Ухвала

від 16.01.2024 по справі 639/4792/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/4792/21

Провадження №1-кп/639/76/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019221080000247 від 24.09.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугрес Донецької області, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, директора ТОВ «Іннтект», не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_5 , будучи з 17.05.2007 співзасновником та з 23.07.2015 керівником ТОВ «Іннтект» (код ЄРДПОУ 35070768), всупереч встановленому законом порядку, вчинив кримінальний проступок у сфері земельних відносин за наступних обставин.

Так, 04.12.2007 ТОВ «Іннтект» співзасновником якого з 17.05.2007, та керівником якого з 23.07.2015 є ОСОБА_5 , з метою здійснення своєї комерційної діяльності, придбало у власність нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 352,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Поряд з даною будівлею та поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:04:055:0005, розташована земельна ділянка, загальною площею 0,3334 га, відомості про яку не внесені до Публічної кадастрової карти України (далі за текстом - ділянка), що відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», зареєстрованого у Мінюсті 01 листопада 2010 р. за №1011/18306 відноситься до земель «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», яка перебуває у комунальній власності та належить Територіальній громаді м. Харкова.

У подальшому, 23.11.2017 ТОВ «Іннтект», як співзасновник ТОВ «Вояжор» (код ЄРДПОУ 32337545, кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 ), відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ «Іннтект» №17 від 09.11.2017 передало до статутного капіталу ТОВ «Вояжор» нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 352,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, у період часу з 04.12.2007 по 18.06.2019, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав для зайняття вказаної ділянки, достовірно знаючи, що він не має постійного або тимчасового права на зайняття, володіння, користування та розпорядження зазначеною Ділянкою, площею 0,3334 га, яка розташована біля нежитлової будівлі літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Жутівська, 118, та відноситься до земель житлової та громадської забудови, з корисливих мотивів, у комерційних цілях, не маючи відповідних рішень державних органів, самовільно зайняв вказану ділянку, встановивши на її межах в`їзні ворота, тим самим зробивши паркан цілісним, обмеживши до неї доступ, порушивши таким чином інтереси Територіальної громади м. Харкова у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель. В подальшому ОСОБА_5 організував на самовільно зайнятій ділянці будівництво споруд, а саме навісу літ. «Б-1» площею 181,2 кв.м., навісу літ. «Г-1» площею 661,1 кв.м., навісу літ. «Д-1» площею 503,7 кв.м., право власності на які 18.06.2019 зареєстровано за ТОВ «Вояжор».

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 Територіальній громаді м. Харкова спричинена значна матеріальна шкода на загальну суму 648202 грн. 11 коп.

Крім того, ОСОБА_5 , будучи з 17.05.2007 співзасновником та з 23.07.2015 керівником ТОВ «Іннтект» (код ЄРДПОУ 35070768), всупереч встановленому законом порядку, вчинив злочин у сфері земельних відносин за наступних обставин.

Так, 04.12.2007 ТОВ «Іннтект» співзасновником якого з 17.05.2007, та керівником якого з 23.07.2015 є ОСОБА_5 , з метою здійснення своєї комерційної діяльності, придбало у власність нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 352,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Поряд з даною будівлею та поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:04:055:0005, розташована земельна ділянка, загальною площею 0,3334 га, відомості про яку не внесені до Публічної кадастрової карти України, (далі за текстом - ділянка), що відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», зареєстрованого у Мінюсті 01 листопада 2010 р. за №1011/18306 відноситься до земель «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», яка перебуває у комунальній власності та належить Територіальній громаді м. Харкова.

У подальшому, 23.11.2017 ТОВ «Іннтект», як співзасновник ТОВ «Вояжор» (код ЄРДПОУ 32337545, кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 ), відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ «Іннтект» №17 від 09.11.2017 передало до статутного капіталу ТОВ «Вояжор» нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 352,4 кв.м. за адресою м. Харків, вул. Жутівська, 118.

При цьому, у період часу з 04.12.2007 по 18.06.2019, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав для зайняття вказаної ділянки, достовірно знаючи, що він не має постійного або тимчасового права на зайняття, володіння, користування та розпорядження зазначеною ділянкою, площею 0,3334 га, яка розташована біля нежитлової будівлі літ. «А-1» за адресою: м. Харків, вул. Жутівська, 118, та відноситься до земель житлової та громадської забудови, з корисливих мотивів, у комерційних цілях, не маючи відповідних рішень державних органів, самовільно зайняв вказану ділянку, встановивши на її межах в`їзні ворота та обмеживши до неї доступ.

