Ухвала

від 16.01.2024 по справі 724/46/24

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/46/24 Провадження № 2/724/132/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2024 року м. Хотин

Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Скрипник С.М., ознайомившись в порядку підготовки із позовною заявою керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах,-

В С Т А Н О В И В:

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, отже є підстави для залишення її без руху, виходячи з наступного.

Позовні вимоги керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 є громадянкою іноземної держави (російської федерації), яка успадкувала земельні ділянки сільськогосподарського призначення, та оскільки нею не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, такі земельні ділянки підлягають конфіскації за рішенням суду. Також позивач зазначає, що обраний спосіб захисту порушених інтересів держави, а саме припинення права власності відповідачки на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її конфіскації на користь держави в повній мірі відповідає вимогам законодавства, а чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема, ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За приписами п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.1 ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Предметом позову у даній справі є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області про припинення права власності відповідачки на належну їй земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, заявлена прокурором позовна вимога в розумінні змісту вищенаведених приписів законодавства є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

З 01.01.2023 року відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить не менше 2684,00 грн. і не більше 939400,00 грн.

На підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано платіжну інструкцію №2061 від 21 грудня 2023 року про сплату Чернівецькою обласною прокуратурою судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Проте, звертаючись до суду із позовною вимогою про припинення права власності шляхом конфіскації земельних ділянок, яка є майновою, в позовній заяві не зазначено ціну позову з посиланням на докази дійсної вартості спірних земельних ділянок, визначених згідно експертної грошової оцінки у відповідності до приписів ЗУ «Про оцінку земель».

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Зазначене унеможливлює визначення судом правильності встановленого законодавством розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду даного цивільного позову та визнання вищезазначеної платіжної інструкції належним доказом його сплати.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

На підставі викладеного, позивач повинен визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної ціни позову. Недотримання обов`язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Додатково також звертається увага на те, що зміст позовних вимог має бути конкретизований та зрозумілий.

Так, позовні вимоги в п.п. 1, 2 прохальної частини позовної заяви містять аналогічні вимоги, а саме про припинення права власності, що відповідно потребує уточнення, чи припинення права власності має відбуватися у зв`язку з конфіскацією земельної ділянки чи у зв`язку з скасуванням рішення про державну реєстрацію земельної ділянки.

Крім того позивач просить суд припинити право власності шляхом конфіскації. Разом з тим слід зазначити, що серед способів припинення права власності конфіскація відсутня. Натомість конфіскація є підставою для припинення права власності. Таким чином приймається рішення про конфіскацію, що і є наслідком припинення права власності на майно, а не навпаки, як про це заявлено в позові.

У зв`язку з цим, зміст позовних вимог слід конкретизувати та відобразити у належним спосіб з урахування зазначеного вище.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, тому суддя залишає її без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених недоліків.

Копію ухвали направити позивачу для відома та виконання.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК