Рішення

від 10.01.2024 по справі 509/2738/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2738/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

при секретарі судового засідання Степанової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 509/2738/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД" про визнання трудових відносин припиненими

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД" про визнання трудових відносин припиненими.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що на сьогоднішній день є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ УКРАЇНА" (місцезнаходження: Одеська область, м.Одеса, вул. Сонячна, 5, офіс 607), відомості про неї як директора містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, фактично трудові відносини з підприємством припинені. Після початку 24 лютого 2022 року війни РФ проти України власники засновника не виходять на зв`язок, підприємство не здійснює господарську діяльність, винагороду директору за займану посаду не сплачує. Позивач ОСОБА_1 бажає звільнитись із займаної посади, проте відсутність належного зв`язку із учасником ТОВ "ХОТФРОСТ УКРАЇНА" - Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД" (місцезнаходження: Тенароу 4, Агіос Дометіос, 2360, Нікосія, Кіпр) є перешкодою у вільному (прямому) звільненні позивача з посади директора за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю, що стало причиною звернення до суду.

Ухвалою від 24.05.2023 року постановлено відкрити провадження у вказаній справі та проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД" перебуває на території Республіки Кіпр, вирішено звернутися до компетентного суду Республіки Кіпр з дорученням про вручення документів та виконання окремих процесуальних дій в рамках цивільної справи. Надано доручення компетентному суду Республіки Кіпр вручити відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД" (місцезнаходження: Тенароу 4, Агіос Дометіос, 2360, Нікосія, Кіпр) судові документи, котрі перекладено на англійську мову, якою володіє відповідач: копію позовної заяви з додатками, копію ухвали про відкриття провадження у справі, виклик(повідомлення) про місце, дату та час проведення судового розгляду справи по суті та резервні дати судових засідань.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ УКРАЇНА" не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом за адресою реєстрації. Поштова кореспонденція, а саме: позовна заява з доданими до неї додатками та ухвалою про відкриття провадження, судова повістка про виклик до суду вручена стороні.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД" про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наданим до суду складеним у Окружному Суді Нікосії 25.09.2023 року аффідевітом про вручення ТОВ"ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД" 22.09.2023 року документів, та свідоцтвом про вручення документів за кордоном від 26.09.2023 року, складеним Другим Головним секретарем Верховного Суду Кіпру. Відповідач відзив на позов до суду не надав, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомляв, заяву про розгляд справи без його участі не подавав.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рішенням № 18 Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТФРОСТ УКРАЇНА»від 20 листопада 2018 року призначена на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТФРОСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 38111665), відомості про неї як директора містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач ОСОБА_1 бажає звільнитись із займаної посади, тому 31 березня 2023 року направила на адресу єдиного учасника Товариства та за місцезнаходженням Товариства заяву про звільнення з посадидиректора ТОВ з 14 квітня 2023 року за власним бажанням та повідомлення про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «ХОТФРОСТ УКРАЇНА», що підтверджується описами вкладення у листи, поштовими накладними та фіскальними чеками.

Позачергові загальні збори учасників ТОВ, які було призначено на 1 травня 2023 року, початок зборів о 12-30 год. за місцезнаходженням ТОВ: Україна, м.Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, офіс 607, з наступним порядком денним: 1.Розгляд заяви директора ТОВ «Хотфрост Україна» про звільнення її з займаної посади за власним бажанням. 2.Покладення функцій з управління поточною діяльністю ТОВ «Хотфрост Україна» на засновника ТОВ, проведені не були через неявку єдиного учасника, про що складено відповідний акт.

Неявка єдиного учасника ТОВ та неможливість проведення загальних зборів є перешкодою у вільному (прямому) звільненні позивача з посади директора за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю, що стало причиною звернення до суду.

Відповідно до ч. 3ст. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є, серед іншого, законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

П. 2ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»надано визначення іноземного елементу, згідно якого, це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, в яких хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Згідно ч. 4ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Статтею дев`ятою Конституції Українипередбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно ч. 1ст. 3 Цивільного процесуального кодексу, Цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Таким чином, іноземні компанії користуються такими ж процесуальними правами, як і резиденти України, в тому числі, правом знати про час та місце судового засідання, та бути належним чином повідомленим судом про це.

Ч. 1ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право»встановлено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

У відповідності дост. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Україна приєдналася до «Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, згідно ізЗаконом України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 року.

Ст. 1 «Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» встановлено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Ст. 15 «Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» встановлено, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що:

- документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

- документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів та дійсно доставлений особисто відповідачеві, тому судом не порушено право на справедливий і публічний розгляд згідност. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року.

Відповідно дост.55 Конституції Україникожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч.1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

На теперішній час, трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «ХОТФРОСТ УКРАЇНА» фактично припинені, оскільки на підприємстві не провадиться підприємницька діяльність, водночас позивач, як директор (керівник) позбавлена можливості самостійно звільнитись та захистити своє порушене право.

Згідно ч.2 ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За приписами ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.

З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю є його право бути звільненим.

В силу специфіки законодавства, що регулює дані правовідносини, директор підприємства є одночасно і найманим працівником, і посадовою особою підприємства.

Згідно ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 96 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

Відповідно до ч. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Так, за змістом положень статті 38 КЗпП України, статті 145 ЦК України, статей 58, 59, 60, 62 Закону України «Про господарські товариства», ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» праву керівника товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори, розглянути заяву про звільнення керівника товариства та створення нового виконавчого органу.

