Ухвала

від 12.08.2021 по справі 639/4792/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/4792/21

Провадження № 1-кс/639/1446/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Харків

Суддя Жовтневогорайонного судум.Харкова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові заявупро самовідвідсудді ОСОБА_3 при розглядісправи № 639/4792/21,

встановив:

У провадженні судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_3 перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 24.09.2019 р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42019221080000247 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України.

03.08.2021 р. суддею ОСОБА_3 заявлений самовідвід по вказаній справі, в обґрунтування якого суддя посилається на те, що захист обвинуваченого ОСОБА_4 здійснює адвокат ОСОБА_5 , який під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження № 12019220480003981 від 05.10.2019 р. представляв інтереси ОСОБА_6 , яка є тещею судді ОСОБА_3 , що може служити підставою для сумніву у безсторонності вказаного судді під час розгляду кримінального провадження.

В судове засідання при розгляді питання про самовідвід учасники судового провадження не прибули, їх неявка не перешкоджає розгляду зазначеного питання.

При цьому прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 подали до суду заяви про розгляд питання про самовідвід без їх участі. Адвокатом ОСОБА_5 зазначено у заяві про те, що факт, на який посилається суддя ОСОБА_3 в заяві про самовідвід, мав місце.

Суддя ОСОБА_3 подав заяву про розгляд питання про самовідвід за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Судовим розглядом встановлено, що 13.07.2021 року в провадження судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому 24.09.2019 р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42019221080000247 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України.

З матеріалів обвинувального акту вбачається, що захист ОСОБА_4 здійснює адвокат ОСОБА_5 .

До заяви про самовідвід додано копію вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.03.2020 р., яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 194 КК України. При цьому з вироку вбачається, що інтереси потерпілої ОСОБА_6 , яка є матір`ю дружини судді ОСОБА_3 , представляв адвокат ОСОБА_5 .

Враховуючи вищезазначене, існує об`єктивний критерій щодо сумніву у безсторонності судді ОСОБА_3 під час розгляду вказаного обвинувального акту.

При вирішенні заяви про відвід, суд, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів.

Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 р., передбачає, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10 грудня 2009 року, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У контексті об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» (заява №16695/04) рішення від 15 липня 2010 року (набуло статусу остаточного від 15 жовтня 2010 року), п.п. 28-32).

Враховуючи практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ч.1 ст.21 КПК України, беручи до уваги реальність обставин, наведених в заяві про самовідвід, враховуючи значний суспільний резонанс даного кримінального провадження, приходжу до висновку, що з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити сумніви за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача у безсторонності і неупередженості судді, приймаючи до уваги положення ст.3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, заява про самовідвід судді Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Наведені суддею ОСОБА_3 обставини у заяві про самовідвід виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної кримінальної справи, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України,

ухвалив:

Заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 при розгляді справи №639/4792/21 задовольнити.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42019221080000247 від 24.09.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 197-1 КК України (справа №639/4792/21, провадження №1-кп/639/437/21), в порядку ст.35 КПК України, передати до канцелярії Жовтневого районного суду м. Харкова для автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.

Суддя ОСОБА_1