Ухвала

від 15.01.2024 по справі 203/198/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/198/24

Провадження № 2-з/0203/10/2024

УХВАЛА

15.01.2024 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ПрАТ «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17701890. Заява мотивована тим, що позивачем подано позов про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 15337349 грн., а у разі невжиття заходів забезпечення позову зазначене нерухоме майно може бути відчужене відповідачем, що може зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що згідно ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову ПрАТ «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням. До заяви надані докази, які на думку заявника, підтверджують шкоду спричинену злочинними діями відповідачів на суму 15337349 грн., яку заявник має намір стягнути через суд. Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст.151ЦПК України, до неї доданий документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. З урахуванням положень п.1 ч.1 ст.152 ЦПК заява про забезпечення позову може бути розглянута.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04 січня 2024 року №360933351 право власності на 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1) ч.1 ст.150 ЦПК України передбачена можливість забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно. Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом позову є відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 15337349 грн. У разі невжиття таких заходів, відповідач може здійснити відчуження цього майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Таким чином, заходи забезпечення позову, про які зазначено в заяві, є співмірними з позовними вимогами.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Оцінюючи співмірність заяви про забезпечення позовних вимог із негативними заходами для відповідача слід відзначити, що накладення арешту позбавляє відповідача лише можливості здійснити відчуження спірного майна, тому інтереси забезпечення можливості виконання судового рішення, у разі його ухвалення на користь позивача, переважають негативні наслідки для відповідача.

Таким чином, з огляду на викладене вище, з урахуванням обсягу позовних вимог, а також встановивши відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам та їх співмірність, суд доходить висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню повністю.

Оскільки накладення арешту на майно не призведе до завдання збитків особі, за якою зареєстровано право власності на нього, немає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151 153, 260, 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозову -задовольнити.

Накласти арешт на 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору дарування ВЕЕ № 817958, реєстр 586, 24.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою І.О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17701890.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

Зустрічне забезпечення не застосовувати.

Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ст.261 ЦПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя С.В. Єдаменко