Згідно Статуту ТОВ «ХОТФРОСТ Україна» (надалі за текстом - Статут), що затверджений рішенням № 1/2019 від 31 травня 2019 року:

- учасниками Товариства є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД», яке знаходиться за адресою: Тенароу 4, Агіос Дометіос, 2360, Нікосія, Кіпр (п.1.2 Статуту);

- вищим органом товариства є Загальні збори Учасників (п.10.1 Статуту);

- Загальні збори Учасників скликаються виконавчим органом Товариство або безпосередньо учасниками Товариства (п.10.9 Статуту);

- Директор Товариства призначається і звільняється з посади Загальними зборами Учасників Товариства. Виконання функцій Директора може бути покладене на одного з Учасників за його згодою (п.11.2 Статуту).

З метою припинення трудових відносин, позивач 31 березня 2023 року за допомогою органів поштового зв`язку направила на адресу ТОВ «ХОТФРОСТ УКРАЇНА» та на адресу його учасника (засновника) ТОВ «ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД» цінним листом з описом вкладення заяву про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням з 14 квітня 2023 року в порядку статті 38 КЗпП України.

Також листом від 31 березня 2023 року повідомлено учасника ТОВ «ХОТФРОСТ УКРАЇНА» про проведення Загальних зборів учасників з порядком денним: 1.Розгляд заяви директора ТОВ «Хотфрост Україна» про звільнення її з займаної посади за власним бажанням. 2.Покладення функцій з управління поточною діяльністю ТОВ «Хотфрост Україна» на засновника ТОВ.

Проте, у призначений час, учасник ТОВ «ХОТФРОСТ УКРАЇНА» для проведення Загальних зборів не з`явився, на зв`язок не виходив, причини своєї неявки не повідомив. За результатами загальних зборів учасників ТОВ «ХОТФРОСТ УКРАЇНА» було складено акт від 01 травня 2023 року відповідно до якого, у зв`язку із неявкою єдиного учасника, загальні збори не відбулися, рішення щодо звільнення директора та призначення нового не прийнято.

Заява про звільнення та повідомлення про скликання загальних зборів були отримані ТОВ «ХОТФРОСТ Україна» - 18.04.2023 року, ТОВ «ХОТФРОСТ-ГРУП ЛІМІТЕД» - 26.04.2023 року, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти.

Відтак, учасник ТОВ був належним чином повідомлений про бажання позивача припинити трудові відносини і про проведення загальних зборів учасників.

Написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою учасника (засновника) товариства, ініціювання позивачем проведення загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем вжито всіх заходів щодо звільнення із займаної посади директора товариства до звернення до суду.

Передбачений ч.1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За обставин, що виникли у цій справі, положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Судова практика розгляду аналогічних категорій справ на сьогодні є сталою та відповідно до неї, ефективним способом захисту у таких справах є визнання трудових відносин припиненими (постанови Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 520/11437/16-ц, від 24 грудня 2019 року по справі № 758/1861/18, від 17 березня 2021 року по справі № 761/40378/18).

Так, Верховний Суд у постанові від 03 липня 2019 по справі № 520/11437/16-ц вказав, що: «Судом встановлено, що ТОВ «Укркеш» не виконує вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА1 з посади директора товариства. Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА1 вбачається, що він просить суд визнати його звільненим з посади директора ТОВ «Укркеш». Однак, згідно зі статутом ТОВ «Укркеш» вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства. Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА1 і ТОВ «Укркеш», колегія суддів вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин ОСОБА 1 з ТОВ «Укркеш» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України».

У постанові від 24 грудня 2019 року по справі № 758/1861/18 Верховним Судом зазначено, що: «Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими».

Враховуючи наведене, трудові відносини між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «ХОТФРОСТ УКРАЇНА» мають бути визнані припиненими з 14 квітня 2023 року на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Визнання трудових відносин директора з підприємством припиненими неможливе в повній мірі без виключення відомостей щодо нього як директора з ЄДРПОУ.

Припинення трудових відносин директора з підприємством нерозривно пов`язано із виключенням з ЄДРПОУ відповідних даних, оскільки залишення запису в реєстрі може мати для мене негативні наслідки. Зокрема, відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі про керівника вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; наявність запису в ЄДРПОУ підпадає під обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності передбачених у ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції»; у разі ухилення підприємства від виконання зобов`язань, на керівника зазначеного в ЄДРПОУ можуть накладатись обмеження у праві виїзду за межі України у порядку встановленому у Законі України «Про виконавче провадження»; запис в ЄДРПОУ несе у собі ризики, пов`язані з потенційною відповідальністю підприємства перед державою в особі її фіскальних органів, оскільки органи ДПС отримують дані про керівника із ЄДРПОУ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Таким чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Розглядаючи справу з подібними правовідносинами. Верховний Суд у Постанові від 24 грудня 2019 року по справі №758/1861/18 зазначив: «При цьому, Верховним Судом взято до уваги те, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ, а тому такі висновки апеляційного суду є такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Таким чином, для належного захисту прав позивача необхідно виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо:» відомості про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ «ХОТФРОСТ УКРАЇНА».

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.22,38 КЗпП України, ст. ст.89,259,263,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Трудові відносини між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38111665, юридична адреса: 650029, м.Одеса, вул. Сонячна, буд 5, офіс 607) визнати припиненими з 14 квітня 2023 року на підставі ч.1 ст. 38 КУпП України.

Визначити порядок виконання рішення, відповідно до якого: рішення суду після набрання чинності є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" відомості про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОТФРОСТ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38111665, юридична адреса:65009, місто Одеса, вулиця Сонячна, будинок 5, офіс 607).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 15.01.2024 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко