Рішення

від 12.10.2023 по справі 757/13749/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13749/19-ц

Категорія 23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі Іваненку С.С.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер/Чаппелл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік», Товариства з обмеженою відповідальністю «Національне музичне видавництво» про визнання недійсними додатків Ліцензійного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила суд ухвалити рішення, яким: визнати недійсними п. 31 Додатків № 1 та № 1/2 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 р. в частині передачі авторських прав на музичний твір-«ІНФОРМАЦІЯ_5» у виконання ОСОБА_5, частка правовласника (публічне виконання) 25%, автори твору: ОСОБА_6; визнати недійсними код 1264337 виписки з каталогу від 15.01.2015 року, яка є невід`ємною частиною ліцензійного договору №НЛВ-138/15 від 31.12.2014 року, в частині передачі авторських прав на музичний твір- « ІНФОРМАЦІЯ_1 », автор музики- ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , автор тексу- ОСОБА_3 ; ОСОБА_2, виконавець- ОСОБА_4, (авторські права на твір(публічне виконання)-50% та стягнути з Відповідачів понесені Позивачем судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 01.11.2014 між ТОВ «Ворнер/Чаппелл» (далі - видавник) та ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» (далі - субвидавник) укладено ліцензійний договір № ВЧ-01112014/02-Д, відповідно до умов якого видавник надає субвидавнику право на використання протягом строку на території та способами всіх творів, що входять до каталогу видавника, за винятком Продакшн музики.

Відповідно до п. 2.3 ліцензійногодоговору, субвидавник вправі використовувати твори протягом строку на території та на умовах наступними способами: публічне використання творів, тобто надання творів в живому виконанні або за допомогою технічних засобів, за виключенням права на здійснення постановки творів, що надається на умовах виключної ліцензії за умови попереднього погодження з видавником, та права виконання в цифровому форматі, які надаються на умовах невиключної ліцензії при умові попереднього погодження з видавником; відтворення творів або будь-якої їх частини у будь-якій матеріальній формі, шляхом механічного або електронного відтворення творів на території на будь-яких носіях звукозапису, магнітній стрічці, або іншим шляхом, який відомий на даний час або може бути винайдений у майбутньому для звукозапису; транслювання творів в ефір; транслювання творів на радіо або телебаченню за допомогою кабелю.

Відповідно до п. 1.9 ліцензійного договору територією є територія України.

Згідно з п. 8.1 ліцензійного договору, у випадку, коли субвидавником виявлено про будь-який випадок неавторизованого або такого, що порушує права використання творів, субвидавник зобов`язаний повідомити про це видавника, а видавник вправі самостійно визначити, чи використовувати заходи судового захисту та які. Субвидавник зобов`язується повідомити видавника про будь-які судові позови та інші вимоги, які пред`явлені третіми особами на території по відношенню до субвидавника.

Відповідно до п. 11.1 ліцензійного договору, строк договору починає вираховуватися з моменту його підписання та з урахуванням умов п. 11.2 закінчується 31.12.2014.

Згідно з п. 11.2 ліцензійного договору, строк договору може автоматично продовжуватися на наступний період (1 рік) якщо не буде розірваний будь-якою стороною шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не менше ніж за 30 календарних днів.

До ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-Д від 01.11.2014 сторонами підписано додатки № 1 та № 1/2 "Перелік з каталогу музичних творів", відповідно до якого підтверджено, що ліцензіату надані права, зокрема відносно музичного твору « ІНФОРМАЦІЯ_3 », автор твору - ОСОБА_6, виконавець- ОСОБА_7, частка правовласника (публічне виконання) - 25 %.

Крім того, 31.12.2014 між ТОВ «Національне музичне видавництво» та ТОВ, "Умиг Мьюзик" укладено ліцензійний договір №НЛВ-138/15.

Відповідно до п. 1.21 договору, термін дії прав на використання обчислюється з 01.01.2015 та закінчується 31.12.2016.

Ліцензіар надає, а ліцензіат набуває в строк та в межах території право використання творів, які містяться в каталозі ліцензіара, що означає право ліцензіата на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати стосовно зазначених об`єктів наступні дії, зокрема відтворювати, поширювати, публічно виконувати твори, імпортувати екземпляри творів з метою поширення тощо (п. 2.1. договору).

Відповідно до виписки з каталогу творів від 15.01.2015 на виконання умов ліцензійного договору №НЛВ-138/15 від 31.12.2014, ТОВ «Умиг Мьюзик» набуло права на використання наступних музичних творів, зокрема назва твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 », автор музики - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; автор тексту - ОСОБА_3; ОСОБА_2; виконавець - ОСОБА_8, авторські права на твір (публічне виконання) - 50, 00 %.

Враховуючи вище наведене, Позивач також зазначає, що у відповідності до Додатків до ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 р. Авторамитвору «ІНФОРМАЦІЯ_6» (автори твору - ОСОБА_6, виконавець - ОСОБА_7).Тобто, суб`єктом авторського права, який може укладати будь-які договорищодо передачі своїх майнових прав, може бути або ОСОБА_6, як автори, або ОСОБА_5, яквиконавці, а не Відповідачі.

У відповідності до виписки з Каталогу творів від 15.01.2015 p., яка єневід`ємною частиною ліцензійного договору від 31.12.2014 p.НЛВ-138/15, код №1264337. Авторами музикита слів до твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», є ОСОБА_3: ОСОБА_2, виконавцемІНФОРМАЦІЯ_7, авторські права на твір є публічне виконання)-50%. Тобто,лише автори та виконавець, а не Відповідачі-3 та 4 є суб`єктамиавторського права.

Тому враховуючи вказане просить позов задовольнити.

03.04.2019 ухвалою Печерського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у загального позовного провадження з повідомленням сторін

Прокольною ухвалою Печерського районного суду міста Києвавід 07 травня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання представника позивача задоволено у повному обсязі.

28 серпня 2019 року представник Позивача заявив клопотання про доручення компетентному суду м. Москви чи іншому компетентному органу Російської Федерації вручити відповідачам ТОВ «Національне музичне видавництво» та ТОВ «Ворнер/Чаппел» судову повістку щодо розгляду цивільної справи №757/13749/19-ц, матеріали позовної заяви з додатками та копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року про відкриття провадження у справі. Крім того, представник просив суд у порядку визначеному Міжнародним договором доручити компетентному суду м. Москви чи іншому компетентному органу Російської Федерації вручити відповідачам ОВ «Націоальне музичне видавництво» та ТОВ «Ворнер/Чаппел» письмові запити про витребування доказів.

28.08.2019 ухвалою Печерського районного суду міста Києва Клопотання представника позивачки - було задоволено

Вказаною ухвалою було також вирішено Доручити відповідному компетентному суду м. Москви або іншому компетентному органу в Російській Федерації вручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ворнер/Чаппел», яке знаходиться за адресою: Російська Федерація, 105066, м. Москва, вул. Стара Басманна, буд. 32, стр. 1-А, судову повістку щодо розгляду цивільної справи №757/13749/19, матеріали позовної заяви з додатками, копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року про відкриття провадження у справі та письмові запити про витребування доказів, яке відбудеться в приміщенні Печерського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Володимирська, 15, каб. 330, суддя Козлов Р.Ю.) 01 липня 2020 року о 12 годині 00 хвилин.

Також доручено відповідному компетентному суду м. Москви або іншому компетентному органу в Російській Федерації вручити ТОВ «Національне музичне видавництво», яке знаходиться за адресою: Російська Федерація, 127055, м. Москва, 2-й Самотечний провулок, буд. 4, судову повістку щодо розгляду цивільної справи №757/13749/19-ц, матеріали позовної заяви з додатками, копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року про відкриття провадження у справі та письмові запити про витребування доказів, яке відбудеться в приміщенні Печерського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Володимирська, 15, каб. 330, суддя Козлов Р.Ю.) 01 липня 2020 року о 12 годині 00 хвилин.

У листопаді 2020 року на адресу Печерського районного суд м. Києва від Міністерства юстиції України повернулось доручення про вручення судових документів без виконання з причин, викладених у супровідному листі Міністерства юстиції Російської Федерації, а саме у зв`язку з тим, що строк до дати судового засідання не виявився прийнятним для здійснення процедури вручення та забезпечення своєчасного та належного повідомлення представника згаданої організації про майбутній процес.

20.01.2023 Ухвалою Печерського районного суду м. Києва поновлено провадження в справі.

10.08.2023 Ухвалою Печерського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності, просила позовні вимоги задовольни в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі у судові засідання не з`являлися, щодо дати, часу та місця розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позові, а також на адресу, яка містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачів у справі з додатково повідомлено шляхом оголошення на офіційному сайті «Судова влада».

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду №354/757/17 від 22.10.2021, у разі повернення поштової кореспонденції неврученою з відміткою у поштовому повідомленні про причини невручення «адресат відсутній», особа вважається такою, що повідомлена належним чином про судовий розгляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачами відзиву на позовну заяву суду не подано.

Згідно з ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що наявні всі умови, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 211, 280 ЦПК України суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення, про що винесено відповідну протокольну ухвалу суду.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3,15,16 ЦК України, якими передбачено право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем оригінал авторського договору з виконавцем або автором твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» (автор музики - ОСОБА_3; ОСОБА_2; автор текстуОСОБА_4; ОСОБА_2; виконавець - ОСОБА_8), публічне виконання 50% (код № 1264337), виписки з каталогу від 15.01.2015 p., яка є невід`ємною частиною ліцензійного договору № HJIB-138/15 від 31.12.2014 p. та оригінали авторського договору з виконавцем або автором твору «ІНФОРМАЦІЯ_6» (автори твору - ОСОБА_6, виконавець - ОСОБА_9), частка правовласника (публічне виконання) - 25%, п. 31 Додатку № 1 та 1/2 до Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-Д, до суду не надано.

Судом вживалися заходи задля отримання зазначених доказів та винесено ухвалу про їх витребування, зазначена ухвала суду направлялася на відомі адреси відповідачів неодноразово, однак відповідачями отримана не була, витребовувані докази до суду не надійшли.

Більш того, судом та відповідно до ухвали від 28.08.2019 р. у даній справі доручено відповідному компетентному суду м. Москви або іншому компетентному органу в російській федерації вручити Відповідачу-2 та Відповідачу-4, які є резидентами вказаної країни, зокрема, письмові запити про витребування доказів. Однак за повідомленнями Міністерства юстиції України (наявні у матеріалах справи) відповідні доручення були повернуті без виконання, оскільки за думкою Міністерства юстиції російської федерації строк до дати судового засідання був неприйнятним для здійснення процедури вручення відповідних документів і забезпечення своєчасного і належного повідомлення Відповідача-2 та Відповідача-4 про майбутній процес.

Судом також повторно витребувалися зазначені вище докази у Відповідача-2 та Відповідача-4 шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Підстави для застосування приписів ч. 8 ст. 84 ЦПК України, якою передбачено, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, у суду відсутні, оскільки, як зазначалось вище, ухвала суду про витребування доказів відповідачем отримана не була.

Суд зауважує на пасивну поведінку позивача, який не вжив заходів для повідомлення суду іншої адреси відповідача для відправки поштової кореспонденції, а також заходів для отримання доказів самостійно.

За відсутності вказаних документів, суд позбавлений можливості встановити дійсні відносини між сторонами та перевірити доводи позивача, які він наводить на обґрунтування позовних вимог, та чи було порушене цивільне право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення.

Вимоги частини третьої статті 12 ЦПК України та статті 81 ЦПК України покладають обов`язок на позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, однак належних доказів, достатніх для задоволення позову, позивач та його представник до суду не надали.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 79, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворнер/Чаппелл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік», Товариства з обмеженою відповідальністю «Національне музичне видавництво» про визнання недійсними додатків Ліцензійного договору - залишити без задоволення.

Повне рішення суду складено 24 жовтня 2023 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя