Постанова

від 15.01.2024 по справі 420/24086/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/24086/23

Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,

повний текст судового рішення

складено 02.11.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (надалі позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2023 року №14223/15-32-07-07-23 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 31125211,80 грн. у вигляді пені за порушення вимог валютного законодавства та термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

Викладене в позовній заяві обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що відповідач неправомірно виніс спірне повідомлення-рішення, оскільки, по-перше контролюючий орган порушив порядок проведення податкової перевірки, а по-друге - при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не були враховані надані позивачем підтвердження настання форс-мажорних обставин, які зумовили затримку надходження валютної виручки від контрагентів позивача - нерезидентів за зовнішньо-економічними контрактами, та не враховані докази вчинення позивачем визначених законодавством дій у випадку такої затримки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 19.05.2023 року №13616/15-32-07-07-18 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічними контрактами за період діяльності з 02.09.2021 року по дату закінчення перевірки (надалі Акт перевірки) (т.1 а.с.149-189).

За висновками Акту перевірки позивачем допущені порушення ч.1, ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.21 Розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, п.14 прим.2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» по експортним договорам, укладеними з нерезидентами STARTNAFTA OU (Естонія), SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія), а саме:

- несвоєчасне отримання валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» в загальній сумі 758741,99 дол. США по договорам, укладеним з STARTNAFTA OU (Естонія);

- не надходження валютної виручки на поточний рахунок ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» в загальній сумі 3784091,09 дол. США по договорам/контрактам, укладеним з STARTNAFTA OU (Естонія) та SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія).

За змістом Акту перевірки несвоєчасне отримання валютної виручки на поточний рахунок позивача на загальну суму 758741,99 дол. США має місце по наступним договорам із STARTNAFTA OU (Естонія):

- від 03.02.2021 року №ST0302/21 на суму 164425,56 дол. США;

- від 28.05.2021 року №ST2805/21 на суму 206605,24 дол. США;

- від 22.07.2021 року №ST2207/21 на суму 28996 дол. США;

- від 06.01.2022 року №ST0601/22 на суму 205604,80 дол. США;

- від 14.01.2022 року №ST1401/22 на суму 88002,75 дол.США;

- від 02.09.2021 року №ST0209/21 на суму 65108,64 дол. США.

Не надходження валютної виручки на поточний рахунок позивача на загальну суму 3784091,09 дол. США за змістом Акту перевірки має місце наступним договорам:

1. з нерезидентом STARTNAFTA OU (Естонія)

- від 09.03.2021 року №ST0903/21 - 362232,52 дол. США;

- від 07.06.2021 року №ST0706/21 - 558520,94 дол. США;

- від 22.06.2022 року №ST2206/22 - 38722,19 дол. США;

- від 04.02.2022 року №ST0402/22 - 54788,58 дол. США;

- від 02.09.2021 року №ST0209/21 - 346181,20 дол. США;

- від 23.09.2021 року №ST2309/21 - 146879,51 дол. США.

2. з нерезидентом SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія)

- від 11.04.2022 року №1104/01 - 559872,90 дол. США;

- від 13.05.2022 року №1305/01 - 555422,40 дол. США;

- від 07.07.2022 року №0707/01 - 516490,20 дол. США;

- від 08.07.2022 року №0807/01 - 644980,65 дол. США.

Детальний опис фактів затримки отримання валютної виручки та не надходження валютної виручки по кожному з вказаних договорів, з визначенням кількості днів затримки, наведений в акті перевірки, і позивачем ці обставини не заперечуються.

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки та подав на них заперечення, які Головне управління ДПС в Одеській області залишило без задоволення та направило позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 19.06.2023 року №14223/15-32-07-07-23.

Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка скаргу позивача залишила без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Судом першої інстанції також встановлені наступні обставини, які підтверджуються наданими позивачем документальними доказами та стосуються виконання вищевказаних договорів з нерезидентами STARTNAFTA OU (Естонія) SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія) і мають значення для правильного вирішення даного спору.

Протягом 2021-2022 років між STARTNAFTA OU, Естонія, (покупець) та ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (продавець) укладено ряд контрактів купівлі-продажу, предметом яких є обов`язок продавця доставити товар зазначений в контракті покупцеві і передати товар у розпорядження покупця в строки та на умовах, зазначених в договорі, і обов`язок покупця прийняти доставлений товар від продавця і сплатити обумовлену продажну ціну за такий товар, зокрема: №ST0302/21 від 03.02.2021 року, №ST0903/21 від 09.03.32021 року, №ST2805/21 від 28.05.2021 року, №ST0706/21 від 07.06.2021 року, №ST2207/21 від 22.07.2021 року, №ST0209/21 від 02.09.2021 року, №ST2309/21 від 23.09.2021 року, №ST2206/22 від 22.06.2022 року, №ST0601/22 від 06.01.2022 року, №ST1401/22 від 14.01.2022 року, №ST0402/22 від 04.02.2022 року.

Згідно цих договорів поставка товару здійснювалася на умовах Інкотермс - FCA, перевезення оплачено до місця призначення, зазначеного в додатку до договору, згідно Інкотермс 2010 та положень цього договору, якщо інші умови не узгоджені сторонами в додатку на відповідну партію. Оплата: валюта договору - дол. США. Оплата повинна бути проведена протягом 30 робочих днів від дати виставлення рахунку Продавцем та при наявності у покупця таких документів: рахунок фактура Продавця на 100% вартості товарів та всіх інших документів для митного оформлення. Передплата та часткова оплата дозволяється.

Для розрахунків з контрагентами STARTNAFTA OU відкрито рахунки у банку ВАТ БелВЕБ, який зареєстрований у місті Мінську та кінцевими бенефіціарними власниками якого є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь.

Банк ВЕБ.РФ, який знаходиться у РФ, є материнським банком ВАТ БелВЕБ, і тому на нього поширюються санкції, що були накладені на материнський банк. Тобто, банк ВАТ БелВЕБ знаходиться під санкціями США, що підтверджується санкційним списком офісу контролю іноземних активів.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки банк кореспондент АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», у якому відкритий рахунок ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА», є американським банком, то це унеможливлює проведення будь-яких операцій позивача з STARTNAFTA OU через відкриті цим контрагентом рахунки у банку ВАТ БелВЕБ, так як санкції США забороняють американським компаніям співпрацювати з будь-якими підсанкційними установами без дозволу OFAC, а також даний банк знаходиться під санкціями України, що забороняє будь-якому українському банку проводити будь-які операції з такими банками.

Крім того, для розрахунків з контрагентами STARTNAFTA OU відкрито розрахунковий рахунок у банку ПуАТ «КБ «АкордБанк», який зареєстрований в Україні, однак з 24.02.2022 року цей банк не має можливості здійснювати будь-які фінансові операції за рахунками відкритими за межами України у зв`язку з тим, що кореспондуючі рахунки банку ПАТ «КБ «АкордБанк» для таких операцій були відкриті в TRANSKAPITALBANK (ПАТ «ТРАНСКАПІТАЛБАНК»), зареєстрований у місті Москва, Росія.

У зв`язку з тим, що STARTNAFTA OU здійснює свою діяльність за межами території України, кошти надходять на рахунок до ПуАТ «КБ «АкордБанк» з розрахункових рахунків відкритих у банківських установах інших країн, тому з цієї причини надходження коштів на розрахунковий рахунок STARTNATTA OU до ПуАТ «КБ «АкордБанк» неможливе, що також підтверджуються наданим листом ПуАТ «КБ «АкордБанк» від 29.05.2023 року.

Вказані обставини свідчать про відсутність можливості для контрагента-нерезидента STARTNAFTA OU здійснити оплату за поставлений ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» товар в рамках дії вказаних договорів в силу запроваджених санкцій до тих банків, в яких цим контрагентам відкриті рахунку для здійснення розрахунків за договорами з позивачем.

В силу таких обставин та фактів STARTNAFTA OU звернулося до Естонської торгово-промислової палати з проханням видати Сертифікати про настання обставин непереборної сили, на що Естонською торгово-промисловою палатою було видано Сертифікати від 17.07.2023 року, які засвідчують/підтверджують про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) щодо неможливості виконання договірних зобов`язань зі сплати грошових коштів за отриманий товар згідно договорів/контрактів за період 2021-2022 роки, які, в свою чергу, були надані позивачем як до податкового органу в процедурі адміністративного оскарження, так і до матеріалів даної справи.

Крім того, ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» зверталося до господарського суду Одеської області з позовами до компанії STARTNAFTA OU про стягнення заборгованості (справи №916/2648/22, №916/2652/22, №916/418/23).

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.03.2023 року у справі №916/2648/22 стягнуто з STARTNAFTA OU (СТАРТНАФТА) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» 416458,52 доларів США заборгованості за договором/контрактом купівлі-продажу №ST0903/21 від 09.03.2021 року, 530311,16 доларів США заборгованості за договором/контрактом купівлі-продажу №ST2903/21 від 29.03.2021 року, 213853,25 доларів США заборгованості за договором/контрактом купівлі-продажу №ST2207/21 від 22.07.2021 року, 675561,04 доларів США заборгованості за договором/контрактом купівлі-продажу №ST0209/21 від 02.09.2021 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.03.2023 року у справі №916/2652/22 стягнуто STARTNAFTA OU на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» заборгованість у сумі 23136 дол. США 84 цента, у сумі 558520 дол. США 94 цента, у сумі 270845 дол. США 60 центів, у сумі 10385 дол. США 40 центів, у сумі 249862 дол. США 76 центів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2023 року у справі №916/418/23 стягнуто з STARTNAFTA OU на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» заборгованість за договором №ST0601/22 від 06.01.2022 року, договором №ST1401/22 від 14.01.2022 року, договором №ST0402/22 від 04.02.2022 року, договором №ST2206/22 від 22.06.2022 року в загальному розмірі 387118,32 доларів США 32 цента.

Крім того, як зазначено в Акті перевірки та підтверджено позивачем, несвоєчасно отримана виручка в загальній сумі 758741,99 дол. США, по договорам з STARINAFTA OU, Естонія від 03.02.2021 року №ST0302/21, від 28.05.2021 року №ST2805/21, від 22.07.2021 року №ST2207/21, від 06.01.2022 року №ST0601/22, від 14.01.2022 року №ST1401/22, від 02.09.2021 року №ST0209/21 надійшла до позивача від нерезидента WELTA GLOBAL Ltd, Велика Британія, на підставі укладених протягом лютого-березня 2023 року додаткових угод до вказаних договорів, якими сторони погодили заміну Первісного Покупця Новим Покупцем в частині виконання зобов`язання Первісного Покупця з оплати всіх рахунків в рамках дії вказаних договорів купівлі-продажу.

Колегія суддів враховує, що укладення позивачем з STARINAFTA OU додаткових угод до договорів від 03.02.2021 року №ST0302/21, від 28.05.2021 року №ST2805/21, від 22.07.2021 року №ST2207/21, від 06.01.2022 року №ST0601/22, від 14.01.2022 року №ST1401/22, від 02.09.2021 року №ST0209/21 про заміну Первісного Покупця Новим Покупцем (WELTA GLOBAL Ltd, Велика Британія) відбулось вже після спливу граничних строків розрахунків по поставкам за цими договорами.

Що стосується взаємовідносин позивача з SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія), то протягом 2021-2022 років між SEA TRADE GROUP LTD, Велика Британія, (покупець) та ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (продавець) укладено ряд контрактів купівлі-продажу, зокрема: №1104/01, №1305/01, №0707/01, №0807/01, предметом яких є продаж Товару - олія соняшникова рафінована, дезодорована, виморожена марки «П» / марки «П» ТМ «Olenka», походження Україна, оплата: покупець (або інша особа по його дорученню) здійснює прямий платіж частинами (траншами) на користь продавця в розмірі контрактної вартості товару, визначеною згідно з п.6 цього Договору; платіж повинен бути проведений в грн. або дол. США; оплата проводиться на підставі інвойсу. Можлива попередня оплата. При оплаті в дол. США встановлюється курс перерахунку, що дорівнює курсу НБУ на день зарахування грошових коштів на розподільчий рахунок продавця.

З урахуванням укладеного компанією SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія) договору комісії з компанією GlobalMarineTrade OU від 02.09.2021 року №0209/21, розрахунки по контрактам, укладеним між позивачем із SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія) від 11.04.2022 року №1104/01, від 13.05.2022 року №1305/01, від 07.07.2022 року №0707/01, від 08.07.2022 року №0807/01, повинні бути здійснені компанією GlobalMarineTrade OU.

Для розрахунків з контрагентами у GlobalMarineTrade OU відкрито розрахунковий рахунок у банку ЗAT «МТБанк», зареєстрований в місті Мінськ, Республіка Білорусь, діяльність якого банку на території України була заблокована в силу введених санкцій.

У зв`язку з цим, SEA TRADE GROUP LTD звернулося до Естонської торгово-промислової палати з проханням видати підтвердження про настання обставин непереборної сили, на що Естонською торгово-промисловою палатою було видано лист-підтвердження від 08.09.2023 року, який підтверджує про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) щодо неможливості здійснення платежів компанією GlobalMarineTrade OU за отриманий товар у зв`язку з Російським вторгненням 24.02.2022 року на територію України.

Крім того, ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до компанії SEA TRADE GROUP LTD про стягнення заборгованості у розмірі 3823755,00 доларів США за договорами №Sea2608/22 від 26.08.2022 року, №Sea1810/22 від 18.10.2022 року, №Sea0512/22 від 05.12.2022 року, №Sea0612/22 від 06.12.2022 року, №1104/01 від 11.04.2022 року, №1305/01 від 13.05.2022 року, №0707/01 від 07.07.2022 року, №0807/01 від 08.07.2022 року (справа №916/2662/23).

Станом на час розгляду справи №420/24086/23 рішення у справі №916/2662/23 не прийняте.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення навів наступні висновки та доводи:

- через військову агресію Російської Федерації проти України були запроваджені санкції щодо банків, які обслуговують контрагентів позивача, в зв`язку з чим, вони не можуть здійснити оплату за поставлений товар, і тому це є форс-мажорною обставиною, за яку позивач не повинен нести відповідальність;

- в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства відбулося не з вини позивача, а ним вживались відповідні заходи щодо отримання оплати у сфері ЗЕД, що виключає протиправність діянь платника податку, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності;

- відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування пені спірним податковим повідомленням-рішенням;

- наявність встановлених форс-мажорних обставин звільняє позивача від відповідальності за порушення вимог ч.1, ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.21 Розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, п.14 прим.2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Суд першої інстанції також зазначив, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було порушено порядок проведення перевірки ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА», оскільки лише 22.06.2023 року позивач отримав від ГУ ДПС в Одеській області повідомлення №7952/КПР/15-32-07-07-06 від 09.06.2023 року про розгляд заперечень до акту перевірки, призначених на 15.06.2023 року о 10:00 год., яке було направлено податковим органом поштою лише 14.06.2023 року, тобто за один день до їх розгляду, що є порушенням пп.86.7.2 п.86.7 ст.86 ПК України.

Однак суд першої інстанції не зробив висновок про те, що вказане порушення відповідачем процедури розгляду заперечень позивача на акт перевірки є достатньою самостійною підставою для задоволення позовних вимог.

Загальна позиція суду першої інстанції стосовно предмету даного спору полягає в тому, що оскільки обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, крім інших: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (пп.112.8.9 ПК України), то наявність встановлених у цій справі форс-мажорних обставин звільняє позивача від відповідальності за порушення вимог ч.1, ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.21 Розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, п.14 прим.2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Саме з цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 19.06.2023 року №14223/15-32-07-07-23 є протиправним та підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі податкового органу фактично дублюється опис описаних в Акті перевірки порушень, та міститься твердження про ненадання позивачем документів, що підтверджують наявність підстав для призупинення нарахування або для не нарахування пені за порушення ч.1, ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» по вищевказаним контрактам, з посиланням на те, що надані позивачем копії сертифікатів Естонської торгово-промислової палати не перекладені на державну мову та не легалізовані у встановленому порядку.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив той обсяг нормативно-правового регулювання, яке підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, і яке полягає в наступному.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з п.п.21, 22, 23 Розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Відповідно до п.п.14-2, 14-3, 14-4 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Згідно з п.15, п.15-1 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь.

Заборонено: 1) зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури); 2) приймати в Україні електронні платіжні засоби (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури).

Відповідно до пп.5 п.3 Розділу І «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7, дроблення операції з експорту товару - штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак: операції з експорту товару здійснюються одним резидентом; операції, пов`язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором); сума коленої операції з експорту товару є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума); сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.

Згідно з пп.1 п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Відповідно до п.9 Розділу II «Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми, У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу /надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16/2 розділу IV Інструкції.

Колегія суддів враховує, що ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи позивач не спростовував наведені в Акті перевірки обставини, які стосуються стану розрахунків по укладеним позивачем контрактам з нерезидентами STARTNAFTA OU (Естонія), SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія), та не висловлював заперечень стосовно наведених в Акті перевірки днів затримки та сум несвоєчасно отриманої валютної виручки по договорам з STARTNAFTA OU (Естонія), а також не заперечував і щодо фактів не надходження валютної виручки по договорам з STARTNAFTA OU (Естонія) та SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія).

Тобто, позивач фактично визнає наведені в Акті перевірки як факти несвоєчасно отриманої валютної виручки, так і факти неотримання валютної виручки по договорам з вказаними контрагентами.

Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи позицію позивача стосовно наведених в Акті перевірки обставин несвоєчасного отриманої валютної виручки та неотримання валютної виручки по договорам з STARTNAFTA OU (Естонія) та SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія), а також відсутність апеляційного оскарження позивачем рішення суду першої інстанції щодо мотивів задоволення позовної заяви, колегія суддів з урахуванням положень ч.1 ст.78 КАС України та визначених ч.1 ст.308 КАС України меж апеляційного перегляду, вважає, що в рамках даного апеляційного перегляду не підлягає перевірці правильність висновків Акту перевірки стосовно кількості дів затримки та сум несвоєчасно отриманої валютної виручки по договорам з STARTNAFTA OU (Естонія), а також визначених податковим органом сум не надходження валютної виручки по договорам з STARTNAFTA OU (Естонія) та SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія).

Відповідно, враховуючи, що єдиною підставою для задоволення судом першої інстанції позовних вимог стали форс-мажорні обставини у вигляді запроваджених через військову агресію Російської Федерації проти України санкцій щодо банків, які пов`язані з Російською Федерацією та Республікою Білорусь, то головні питання, які підлягають вирішенню в ході даного апеляційного провадження, полягають в тому, чи підтверджуються наданими доказами існування таких форс-мажорних обставин, та чи стали такі форс-мажорні обставини причиною несвоєчасного надходження валютної виручки та ненадходження валютної виручки по наведеним в Акті перевірки договорам позивача з нерезидентами STARTNAFTA OU (Естонія), SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія).

При наданні відповіді на такі питання, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.6, ч.7 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 року №444 визначає типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, в тому числі форс-мажорні застереження: сторони погодилися, що в разі виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили, яка не залежить від волі Сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав, які унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов`язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, зокрема таких як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, Сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Покупця від плати за товари (роботи, послуги), поставлені до їх виникнення.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п.6.1, п.6.2 «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)», затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року №44(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст.3.1 регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався.

Постановою Правління Національного банку України №18 від 24.02.2022 року «Про функціонування банківської системи в умовах воєнного часу», крім іншого, був введений мораторій на транскордонні платежі в іноземній валюті та зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.

Постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації; 2) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна; 3) відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання на користь осіб, пов`язаних з державою-агресором, або на користь Російської Федерації.

З початком військової агресії Російської Федерації проти України Торгово-промислова палата України спростила порядок засвідчення форс-мажорних обставин, опублікувавши на своєму офіційному веб-сайті 28.02.2022 року загальний офіційний лист, яким засвідчено форс-мажорні обставини - військову агресію Російської Федерації проти України.

Це, як вірно зазначив суд першої інстанції, означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань, а тому необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні.

Офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.