Упродовж 2019 року під час здійснення господарської діяльності ТОВ «Вояжор» ОСОБА_5 , незаконно розпоряджаючись самовільно зайнятою ним ділянкою, повністю розуміючи протиправність своїх дій, організував на частині ділянки самовільне будівництво споруд, а саме навісу літ. «Б-1» площею 181,2 кв.м., навісу літ. «Г-1» площею 661,1 кв.м., навісу літ. «Д-1» площею 503,7 кв.м., право власності на які 18.06.2019 зареєстровано за ТОВ «Вояжор».

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у комерційних цілях, з метою подальшого використання у підприємницькій діяльності суб`єктів господарювання ТОВ «Іннтект» та ТОВ «Вояжор», в яких він є засновником та власником, всупереч встановленому законом порядку здійснив самовільне будівництво споруд, а саме навіс літ. «Б-1» - площею 181,2 кв.м., навіс літ. «Г-1» - площею 661,1 кв.м., навіс літ. «Д-1» - площею 503,7 кв.м., на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею 0,3334 га за адресою м. Харків, вул. Жутівська, 118, яка перебуває у комунальній власності та належить Територіальній громаді м. Харкова.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 Територіальній громаді м. Харкова спричинена значна матеріальна шкода на загальну суму 648202 грн. 11 коп.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у зв`язку із закінченням строків давності та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Клопотання захисника підтримав і обвинувачений.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 24 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284288 Кримінального процесуального кодексу України).

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, у період часу з 04.12.2007 по 18.06.2019.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення станом на 15.01.2024 є кримінальним проступком, за нього передбачене покарання у виді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців.

Таке ж покарання було передбачено в редакції КК України, що діяв на час вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Згідно п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Також відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, у період часу «упродовж 2019 року», тобто з 01.01.2019 по 31.12.2019. Проте в обвинувальному акті зазначено, що право власності на збудовані на території земельної ділянки об`єкти - навіс літ. «Б-1» площею 181,2 кв.м., навіс літ. «Г-1» площею 661,1 кв.м., навіс літ. «Д-1» площею 503,7 кв.м., 18.06.2019 зареєстровано за ТОВ «Вояжор». Таким чином, відповідно до обвинувачення інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 197-1 КК України слід вважати закінченим не пізніше дня реєстрації права власності на вказані об`єкти, тобто не пізніше 18.06.2019.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення станом на 15.01.2024 є нетяжким злочином, за нього передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Разом із цим, в редакції КК України, що діяв на період часу з 01.01.2019 по 31.12.2019, за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, було передбачене покарання у виді штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Зазначений злочин відповідно до вимог ст. 12 КК України у відповідній редакції відносився до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Згідно п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Сплив такого ж терміну був передбачений і для звільнення особи від кримінальної відповідальності з дня вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальні правопорушення були вчинені, тобто, згідно обвинувального акту не пізніше 18 червня 2019 року.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання прокурора, закінчився відповідно дворічний (за ч. 1 ст. 197-й КК України) та трирічний (за ч. 3 ст. 197-1 КК України) строк давності, передбачений відповідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 49 КК України, який діяв станом на 2019 рік, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Разом із цим, у даному випадку зазначене положення ст. 49 КК України застосоване бути не може, оскільки точний час вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень не встановлений, проте обвинуваченому інкримінується їх вчинення в обох випадках не пізніше 18.06.2019, тобто фактично одночасно.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , є кримінальним проступком та нетяжким злочином, а станом на день вчинення злочинами невеликої тяжкості, та з моменту скоєння кримінальних правопорушень минуло більше чотирьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Одночасно суд вирішує питання про скасування арешту з належного обвинуваченому нерухомого майна, який був накладений на стадії досудового розслідування.

Речових доказів у кримінальному провадженні немає.

У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, судові витрати на залучення експерта не можуть бути стягнуті з обвинуваченого.

Цивільний позов Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди підлягає залишенню без розгляду, при цьому прокурору роз`яснюється право заявити такий позов в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 284, 288, 369-372 КПК України, п.п. 1, 2 ч.1 ст.49 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 197-1 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221080000247 від 24.09.2019 - закрити.

Цивільний позов Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у кримінальному провадження віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.06.2021 на належну ОСОБА_5 квартиру в житловому будинку літ. «А-1» загальною площею 76,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 31782408.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 16.01.2024.

Суддя ОСОБА_1