Постанова

від 15.01.2024 по справі 420/8395/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8395/23

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом адвоката Тимофєєнка Олександра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування» та Комунальна установа «Муніципальна варта»

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2023 адвокат Тимофєєнко О. А., представляючи інтереси ОСОБА_2 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (далі Приморська райадміністрація) в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження №103 від 27.03.2023 «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси за адресою: АДРЕСА_1 ».

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник ОСОБА_2 зазначив, що паркан, який був демонтований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі оскаржуваного розпорядження, являвся, згідно зі Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807 IV (далі Закон №2807 IV), власністю його довірительки. На думку адвоката, вказаний паркан представляв собою малу архітектурну форму.

Покликаючись на додаток №6 до Правил благоустрою території міста Одеси, що затверджені рішенням Одеського міської ради 10.06.2015 №6718 VI, адвокат зазначив про обов`язок уповноваженого виконавчого органу Одеської міської ради винести припис на адресу власника (користувача) малої архітектурної форми, з вимогою усунути порушення шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми протягом трьох робочих днів.

На його переконання, тільки в разі невиконання власником (користувачем) вимог припису, уповноважений виконавчий орган Одеської міської ради, може здійснити демонтаж, перевезення, зберігання розміщених/встановлених, з порушенням Правил, малих архітектурних форм, за кошти міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником малої архітектурної форми.

За такого правового регулювання, адвокат ОСОБА_3 наполягає на протиправності оскаржуваного розпорядження, оскільки припис для добровільного виконання демонтажу паркану, який є малою архітектурною формою, його довірителька не отримувала.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, яке було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позов ОСОБА_2 задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував розпорядження Приморської райадміністрації № 103 від 27.03.2023 «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси за адресою: АДРЕСА_1 ».

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, на підставі положень Закону №2807 IV, дійшов висновку, що спірна огорожа за адресою: АДРЕСА_1 - відноситься до малих архітектурних форм.

Суд звернув увагу на те, що Приморська райадміністрація, в порушення вимог підпункту 3.1.16 Правил благоустрою території міста Одеси, не винесла, щодо власниці огорожі, припис з вимогою усунути порушення шляхом проведення демонтажу, належної їй малої архітектурної форми, протягом трьох робочих днів.

Поряд з цим, суд зауважив, що Приморська райадміністрація не надала доказів про вчинення нею дій зі встановлення, як власника огорожі так і власника будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

На переконання суду, відповідач не був позбавлений можливості встановити таку особу та повідомити їй про порушення, виявлені під час перевірки

За встановлених обставин, суд вважав, що така поведінка органу місцевого самоврядування, призвела до позбавлення ОСОБА_2 можливості надати відповідні пояснення та документи на підтвердження свого права встановлювати спірну огорожу на земельній ділянці.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що допущені, органом місцевого самоврядування, порушення не забезпечили послідовність його дій, не були спрямовані на дотримання балансу інтересів при реалізації повноважень та охорони прав власності на майно, що гарантовано статтею 41 Конституції України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, Приморська райадміністрація, в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову.

Правовими підставами для скасування рішення суду першої інстанції, скаржник указує Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) та Закон №2807 IV, Правила благоустрою території міста Одеси та наголошує про наявність повноважень у виконавчих органів місцевих рад здійснювати контроль за станом благоустрою населених пунктів, який полягає, зокрема, у демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів, що розміщуються на території загального користування рекреаційного призначення парків та скверів у м. Одесі.

Скаржник не заперечує, що огорожа, встановлена ОСОБА_2 , відноситься до малих архітектурних форм, але стверджує, що, остання, не є власницею земельної ділянки, на якій, ця огорожа розміщена.

Покликаючись на статтю 21 Закону №2807IV, Приморська райадміністрація зазначає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Так, на його думку, відповідно до Порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів на території міста Одеси, що є додатком №7 до Правил благоустрою території міста Одеси, для встановлення малої архітектурної форми потрібен дозвільний документ. Водночас, за відсутності дозвільного документа, як стверджує скаржник, відповідні роботи вважаються самовільними.

Приморська райадміністрація вказує, що спірне розпорядження стосовно демонтажу незаконно розміщеної огорожі на території міста Одеси за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте, у тому числі на підстав рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.12.2020 «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси», яке передбачає, що на підставі акта обстеження незаконно розміщеного об`єкта, голова відповідної райадміністрації Одеської міської ради видає розпорядження щодо його демонтажу.

ОСОБА_2 та її представник, в особі адвоката Тимофєєнка О.А., правом на подання відзиву на апеляцію не скористалися.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи.

Відповідно до свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 17.11.2015 (а.с.15) ОСОБА_2 є власницею житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.16-17) містить опис даного об`єкта нерухомого майна, який складається з житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами.

Так, до господарчих будівель та споруд відноситься сарай за літ «Л» та навіс за літ «М».

Матеріали справи також містять технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.18-24), відповідно до якого, будинок, за вказаною адресою, складається з конструктивних елементів: житловий будинок (літ. «А»), сарай (літ. «Л»), навіс (літ. «М»).

06.07.2022 на адресу Приморської райадміністрації надійшов лист Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, що за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 95-А, на території загального користування рекреаційного призначення скверу на 10 станції Великого Фонтану встановлені металеві ворота.

15.03.2023 комісія у складі представників Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Приморської райадміністрації склала акт обстеження незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території м. Одеси.

Зі змісту указаного акта випливає, що земельна ділянка, на якій розташовані металеві ворота, відповідно до рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 №909-VII є територією загального користування рекреаційного призначення, тобто сквером на 10 станції Великого Фонтану, площею 4,9703 га за адресою: м. Одеса, 10-та станція Великого Фонтану, в межах Фонтанської дороги, провулків Ванний та Кордонний.

Ураховуючи відсутність документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, дозволу на порушення об`єкту благоустрою, комісія дійшла висновку, що улаштування огорожі на території загального користування рекреаційного призначення, відбулося без дозвільних документів.

27.03.2023 Приморська райадміністрація прийняла розпорядження №103 «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси за адресою: місто Одеса, Приморський район, Фонтанська дорога, 95А».

Згідно вказаного документа Комунальному підприємству Одеське міське проектно-виробниче бюро архітектури та містобудування доручено здійснити заходи, згідно чинного законодавства, з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси: огорожі, що розміщена за адресою: м. Одеса, Приморський район, Фонтанська дорога, 95А, а Комунальній установі Муніципальна варта забезпечити здійснення заходів з охорони громадського порядку та майна територіальної громади при проведенні робіт з демонтажу об`єктів, споруд та елементів.

31.03.2023 адвокат Тимофєєнко О.А., на свій запит, отримав від Приморської райадміністрації копію розпорядження №103 «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси за адресою: місто Одеса, Приморський район, Фонтанська дорога, 95А».

Того ж дня, був здійснений демонтаж спірної споруди.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та правова оцінка суду апеляційної інстанції доводів учасників справи та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Ключовим правовим питанням у цій справі, яке належить вирішити, є правильність застосування, судом першої інстанції, для розв`язання цього спору, положень Правил благоустрою території міста Одеси щодо обов`язку уповноваженого органу Одеської міської ради, у разі виявлення малої архітектурної форми, встановленої з порушенням законодавства, виносити припис його власнику (користувачу) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу цієї малої архітектурної форми протягом трьох робочих днів.

Слушно зауважити, що головною підставою для задоволення, судом першої інстанції, позову слугувало саме недотримання органом місцевого самоврядування встановленої процедури демонтажу малих архітектурних форм у місті Одесі, що виразилося у неврученні позивачці припису для добровільного проведення демонтажу спірної споруди.

Поряд з цим, в апеляційній скарзі Приморська райадміністрація, жодного доводу з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості такої правової позиції суду першої інстанції не навела.

Аналізуючи наведене, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до пункту 7 статті 30 Закон №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Дана норма перекликається з положеннями частини 2 статті 10 Закону №2807 IV, а саме з пунктами 1,5,14, в яких наголошується, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить:

1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів;

5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо;

14) видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону №2807 до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

Режим використання об`єктів благоустрою визначено статтею 14 Закону №2807 IV, яка встановлює, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Частина 2 статті 21 Закону №2807 IV до малих архітектурних форм відносить огорожі, ворота, ґрати.

На підставі наведених вище Законів розроблені та діють Правила благоустрою території міста Одеси, які являються є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання на території міста Одеси.

Цими Правилами встановлюється порядок благоустрою та утримання об`єктів благоустрою міста Одеси, визначаються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні основи благоустрою.

Відповідно пункту 1.2 розділу 1 Правил благоустрою території міста Одеси суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Підпункт 31.3 пункту 31 розділу 3 даного нормативного акта встановлює, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування:

- парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку; парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.

Відповідно до п.3.1.16 Правил благоустрою території міста Одеси, елементи благоустрою встановлені/розміщені з порушенням вимог, встановлених Правилами, підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі уповноваженого виконавчого органу Одеської міської ради. Якщо особа, що розмістила/встановила елемент благоустрою з порушенням Правил, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж елементу благоустрою здійснюється у встановленому порядку.

Додаток №6 до Правил благоустрою території міста Одеси встановлює Порядок розміщення та демонтаж малих архітектурних форм у місті Одесі.

Відповідно до пунктів 1-4 розділу ІІ зазначеного Порядку, демонтаж, перевезення, зберігання розміщених/встановлених з порушенням Правил малих архітектурних форм, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких не відомі, здійснюються уповноваженим виконавчим органом Одеської міської ради за кошти міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником малої архітектурної форми, винним у порушенні Правил.

Рішення про демонтаж розміщених/встановлених з порушенням Правил малих архітектурних форм приймається уповноваженим органом Одеської міської ради з урахуванням пропозицій органів, що виявили такі елементи благоустрою.

У разі виявлення малої архітектурної форми розміщеної/встановленої з порушенням Правил, уповноваженим органом Одеської міської ради вноситься припис його власнику (користувачу) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу цієї малої архітектурної форми протягом трьох робочих днів.

Протягом зазначеного терміну власник (користувач) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж малої архітектурної форми, розміщеної/встановленої з порушенням Правил, та провести за власні кошти відновлення порушеного благоустрою на місці розміщення/встановлення даної малої архітектурної форми.

У разі невиконання власником (користувачем) вимог припису або неможливості встановити власника (користувача) уповноважений орган Одеської міської ради на підставі свого розпорядження здійснює демонтаж малої архітектурної форми, розміщеної/встановленої з порушенням Правил, за рахунок коштів міського бюджету з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником (користувачем), винним у порушенні благоустрою.

Для проведення демонтажу уповноважений орган Одеської міської ради складає акт зовнішнього огляду (акт демонтажу) малої архітектурної форми, розміщеної/встановленої з порушенням Правил, у трьох примірниках, що має містити наступні дані:

- дату та час складання акту, адресу розташування малої архітектурної форми і підставу для її демонтажу;

- прізвище, ім`я, по батькові та посаду уповноваженої особи, яка складає акт та бере участь у демонтажі та перевезенні малої архітектурної форми;

- опис малої архітектурної форми (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро- та водопостачання), перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень з обов`язковою фотофіксацією з усіх боків.

Для виконання функцій з демонтажу уповноважений орган може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі договорів.

10.12.2020 виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення №38, яким затвердив Порядок організації заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси.

У пункті 6 указаного Порядку, голові відповідної районної адміністрації Одеської міської ради делеговані повноваження, на підставі акта обстеження, видавати розпорядження щодо демонтажу незаконно розміщеного об`єкта, споруди або елемента.

Узагальнюючи викладене та проводячи системний аналіз правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що є правильною правова позиція суду першої інстанції, що процедурі демонтажу самовільно встановленої споруди повинен передувати припис про усунення порушень, який надає особі, що порушила правила благоустрою, можливість самостійно здійснити заходи щодо її демонтажу.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позаяк Приморська райадміністрація, діяла не у спосіб, передбачений чинними нормативними актами, спірне розпорядження є протиправним та його належить скасувати.

Додатково, колегія суддів звертає увагу, що близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №520/13871/16-а.

Отже, у цій справі суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень процесуального права і ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом адвоката Тимофєєнка Олександра Анатольовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач суддя І. О. Турецька

суддяЮ. М. Градовський

суддяЛ. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 15.01.2024.