Матеріалами справи підтверджується і не заперечується відповідачем, що контрагенти позивача STARTNAFTA OU (Естонія) та компанія GlobalMarineTrade OU, яка на підставі договору комісії з SEA TRADE GROUP LTD (Велика Британія) від 02.09.2021 року №0209/21 повинна була здійснювати оплати позивачу за поставлений товар, мали рахунки у банках, до яких були застосовані санкції через військову агресію Російської Федерації проти України, і такі санкції робили неможливим здійснення грошових переказів через ці банки на рахунки позивача.

На підтвердження цього позивачем були надані відповідні Сертифікати Естонської торгово-промислової палати Сертифікати від 10.11.2022 року та від 17.07.2023 року, стосовно неможливості здійснення компанією STARTNAFTA OU (Естонія) оплат в адрес ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» внаслідок введених через військову агресію Російської Федерації проти України санкцій щодо банків, в яких компанія STARTNAFTA OU (Естонія) має рахунки, а також лист-підтвердження Естонської торгово-промислової палати від 08.09.2023 року, в якому підтверджується неможливість здійснення платежів компанією GlobalMarineTrade OU з тих самих причин.

Колегія суддів зазначає, що всі наведені в Акті перевірки періоди затримки надходження валютної виручки, а також всі факти ненадходження валютної виручки припадають на періоди, в яких діяли санкції, запровадженні щодо банків, через які контрагенти позивача STARTNAFTA OU (Естонія) та SEA TRADE GROUP LTD. (Велика Британія) в особі GlobalMarineTrade OU мали здійснювати розрахунки із позивачем.

При цьому, як вже зазначено вище, укладення позивачем з STARINAFTA OU додаткових угод до договорів від 03.02.2021 року №ST0302/21, від 28.05.2021 року №ST2805/21, від 22.07.2021 року №ST2207/21, від 06.01.2022 року №ST0601/22, від 14.01.2022 року №ST1401/22, від 02.09.2021 року №ST0209/21 про заміну Первісного Покупця Новим Покупцем (WELTA GLOBAL Ltd., Велика Британія) відбулось вже після спливу граничних строків розрахунків по поставкам за цими договорами, а тому сам факт надходження до позивача коштів по цим договорам від компанії WELTA GLOBAL Ltd., Велика Британія в загальній сумі 758741,99 дол. США не спростовує існування описаних вище форс-мажорних обставин, які зумовили затримку надходження цих коштів.

Також колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що надані до податкового органу та до суду сертифікати та лист-підтвердження Естонської Торгово-промислової палати, є належним документальним підтвердженням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до ст.1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, до якої Україна приєдналася у 2002 році, ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Однак ця Конвенція не поширюється: a) на документи, складені дипломатичними або консульськими агентами; b) на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Згідно ст.2 Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Відповідно до ст.3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Однак дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Згідно ст.13 Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій та перекладів, що засвідчені відповідним органом.

Документи, що на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж й на території другої Договірної Сторони.

Відповідно, надані позивачем нотаріально засвідчені переклади на українську мову Сертифікатів та листа-підтвердження Естонської торгово-промислової палати є належним документальним підтвердженням існування обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які стали причиною несвоєчасності надходження валютної виручки та ненадходження валютної виручки по наведеним в Акті перевірки договорам позивача з нерезидентами STARTNAFTA OU (Естонія), SEA TRADE GROUP LTD. (Велика Британія).

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, враховуючи надані позивачем документальні підтвердження звернення позивача до господарського суду Одеської області з позовами до STARTNAFTA OU та SEA TRADE GROUP LTD. про стягнення заборгованості за вказаними в Акті перевірки договорами (справи №916/2648/22, №916/2652/22, №916/418/23, №916/2662/23) позивач вжив усіх можливих дій та заходів для усунення обставин та отримання оплати у сфері ЗЕД з метою виконання обов`язків, покладених на нього податковим законодавством та Законом України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до пп.112.8.9 п.112.8. ст.112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність існування вказаних вище форс-мажорних обставин, які звільняють позивача від встановленої Законом України «Про валюту і валютні операції» фінансової відповідальності за несвоєчасне надходження валютної виручки та ненадходження валютної виручки по наведеним в Акті перевірки договорам позивача з нерезидентами STARTNAFTA OU (Естонія) та SEA TRADE GROUP LTD. (Велика Британія).

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував як неправомірне спірне податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суд від 26 жовтня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька