288 ПК України та згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України зобов`язаний сплатити орендну плату за 2022 рік.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54 ст.54, п.286.5 ст.286 ПК України обов`язок щодо нарахування орендної плати покладається на відповідача.

Відповідач нарахував позивачу податкові зобов`язання з орендної плати за 2022 рік за земельні ділянки 3524983700:02:000:9300, 3524983700:02:000:9301, виходячи із їх нормативної грошової оцінки та ставки орендної плати, передбаченої договором оренди землі №35 від 07.04.2003, про що прийняв спірні повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що той факт, що використання земельних ділянок відбувалось через створене позивачем СФГ «Михайло», не змінює статусу позивача як орендаря земельних ділянок та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату. Не звільняє його від цього обов`язку і фактична сплата СФГ «Михайло» орендної плати за землю.

Також суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання скаржника на внесення змін до договору оренди земельні ділянки додатковою угодою від 19.10.2012, якою, як вважає позивач, вірно зазначено сторону договору СФГ «Михайло».

Укладення цієї додаткової угоди з СФГ «Михайло» в особі Чепурова М.С., а не з фізичною особою позивач вважає юридичним фактом, що має наслідком зміну сторони договору, втім суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами позивача, оскільки, по-перше, додатковою угодою від 19.10.2012 внесені зміни виключно до п.8 договору оренди землі від 07.04.2003 № 35 (розмір орендної плати), сторони договору оренди землі від 07.04.2003 № 35 не змінювались.

Умови, за яких після державної реєстрації фермерського господарства «Михайло» або в інших, обумовлених договором, випадках до цього фермерського господарства переходять права та обов`язки орендаря, договір оренди землі від 07.04.2003 № 35, не передбачені.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за наведеного вище правового регулювання визначальним для виникнення у особи податкового обов`язку щодо сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності є факт реєстрації в установленому порядку в державному реєстрі речових прав права користування земельною ділянкою.

Суд апеляційної інстанції також вважає помилковими доводи апеляційної скарги про залишення судом першої інстанції поза увагою того факту, що господарський суд Кіровоградської області у рішенні від 16.11.2022 у справі №912/1419/22 встановив, що з моменту набуття чинності договору оренди землі від 03.04.2003 та державної реєстрації СФГ «Михайло» останнє набуло прав землекористувача земельної ділянки, на основі якого і було утворене господарство.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом вказаної процесуальної норми висновки, зроблені судом у іншій, в даному випадку, господарській справі, за участі тих самих осіб, не обов`язковими для суду при розгляді цієї справи (№ 340/5408/22).

Виходячи з вищевикладеного у сукупності та зважаючи на нормативне регулювання спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі № 340/5408/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко