Рішення

від 04.01.2024 по справі 202/6272/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/6272/23

(2/199/332/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

04.01.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Лавринович О.В., відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки та піклування в особі адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданим позовом в останньому заявлено вимогу про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позов обґрунтований тим, що на час розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем була домовленість про те, що дитина залишиться проживати з позивачем, але останнім часом між сторонами почалися суперечки стосовно визначення місця проживання дитини, у зв`язку з чим позивач подала позов до суду.

Відповідач позов не визнав повністю.

Відповідно до відзиву відповідача на позовну заяву, між ним та позивачем, батьками дитини, відсутній спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини; під час розірвання шлюбу та після між ним та позивачем існувала домовленість про те, що син ОСОБА_3 після розірвання шлюбу залишиться проживати разом з позивачем, але ніяких конфліктів та суперечок щодо визначення місця проживання дитини між позивачем та відповідачем не було. Як зазначається відповідачем, він неодноразово надавав кошти на утримання свого сина, на його розвиток, лікування та інші цілі, була видана довіреність для виїзду дитини за кордон; відповідач заперечує наявність конфліктів та суперечок між ним та позивачем з питання місця проживання дитини.

Третя особа не скористалася правом брати участь у судових засіданнях, представник надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 82).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, сторони в даній справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2021 р. шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с. 12).

Відповідач є платником аліментів на утримання неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття: на підставі судового наказу, виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 21.08.2020 р., з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі частини заробітку, починаючи з 06.07.2020 р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14).

Дитина мешкає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (а.с. 19).

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить позивачу на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна (а.с. 15 - 18).

Позивач працює лікарем - стоматологом у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з 06.04.2016 р.. з 03.03.2020 р. по 11.01.2023 р. позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (а.с. 25).

Відповідно до наказу від 12.01.2023 р. про продовження відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною з 12.01.2023 р. по 11.07.2023 р. (а.с. 26).

Позивач позитивно характеризується за місцем роботи (а.с. 27).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує Центр дитячого розвитку «Єльфік» (а.с. 23).

Відповідач проходить службу в ГУ НП в Дніпропетровській області, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 68 - 69).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, надала суду висновок щодо розв`язання спорту (від 20.11.2023 року №5/6 -207), відповідно до якого вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 84 - 85).

Згідно зазначено висновку, 16.11.2023 р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини були присутні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_1 підтримала заяву щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_3 з нею, зазначила, що ОСОБА_2 погрожував їй забрати дитину. Батько ОСОБА_2 заперечував щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 з матір`ю у зв`язку з тим, що хлопчик і так проживає з нею.

Позивач наполягає на наявності спору із батьком дитини щодо місця проживання дитини.

Відповідач заперечує проти наявності спору із позивачем щодо місця проживання дитини.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі.

Правовідносини між учасниками справи виникли із права батьків на визначення місця проживання дитини.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для ухваленнярішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів визначаються Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 160 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Виходячи з вищенаведеного, чинний СК України передбачає можливість вирішення судом спору між батьками дитини за умови відсутності між ними згоди з ким із них буде проживати малолітня дитина.

Вимоги щодо доказів наведені у ст.ст. 76 -80 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Майже аналогічне положення міститься також у ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Випадки, за наявності яких суд має право збирати докази, в даній справі відсутні.

Клопотань про витребування доказів судом не заявлено.

Стандарт доказування розуміється як сукупність критеріїв, на підставі яких суд ухвалює рішення у справі; ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Йдеться про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Як встановлено судом, позивач звернувшись до суду з даним позовом, надав такі докази (у копіях):

паспорт та картку про одержання ідентифікаційного номеру;

свідоцтво про народження дитини та довідку про реєстрацію місця проживання особи дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу від 17.05.2021 р.;

судовий наказ Нікопольського міськрайонного суду у справі №182/3752/20 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття;

договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.02.2011 р., укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , витяг з Державного реєстру правочинів, витяг про державну реєстрацію прав;

довідку №3 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб;

договір №30 від 03.10.2022 р. про надання платних розважальних та інших послуг у сфері дитячого розвитку та додаток №2 до договору №30 від 03.10.2022 р.;

довідку про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., знаходиться у центрі садочку з 03.10.2022 р. і по цей день, довідку №3 про потребу дитини у домашньому догляді;

довідку від 28.10.2020 р. з місця роботи позивача, наказ від 12.01.2023 р. з місця роботи позивача про продовження відпустки по догляду за дитиною та характеристику №1 від 14.03.2023 р. з місця роботи позивача.

Жоден з наданих позивачем доказів не доводить ті обставини, які мають значення для справи і на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, враховуючи, що відповідач заперечує проти позову, у зв`язку чим вочевидь невиконання позивачем обов`язку доказування у цій справі, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо висновку органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення, та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Як встановлено судом на підставі зазначеного вище висновку, останній не містить обґрунтування прийняття органом опіки та піклування певного висновку, його зміст складають встановлені фактичні обставини щодо народження дитини у певних батьків, характеристики ОСОБА_1 з місяця роботи, відсутності у ОСОБА_1 протипоказань для виконання опіки над дитиною, факту стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини та розміру аліментів, повідомлення про підтримання ОСОБА_1 заяви безпосередньо на засіданні органу опіки та піклування та заперечень ОСОБА_2 проти заяви ОСОБА_1 .

Відтак, вочевидь, що висновок формальним, він є необґрунтованим, тому суд не погоджується із висновком органу опіки та піклування та ухвалює інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судовий збір підлягає віднесенню на рахунок позивача.

Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ст. 13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки та піклування в особі адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Дата складення повного судового рішення 15.01.2024 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї